Рішення

від 29.05.2024 по справі 906/244/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/244/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Бондарчук А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Кімак З.К. - довіреність №40/10 від 04.01.2024;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контингент-Житомир"

про стягнення 22 129,49 грн

Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контингент-Житомир" 22129,49 грн боргу за надані послуги з постачання теплової енергії за період з жовтня 2022 року по червень 2023 року.

Ухвалою від 11.03.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначив на 10.04.2024.

01.04.2024 відповідач до суду подав клопотання по відкладення розгляду справи, у зв`язку із частковим погашенням заборгованості.

Ухвалою від 10.04.2024 суд відклав розгляд справи по суті на 13.05.2024, з метою сприяння мирному врегулюванню спору.

13.05.2024 на адресу суду надійшли: довідка від представника позивача; заява про закриття провадження у справі від представника відповідача.

29.05.2024 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, у яких позивач вказує про наявність у відповідача заборгованості та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою від 13.05.2024 суд відклав розгляд справи на 29.05.2024.

У судовому засіданні 29.05.2024 представник позивача підтримала позовні вимоги та надала для долучення до матеріалів справи розрахунок нарахувань і оплати по ТОВ "Контингент-Житомир". Надала усні пояснення щодо здійснених відповідачем проплат та наголосила, що у позивача відсутня можливість зарахувати на погашення заборгованості за спірний період (жовтень 2022 - червень 2023), здійснені відповідачем оплати згідно платіжних документів, у яких це не визначено у призначенні платежу. Пояснила, що відповідач для врегулювання спірних питань щодо порядку зарахування сплачених коштів до позивача не звертався.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд оголошував перерву в засіданні до 17:00 год. 29.05.2024.

Після перерви представники сторін в судове засідання не прибули. Від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі та докази направлення розрахунку нарахувань і оплати по ТОВ "Контингент-Житомир" відповідачу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради надає послуги з централізованого опалення відповідно до умов, визначених Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про теплопостачання" та "Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830.

Нежитлове приміщення загальною площею 133,90 кв.м. по вул.Київській, 9 в м.Житомирі є власністю ТОВ "Контингент-Житомир", що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №345256828 від 05.09.2023 (а.с.29-31) та забезпечується послугами централізованого опалення, постачання теплової енергії, які надає Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради.

В КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради відкрито особовий рахунок №627П на нежитлове приміщення по вул.Київській, 9 в м.Житомирі.

Позивач стверджує, що за період з жовтня 2022 року по червень 2023 року за відповідачем утворилась заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії у розмірі 22129,49 грн, що підтверджується відповідними рахунками та розрахунком позовних вимог.

18.10.2023 позивач на адресу ТОВ "Контингент-Житомир" направив вимогу №6637/10 від 18.10.2023 щодо погашення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії на загальну суму 23088,16 грн (а.с. 11-14), яка була задоволена частково на суму 958,67 грн (а.с.25-28), у зв`язку з чим несплаченою залишилась заборгованість у розмірі 22129,49 грн, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Відповідач надав до суду докази сплати заборгованості на загальну суму 22158,67 грн та просив закрити провадження у справі (а.с.71-82).

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли з приводу надання послуг з постачання електричної енергії на підставі відкритого в КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради особового рахунку №627П на нежитлове приміщення по вул.Київській, 9 в м.Житомирі.

Крім того, постановами Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021 та №1023 від 08.09.2021 внесено зміни до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових форм договорів, відповідно до яких згідно із Законом України "Про житлово-комунальні послуги" договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності зазначеними постановами.

Суд встановив, що на офіційному вебсайті КП "Житомиртеплокомуненерго" ЖМР за покликанням https://tke.org.ua/2009-2/ опубліковано типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.10.2021, який відповідає типовому індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830.

Так, відповідно до п.1 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.10.2021, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті підприємства за адресою: www.tke.org.ua (п.2 договору).

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги (п.4 договору).

Відповідно до п.5 договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Згідно зі ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За змістом статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Споживач (індивідуальний споживач) - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

За положеннями статей 319, 322 Цивільного кодексу України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №345256828 від 05.09.2023 право власності на нежитлове приміщення (магазин непродовольчих товарів та фотоцентр) загальною площею 133,90 кв.м. за адресою: Житомирська область, м.Житомир, вул.Київська, 9, належить ТОВ "Контингент-Житомир", дата державної реєстрації - 06.10.2004.

Тобто, у спірний період, за який позивач просить стягнути заборгованість (з жовтня 2022 по червня 2023 року), відповідач був власником зазначеного нежитлового приміщення згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; запис про скасування державної реєстрації її права власності не внесено у встановленому законом порядку.

Відповідно, на момент утворення заборгованості відповідач, як власник зазначеного нежитлового приміщення, мав нести обов`язок на його утримання, зокрема, оплати комунальних послуг.

За вимогами п.5 ч.2 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Так, згідно з п.34 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.10.2021 споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:

- плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

- плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до наказу КП "Житомиртеплокомуненерго" ЖМР №103/аг від 30.10.2022 відповідачу встановлено плату за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання послуг з постачання теплової енергії при наявності вузлів комерційного обліку теплової енергії в розмірі 30,28 грн в місяць з ПДВ (а.с.45).

Обґрунтованість тарифів на постачання теплової енергії у вказаний період, підтверджується наданим до справи рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 1288 від 04.11.2021 (а.с.32).

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії у період з жовтня 2022 року по червень 2023 рік на загальну суму 24369,32 грн (а.с.16-23).

18.10.2023 позивач звертався до відповідача з вимогою щодо погашення заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з жовтня 2022 року по червень 2023 року на загальну суму 23088,16 грн (а.с. 11-14), яка була задоволена частково на суму 958,67 грн (а.с.25-28), у зв`язку з чим, як стверджує позивач, станом на дату звернення з цим позовом до суду несплаченою залишилась заборгованість у розмірі 22129,49 грн.

Як було зазначено вище, відповідач надав докази сплати заборгованості на загальну суму 22158,67 грн та просив закрити провадження у справі (а.с.71-82).

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, оплату у розмірі 958,67 грн, сплачену згідно з платіжними інструкціями №295 від 02.10.2023 на суму 151,40 грн, №292 від 02.10.2023 на суму 342,79 грн, №294 від 02.10.2023 на суму 142,69 грн, №293 від 02.10.2023 на суму 321,79 грн (а.с.72-75), позивач не заявляв до стягнення з відповідача, оскільки її було враховано позивачем при зверненні до суду з позовом.

Крім того, враховуючи те, що відповідач у платіжній інструкції №318 від 15.01.2024 на суму 3500,00 грн у призначенні платежу вказав період, за який здійснюється оплата - за грудень 2023 року, тому зарахування цієї суми необхідно здійснювати саме за вказаний відповідачем період, тому ця платіжна інструкція не може бути врахована як доказ сплати заборгованості, що виникла у спірний період.

Водночас, згідно з платіжною інструкцією №313 від 27.11.2023, - до звернення позивача до суду відповідач сплатив позивачу 4500,00 грн, та згідно з платіжною інструкцією №651 від 26.04.2024 - після звернення позивача до суду відповідач сплатив позивачу 1900,00 грн, не вказавши у призначенні платежу рахунок, по якому здійснюється оплата, та/або період, за який сплачується заборгованість (а.с.76). Зазначені суми позивачем не зараховано на погашення заявленої до стягнення заборгованості.

Крім того, після звернення позивача з цим позовом до суду відповідач сплатив заборгованість на загальну суму 11300,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №339 від 22.03.2024 на суму 5000,00 грн, №349 від 17.04.2024 на суму 1500,00 грн, №352 від 01.05.2024 на суму 4500,00 грн, №353 від 03.05.2024 на суму 300,00 грн, у призначенні платежу яких вказано "за 2023 рік" (а.с.78-82).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про відсутність предмета спору в частині заборгованості на суму 13200,00 грн, яку відповідач фактично сплатив позивачу за надані послуги з постачання теплової енергії, що виникли за період з жовтня 2022 року по червень 2023 року, хоча при перерахуванні коштів і не зазначив конкретно, за яким рахунком та/або за який місяць проводить оплату.

При цьому суд враховує, що у листі Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України №06-10/10-1215 від 29.10.2004 зазначено, що оскільки чинним законодавством питання віднесення платежу у призначенні якого не зазначено періоду, за який здійснюється оплата за надані послуги чітко не врегульоване, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином:

- якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору;

- якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості, в тому числі, що підлягає стягненню на підставі судових рішень, платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Так, відповідно до п.36 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.10.2021 під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів).

У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або коли за зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди у разі її наявності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості - в рахунок майбутніх платежів споживача, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.

За таких обставин, у вказаному публічному договорі приєднання визначений порядок зарахування платежів, тому у позивача були всі підстави віднести платежі на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, у зв`язку з чим твердження позивача про неможливість такого зарахування є безпідставними.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведені обставини, які свідчать про відсутність предмета спору в частині стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 13200,00 грн на день розгляду справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в цій частині на підставі п.2 ч.1ст.231 ГПК України.

Так як згідно з платіжною інструкцією №313 від 27.11.2023 відповідач сплатив позивачу 4500,00 грн до його звернення до суду, однак цього помилково не було враховано при розрахунку заборгованості, тому у вказаній частині слід відмовити в задоволенні позову за безпідставністю заявлених вимог.

З огляду на викладене, враховуючи часткову сплату відповідачем боргу в сумі 17700,00 грн, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії є обґрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 4429,49 грн(22129,49 грн - 17700,00 грн).

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, до стягнення з відповідача підлягає сума боргу у розмірі 4429,49 грн.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, а також те, що розподілу підлягає сума судового збору, яка визначена у його мінімальному розмірі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно до розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог (17629,49 грн), що становить 2412,26 грн.

Оскільки після оголошеної перерви представники сторін в судове засідання о 17:00 не прибули, резолютивна частина рішення не проголошувалась. При цьому, суд враховує постанови Верховного Суду від 05.09.2022 року у справі № 1519/2-5034/11 та №761/38266/14 від 30.09.2022.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контингент-Житомир" (10014, м. Житомир, вул. Київська, б.9, ід. код 13565548) на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, ід. код 35343771):

- 4429,49 грн заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії;

- 2412,26 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 13200,00 грн заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії.

4. У стягненні 4500,00 грн заборгованості відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 03.06.24

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

позивачу - через електронний кабінет;

2 - відповідачу (рек.).