Постанова

від 04.06.2024 по справі 904/5394/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2024 року м. Дніпро Справа № 904/5394/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Коваль Л.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКО-ТРАНС-1"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Кеся Н.Б.) від 19.02.2024р. у справі № 904/5394/23

за позовом Фізичної особи - підприємця Круз Бушко Елізабет, с. Руда Красна, Рівненський район, Рівненська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКО-ТРАНС-1", м. Дніпро

про стягнення 237 642,01 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року Фізична особа - підприємець Круз Бушко Елізабет звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКО-ТРАНС-1", в якому просила суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 237642,01 грн та судовий збір у розмірі 3564,64 грн.

В обґрунтування позову ФОП Круз Бушко Елізабет посилається на неналежне виконання ТОВ"МІКО-ТРАНС-1" своїх грошових зобов`язань за Договором №04032019 на транспортне обслуговування від 04.03.2019 року.

27.11.2023 позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначив, що 26.09.2023 відповідачем було оплачено 10000,00 грн по рахунку №7 від 18.01.2022 та 26.09.2023 відповідачем було оплачено 11316,03 грн. Так, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 216 325,98 грн. Всі судові витрати у сумі 3564,64 грн по справі покласти на Відповідача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024р. у справі № 904/5394/23:

- позов Фізичної особи - підприємця Круз Бушко Елізабет до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКО-ТРАНС-1" задоволено частково;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКО-ТРАНС-1" на користь Фізичної особи - підприємця Круз Бушко Елізабет 46 106,67 грн. пені, 8853,91 грн. 3% річних, 60770,32 грн. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 2972,95 грн.;

- у решті позовних вимог відмовлено;

- повернуто Фізичній особі - підприємцю Круз Бушко Елізабет з Державного бюджету України 319,75 грн судового збору у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог, який було сплачено за платіжною інструкцією №8681 від 28.09.2023, яка наявна в матеріалах справи, за зверненням останнього.

Рішення мотивовано тим, що судом встановлено факт несвоєчасної оплати відповідачем послуг за договором про транспортне обслуговування та наявністю підстав для нарахування пені, річних та інфляційних втрат. Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 46 106,67 грн пені, 8853,91 грн 3% річних та 60770,32 грн інфляційних втрат. В решті позовних вимог відмовлено через неправильні розрахунки.

Не погодившись з рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "МІКО-ТРАНС-1", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024р. у справі № 904/5394/23 в частині стягнення пені у сумі 46 106,67 грн. та прийняти нове рішення, яким зменшити заявлений до стягнення розмір пені.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що посилання суду на акти здачі-приймання виконаних робіт є недоречним, оскільки акти засвідчують здачу-приймання виконаних робіт, а не підтверджують отримання відповідачем оригіналів рахунку. Дата складання позивачем актів не дорівнює даті отримання відповідачем оригіналів документів, отже, позивачем не долучено до позовної заяви належних та достовірних доказів направлення на адресу відповідача оригіналів документів, які є підставою для оплати наданих послуг, тому неможливо встановити строк прострочення їх оплати.

На переконання скаржника задоволені судом пеня та інфляційні втрати є надмірно великими порівняно із збитками позивача і стягнення такого надмірного розміру неустойки несумісне з принципом розумності та справедливості і є невиправданим додатковим прибутком для позивача та непомірним тягарем для відповідача, враховуючи, що відповідачем повністю сплачено вартість наданих позивачем послуг у добровільному порядку.

За приписами ст. 233 ГПК України суд має право зменшити розмір штрафних санкцій, якщо такі надмірно великі порівняно зі збитками.

Викладене, на думку скаржника , свідчить про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, через що суд прийняв рішення, яке нівелює інтереси відповідача, що знаходиться у скрутному матеріальному становищі і не має змоги сплатити такі надмірні суми, що є підставою для його скасування.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення господарського суду обґрунтованим та таким, що винесено без порушення норм матеріального права.

На думку позивача, за умовами укладеного сторонами договору, саме акти виконаних робіт є доказом отримання оригіналів документів, при цьому акти від 21.01.2022 та від 22.02.2022 підписані обома сторонами без зауважень та приміток, а отже, позивачем виконано своє зобов`язання у повному обсязі саме у день складення акту.

Відповідач, заперечуючи дату отримання оригіналів документів не надає доказів в обґрунтування таких заперечень, при цьому сам факт отримання оригіналів документів ним не спростовується. Крім того, про отримання відповідачем оригіналів документів свідчить у тому числі і здійснення ним платежів.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді-доповідача Чередка А.Є., суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

15.04.2024 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 22.04.2024, після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито провадження за апеляційною скаргою та постановлено розглянути її без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки предметом апеляційного оскарження у даному випадку є рішення суду у частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 46106,67грн, то відповідно до приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення лише у цій частині.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2019 між Фізичною особою - підприємцем Круз Бушко Елізабет (Експедитором 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІКО-ТРАНС-1" (Експедитором 1), відповідно до п.1.1 якого ЕКСПЕДИТОР 2 здійснює перевезення вантажів, наданих ЕКСПЕДИТОРОМ 1, а ЕКСПЕДИТОР 1 бере на себе зобов`язання оплачувати послуги ЕКСПЕДИТОРА 2 в порядку і на умовах, викладених в даному Договорі.

Згідно з п.1.2, 1.3 договору конкретні умови перевезень вантажів, наданих ЕКСПЕДИТОРОМ1 зазначаються в Заявках на перевезення. Кількість та різновид вантажу, маршрути, вантажовідправники і вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, строки виконання, вартість послуг ЕКСПЕДИТОРА 2 - зазначаються в Заявках на перевезення, які є невід`ємними частинами даного Договору і надаються ЕКСПЕДИТОРОМ 1 ЕКСПЕДИТОРУ2 перед кожним перевезенням або групою перевезень. Заявка-замовлення на перевезення вантажу повинна бути складена в письмовій формі і скріплена печатками ЕКСПЕДИТОРА1 і ЕКСПЕДИТОРА2. Сторони визнають юридичну силу заявки-замовлення на перевезення, переданої шляхом факсимільного зв`язку.

За умовами п.п.4.4, 4.5 договору оплата здійснюється на підставі оригіналів наступних документів - рахунку ЕКСПЕДИТОРА 2, виставленого згідно умов даного Договору, акту виконаних робіт та оригіналу СМR.

Оплата здійснюється через 10 днів після отримання оригіналів документів, вказаних в п. 4.4. Банківські витрати по переведенню коштів ЕКСПЕДИТОРУ 2 відносяться на рахунок ЕКСПЕДИТОРА1, якщо інше не передбачено в Заявці.

У випадку прострочення оплати рахунків ЕКСПЕДИТОРА2, ЕКСПЕДИТОР1 виплачує ЕКСПЕДИТОРУ 2 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу (п. 4.6. Договору).

П.8.1. Договору передбачено, що даний Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2020 року.

13 січня 2022 року між позивачем та відповідачем укладено Заявку на перевезення №37 704 до Договору №04032019 від 04 березня 2019 року на транспортне обслуговування (арк.с. 15), відповідно до умов якої:

Маршрут (дата завантаження: 13.01.2022, дата дтт 20.01.2022, дата вивантаження 21.01.2022)

Маршрут: Альмуссафес >Рубіжне Максимально споряджена маса: Е (40) - F (40) - D (40) - РL (40) - UА (40)

1) Одержувач: ТОВ «Торговий дім «Українські смоли»

2) Адрес завантаження: Саllе Venta de Ferrer S/N Poligono Industrian Norte 46440 Almussafes (Valencia - Spain)

3) Адрес експортного митного очищення: Сomercial Aduanera Liorente, La Jonguera

4) Адрес імпортного митного очищення: Згідно пп

5) Адрес вивантаження: м.Рубіжне, пл.Хіміків 2

Вантаж №1(кількість лотів (22) 22,4 т. 1,25x1x0 м) - параформальдегид.

Умови оплати - 30 днів по оригіналам документів.

За твердженням позивача, 18 січня 2022 року позивачем в повному обсязі було виконано міжнародне перевезення вантажу відповідно до Заявки на перевезення №37 704 від 13.01.2022, за маршрутом м. Альмуссафес (Іспанія) - м.Рубіжне (Україна), що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною СМR б/н від 21.02.2022 та Актом №FZ-07 здачі-приймання виконаних робіт до рахунку F 07 від 21.01.2022 (арк.с. 16-18).

Відповідно до рахунку F 07 від 18.01.2022 та заявки на перевезення №37 704 від 13.01.2022 вартість перевезення становила 137 848,11 грн.

Рахунок на оплату за надані автопослуги F 07 від 18.01.2022 містить вказівку на Заявку №37 704.

Оплату по рахунку F 07 відповідачем було здійснено частково, а саме було оплачено : 08.04.2022 - 15 000,00 грн, 07.03.2023 - 20 000,00 грн, 26.05.2023 -7000,00 грн, 28.10.2022 - 20 048,11 грн, 11.11.2022 - 20 000,00 грн, 02.12.2022 - 25000,00 грн, 01.02.2023 -20800,00 грн.

Заборгованість відповідно до рахунку F 07 від 18.01.2022 та заявки на перевезення №37 704 від 13.01.2022 становила 10 000,00 грн.

09 лютого 2022 року між позивачем та відповідачем було укладено Заявку на перевезення №38 272 до Договору №04032019 від 04 березня 2019 року на транспортне обслуговування (арк.с. 19).

Відповідно до умов заявки:

Маршрут (дата завантаження: 09.02.2022, дата дтт 16.02.2022, дата вивантаження 17.02.2022)

Маршрут: Альмуссафес >Рубіжне Максимально споряджена маса: Е (40) - F (40) - D (40) - РL (40) - UА (40)

1) Одержувач: ТОВ «Торговий дім «Українські смоли»

2) Адрес завантаження: Саllе Venta de Ferrer S/N Poligono Industrian Norte 46440 Almussafes (Valencia - Spain)

3) Адрес експортного митного очищення: Сomercial Aduanera Liorente, La Jonguera

4) Адрес імпортного митного очищення : Згідно пп

5) Адрес вивантаження: м.Рубіжне, пл.Хіміків, 2

Вантаж №1(кількість лотів (22) 22,4 т. 1,25x1x0 м) - параформальдегид.

Умови оплати - 20 банківських днів по оригіналам документів.

22 лютого 2022 року позивачем в повному обсязі було виконано міжнародне перевезення вантажу відповідно до Заявки на перевезення №38 272 від 09.02.2022 за маршрутом м. Альмуссафес (Іспанія) - м. Рубіжне (Україна), що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною СМR б/н від 22.02.2022 та Актом №FZ-15 здачі-приймання виконаних робіт до рахунку F 15 від 16.02.2022 (арк.с. 20-22).

Відповідно до рахунку F 15 від 16.02.2022 та заявки на перевезення №38 272 від 09.02.2022 вартість перевезення становила 131 316,03 грн.

Рахунок на оплату за надані автопослуги F 15 від 16.02.2022 містить вказівку на Заявку №38 272.

Оплату по даному рахунку F 15 відповідачем було здійснено частково, а саме оплачено: 20.06.2023 - 20000,00 грн, 20.06.2023 - 20000,00 грн, 23.06.2023 -20000,00 грн, 27.06.2023 - 30000,00 грн, 27.07.2023 - 20000,00 грн, 04.08.2023 - 10 000,00 грн.

Отже, заборгованість відповідно до рахунку F 15 від 16.02.2022 та заявки на перевезення №38272 від 09.02.2022 до Договору №04032019 від 04 березня 2019 року на транспортне обслуговування становила 11 316,03 грн.

26.09.2023 року відповідачем було оплачено суму боргу у розмірі 21316,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3865 від 26.09.2023 (арк.с. 72).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивачем нарахована пеня на загальну суму 128754,74 грн, яка нарахована по двом заявкам окремо, за періоди:

по Заявці №37 704 з 01.02.2022 по 04.04.2022, з 08.04.2022 по 02.06.2022, з 02.06.2022 по 28.10.2022, з 28.10.2022 по 11.11.2022, з 11.011.2022 по 02.12.2022, з 02.12.2022 по 01.02.2023, з 01.02.2023 по 07.03.2023, з 07.03.2023 по 26.05.2023, з 26.05.2023 по 27.07.2023, з 27.07.2023 по 15.09.2023, з 15.09.2023 по 21.09.2023;

по Заявці №38 272 з 05.03.2022 по 02.06.2022, з 02.06.2022 по 20.06.2023, з 20.06.2023 по 23.06.2023, з 23.06.2023 по 27.06.2023, з 27.06.2023 по 27.07.2023, з 27.07.2023 по 28.07.2023, з 28.07.2023 по 04.08.2023, з 04.08.2023 по 14.09.2023, з 15.09.2023 по 21.09.2023.

Також, на підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу по двох заявках окремо 11936,21 грн 3% річних за періоди з 05.03.2022 по 21.09.2023 та з 01.02.2022 по 21.09.2023 та 75635,05 грн за період з лютого 2022 року по вересень 2023 року.

Неоплата вказаних вище сум і стала підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Під час розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги на суму основного боргу і просить стягнути з відповідача тільки суми пені, 3% річних та інфляційних втрат через несвоєчасність розрахунків з боку відповідача.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором транспортного експедирування та договором перевезення.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 909 ЦК України регулює договір перевезення вантажу.

Так, згідно з ч.ч. 1-3 цієї статті Кодексу, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом (ст.931 Кодексу).

Згідно з ч.ч. 11, 12 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

При цьому ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Щодо досліджуваної справи, то факт надання послуг з перевезення вантажів з боку позивача доведено наявними у матеріалах справи документами (рахунками, підписаними сторонами без зауважень та заперечень актами здачі-приймання виконаних робіт від 21.01.2022, 22.02.2022 належними чином оформленими міжнародними накладними СМR тощо).

Доказів зворотного відповідачем не надано.

Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, враховуючи порушення відповідачем зобов`язання за договором №04032019 від 04.03.2019 у частині своєчасної оплати наданих послуг та ненадання ним доказів, які б спростовували таке порушення, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для нарахування відповідачу пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Враховуючи відсутність вимог апеляційної скарги щодо стягнення з відповідача річних та інфляційних втрат у цій частині рішення не переглядається.

Стосовно стягнення пені, то колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для зменшення її розміру у зв`язку з помилковими розрахунками позивача з огляду на невірне визначення останнім періодів нарахування.

При цьому суд виходив з того, що за заявкою №37 704 дата оплати наданих послуг повинна бути здійснена відповідачем на рахунок позивача протягом 30 днів по оригіналам документів, тому період нарахування пені на суму боргу, з урахуванням часткової оплати відповідачем, за заявкою №37 704 починається з 21.02.2022.

Так, сума пені: на суму боргу 137 848,11 грн за Заявкою №37 704, за період з 21.02.2022 по 07.04.2022 складає 3474,53 грн.; на суму боргу 122 848,11 грн за Заявкою №37 704, за період з 08.04.2022 по 27.10.2022 складає 28507,49 грн.; на суму боргу 102 800,00 грн (з урахуванням оплати відповідачем 20 048,11 грн (122 848,11-20048,11) за Заявкою №38 272, за період з 28.10.2022 по 10.11.2022 складає 1971,51 грн.; на суму боргу 82 800,00 грн (з урахуванням оплати відповідачем 20 000,00 грн (102 800,00-20 000,00) за Заявкою №38 272, за період з 11.11.2022 по 01.12.2022 складає 2381,92 грн.; на суму боргу 57 800,00 грн (з урахуванням оплати відповідачем 25 000,00 грн (82 800,00-25 000,00) за Заявкою №38 272, за період з 02.12.2022 по 31.01.2023 складає 4829,86 грн.; на суму боргу 37 000,00 грн (з урахуванням оплати відповідачем 20 800,00 грн (57 800,00-20 800,00 ) за Заявкою №38 272, за період з 01.02.2023 по 07.03.2023 складає 1773,97 грн.; на суму боргу 17 000,00 грн (з урахуванням оплати відповідачем 20 000,00 грн (37 000,00-20 000,00 ) за Заявкою №38 272, за період з 08.03.2023 по 25.05.2023 складає 1839,73 грн.; на суму боргу 10 000,00 грн (з урахуванням оплати відповідачем 7 000,00 грн (17 000,00 -7 000,00 ) за Заявкою №38 272, за період з 26.05.2023 по 19.06.2023 складає 342,47 грн.

За умовами заявки №38 272 дата оплати наданих послуг повинна бути здійснена відповідачем на рахунок позивача протягом 20 банківських днів по оригіналам документів, тобто період нарахування пені на суму боргу, з урахуванням часткової оплати відповідачем, за Заявкою №38 272 починається з 22.03.2022.

Таким чином, сума пені: на суму боргу 131 316,00 грн за Заявкою №38 272, за період з 22.03.2022 по 19.06.2023 складає 73 968,68 грн.; на суму боргу 101316,00 грн (з урахуванням оплати відповідачем 30000,00 грн (131316,00 - 30000,00) за Заявкою №38 272, за період з 20.06.2023 по 22.06.2023 складає 416,37 грн.; на суму боргу 81316,00 грн (з урахуванням оплати Відповідачем 20000,00 грн (101316,00-20000,00) за Заявкою №38 272, за період з 23.06.2023 по 26.06.2023 складає 4455,87 грн.; на суму боргу 51316,00 грн (з урахуванням оплати відповідачем 30000,00 грн (81316,00-30000,00) за Заявкою №38 272, за період з 27.06.2023 по 26.07.2023 складає 2108,88 грн.; на суму боргу 31316,00 грн (з урахуванням оплати відповідачем 20000,00 грн (51316,00-20000,00) за Заявкою №38 272, за період з 27.07.2023 по 03.08.2023 складає 1165,13 грн.; на суму боргу 21316,00 грн (з урахуванням оплати відповідачем 10000,00 грн (31316,00-10000,00) за Заявкою №38 272, за період з 04.08.2023 по 25.09.2023 складає 1336,19 грн.

Отже, за висновками суду, є доведеною сума пені у розмірі 128 572,60грн.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У даному випадку, місцевий господарський суд, враховуючи, що на період дії карантину законодавець зняв обмеження щодо строку нарахування пені, в той же час позивач не навів настання негативних наслідків та збитків внаслідок прострочення сплати відповідачем, а також на підставі ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України дійшов правильного висновку про зменшення розміру пені, розрахувавши суму до стягнення за шість місяців прострочкиё у зв`язку з чим, знайшов наявними підстави для часткового задоволення позовних вимог у відповідній частині. За розрахунками суду стягненню з відповідача підлягає пеня у загальному розмірі 46 106,67 грн., з яких: 25399,75 грн за Заявкою №38 272 та 20706,92 грн за Заявкою 37704.

Позивач вказані висновки суду у суді апеляційної інстанції не заперечує.

Доводи апеляційної скарги про те, що акти здачі-приймання виконаних робіт не є підтвердженням отримання скаржником повного пакету оригіналів документів, які є підставою для оплати відхиляються судом як такі, що не мають під собою підґрунтя.

Так, відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У даному випадку, відповідач, заперечуючи проти моменту, коли саме він отримав оригінали документів, не надав доказів на підтвердження своєї позиції, а також доказів на спростування доводів позивача з цього питання, враховуючи, що сам по собі факт отримання оригіналів документів не заперечується скаржником.

Посилання апелянта на те, що отримання оригіналів документів повинно бути підтверджено відповідними поштовими накладними, повідомленнями про вручення відправлень є безпідставними, оскільки у договорі сторони не визначали порядок вручення оригіналів документів, а отже вручення таких документів контрагенту особисто не суперечить умовам договору.

Стосовно доводів скарги про зменшення розміру пені слід зазначити, що визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19; від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20).

При цьому чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 923/536/18; від 10.04.2019 у справі № 905/1005/18; від 06.09.2019 у справі у справі № 914/2252/18; від 30.09.2019 у справі №905/1742/18; від 14.07.2021 у справі № 916/878/20 та інші).

У даному випадку, з огляду на положення статей 551 ЦК України та 233 ГК України, а також з урахуванням встановлених обставин справи суд першої інстанції обґрунтовано зменшив розмір пені до 46 106,67 грн.

Скаржник, заявляючи про зменшення розміру пені не зазначає, в якому саме розмірі, на його думку, пеня підлягає стягненню з товариства, не наводить власних контррозрахунків тощо.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги у відповідній частині є необґрунтованими.

Також, колегія суддів критично ставиться до тверджень скаржника про те, що рішення прийнято при нез`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, оскільки у даному випадку, за переконанням апеляційного господарського суду, приймаючи оскаржуване рішення, місцевим господарським судом були оцінені усі обставини справи та докази у сукупності, зміст оскаржуваного рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши відповідних висновків.

Згідно з п.1 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКО-ТРАНС-1" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024р. у справі № 904/5394/23 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "МІКО-ТРАНС-1".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль