Рішення

від 20.05.2024 по справі 904/6830/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2024м. ДніпроСправа № 904/6830/23

за позовом Синельниківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

Позивача-1: Покровської селищної ради, смт. Покровське, Дніпропетровська область

Позивача-2: Синельниківської районної державної адміністрації - військової адміністрації, м. Синельникове, Дніпропетровська область

до ОСОБА_1 , с. Олександрівка, Дніпропетровська область

про повернення земельної ділянки

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Макаренко Т.А.

Представники:

від прокуратури: Скрипник К.Ю. посвідчення № 078897 від 12.01.2024

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ.

Синельниківська окружна прокуратура в інтересах держави в особі: Позивача-1: Покровської селищної ради, Позивача-2: Синельниківської районної державної адміністрації - військової адміністрації звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи підприємця Коваля Івана Івановича про зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду загальною площею 9,6445 га з кадастровим номером 12242551000:01:160:0004, розташовану на території Покровської селищної об`єднаної територіальної громади.

Ухвалою суду від 02.01.2024 позовну заяву Синельниківської окружної прокуратури №04/65/1-1512ВИХ-23 від 28.12.2023 залишено без руху. Ухвалено Синельниківській окружній прокуратурі в строк до 19.01.2024 включно усунути недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 27.02.2024.

Ухвалою суду від 26.02.2024 відкладено підготовче засідання на 05.03.2024 у зв`язку перебуванням судді Ніколенка М.О. у відрядженні.

Судове засідання, призначене на 05.03.2024, не відбулось внаслідок оголошення повітряної тривоги у м. Дніпро.

Ухвалою суду від 05.03.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 08.04.2024.

Ухвалою суду від 08.04.2024 відкладено підготовче засідання на 29.04.2024.

Судове засідання, призначене на 29.04.2024, не відбулось внаслідок оголошення повітряної тривоги у м. Дніпро.

Ухвалою суду від 29.04.2024 відкладено підготовче засідання на 15.05.2024.

Позивач-1 до початку судового засідання надав до суду клопотання про закриття провадження у справі.

Протокольною ухвалою від 15.05.2024 судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача-1 до початку судового засідання надав до суду клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 15.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 20.05.2024.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА.

Прокурор зазначив, що на підставі розпорядження голови Покровської районної державної адміністрації № 208-р-09 від 12.08.2009 «Про надання земельної ділянки в оренду на території Покровської селищної ради Ковалю І.І.», між Покровською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 9,6445 га, в тому числі під водним дзеркалом 3,5404 га, пасовищем 6,1041 га для рибогосподарських потреб, розташованої на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області (надалі - договір оренди).

Договір оренди земельної ділянки № б/н зареєстровано 16.11.2010 за №04:10:150:00725 у Дніпропетровській регіональній філії № 25 Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

За твердженням прокурора, за умовами договору оренди ОСОБА_1 передано в оренду, земельну ділянку водного фонду строком на 5 років, загальною площею 9,6445 га (земельна ділянка під водним дзеркалом 3,5404 га, під пасовищем 6,1041 га) для рибогосподарських потреб, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області.

Прокурор вказав, що в подальшому, зазначеній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 1224255100:01:160:0004.

Відповідно до розділу Договору «Строк дії договору», договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар не пізніше ніж за 14 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до положень договору, дія цього договору припиняється у разі закінчення строку, на якій його було укладено.

Частиною 1 ст. 31 ЗУ "Про оренду землі" (у редакції, чинній станом на 16.11.2010) було передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

За таких обставин, прокурор наполягає на тому, що строк дії договору оренди земельної ділянки від 16.11.2010 припинився 16.11.2015.

Відповідно до розділу Договору «Умови повернення земельної ділянки», у разі закінчення строку, припинення або розірвання договору, орендар зобов`язаний повернути орендодавцю земельну ділянку у стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав землю в оренду.

Однак, за твердженням прокурора, земельна ділянка не була повернута орендарем орендодавцю після закінчення строку дії договору оренди за відповідним актом приймання - передачі. Що і стало причиною звернення прокурора до суду з цим позовом.

При цьому прокурор вказав, що Покровську районну державну адміністрацію було припинено. Синельниківська районна державна адміністрація, ідентифікаційний код: 04052376 є правонаступником усіх прав та обов`язків Покровської районної державної адміністрації.

Також, за твердженням прокурора, Законом України № 1423-ІХ від 28.04.2021 були внесені зміни до Земельного кодексу України. Відповідно до п.п. «а» п. 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук) та земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

За таких обставин, прокурор наполягає на тому, що з 27.05.2021 спірна земельна ділянка перейшла до господарського відання Покровської територіальної громади в особі Покровської селищної ради.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА-1.

Позивач-1 заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Позивач-1 зазначив що строк дії договору оренди земельної ділянки від 16.11.2010 припинився 16.11.2015. Після цієї дати орендарем земельна ділянка не використовувалась.

Представник Покровської селищної ради повідомив, що у територіальної громади відсутні перешкоди у користуванні та/або розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 1224255100:01:160:0004.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА-2.

Позивач-2 підтримав позовні вимоги прокурора та просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідач зазначив що строк дії договору оренди земельної ділянки від 16.11.2010 припинився 16.11.2015. Після цієї дати, за твердженням відповідача, ним земельна ділянка не використовувалась.

Відповідач стверджує, що звертався до органу місцевого самоврядування із листами, у яких просив прийняти об`єкт оренди за актом приймання - передачі. Однак, самим власником земельної ділянки було відмовлено у підписанні такого акту.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги прокурора про зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду загальною площею 9,6445 га з кадастровим номером 12242551000:01:160:0004, розташовану на території Покровської селищної об`єднаної територіальної громади.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, наявність факту використання орендарем спірної земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

На підставі розпорядження голови Покровської районної державної адміністрації № 208-р-09 від 12.08.2009 «Про надання земельної ділянки в оренду на території Покровської селищної ради Ковалю І.І.», між Покровською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 9,6445 га, в тому числі під водним дзеркалом 3,5404 га, пасовищем 6,1041 га для рибогосподарських потреб, розташованої на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області (надалі - договір оренди).

Договір оренди земельної ділянки № б/н зареєстровано 16.11.2010 за №04:10:150:00725 у Дніпропетровській регіональній філії № 25 Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

За умовами договору оренди ОСОБА_1 передано в оренду, земельну ділянку водного фонду строком на 5 років, загальною площею 9,6445 га (земельна ділянка під водним дзеркалом 3,5404 га, під пасовищем 6,1041 га) для рибогосподарських потреб, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області.

Спірна земельна ділянка належала до земель державної власності.

В подальшому, зазначеній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 1224255100:01:160:0004.

Відповідно до розділу Договору «Строк дії договору», договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар не пізніше ніж за 14 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до положень договору, дія цього договору припиняється у разі закінчення строку, на якій його було укладено.

Частиною 1 ст. 31 ЗУ "Про оренду землі" (у редакції, чинній станом на 16.11.2010) було передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

В матеріалах справи відсутні докази продовження сторонами строку дії договору оренди земельної ділянки.

За таких обставин, строк дії договору оренди земельної ділянки від 16.11.2010 припинився 16.11.2015. Слід зауважити, що цей факт визнається усіма учасниками цього спору.

Як вбачається з інформації, що міститься в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Покровську районну державну адміністрацію було припинено. Дата запису про припинення: 12.01.2022, Номер запису: 1002111120028000100, Підстава: рішення щодо реорганізації.

Синельниківська районна державна адміністрація, ідентифікаційний код: 04052376 є правонаступником усіх прав та обов`язків Покровської районної державної адміністрації.

Також Законом України № 1423-ІХ від 28.04.2021 були внесені зміни до Земельного кодексу України. Відповідно до п.п. «а» п. 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук) та земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

За таких обставин, з 27.05.2021 спірна земельна ділянка перейшла до господарського відання Покровської територіальної громади в особі Покровської селищної ради.

Щодо наявності факту порушення ОСОБА_1 вимог закону та/або договору щодо повернення земельної ділянки орендодавцю слід зазначити про таке.

Відповідно до розділу Договору «Умови повернення земельної ділянки», у разі закінчення строку, припинення або розірвання договору, орендар зобов`язаний повернути орендодавцю земельну ділянку у стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав землю в оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про оренду землі" (у редакції, чинній станом на 16.11.2010), у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Акт повернення орендарем орендодавцю спірної земельної ділянки в матеріалах справи відсутній.

Разом з цим, слід звернути увагу на те, що ані умови укладеного договору, ані приписи законодавства, що діяли станом на момент виникнення спірних правовідносин не передбачали обов`язку орендаря складати акт повернення земельної ділянки.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, прокурором не доведено належними та допустимими доказами факту використання орендарем спірної земельної ділянки після 16.11.2015.

Відповідно до акту обстеження водного об`єкта № 1 від 06.11.2023, що було проведено утвореною комісією Покровської селищної ради, земельна ділянка під водним об`єктом сформована, кадастровий номер 1224255100:01:160:0004. Паспорт водного об`єкту не розроблено. Водний об`єкт на час обстеження знаходиться в задовільному стані і придатний для використання та надання його для рибогосподарських потреб. На час обстеження виявлено, що в прибережній захисній смузі розташовані тимчасові споруди невідомої особи, колишнім орендарем ОСОБА_1 водний об`єкт не використовується.

Листом Департамента екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної Військової адміністрації № 2-41/0/261 від 04.01.2024 повідомлено про те, що у останнього відсутні будь-яка інформація про використання ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 1224255100:01:160:0004 станом на теперішній час.

ОСОБА_1 було направлено до Покровської селищної ради запит про повернення об`єкту оренди власнику. На цей запит Покровською селищною радою було надано відповідь № 320/0/2-24 від 07.02.2024 такого змісту:

На Ваш запит від 09.01.2024 № К-5/0/10-24 виконавчий комітет Покровської селищної ради повідомляє про наступне:

Запитувана земельна ділянка вважається комунальною власністю територіальної громади, і дня набрання чинності пункту 24 розділу X "Перехідні Положення" Земельного кодексу України, а саме з 2021 року, коли до земель комунальної власності територіальних громад перейшли всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім деяких категорій. Виконати Ваше прохання, щодо складення акту прийому - передачі (повернення) до свого права володіння і користування земельної ділянки загальною площею - 0,6445 га. з яких: під водним дзеркалом - 3,5404 га, під пасовищем - 6,1041 га немає можливості, оскільки термін дії договору оренди земельної ділянки закінчився у 2015 році і Покровська селищна рада не с стороною договору оренди земельної ділянки, укладеного між Покровською райжежадміністрацією в особі ОСОБА_2 , згідно доручення голови Покровської райжежадміністрації від 08.06.2000 № 1230/06-56 та ОСОБА_1 .

За результатами розгляду листа Державної податкової служби України Вх.№ 488/0/1-24 від 30.01.2024 станом на 18.01.2024 за платником ОСОБА_1 обраховується податковий борт у сумі 0 грн. 00 коп. Розрахунок про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати виконкомом селищної ради не може бути сформований, бо це не є його повноваження. Натомість, Ви можете отримати довідку про відсутність заборгованості з податків і зборів, звернувшись до контролюючого органу.

Представник Покровської селищної ради під час розгляду цієї справи повідомив суду, що у територіальної громади відсутні перешкоди у користуванні та/або розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 1224255100:01:160:0004.

Крім того, 27.01.2015 було припинено підприємницьку діяльність ОСОБА_1 за власним рішенням.

Тобто, з матеріалів справи не вбачається будь-яких порушень ОСОБА_1 вимог закону та/або договору щодо повернення земельної ділянки орендодавцю та прав і охоронюваних законом інтересів Покровської територіальної громади.

Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Так само кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, що прямо передбачено у частині 2 статті 15 ЦК України.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

При цьому необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні статті 76 ГПК України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

Тобто вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду, від 23.06.2020 у справі № 909/447/19, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18.

Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах Zubac v. Croatia, Beles and Others v. the Czech Republic, №47273/99, пп. 50-51 та 69, та Walchli v. France, № 35787/03, п. 29). При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення у справі Kutic v. Croatia, заява №48778/99, пункт 25). Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним. Для того щоб право на доступ було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (рішення у справах Bellet v. France та Nunes Dias v. Portugal). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain).

З матеріалів справи вбачається, що предмет спору за своєю суттю зводиться до необхідності складання акта приймання-передачі (повернення) земельної ділянки між ОСОБА_1 та Покровською селищною об`єднаною територіальною громадою.

Обраний прокурором спосіб захисту шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку водного фонду загальною площею 9,6445 га з кадастровим номером 12242551000:01:160:0004, розташовану на території Покровської селищної об`єднаної територіальної громади, не призведе до поновлення прав Покровської територіальної громади з урахуванням встановленого судом під час розгляду цієї справи факту відсутності використання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки і відсутності у позивача будь-яких обмежень у праві володіння, користування та розпорядження нею.

Тобто, прокурор вдався до занадтого формалізму під час надання оцінки спірним правовідносинам, і позовні вимоги є втіленням такого знадтого формалізму, а обраний прокурором спосіб захисту є неефективним. Що є самостійною підставою для відмови у позові.

Так, дійсно, у Державному земельному кадастрі наявні відомості про перебування земельна ділянка з кадастровим номером 12242551000:01:160:0004 у користування ФОП Коваля І.І. на праві оренди (том 1, а.с. 62).

Разом з цим, у Державному земельному кадастрі містяться відомості про припинення права ОСОБА_1 оренди такої земельної ділянки 16.11.2015.

Крім того, слід зауважити, що ОСОБА_1 неодноразово вчинялись дії спрямовані на складання акту приймання-передачі (повернення) спірної земельної ділянки. Однак, цей акт так і не було складено з незалежних від ОСОБА_1 причин.

Так, згідно даних Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 12242551000:01:160:0004 належить до державної форми власності; титульний власник - Покровська районна державна адміністрація.

Тобто, саме новим фактичним власником земельної ділянки - Покровською селищною радою не було у встановленому законом порядку внесено до Державних реєстрів відповідні зміни про наявність будь-яких речових прав на спірну земельну ділянку.

Тобто, станом на день розгляду справи через лаги бюрократичних процедур, Покровською селищною радою не оформлено титульне володіння спірною земельною ділянкою, що позбавило Коваля можливості виконання формальних процедур із складання акту приймання-передачі (повернення).

З вищенаведеного слідує, що відсутність можливості дотримання формальних процедур зі складання акту приймання-передачі (повернення) земельної ділянки пов`язано саме з відсутністю ефективних державних бюрократичних процедур, і жодним чином не пов`язано з діяльністю чи бездіяльністю відповідача. ОСОБА_1 , в цьому випадку, діяв як добросовісна сторона.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок. Потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13.12.2007 та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11.06.2009).

За таких обставин, позовні вимоги прокурора є необґрунтованими.

ЩОДО НАЯВНОСТІ ПІДСТАВ ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРОКУРОРОМ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ ДАНОГО СПОРУ:

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказаний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У даному випадку, компетентним органом для звернення до суду з цим позовом є Покровська селищна рада, як власник спірної земельної ділянки, та Синельниківська районна державна адміністрація, як правонаступник орендодавця за спірним договором.

Прокурором направлялися на адреси Покровської селищної ради та Синельниківської районної державної адміністрації листи, у яких повідомляв про виявлені ним порушення інтересів держави та просив повідомити про вчинені представниками Покровської селищної ради та Синельниківської районної державної адміністрації дії, направлені на повернення орендарем земельної ділянки.

У відповідь, представники Покровської селищної ради та Синельниківської районної державної адміністрації дії повідомили прокурора про те, що вони не мають наміру звертатись до суду з підстав, вказаних прокурором.

За таких обставин, прокурор направив на адреси Покровської селищної ради та Синельниківської районної державної адміністрації повідомлення від 18.12.2023 № 04/65/1-1480ВИХ-23 та від 18.12.2023 № 04/64/1-3721ВИХ-23 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про намір звернутись до суду з цим позовом.

Таким чином, прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо звернення до компетентного органу до подання позову.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 викладено висновок про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Забезпечення дотримання фізичними та юридичними особами вимог земельного законодавства, охорона земель та їх використання у відповідності до цільового призначення є безумовним інтересом держави.

За таких обставин, в даному випадку наявні підстави для звернення прокурора до суду за даним позовом в інтересах держави в особі Покровської селищної ради та Синельниківської районної державної адміністрації.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається прокурор, доводяться листуванням між прокурором та позивачами (т. 1 а.с. 19 - 21, 24 - 25, 32 - 61), актом обстеження від 06.11.2023 (т. 1 а.с. 21), договором оренди з додатком (т. 1 а.с. 22 - 23), розпорядженням від 12.08.2009 від 208-р-09 (т. 1 а.с. 25 - 26), заявою віл 14.04.2009 (т. 1 а.с. 26), планом земельної ділянки (т. 1 а.с. 27), протоколом № 2 від 10.07.2009 (т. 1 а.с. 28 - 29), висновком від 05.08.2009 № 1624 (т. 1 а.с. 30), довідками Держкомзему (т. 1 а.с. 30 - 32), пояснювальною запискою (т. 1 а.с. 31), витягом з Державного земельного кадастру (т. 1 а.с. 62), листом Департамента екології та природних ресурсів (т. 1 а.с. 80).

Обставини, на які посилається відповідач, доводяться листом № 320/0/2-24 від 07.02.2024 (т. 1 а.с. 93), запитом від 06.04.2024 (т. 1 а.с. 134).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на прокурора.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 145, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Синельниківської окружної прокуратури (місце реєстрації: 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Музична, 32, ідентифікаційний код: 02909938) в інтересах держави в особі Позивача-1: Покровської селищної ради (місце реєстрації: 53600, Дніпропетровська область, смт. Покровське, вул. Центральна, 20, ідентифікаційний код: 04338492), Позивача-2: Синельниківської районної державної адміністрації - військової адміністрації (місце реєстрації: 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Богми, 3, ідентифікаційний код: 04052376) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) про зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду загальною площею 9,6445 га з кадастровим номером 12242551000:01:160:0004, розташовану на території Покровської селищної об`єднаної територіальної громади.

Витрати зі сплати судового збору покласти на прокурора.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 30.05.2024.

Суддя М.О. Ніколенко