Ухвала

від 03.06.2024 по справі 916/31/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

03 червня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/31/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЛВІ В»

на рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2020

по справі №916/31/20

за позовом Акціонера ПАТ «ОДЕСЬКИЙ АВОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД» ОСОБА_1 ;

до відповідачів:

1. Публічне акціонерне товариство «Одеський автоскладальний завод»

2. Державний реєстратор Державного підприємства «Центр обслуговування громадян» Ковач Вікторія Петрівна

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. ОСОБА_2 ;

2. ОСОБА_3 ;

3. ОСОБА_4 ;

4. ОСОБА_5 ;

5. ОСОБА_6

та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЛВІ В»

про визнання недійсним рішення та скасування державного запису

ВСТАНОВИВ:

Акціонер ПАТ "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ПАТ «ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД», Державного реєстратора ДП «Центр обслуговування громадян» Ковач Вікторії Петрівна, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «МАЛВІ В», в якому просив господарський суд визнати недійсним рішення №1 одноосібного засновника ТОВ «МАЛВІ В» від 21.03.2018, прийнятого ПАТ «Одеський автоскладальний завод»; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Державного підприємства «Центр обслуговування громадян» Ковач Вікторії Петрівни, індексний номер 46682897 від 26.04.2019, про реєстрацію права власності на 19/100 часток нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . за ТОВ «МАЛВІ В»(код ЄДРПОУ 42910997); скасувати запис державного реєстратора Державного підприємства «Центр обслуговування громадян» Ковач Вікторії Петрівни про право власності № 31378909 на 19/100 часток нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . та зареєстрована на праві приватної власності за ТОВ «МАЛВІ В».

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.06.2020 позовні вимоги Акціонера ПАТ «ОДЕСЬКИЙ АВОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД» ОСОБА_1 задоволено частково; визнано недійсним рішення з питання 3 «Про затвердження розміру, порядку формування та розподілу статутного капіталу Товариства» порядку денного Рішення №1 одноосібного засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛВІ В» від 21.03.2018, прийнятого ПАТ «Одеський автоскладальний завод» в особі голови правління ОСОБА_7 , засвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ярош О.М. та зареєстрованого в реєстрі за №2026; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Державного підприємства «Центр обслуговування громадян» Ковач Вікторії Петрівни, індексний номер 46682897 від 26.04.2019, про реєстрацію права власності на 19/100 часток нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЛВІ В»; скасовано запис державного реєстратора Державного підприємства «Центр обслуговування громадян» Ковач Вікторії Петрівни про право власності № 31378909 на 19/100 часток нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованих на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЛВІ В»; стягнуто з публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 6306,00 грн. (шість тисяч триста шість грн. 00 коп.); в решті позову відмовлено.

21.05.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛВІ В» на рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2020 по справі №916/31/20.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЛВІ В» на рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2020 по справі №916/31/20 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/31/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

28.05.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/31/20.

Разом з апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЛВІ В» подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2020 по справі №916/31/20.

Заявляючи дане клопотання апелянт посилався на наступне:

- У матеріалах справи відсутні повідомлення про вручення апелянту судової кореспонденції, оскільки з 12.03.2020 згідно наказу № 2-п від 12.03.2020 директора ТОВ «МАЛВІ В» Гольмакової М.В., яка за штатним розкладом від 27.03.2019 є єдиним працівником у товаристві, остання була переведена на дистанційний режим роботи через встановлення на всій території України дії карантину у зв`язку із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, до його закінчення. Саме тому ТОВ «МАЛВІ В» не знаходилось за юридичною адресою та не отримувало судову кореспонденцію.

- Згідно ч. 4 розділу X Прикінцевих положень ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, Інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

- Постановою КМУ від 11 березня 2020р. №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом було встановлено дію карантину на всій території України та продовжено згідно з Постановами КМУ до 30 червня 2023 року.

- Ще до закінчення дії карантину 30.06.2023, згідно із Законом України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією РФ в Україні було введено воєнний стан з 05 години ЗО хвилин 24 лютого 2022 року. З урахуванням наведених обставин наказом директора ТОВ «МАЛВІ-В» від 25.02.2022 № 3-п було організовано дистанційну роботу товариства у період воєнного стану, який продовжується Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024 № 271/2024 від 06.05.2024.

- 11.06.2022 директор ТОВ «МАЛВІ-В» разом із дитиною була вимушена евакуюватись до Чехії, звідки повернулась лише 04.12.2023.

Апелянт вказав, що вказані обставини, пов`язані із запровадженням дистанційної роботи через карантин, позбавили апелянта можливості отримувати судову кореспонденцію, приймати участь при розгляді спору, який прямо стосувався прав і законних інтересів апелянта, а також своєчасно оскаржити в апеляційному порядку рішення суду, ухвалене 17.06.2020, тобто в самий в розпал коронавірусної інфекції. Воєнний стан в Україні продовжив обставини непереборної сили, які унеможливили апеляційне оскарження після закінчення дії карантину, оскільки до того апелянт виїхала за межі країни, не здогадуючись про оскаржуване рішення.

Апелянт дійшов до висновку, що з урахуванням наведених у клопотанні підстав обидва пункти ч. 2 ст. 261 ГПК України прийнятні для даного апеляційного оскарження, оскільки:

- ТОВ «МАЛВІ В» не було повідомлено про розгляд справи, що підтверджується її матеріалами;

- як під час розгляду справи так і до сьогодення наявні обставини непереборної сили, тобто карантин, а надалі воєнний стан.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить поновити TOB «МАЛВІ В» процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2020, яке було ухвалено при повній необізнаності апелянта і не було отримано у зв`язку із дистанційним режимом роботи під час дії карантину в Україні, копія якого була отримана при ознайомленні з матеріалами справи 19.04.2024.

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Повний текст рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2020 по справі №916/31/20 було складено та підписано 30.06.2020, тобто крайній строк на його оскарження припадав на 20.07.2020.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛВІ В» на рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2020 по справі №916/31/20 було подано засобами поштового зв`язку 18.05.2024, тобто з пропуском строку на понад 3 роки та 9 місяців.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2020 по справі №916/31/20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЛВІ В».

Тобто починаючи з 08.01.2020 ще до введення карантину, Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЛВІ В» було залучено до участі у справі №916/31/20.

Таким чином, колегії суддів необхідно встановити чи повідомлявся апелянт про розгляд справи чи виникли обставини непереборної сили, які викликали пропуск строку на апеляційне оскарження рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України (в редакції до 21.07.2023) днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України (в редакції після 21.07.2023) днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що всі процесуальні документи по справі №916/31/20 направлялися засобами поштового зв`язку на юридичну адресу (адресу зазначену в ЄДРПОУ) ТОВ «МАЛВІ В» - 65012, м. Одеса, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 6, кв. 2.

Зокрема, з наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення вбачається, що на адресу ТОВ «МАЛВІ В» були направлені та повернулись без вручення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою наступні процесуальні документи:

- ухвала Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 (т. 3 а.с. 138-140);

- ухвала Господарського суду Одеської області від 10.06.2020 (т. 4 а.с. 29-31);

- рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2020 (т. 4 а.с. 74-84);

- ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 (т. 4 а.с. 150-152);

- ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2020 (т. 5 а.с. 7-8);

- ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 (т.5 а.с. 36-37);

- ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 (т. 5 а.с. 60-61);

- ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 (т. 5 а.с. 84-85);

- ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 (т. 6 а.с. 76-78);

- ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 (т. 6 а.с. 116-120);

- ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 (т.6 а.с. 170-173);

- ухвала Верхового Суду від 19.05.2021 (т. 7 а.с. 181-185).

Колегія суддів дійшла висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною і судовий акт повернуто підприємством у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, враховуючи, що суд, з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Таким чином, в розумінні ч. 6 ст. 242 ГПК України всі вище перелічені документи, в тому числі і оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2020 по справі №916/31/20, були отримані апелянтом, що в свою чергу свідчить про його обізнаність про існування справи №916/31/20 та оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене вище, посилання апелянта на те, що він не був повідомлений про розгляд справи №916/31/20 спростовуються наявними матеріалами справи, адже в розумінні ч. 6 ст. 242 ГПК України, апелянту були вручені вище перелічені процесуальні документи по справі №916/31/20.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії.

При цьому, колегія суддів зазначає, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а процесуальна бездіяльність скаржника, як заявника апеляційної скарги, не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом відповідно до вимог процесуального закону. Також за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку Суд застосовує як джерело права, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява № 3236/03).

Відповідно, скаржник не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух судового провадження у справі №916/31/20 відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатись наданими йому процесуальними правами, проте такими можливостями не скористався, з апеляційною скарою у встановлений процесуальним законодавством строк до Південно-західного апеляційного господарського суду не звернувся.

Щодо наявності форс-мажорних обставин у даному випадку, колегія суддів зазначає наступне.

Посилання скаржника, в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, на те, що у зв`язку із запровадженням карантину в Україні, що зумовило відсутність на робочих місцях працівників скаржника, останній не зміг подати апеляційну скаргу в строк, встановлений ГПК України, безпідставні, оскільки поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В свою чергу, під час карантину єдиний працівник скаржника виконував свою роботу дистанційно. Виконання дистанційної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. При дистанційній роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. Законодавство дає право працівнику самостійно обирати місце для виконання роботи та не містить особливих вимог до нього.

Крім того, колегією суддів враховуються висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі №903/64/21.

Безпідставними є посилання апелянта на пункт 4 розділу X "Прикінцеві та Перехідні Положення" ГПК України, якими передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Так, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" в редакції Закону України N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України N 731-IX від 18 червня 2020 року. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України N 731-IX від 18 червня 2020 року. Вказаний Закон набув чинності 17 липня 2020 року. Таким чином, строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2020 по справі №916/31/20 було продовжено до 06.08.2020.

Таким чином, однорічний строк на подання апеляційної скарги сплив ще 06.08.2021, тобто задовго до введення на території України воєнного стану.

Питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 756/10191/20 (провадження № 61-10617св21), від 05 вересня 2022 року у справі № 697/2360/21 (провадження № 61-4902св22), від 14 вересня 2022 року у справі № 200/21749/17 (провадження № 61-4826св22), від 19 жовтня 2022 року у справі № 404/3219/16-ц (провадження № 61-4960св22), від 12 жовтня 2022 року у справі № 930/2360/21 (провадження № 61-6172св22).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22, зазначила, зокрема, що:

- введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку;

- сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв`язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22.

У даному випадку, апелянт посилається на те, що введення на території України карантинних обмежень, а потім воєнного стану стало причиною переходу єдиного працівника на дистанційну роботу та проведенням евакуаційних заходів за межі України.

Верховним Судом у постановах від 03.11.2022 у справі №560/15534/21, від 28.11.2022 у справі №560/10645/21 зазначено, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у підприємстві для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Апелянт не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Таким чином, перехід представника апелянта, який є юридичною особою, на дистанційну роботу та виїзд за межі України не вважається поважною причиною неотримання поштової кореспонденції самою юридичною особою від суду та не подання апеляційної скарги у строк, встановлений законом.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути визначені докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Судова колегія зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій конкретною особою.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує, виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 256 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність для нього, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Як було встановлено вище, апелянт не навів обставин непереборної сили, які спричинили пропуск строку на апеляційне оскарження, тому у даному випадку відсутні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Окрім того, вищевикладене в повній мірі підтверджує те, що апелянта слід вважати повідомленим належним чином про судове провадження у справі №916/31/20, в тому числі про оскаржуване судове рішення у даній справі.

Таким чином, апеляційна скарга ТОВ «МАЛВІ В» не підпадає під винятки, передбачені п. 1, 2 ч. 2 ст. 261 ГПК України, тому до неї слід застосовувати норми ч. 2 ст. 261 ГПК України, яка не передбачає поважних причин для відмови у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу 1 року з дня закінчення строку на апеляційне оскарження.

За викладених вище обставин, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛВІ В» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2020 по справі №916/31/20 та відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛВІ В» на рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2020 по справі №916/31/20.

Керуючись статтями 119, 242, 234, 256, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛВІ В» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2020 по справі №916/31/20.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛВІ В» на рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2020 по справі №916/31/20.

Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Додаток: апеляційна скарга з додатками, конверт на адресу апелянта.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран