Рішення

від 04.06.2024 по справі 910/3313/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.06.2024Справа № 910/3313/24

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1"

про стягнення 69 352,05 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором №203/ВЗЗ-2023 від 27.04.2023 у розмірі 69 352,05 грн, що складається з суми пені у розмірі 36 770,55 грн та штрафу у розмірі 32 581,50 грн.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 26.03.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

20.05.2024 через систему «Електронний суд» відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову, та клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

27.05.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

30.05.2024 через систему «Електронний суд» позивач подав заяву про поновлення строку на подачу відповіді на відзив та відповідь на відзив.

31.05.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.04.2023 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" (постачальник) було укладено договір №203/ВЗЗ-2023, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Найменування (номенклатура, асортимент та кількість) товару зазначена у додатку №1 до цього договору. Код ДК 021:2015:33140000-3 - медичні матеріали (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору ціна договору складає 1 396 350 грн, у тому числі податок на додану вартість 7% - 91 350 грн.

Згідно з п. 5.1 договору дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику (представнику постачальника) або у разі не прибуття вищезазначених осіб, надсилається постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника, зазначену в розділі 13 договору. У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару. Постачальник (представник постачальник) завчасно прибуває до замовника для отримання письмової заявки). У випадку корегування інформації яка зазначена у заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами зв`язку з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається недійсним.

Передача (приймання - здача) товару здійснюється в пункті відвантаження за адресою: АДРЕСА_3 (п. 5.2 договору).

Право власності на товар переходить від постачальника до замовника після прийняття товару на склад замовника, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб постачальника та замовника на відповідній видатковій накладній (п. 5.6 договору).

Відповідно до п. 7.3 договору за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів чи не надання товарно-супровідних документів у термін, визначений у п. 5.7 договору, замовник залишає за собою право на одностороннє розірвання цього договору.

Пунктом 11.8 договору передбачено, що усі повідомлення, будь-яке листування тощо за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмо оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним, засобами електронного поштового зв`язку на адреси, вказані у розіділі 13 цього договору). У будь-якому разі замовник вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а постачальник з моменту направлення замовником відповідного листа (на електронну пошту постачальника, вказану у розділі 13 цього договору, передання до поштового відділення зв`язку та отримання фіскального чеку, проставлення на копії документа будь-якої відмітки, що свідчить про його отримання постачальником.

Згідно з п. 10.1 договору договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 18.04.2022 №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 12.08.2022 №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 07.11.2022 №757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 06.02.2023 №58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань. Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", але не довше ніж до 31.12.2023.

Невід`ємною частиною договору є додаток №1 - «специфікація» на 1 арк.; додаток №2 - «технічний опис» на 1 арк. (п. 12.2 договору).

Додатком №1 до договору сторони погодили специфікацію до договору, якою визначили здійснення поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України поставки пов`язок гідрогелевих протиопікових у кількості 15 000 шт., ціною 93,09 грн, загальна вартість яких складає 1 396 350 грн.

На виконання умов договору позивачем було надіслано відповідачу заявку від 28.04.2023 на поставку товару - пов`язок гідрогелевих протиопікових на склад замовника за адресою в/ч НОМЕР_1 НГУ АДРЕСА_1 у кількості 2 500 шт. до 25.05.2023; у кількості 2 500 шт. до 26.06.2023; у кількості 2 500 шт. до 27.07.2023; у кількості 2 500 шт. до 30.08.2023; у кількості 2 500 шт. до 29.09.2023.

Обґрунтовуючи позовні вимог позивач зазначає, що відповідачем допущено порушення умов договору в частині дотримання строків поставки товару. За порушення строків поставки товару позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню та штраф.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що отримував від позивача заявку на поставку товару у загальній кількості 10 000 шт., яку виконав в повному обсязі, заявку на решту кількість товару в обсязі 5 000 шт. не отримував, тому відсутнє прострочення з поставки товару, а також заявляє клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 1% від вартості товару.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 5.1 договору дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику (представнику постачальника) або у разі не прибуття вищезазначених осіб, надсилається постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника, зазначену в розділі 13 договору. У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару. Постачальник (представник постачальник) завчасно прибуває до замовника для отримання письмової заявки). У випадку корегування інформації яка зазначена у заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами зв`язку з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається недійсним.

Отже, відповідно до умов укладеного договору, саме на відповідача покладено обов`язок завчасно прибути для отримання заявки на поставку продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.04.2023 позивач надіслав на адресу відповідача заявку №78/8/2-1530 від 28.04.2023, що передбачає поставку пов`язок гідрогелевих протиопікових на склад замовника за адресою в/ч НОМЕР_1 НГУ АДРЕСА_1 у кількості 2 500 шт. до 25.05.2023; у кількості 2 500 шт. до 26.06.2023; у кількості 2 500 шт. до 27.07.2023; у кількості 2 500 шт. до 30.08.2023; у кількості 2 500 шт. до 29.09.2023. Дане відправлення підтверджується фіскальним чеком та описом вкладень до поштових відправлень №0408033797272.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт обізнаності відповідача про умови та строки поставки товару за договором.

При цьому посилання відповідача на те, що заявка на поставку товару у кількості 10 000 шт. у строк до 30.08.2023 була надіслана позивачем засобами стільникового зв`язку через додаток Вайбер підлягає відхиленню, оскільки не доводить дотримання позивачем узгодженого сторонами в договорі порядку повідомлення постачальника про місце і строки поставки.

Відповідно до приписів ст. 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Судом встановлено, що відповідачем, на виконання умов договору, поставлено товар за видатковими накладними №409 від 16.05.2023 в кількості 2 500 шт. на суму 232 725,00 грн, №510 від 19.0.2023 в кількості 2 500 шт. на суму 232 725,00 грн, №648 від 20.07.2023 в кількості 2 500 шт. на суму 232 725,00 грн, №758 від 17.08.2023 в кількості 2 500 шт. на суму 232 725,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно зі статтею 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 7.3 договору за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів чи не надання товарно-супровідних документів у термін, визначений у п. 5.7 договору, замовник залишає за собою право на одностороннє розірвання цього договору.

Оскільки заявлені Військовою частиною до стягнення суми пені в розмірі 36 770,55 грн та штрафу в розмірі 32 581,50 грн є арифметично вірними, відповідають вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум підлягають задоволенню.

Стосовно заяви відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 №6-100цс14.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення штрафних санкцій, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази та доводи відповідача, суд зазначає, що штрафні санкції підлягають стягненню за сам факт допущення порушень, незалежно від того, чи завдано у зв`язку з цим збитки. Разом з тим, відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку, а тому заява відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Належних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" (АДРЕСА_4, код ЄДРПОУ - НОМЕР_3) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) суму пені у розмірі 36 770 (тридцять шість тисяч сімсот сімдесят) грн 55 коп. та суму штрафу у розмірі 32 581 (тридцять дві тисячі п`ятсот вісімдесят одну) грн 50 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн - витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна