Постанова

від 03.06.2024 по справі 916/5281/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/5281/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Філінюк І.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві»

на рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2024, суддя суду першої інстанції Малярчук І.А., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 28.02.2024

по справі №916/5281/23

за позовом Державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві»

до Одеського квартирно-експлуатаційного управління

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військової частини НОМЕР_1

про стягнення 70 832,50 грн,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Державне підприємство «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» звернулось до Господарського суду Одеської області до Одеського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення 70 832,50 грн.

Позивач в обґрунтування вимог зазначає, що 19.10.2022 між ДП «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса, правонаступником якого є Одеське квартирно-експлуатаційне управління, було укладено договір №153/28С, на підставі Наказу №28 від 10.10.2022 «Про встановлення військово-квартирної повинності» та окремого доручення Командування Сил логістики ЗСУ №370/2/1685 від 30.03.2022, на спільне безоплатне користування нерухомим майном Комплексом приміщень, загальною площею 460,2 кв.м., розташованих за адресою Одеська область, Одеський район. с. Кінне, які перебувають у складі єдиного майнового комплексу у державній власності Фонд державного майна України. Згідно п.п. 3.2., 3.3. договору №153/28С від 19.10.2022 військова частина зобов`язана відшкодувати Позивачу всі витрати за комунальні послуги, які були отримані ним під час дії договору в порядку, передбаченому договором, всі відшкодування за комунальні послуги третьої особи сплачуються Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням. Станом на 31.08.2022 ВЧ НОМЕР_1 було спожито 37903 кВт*год електричної енергії на суму 70 832,50 грн, яка відповідачем оплачена не була.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.02.2024 відмовлено повністю у задоволенні позову Державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» до Одеського квартирно-експлуатаційного управління за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військової частини НОМЕР_1 , про стягнення 70 832,50 грн.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що суд не вбачає наявною у Одеського квартирно-експлуатаційного управління заборгованість перед ДП «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» за спожиту Військовою частиною НОМЕР_1 електроенергію за період з лютого 2022 року по серпень 2022 року, адже у вказаний період між сторонами не існувало взаємовідносин за договором №153/28с від 19.10.2022, а отже і зобов`язань по відшкодуванню комунальних послуг.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» на рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2024 по справі №916/5281/23.

Апелянт вказав, що суд І інстанції не звернув увагу на те, що рахунки за спожиту Військовою частиною електроенергію було видано Лиманським підрозділом ТОВ «ООЕК», який обслуговує комплекс приміщень, що знаходиться на балансі Позивача в с. Кінне Одеська область, Одеський район, що підтверджує безпосереднє споживання Військовою частиною енергії.

Апелянт зазначив, що при проведенні звіряння розрахунків за період 01.01.2022-01.01.2024 за Договором №153/28С 19.10.2022 та №450 від 08.11.2023 з Військовою частиною, заборгованість станом на 01.01.2023 склала 128 076,14грн., тобто заборгованість за спожиту електроенергію третьою особою визнає та підтверджує сама третя особа. Тому Позивачем подано позов на частково погашення 70 832,50 грн. за період з лютого 2022 року по серпень 2022 року. Акт звірки не було надано до суду першої інстанції, так як його було отримано Позивачем від Військової частини тільки 28.02.2024 - вже після винесення рішення, яке оскаржується.

Апелянт також вказує, що відповідач сам підтвердив наявність споживання електричної енергії до моменту укладення договору №153/28С від 19.10.2022, а отже у Відповідача з`явився обов`язок по відшкодуванню спожитих в/ч НОМЕР_1 комунальних послуг.

Керуючись викладеним вище, відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 28 лютого 2024 року по справі №916/5281/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов про стягнення 70 832,50 грн основного боргу та 2 684,00 грн. судового збору.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Одеського квартирно-експлуатаційного управління надійшов відзив на апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» на рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2024 по справі №916/5281/23.

Відповідач вказує, що заявлений у позовних вимогах ДП «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» період заборгованості, а саме за період з лютого 2022 року по серпень 2022 року, не входить в межі, обумовлені договірними відносинами між сторонами.

Відповідач зазначив, що 19.10.2022 в/ч НОМЕР_1 отримала у спільне безоплатне користування Майно на підставі договору №153/28С. Відповідно зобов`язання Одеського КЕУ по відшкодуванню спожитих в/ч НОМЕР_1 комунальних послуг під час користування Майном також виникло з моменту підписання сторонами цього договору та з моменту фактичного споживання в/ч НОМЕР_1 комунальних послуг.

Відповідач доходить до висновку, що у Одеського КЕУ відсутнє зобов`язання щодо відшкодування спожитої електричної енергії в загальному обсязі 37903 кВт/год за період з лютого 2022 року по серпень 2022 року на суму 70832,00 грн., оскільки за цей період між Сторонами були відсутні будь-які договірні відносини щодо користуванням Майном та відшкодування комунальних послуг.

Керуючись викладеним вище, відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» на рішення Господарського суду Одеської області від 28.03.2024 у справі №916/5281/23 відмовити повністю.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/5281/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Філінюк І.Г. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/5281/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» на рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2024 по справі №916/5281/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/5281/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/5281/23.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» на рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2024 по справі №916/5281/23; розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» на рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2024 по справі №916/5281/23 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 22.04.2024.

20.03.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» надійшло клопотання про витребування у Одеського квартирно-експлуатаційного управління та Військової частини НОМЕР_1 примірників Договору спільного безоплатного користування нерухомим державним майном №153/28С та акту прийому-передачі нерухомого майна.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» про витребування у Одеського квартирно-експлуатаційного управління та Військової частини НОМЕР_1 примірників Договору спільного безоплатного користування нерухомим державним майном №153/28С та акту прийому-передачі нерухомого майна.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали апеляційного господарського суду від 03.04.2024, якою відкрито апеляційне провадження у справі №916/5281/23, була отримана в електронному кабінеті позивачем 05.04.2024, відповідачем 05.04.2024, третьою особою 05.04.2024.

Тобто учасники справи були повідомлені належним чином про розгляд апеляційним господарським судом апеляційної скарги в письмовому провадженні без виклику сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом.

19.10.2022 між Державним підприємством «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» (сторона 1) та Військовою частиною НОМЕР_1 (сторона 2) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси (правонаступником якого є Одеське квартирно-експлуатаційне управління) (сторона 3) було укладено договір №153/28с.

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що на підставі Наказу №18 від 10.10.2022 «Про встановлення військово-квартирної повинності» та окремого доручення Командування Сил логістики ЗСУ №370/2/1685 від 30.03.2022 сторона 1 надає стороні 2 можливість на спільне безоплатне користування нерухомим комплексом будівель сторони 1, а саме комплекс приміщень, загальною площею 460,2 кв.м., розташованих за адресою Одеська область. Одеський район, с. Кінне.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що перелік приміщень у будівлі, або окремих будівель, які будуть спільно використовуватись сторонами, відображаються схематично у копіях технічних паспортів на будівлю, що є додатком №1 до договору.

Згідно п.п. 2.1., 2.3. Договору, сторона 2 вступає у спільне використання майна у термін, указаний в договорі та в акті передачі майна. Обов?язок щодо складання акта передачі майна стороні 2, а також акта повернення майна покладається на Сторону 1.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що спільне користування майном здійснюється на безоплатній основі.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, Сторона 2 зобов`язана відшкодувати стороні 1 всі витрати за комунальні послуги, які були отримані стороною 2 за час дії цього договору, в порядку передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 3.3. Договору Всі відшкодування за отримані комунальні послуги сторони 2 за цим договором сплачуються стороною 3, але виключно за погодженням із нею.

Відповідно до п. 3.4. Договору Підставою для відшкодування стороною 3 за сторону 2 комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги стороні 1. З метою відшкодування комунальних послуг сторона 1 зобов`язана виставити рахунки стороні 3 та надати копії рахунків, що виставлені стороні 1 постачальними організаціями, які надають комунальні послуги та укладені між стороною 1 та стороною 3 договори відшкодування комунальних послуг.

Пунктом 8.2 договору встановлено, що Сторона 3 зобов`язана відшкодовувати стороні 1 вартість комунальних послуг, що спожиті стороною 2 у процесі виконання цього договору.

Відповідно до п. 9.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання, та діє до моменту припинення чи скасування воєнного стану включно, встановленого ЗУ від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» і відповідно до п. 3 ст. 631 ЦКУ сторони домовилися, що відносини між ними, визначені цим договором встановилися з «__»

Відповідно до п. 10.2 Договору, умови цього Договору зберігають силу протягом усього строку дії цього договору.

Актом-приймання передачі від 19.10.2022 сторона 1 передала, а сторона 2 прийняла у спільне безоплатне користування нерухоме майно-комплекс будівель сторони 1, а саме комплекс приміщень, загальною площею 460,2 кв.м., розташованих за адресою Одеська область. Одеський район, с. Кінне, який відображений на схемі, що є Додатком №1 до договору (надалі за текстом - майно). Майно передане для власних потреб використання сторони 2. Майно передано у задовільному та придатному стані для використання його за цільовим призначенням. Цей акт складено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної сторони. Цей акт є невід?ємною частиною договору про спільне безоплатне користування від «__»

В матеріалах справи також міститься заява приєднання Державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» від 20.11.2018 до договору Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про постачання електричної енергії постачальникам універсальних послуг та типовий договір Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про постачання електричної енергії постачальникам універсальних послуг в редакції від 01.08.2022.

Позивачем також було надано рахунки за спожиту електричну енергію, виставлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія»:

- №12-37/1 від 14.02.2022 на суму 131 830,36 грн;

- №12-37/1 від 16.03.2022 на суму 133 132,97 грн;

- №12-37/1 від 13.04.2022 на суму 101 508,70 грн;

- №12-37/1 від 12.05.2022 на суму 46 345,82 грн;

- №12-37/1 від 13.06.2022 на суму 28 307,62 грн;

- №12-37/1 від 18.07.2022 на суму 71 109,60грн

- №12-37/1 від 26.08.2022 на суму 82 688,50 грн.

Крім того, в матеріалах справи містяться акти прийняття-передавання товарної продукції, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» та Державним підприємством «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві»:

- від 28.02.2022, відповідно до якого у лютому 2022 року ТОВ «ООЕК» поставив ДП «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» 22 844 кВт/год електроенергії на загальну суму 136 647,60 грн;

- від 31.03.20222 відповідно до якого у березні 2022 року ТОВ «ООЕК» поставив ДП «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» 266 кВт/год електроенергії на загальну суму 1 302,61 грн;

- від 30.04.2022 відповідно до якого у квітні 2022 року ТОВ «ООЕК» поставив ДП «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» 300 кВт/год електроенергії на загальну суму 1 375,73 грн;

- від 31.05.2022 відповідно до якого у травні 2022 року ТОВ «ООЕК» поставив ДП «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» 300 кВт/год електроенергії на загальну суму 1 153,12 грн;

- від 30.06.2022 відповідно до якого у червні 2022 року ТОВ «ООЕК» поставив ДП «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» 400 кВт/год електроенергії на загальну суму 1 721,80 грн;

- від 31.07.2022 відповідно до якого у липні 2022 року ТОВ «ООЕК» поставив ДП «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» 11 293 кВт/год електроенергії на загальну суму 52 681,98 грн;

- від 31.08.2022 відповідно до якого у серпні 2022 року ТОВ «ООЕК» поставив ДП «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» 2 500 кВт/год електроенергії на загальну суму 11 578,90 грн.

При цьому, з наданих рахунків та актів не є можливим встановлення об`єкта постачання електроенергії.

До апеляційної скарги позивач надав Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 01.01.2024 між ДП «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві», Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням та в/ч НОМЕР_1 за договором №153/28с від 18.10.2022 та №450 від 08.11.2023.

Відповідно до даного акту за даними ДП «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» станом на 01.10.2023 у нього рахується дебет у сумі 128 076,14 грн.

Даний Акт звірки підписано ДП «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» та Військовою частиною НОМЕР_1 . В той же час, Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням даний Акт звірки не підписано.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За визначенням ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 6, 627, 628 ЦК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У відповідності зі ст. 526 ЦК України, яка кореспондуються зі ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 761 За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У даному випадку, між сторонами спору було укладено договір №153/28с про спільне безоплатне користування нерухомим комплексом будівель, загальною площею 460,2 кв.м., розташованих за адресою Одеська область. Одеський район, с. Кінне.

19.10.2022 ДП «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» передало, а Військова частина НОМЕР_1 прийняла у спільне безоплатне користування комплекс приміщень, загальною площею 460,2 кв.м., розташованих за адресою Одеська область. Одеський район, с. Кінне, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом прийому-передачі.

За умовами п. 8.2. даного договору, у Одеського квартирно-експлуатаційного управління виник обов`язок відшкодовувати ДП «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» вартість комунальних послуг, що спожиті Військовою частиною НОМЕР_1 у процесі виконання цього договору.

У даному випадку, позивачем заявлено до стягнення з Одеського квартирно-експлуатаційного управління заборгованість за спожиту Військовою частиною НОМЕР_1 електроенергію за період з лютого 2022 року по серпень 2022 року на виконання п.п. 3.2., 3.3., 8.1. договору №153/28с від 19.10.2022.

В той же час, як встановлено вище, Військова частина НОМЕР_1 прийняла у спільне безоплатне користування нерухоме майно-комплекс будівель позивача лише 19.10.2022, звідси, у відповідача виникли зобов`язання перед позивачем за сплату комунальних послуг спожитих третьою особою лише з 19.10.2022.

Як на підставу для задоволення позову, апелянт посилається на виставлені ТОВ «ООЕК» позивачу до оплати акти від 28.02.2022, від 31.03.20222, від 30.04.2022, від 31.05.2022, від 30.06.2022, від 31.07.2022, від 31.08.2022 та рахунки за спожиту електричну енергію за період з лютого 2022 року по серпень 2022 року №12-37/1 від 14.02.2022, №12-37/1 від 16.03.2022, №12-37/1 від 13.04.2022, №12-37/1 від 12.05.2022, №12-37/1 від 13.06.2022, №12-37/1 від 18.07.2022, №12-37/1 від 26.08.2022.

Однак, зобов`язання по сплаті спожитої відповідно до даних рахунків та актів електричної енергії виникли у позивача до моменту укладення договору №153/28с від 19.10.2022, а тому не обумовлюються його умовами.

Крім того, із наданих позивачем рахунків за спожиту електричну енергію не можливо встановити за який саме об`єкт вони виставлені електропостачальною компанією.

Посилання апелянта на те, що дані акти та рахунки були видані Лиманським підрозділом ТОВ «ООЕК», також жодним чином не дає можливість встановити за якою саме адресою було спожито дану електричну енергію.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У даному випадку, колегія суддів погоджується з посиланням суду першої інстанції на те, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за спожиту Військовою частиною НОМЕР_1 електроенергію за період з лютого 2022 року по серпень 2022 року, так як договір №153/28с про спільне безоплатне користування нерухомим майном був укладений між сторонами 19.10.2022, відповідно у відповідача в період з лютого 2022 року по серпень 2022 року не виникли зобов`язання по сплаті електричної енергії, так як у вказаний період між сторонами не існувало взаємовідносин за договором №153/28с від 19.10.2022, а отже і зобов`язань по відшкодуванню комунальних послуг.

В свою чергу, позивач жодними належними та допустимими доказами не довів того, що Військовою частиною НОМЕР_1 використовувався комплекс приміщень, загальною площею 460,2 кв.м., розташованих за адресою Одеська область, Одеський район, с. Кінне до 19.10.2022, так, зокрема, у період з лютого по серпень 2022 року.

Також позивачем не доведено належними доказами обставини наявності у відповідача Одеського КЕУ зобов`язань відшкодовувати вартість спожитої електричної енергії військовою частиною НОМЕР_1 за період з лютого по серпень 2022 року.

Посилання апелянта на Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 01.01.2024 між ДП «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві», Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням та в/ч НОМЕР_1 за договором №153/28с від 18.10.2022 та №450 від 08.11.2023, не приймається колегією суддів з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту вказаного вище акту, за даними ДП «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» станом на 01.01.2023 у нього рахується дебет у сумі 128 076,14 грн, однак у акті відсутні уточнені відомості, коли саме сформувалася дана заборгованість. Адже ця заборгованість з відшкодування електричної енергії могла сформуватись за період з 19.10.2022 по 31.12.2022. Акт не дає можливість достовірно встановити, що Військова частина визнає наявність заборгованості з відшкодування вартості електроенергії за період з лютого 2022 року по серпень 2022 року.

Крім того, Акт звірки підписано ДП «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» та Військовою частиною НОМЕР_1 . В той же час, Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням даний Акт звірки не підписано. Що також свідчить про те, що відповідач не визнає наявність у нього зобов`язань з оплати даної заборгованості.

З огляду на дані обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача не виникло перед позивачем зобов`язань з відшкодування комунальних послуг в період з лютого 2022 року по серпень 2022 року, тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2024 по справі №916/5281/23 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2024 по справі №916/5281/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» на рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2024 по справі №916/5281/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2024 по справі №916/5281/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Відповідно до ст. 287 ч. 3 ГПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню за винятком випадків, передбачених п.п. а), б), в), г) п. 2) ч. 3 ст. 287 цього Кодексу.

Постанову складено та підписано 03.06.2024.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

І.Г. Філінюк