Рішення

від 04.06.2024 по справі 910/4009/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.06.2024Справа № 910/4009/24Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕС-Групп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада Торгстрой»

про стягнення 240 396,54 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЕС-Групп» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада Торгстрой» про стягнення 240 396,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на рахунок відповідача здійснено сплату грошових коштів за договором субпідряду № 2110-3 від 21.10.2021 надміру, у зв`язку з чим позивач має право вимагати повернення суми платежів, які в добровільному порядку відповідач не повернув.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; визначено сторонами строки для подачі своїх заяв по суті спору.

У відповідності до статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 08.04.2024 направлено відповідачу в його електронний кабінет та отримано останнім 10.04.2024.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений належним чином та мав реальну можливість ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024.

Станом на 03.06.2024 відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позов.

Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 21.10.2021 укладено договір субпідряду №2110-3, за умовами пункту 1.1 якого відповідач зобов`язався на свій ризик, відповідно до проектно-кошторисної документації виконати та здати у відповідний термін оздоблювальні роботи місць загального користування багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом (секції №№1-3), а позивач - надати відповідачу фронт робіт (будівельний майданчик), передати проектно-кошторисну документацію, прийняти завершені роботи та оплатити їх.

Роботи виконувались за адресою: на розі вулиці Соборної, 151-а, Соборної, 151, 151-б та Тургенівської, 21 у місті Ірпінь Київської області (пункт 1.2. договору субпідряду).

Сторонами пунктом 3.1. договору субпідряду погоджена договірна ціна, яка визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною договору та зазначається в договірній ціні (додаток №1) і складає 1 694 603,46 грн.

У пункті 3.2. договору передбачено, що у разі необхідності виконання додаткових робіт уточнення договірної ціни буде узгоджуватися шляхом домовленості сторін, яка буде зафіксована у додатковій угоді до даного договору.

Як вказує позивач, ним перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у загальному розмірі 1 935 000,00 грн, а останнім виконано роботи вартістю 1 694 603,46 грн, тобто на суму договірної ціни, що погоджена сторонами у пункті 3.1. договору.

Будь-яких додаткових угод до договору щодо збільшення обсягу робіт та, відповідно, збільшення договірної ціни, сторонами не підписувалося, а тому, сума грошових коштів у розмірі 240 396,54 грн є такою, що сплачена позивачем надміру та підлягає поверненню на рахунок останнього.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 838 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено відповідачу оплату за договором субпідряду в розмірі 1 935 000,00 грн, а відповідачем виконано роботи на суму в розмірі 1 694 603,46 грн, що підтверджується відомостями з картки рахунку за період з січня 2021 року по березень 2024 року та актами приймання виконаних будівельних робіт.

За положеннями статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.

Наявність певної правової підстави для набуття особою майна виключає застосування до неї положень статті 1212 Цивільного кодексу України, якщо згадана підстава продовжує існувати.

Водночас, сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.

Сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором чи договорами, зокрема переплата понад визначену в договорі суму, не може бути визнана такою, що здійснена на підставі відповідного договору.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 920/169/18.

Умовами договору субпідряду № 2110-3 від 21.10.2021 ціна визначена в твердій грошовій сумі в розмірі 1 694 603,46 грн.

З огляду на те, що відповідач виконав роботи за договором, у той час як позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 1 935 000,00 грн, то відповідна переплата в розмірі 240 396,54 грн здійснена поза межами договору.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що грошові кошти в розмірі 240 396,54 грн. підлягають поверненню відповідачу на підставі статті 1212 ЦК України, як набуті за відсутності достатньої правової підстави.

Витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада Торгстрой» (04111, м. Київ, вул. Салютна, 2, прим. 1-418, ідентифікаційний код 44394402) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕС-Групп» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 36, ідентифікаційний код 38202783) 240 396,54 грн основного боргу та 3 605,95 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк