Ухвала

від 03.06.2024 по справі 902/171/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" червня 2024 р. Cправа № 902/171/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанов Р.В., при секретарі Московчук Є.В., розглянувши матеріали справи

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", вул. Богдана Хмельницького, буд. 43, с. Крупець, Шепетівський (Славутський) район, Хмельницька область, 30068, код - 34863309

до: Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО", вул. Академічна, буд. 16, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 21000, код - 38309199

про банкрутство

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Міліціанов Р.В.) перебуває справа № 902/171/23 за заявою ТОВ "Суффле Агро Україна" до ФГ "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" про банкрутство.

Ухвалою суду від 16.06.2023 року відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Плесюка О.С., призначено попереднє засідання на 05.09.2023 року.

22.06.2023 року здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" на офіційному веб-порталі судової влади України та надано строк кредиторам для пред`явлення до суду заяв з грошовими вимогам до боржника 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою суду від 28.09.2023 року затверджено реєстр вимог кредиторів, визначено розмір та перелік усіх визнаних судом вимог конкурсних кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (розпорядником майна) Плесюком О.С. до реєстру вимог кредиторів Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" у справі №902/171/23.

Ухвалою суду від 28.09.2023 року визнано конкурсні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА АГРО" до боржника Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" у розмірі: 1 991 860,57 грн (1 381 876,37 грн - основного боргу за поставлений товар, 357 216,18 грн - курсова різниця вартості товару, 213 314, 97 грн - 30 % річних за користування чужими коштами, 30 453,05 грн - судового збору, 9 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу) - четверта черга задоволення без права вирішального голосу; 355 565,15 грн - пені (шоста черга задоволення), 229 781,44 грн - штраф (шоста черга задоволення); 4 295,00 грн - судового збору (перша черга задоволення).

23.05.2024 року до суду надійшло клопотання кредитора ТОВ "Суффле Агро Україна" від 23.05.2024 року (вх. №01-34/5431/24) про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів, шляхом заборони боржнику без згоди арбітражного керуючого вчиняти правочини та здійснювати оплати (окрім, виплат працівникам відповідно до норм чинного трудового законодавства та сплати податків/зборів до місцевого чи держаного бюджету).

Ухвалою суду від 24.05.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання боржника про продовження строку розпорядження майном; відмовлено у задоволенні заяв про введення процедури санації та затвердження плану санації; зобов`язано розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. розробити план санації з дотриманням вимог законодавства.

Ухвалою суду від 27.05.2024 року призначено до розгляду клопотання кредитора ТОВ "Суффле Агро Україна" від 23.05.2024 року (вх. №01-34/5431/24) про забезпечення кредиторських вимог у судовому засіданні 03.06.2024 року о 12:20 год.

Відповідну ухвалу суду доставлено до електронних кабінетів учасників справи у системі ЄСІТС.

Крім того, під час проголошення вступної та резолютивної частини ухвали від 27.05.2024 року, у якій встановлено дату розгляду клопотання, у судовому засіданні були присутні, зокрема представник боржника, представник кредитора ТОВ "Суффле Агро Україна", арбітражний керуючий.

Тобто, присутні учасники судового засіданні були обізнані щодо дати, часу та місця розгляду клопотання кредитора.

З урахуванням наведених обставин, судом вжито достатніх заходів для належного повідомлення сторін щодо судового розгляду.

У судове засідання 03.06.2024 року прибули представник кредитора ТОВ "Суффле Агро Україна", кредитор Лісовий В.Г., представник кредитора ТОВ "ПЛАЗМА АГРО".

Ухвалою суду від 27.05.2024 року забезпечено участь арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича, представників кредиторів та боржника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Представники кредиторів ТОВ "АГРОВІО УКРАЇНА" та ТОВ "КРОП ІНКРІС" правом участі у судовому засіданні не скористались, арбітражний керуючий та представник боржника не приєдналися до участі у судовому з технічних причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Враховуючи положення наведеної процесуальної норми, судом здійснено розгляд клопотання кредитора ТОВ "Суффле Агро Україна" від 23.05.2024 року (вх. №01-34/5431/24) про забезпечення кредиторських вимог за відсутності арбітражного керуючого, представника боржника та кредиторів ТОВ "АГРОВІО УКРАЇНА" та ТОВ "КРОП ІНКРІС".

Клопотання кредитора мотивовано тими обставинами, що станом на 03.03.2023 року у розпорядженні Боржника перебувало зерно на загальну суму близько 7 875 000,00 грн. (довідки № 19 та № 20 від 03.03.2023 року), про подальшу долю даного зерна не відомо, оскільки Боржник не надавав кредиторам чи суду жодної інформації стосовно продажу такого зерна, суми, вирученої з такого продажу та напрямків витрачання таких коштів.

Станом на 07.06.2023 року Боржник задекларував, що ним здійснено посівну кампанію, від якої він очікує дохід в понад 42 млн. грн. (Інформація щодо плану посівної кампанії на 2023 рік № 34 від 07.06.2023 року).

28.08.2023 року Боржник підтвердив наявність зібраного та покладеного на зберігання 655 тонн зерна пшениці 3 кл. (орієнтовна його вартість становила на вересень 2023 року близько 3,3 млн грн.) (Довідка № 49 від 28.08.2023 року).

А вже 23.11.2023 року Боржник заявляє, що в його розпорядженні перебуває лише зерно пшениці 4 кл, зерно соняшника та кукурудзи, загальною вартістю, близько 21,5 млн.грн. (Довідка № 71 від 23.11.2023 року). Жодної інформації про те, куди станом на 23.11.2023 року поділось зерно пшениці 3 класу немає. Боржник не погоджував його відчуження з кредиторами та не інформував про таке відчуження арбітражного керуючого.

Як вбачається з довідки Боржника станом на 08.01.2024 року, у Боржника в розпорядженні залишаються лише менше 1 тонни пшениці 4 кл, 45 тонн кукурудзи та 652 тонни соняшнику (Довідка № 2 від 08.12.2024 року), тобто, немає жодної інформації про те, скільки було зібрано ячменю ярого та ріпака озимого та коли й кому його було продано.

Також просимо суд звернути увагу на те, що Боржник судячи з вище перелічених документів мав отримати внаслідок посівної кампанії 2023 року прибуток в сумі приблизно 42,8 млн., однак, нижче проаналізовано всю інформацію про суми, що були на рахунку Боржника з листопада 2023 року.

Боржник продав врожай 2022 року (який на той час був ще під обтяженням) та витратив виручені кошти, а також зібрав врожай 2023 року, частково продав його без погодження кредиторів та витратив кошти, отримані з продажу пшениці 3 класу, ріпаку та ячменю, а кошти, отримані з продажу кукурудзи та пшениці 4 класу витратив частково, частину соняшнику продав за значно заниженими цінами без згоди кредиторів.

Тобто, на сьогодні, з прогнозованих 42 млн. грн. наявні лише 5 928 217,65 грн., чого явно не достатньо для погашення вимог кредиторів.

У своїй Інформації щодо плану посівної кампанії на 2024 рік Боржник знову зазначає, що планує отримати дохід в розмірі 48,4 млн грн. Однак, у кредитора є обґрунтовані побоювання, щодо того, що такі кошти також будуть витрачені незрозумілим чином, як і кошти, отримані з реалізації врожаю 2023 року.

Всі перелічені докази вказують, що навіть будучи в процесі банкрутства Боржник не має наміру акумулювати на рахунках суму, необхідну для погашення вимог кредиторів та добровільно погасити такі вимоги.

З огляду на те, що Боржник вчиняє безконтрольно навіть значні правочини (підтверджено протоколом №6 засідання зборів кредиторів ФГ «ЛЕМЕШІВКА-АГРО» від 12.03.2024 року), ТОВ «Суффле Агро Україна» вважає, що саме заборона вчинення будь-яких правочинів та проведення оплат без згоди арбітражного керуючого буде співрозмірним та достатнім заходом забезпечення вимог кредиторів (т. 8 а.с. 174-179).

У судовому засіданні представник кредитора ТОВ "ПЛАЗМА АГРО" підтримала клопотання про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, додатково клопотала про надання боржнику можливості здійснювати розрахунки з оплати комунальних послуг.

Кредитор ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що ФГ "Лемешівка-Агро" готово узгоджувати з арбітражним керуючим вчинення правочинів.

Оцінивши правові підстави вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Провадження у справі про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, які істотно відрізняють це провадження від позовного.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 2 ст. 7 КУзПБ).

Отже, при вирішенні питання стосовно процедури розгляду клопотання про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів слід керуватися нормами ГПК України.

Згідно вимог ст. 40 КузПБ, господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Ухвала про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.

Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника та забезпечення вимог кредиторів (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме чи нерухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі.

Господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання зазначених обставин, про що постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 40 КУзПБ).

Судове рішення щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення приймається судом з урахуванням фактичних обставин справи та доцільності їх застосування у кожному конкретному випадку згідно з вимогами до їх співмірності й адекватності (Постанова КГС ВС від 13 лютого 2020 року у справі № 50/790-43/173).

КУзПБ як спеціальним законом визначено особливі різновиди заходів забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право їх застосування як за клопотанням кредитора, так за ініціативою суду. Водночас загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності вжитих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України (подібні за змістом висновки викладені у постанові ВС у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС від 13.02.2020 у справі N 50/790-43/173).

Господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, не позбавлений процесуального права за власної ініціативи вжити заходів забезпечення у справі про банкрутство шляхом накладення арешту, залежно від встановлених фактичних обставин справи, керуючись принципами законності, диспозитивності та пропорційності згідно зі статтями 2, 14, 15 ГПК України, з урахуванням інтересів кредиторів і боржника у справі про банкрутство.

Такі процесуальні дії господарського суду відповідають функції господарського суду як учасника справи про банкрутство щодо забезпечення справедливого балансу між кредиторами і боржником та контролю за правильністю і черговістю здійснення арбітражним керуючим дій у відповідній судовій процедурі банкрутства (Постанова КГС від 10.02.2021 у справі №911/1159/14).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Таким чином, саме на кредитора ТОВ "Суффле Агро Україна" покладено обов'язок доведення обставин щодо наявності достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів.

Судом враховано, що до клопотання кредитора ТОВ "Суффле Агро Україна" від 23.05.2024 року (вх. №01-34/5431/24) про забезпечення кредиторських вимог не долучено доказів, на які представник посилалася у відповідному клопотанні.

У судовому засіданні представник кредитора повідомила, що усі докази, необхідні для розгляду відповідного клопотання долучені до матеріалів справи, зокрема Протоколом №6 засідання зборів кредиторів ФГ «ЛЕМЕШІВКА-АГРО» від 12.03.2024 року, довідки щодо майнового стану боржника, тому просила їх врахування судом під час винесення процесуального рішення за наслідками розгляду клопотання.

Однак, запропонований кредитором порядок дослідження доказів чсуперечить вимогам ГПК України.

Зокрема, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч. 2 с. 91 ГПК України).

З урахуванням положень ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Тобто, обов`язок надати одночасно із подачею заяви по суті справи, чи заяви з процесуальних питань усі докази, що стосуються предмету судового розгляду, віднесено до повноважень учасника справи.

Суд не уповноважений, за загальним правилом, самостійно збирати докази (ч. 4 ст. 74 ГПК України).

Наявність доказів у справі про банкрутство або їх дослідження судом під час розгляду інших заяв та клопотань не звільняє учасника від виконання наведеного процесуального обов`язку.

У випадку наявності доказів у справі, учасник має право звернути увагу суду на конкретний том та аркуш справи, дату направлення доказів через ЄСІТС, з метою їх дослідження судом за участі інших сторін судового процесу.

Крім того, наявність доказів у справі про банкрутство не звільняє учасника справи від виконання обов`язку щодо їх направлення іншим учасникам, з дотриманням вимог ст. 80 ГПК України.

Оскільки розгляд відповідного клопотання здійснювався судом за правилами спрощеного позовного провадження, то в силу вимог ст. 210 ГПК України, докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред`являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.

Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу письмових, речових та електронних доказів або протоколів їх огляду, ставити питання експертам. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої було викликано експерта.

Отже, положеннями ГПК України не передбачено можливості самостійного дослідження судом доказів, котрі не були предметом дослідження в судовому засіданні та у присутності учасників справи.

Судом встановлено, що у поданому клопотанні про забезпечення кредиторських вимог здійснено посилання на: Довідки, які надавалися Боржником арбітражному керуючому та до суду (довідка № 19 та № 20 від 03.03.2023 року), Інформацію щодо плану посівної кампанії на 2023 рік № 34 від 07.06.2023 року, Довідку № 49 від 28.08.2023 року, Довідку № 71 від 23.11.2023 року, Довідку № 2 від 08.12.2024 року, Акт про результати інвентаризації грошових коштів станом на 16.11.2023 року, Довідку від 08.01.2024 року, довідку від 31.01.2024 року, заяву про скасування арешту, протокол №6 засідання зборів кредиторів від 12.03.2024 року.

Однак, відповідні письмові докази не були долучені до клопотання кредитора ТОВ "Суффле Агро Україна" від 23.05.2024 року (вх. №01-34/5431/24) про забезпечення кредиторських вимог, не надано доказів їх надсилання в обґрунтування саме даного клопотання іншим учасникам справи.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених норм законодавства, кредитором не обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення кредиторських вимог належними та допустимими засобами доказування, які були б долучені до клопотання з дотриманням вимог ГПК України.

Зазначене позбавляє суд можливості оцінити адекватність, співмірність та пропорційність запропонованих заходів забезпечення.

Тому, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання кредитора ТОВ "Суффле Агро Україна" від 23.05.2024 року (вх. №01-34/5431/24) про забезпечення кредиторських вимог.

Водночас, суд зауважує, що з огляду на особливості регулювання розгляду процесуальних питань у справі про банкрутство, кредитор не позбавлений можливості повторного звернення з відповідним клопотанням, з дотриманням вимог щодо його достатнього обґрунтування, врахування висновків суду щодо порядку долучення та дослідження доказів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 40, 44, 48-56 КУзПБ, ст. ст. 2, 3, 13, 18, 73-80, 232, 233, 234, 235, 326 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Відмовити повністю у задоволенні клопотання кредитора ТОВ "Суффле Агро Україна" від 23.05.2024 року (вх. №01-34/5431/24) про забезпечення кредиторських вимог.

2. Примірник ухвали направити до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: арбітражному керуючому - Плесюку О.С. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ТОВ "Суффле Агро Україна" - taras.nechytailo@optima-lf.com, 2856419072@mail.gov.ua, боржнику ФГ "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" - murafam@ukr.net, представнику заявника Стеценко А.І. - ІНФОРМАЦІЯ_2 , представнику боржника адвокату Аваєвій Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 , представнику ТОВ "АГРОВІО УКРАЇНА" адвокату Хекало О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_4 , представнику ТОВ "КРОП ІНКРІС" адвокату Шевцову П.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5 , ТОВ "КРОП ІНКРІС" - vligtes@gmail.com; ТОВ "ПЛАЗМА АГРО" - plazmaagro@gmail.com, bevz121214@gmail.com.

Ухвала набирає законної сили в момент її проголошення 03.06.2024 року,

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити ухвалу суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення (ухвали) шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 04.06.2024 року.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи,

2 - Лісовому В.Г. (вул. Академічна, 16, м. Вінниця, 21000)