Рішення

від 04.06.2024 по справі 910/3732/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.06.2024Справа № 910/3732/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ БУДСЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальність "Виробнича фірма "ІНВЕКС Телеком"

про стягнення 162 500,00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ БУДСЕРВІС" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність "Виробнича фірма "ІНВЕКС Телеком" про стягнення 162 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором підряду № 3П13-13/06-ПР/23 від 13.06.2023.

Процесуальні дії у справі

Господарським судом міста Києва ухвалою від 01.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3732/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач відзиву на позов не надав. Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 01.04.2024, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення - 11.04.2024.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ БУДСЕРВІС" та Товариством з обмеженою відповідальність "Виробнича фірма "ІНВЕКС Телеком" укладений договір підряду на виконання робіт №ЗП13-13/06-ПР/23 від 13.06.2023.

Позивач на виконання зобов`язань по договору підряду №ЗП13-13/06-ПР/23 від 13.06.2023 здійснив оплату на користь відповідача у розмірі 105 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 11.07.2023 №30040.

23.02.2023 позивач направив відповідачу лист вих. №371 від 23.02.2024, в якому просив виконати зобов`язання згідно договору №ЗП13-13/06-ПР/23 від 13.06.2023.

04.03.2024 позивач направив відповідачу вимогу №440 від 04.03.2024 відповідно до якої відповідачу було повідомлено про дострокове розірвання договору підряду №ЗП13-13/06-ПР/23 від 13.06.2023 та необхідність повернення авансу в сумі 105 000,00 грн. протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання даної вимоги.

Позивач зазначає, що відповідач відповіді на вимогу не надав та не повернув позивачу авансовий платіж у сумі 105 000,00 грн.

Посилаючись на те, що відповідач прострочив повернення попередньої оплати позивач нарахував штрафні санкції у сумі 57 500, 00 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 30 0000 грн.

Позиція відповідача

Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

13.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ БУДСЕРВІС" (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальність "Виробнича фірма "ІНВЕКС Телеком" (відповідач, підрядник) укладений договір підряду на виконання робіт №ЗП13-13/06-ПР/23 від 13.06.2023 (надалі - договір).

Підрядник бере на себе зобов`язання за рахунок власних та/або залучених сил, засобів, ресурсів (будівельних матеріалів, обладнання, устаткування тощо) та будівельної машинної техніки, у відповідності до даного договору, проектної документації та законодавства виконати комплекс підрядних робіт з улаштування системи відеоспостережеиня та системи контролю доступу (СКД) у житловому будинку № 1 в складі «Будівництво IV (четвертої) черги житлового комплексу з об`єктами соціально- побутового призначення за адресою: пров. Заводський, 1, 1/2, 2 вул. Причальна, 1/5, 5 у Дарницькому районі м. Києва. (Житловий будинок № 13)», в обсягах та за цінами, та у строки, що визначені у додатках до даного договору (п.1.1. договору).

Пунктом 1.3 передбачено, що роботи за даним договором виконуються в обсягах, визначених проектною документацією та додатками до договору - «Договірна ціна з локальним кошторисом та підсумковою відомістю матеріальних ресурсів», «Графік виконання Робіт». Остаточний обсяг Робіт буде визначено згідно з Актами приймання виконаних будівельних робіт по формі № КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витрати по формі № КБ-3.

Генпідрядник зобов`язаний передавати (поетапно) підряднику затверджену проектну документацію у 1 (одному) примірнику із штампом «До виконання робіт», дозвільну та погоджувальну документацію, що є необхідною для виконання робіт. Приймання-передача проектної, дозвільної та погоджувальної документації фіксується відповідним актом та/або накладними, що підписуються сторонами (пункт 2.1.1. договору)

Відповідно до п. 2.2.5 у випадку порушення підрядником строку початку чи неодноразового порушення строків виконання робіт більше ніж на 10 (десять) календарних днів, або якщо підрядник при виконанні робіт не дотримується вимог проектної документації, законодавства, істотно відступивши від умов договору, що погіршило результати робіт, або допустив інші недоліки в роботах, чи якість ресурсів підрядника та робіт є незадовільною, генпідрядник має право за своїм вибором вимагати:

безоплатного виправлення цих недоліків у визначений строк, що відповідає технічному циклу будівництва об`єкту, або

виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування понесених витрат за рахунок підрядника, у порядку, визначеному п. 6.6. Договору, або

в односторонньому порядку розірвати договір та вимагати від підрядника повернення грошових коштів, що були перераховані Генпідрядником на виконання робіт підряднику згідно договору, відшкодування збитків та повернення будівельного майданчика (фронту робіт) і всієї переданої документації.

Відповідно до п. 2.3.21 у випадку настання обставин, що передбачені п. 2.2.5. договору, підрядник зобов`язаний відшкодувати генпідряднику збитки, що понесені генпідрядником, та повернути невідпрацьовані аванси, будівельний майданчик (залишити місце виконання робіт), а також повернути всю документацію, яка передавалася раніше у відповідності до умов договору.

Пункт 2.4.4. передбачає тимчасово припинити виконання робіт у випадку затримки генпідрядником оплати за даним договором. В цьому випадку на підрядника не може бути покладена відповідальність за дотримання строків виконання робіт, обумовлених даним договором.

Згідно умов п.3.1 підрядник приступає до виконання робіт за даним договором за умови:

- передачі генпідрядником проектної та дозвільної документації згідно п. 2.1.1. Договору;

- передачі генпідрядником фронту робіт по акту прийому-передачі;

- перерахування генпідрядником першого траншу авансового платежу підряднику згідно п. 4.7.1. договору, та зобов`язується завершити їх повне виконання протягом термінів, визначених в Додатку № 2 до даного Договору - «Графік виконання робіт», в якому вказано строки, технологічна послідовність та етапи виконання робіт.

Відповідно до п. 4.1. договору загальна ціна робіт, виходячи з обсягу виконуваних робіт згідно з проектною документацією, з урахуванням ресурсів підрядника, буде визначена сторонами у додатку № 1 до даного договору - «Договірна ціна з локальним кошторисом та підсумковою відомістю матеріальних ресурсів. Буд. № 13» (далі - «Ціна Робіт»), який становитиме його невід`ємну частину. Сторони домовились про остаточне погодження та підписання Додатку № 1 протягом не більше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту укладання даного договору.

У пункті 4.7. договору сторони визначили, що оплата за договором здійснюється наступним чином:

- Аванси на закупівлю підрядником ресурсів та виконання робіт, що є необхідними для виконання робіт, сплачуватимуться генпідрядником підряднику на підставі листів-заявок останнього, поданих та погоджених підрядником із генпідрядником у відповідності до п. 2.3.19. договору (пп. 4.7.1. договору).

- Решту грошових коштів за виконані роботи генпідрядник сплачує на підставі Актів № КБ-2в та Довідки № КБ-3, які підписуються уповноваженими представниками сторін щомісячно. Акт № КБ-2в та Довідку № КБ-3 підрядник передає генпідряднику не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа звітного місяця. Генпідрядник протягом 10 (десяти) днів після отримання акту перевіряє його реальність та підписує в частині фактично виконаних обсягів робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) (пп. 4.7.2. Договору).

Відповідно до п. 8.1. договору за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за даним договором сторони несуть відповідальність, що передбачена чинним законодавством України та цим договором. Сторони домовилися, шо незалежно від будь-яких інших положень цього договору та домовленостей сторін, підрядник не має права щодо відшкодування з генпідрядника будь-яких непрямих збитків, та генпідрядник не несе відповідальності за будь-яку упущену вигоду підрядника.

Згідно п. 8.5. договору у випадку порушення підрядником строків виконання робіт, визначених договором, останній зобов`язаний сплатити на користь генпідрядника штрафні санкції у розмірі 2000,00 (дві тисячі) грн за кожен день такого прострочення та відшкодувати завдані таким порушенням обґрунтовані збитки.

В разі, якщо порушення строків виконання робіт за виною підрядника буде тривати понад 10 (десять) календарних днів, підрядник додатково сплачує на користь генпідрядника штрафну санкцію у розмірі 500,00 (п`ятсот гривень) грн за кожен календарний день прострочення, починаючи з першого дня прострочення (пункт 8.5.1 договору).

Відповідно до п. 13.1 цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, в тому числі гарантійних зобов`язань підрядника згідно глави 6 даного договору.

Приписами п. 13.2. договору передбачено, що договір може бути достроково розірвано за згодою обох сторін або в односторонньому порядку однією із сторін у випадках, встановлених цим договором та чинним законодавством.

Сторона, що здійснює дострокове розірвання договору, зобов`язана письмово повідомити про це другу сторону за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до дати розірвання (п. 13.3. договору).

Згідно з положеннями п. 13.4.1. договору підрядник, зокрема, зобов`язаний повернути генпідряднику у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання письмової вимоги, суму сплаченого генпідрядником авансу за вирахуванням вартості виконаних та прийнятих на момент розірвання договору робіт.

11.07.2023 позивач сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 105 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №30040 від 11.07.2023 з призначення платежу: "сплата за підрядні роботи зг. Дог. № ЗП13-13/06-ПР/23 від 13.06.2023р., у т.ч. ПДВ 20% 17 500.00 грн".

23.02.2024 позивач направив відповідачу вимогу вих. № 371 про негайне надолуження строків виконання робіт та закінчення всіх робіт в повному обсязі по вищевказаному договору.

15.03.2024 відповідач надіслав позивачу відповідь №315/1-24 про прискорення термінів виконання робіт та завершення робіт в повному обсязі.

04.03.2024 позивач направив відповідачу вимогу №440 про дострокове розірвання договорів та повернення грошового авансу. Направлення листа підтверджується описом вкладення в цінний лист, фіскальним чеком поштового відділення від 04.03.2024, копії яких містяться в матеріалах справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору підряду на виконання робіт № ЗП13-13/06-ПР/23 від 13.06.2023 не виконав роботи, передбачені договором, відповіді на вимогу №440 від 04.03.2024 не надав, у зв`язку з чим за відповідачем існує заборгованість у розмірі 105 000,00 грн.

Також, позивач зазначає, що у зв`язку з прострочення виконання робіт, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штрафні санкції у сумі 57 500, 00 грн, нараховані на підставі п. 8.5., 8.5.1.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

11.07.2023 позивач сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 105 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №30040 від 11.07.203 призначення платежу: " сплата за підрядні роботи зг. Дог. № ЗП13-13/06-ПР/23 від 13.06.2023р., у т.ч. ПДВ 20% 17 500.00 грн ".

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до п.3.1. договору, підрядник приступає до виконання робіт за умови: передачі генпідрядником Проектної та дозвільної документації згідно п. 2.1.1. договору; передачі генпідрядником фронту робіт по акту прийому-передачі; перерахування генпідрядником першого траншу авансового платежу підряднику згідно договору, п. 4.7.1., та зобов`язується завершити їх повне виконання згідно графіка.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання відповідачем робіт за договором.

Статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як вбачається з п. 13.2. договору, договір може бути достроково розірвано за згодою обох сторін або в односторонньому порядку однією із сторін у випадках, встановлених цим договором та чинним законодавством.

Сторона, що здійснює дострокове розірвання договору, зобов`язана письмово повідомити про це другу сторону за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до дати розірвання (п. 13.3. Договору).

04.03.2024 позивач надіслав на поштову адресу відповідача лист за вих. № 440 від 04.03.2024, відповідно до якого повідомив відповідача, що на підставі п. 13.3. договору, достроково розриває договір підряду № ЗП13-13/06-ПР/23 від 13.06.2023 та відповідач має повернути аванс у сумі 105 000,00 грн. протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання даної вимоги.

Відповідно до ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Правовий аналіз частин 2 - 4 статті 849 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Частинами 2, 3 вказаної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов, при цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість частина 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів виконання відповідачем робіт за договору, в тому числі на загальну суму сплаченого позивачем авансу у розмірі 105 000,00 грн. матеріали справи не містять, як і відсутні докази початку виконання робіт, а отже суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив свої зобов`язання, вчасно не приступив до виконання робіт за договором.

Таким чином, договір підряду на виконання робіт № ЗП13-13/06-ПР/23 від 13.06.2023 припинив свою дію.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем обставин наведених у позові належними доказами не спростовано, доказів виконання робіт чи повернення позивачу коштів у розмірі 105 000,00 грн відповідачем суду не надано.

Оскільки відповідач не розпочав роботи, договір підряду розірваний замовником в односторонньому порядку, за таких обставин правова підстава, на якій були отримані грошові кошти у розмірі 105 000,00 грн, відпала.

Положеннями частин першої, третьої статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.

Відмова замовника від договору підряду є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов`язанні) відповідно до вимог статті 1212 ЦК України.

Близькі за змістом правові висновки щодо застосування положень статті 849 ЦК України та можливість стягнення з підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду викладено у постановах Верховного Суду від 11.11.2018 у справі № 910/13332/17, від 16.03.2021 у справі №910/10233/20, від 01.06.2021 у справі № 916/2368/18.

З огляду на вищенаведене, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачем перераховано на рахунок відповідача в якості попередньої оплати 105 000,00 грн, однак, відповідач обумовлені договором роботи не виконав, доказів в спростування обставин наведених у позові не надав, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 105 000,00 грн, що становлять суму попередньої оплати за договором.

У зв`язку із вище наведеним, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 105 000,00 підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача штрафні санкції у сумі 57500,00 грн, нараховані на підставі пунктів 8.5., 8.5.1 договору.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 8.5. договору у випадку порушення підрядником строків виконання робіт, визначених договором, останній зобов`язаний сплатити на користь генпідрядника штрафні санкції у розмірі 2000,00 (дві тисячі) грн за кожен день такого прострочення та відшкодувати завдані таким порушенням обґрунтовані збитки.

У разі, якщо порушення строків виконання робіт за виною підрядника буде тривати понад 10 (десять) календарних днів, підрядник додатково сплачує на користь генпідрядника штрафну санкцію у розмірі 500,00 (п`ятсот гривень) грн за кожен календарний день прострочення, починаючи з першого дня прострочення (пункт 8.5.1 договору).

Як встановлено судом, позивач 04.03.2024 повідомив відповідача про розірвання договору підряду № ЗП13-13/06-ПР/23 від 13.06.2023 на підставі п. 13.2.-13.3. договору та ст. 852 ЦК України. Відтак, починаючи з 05.03.2024, зобов`язання сторін за вказаним договором є припиненими, що виключає застосування штрафних санкцій до відповідача після вказаної дати за порушення строків виконання робіт.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 237 ГПК України, відповідно до якої суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, а тому обґрунтованим розрахунком штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт за договором є 6 000,00 грн за період з 02.03.2024 по 04.03.2024, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище обставини, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТ БУДСЕРВІС» до Товариства з обмеженою відповідальність «Виробнича фірма «ІНВЕКС Телеком».

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Також позивачем заявлено про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати у сумі 30 000,00 грн.

На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на правничу допомогу, позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги від 26.02.2024 укладеного між Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ БУДСЕРВІС" та ОСОБА_1 , додаткову угоду №6 до договору про надання правової допомоги від 26.02.2024, копію акту наданих послуг від 30.04.2024, ордер АІ №1487420 від 22.03.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю КС №7280/10 від 07.12.2018.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом також враховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, згідно якого стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Враховуючи викладене, здійснивши оцінку розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи, приймаючи до уваги предмет і підстави позовних вимог, незначну кількість доказів, обсяг виконаних робіт, оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів справи та з огляду на те, що заявлений до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу, на переконання суду, не повністю відповідає критеріям співмірності, пропорційності та розумної необхідності, керуючись принципом розумності судових витрат, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність "Виробнича фірма "ІНВЕКС Телеком" (03150, місто Київ, Горького (Антоновича) 169, ідентифікаційний код 18017573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ БУДСЕРВІС" (04112, місто Київ, вулиця Тимофія Шамрила, будинок 4в, приміщення 295, ідентифікаційний код 39778632) основний борг у сумі 105 000,00 грн, штрафні санкції в сумі 6 000,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн та судовий збір у сумі 1 654,68 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 04.06.2024.

Суддя О.В. Гулевець