Рішення

від 04.06.2024 по справі 910/16827/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.06.2024Справа № 910/16827/23Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Укрпалетсистем"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тротуар Плюс"

про стягнення 141968,67 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Укрпалетсистем" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тротуар Плюс" про стягнення за договором про надання послуг від 07.02.2023 № 01/02/23 попередньої оплати в сумі 83920,78 грн., пені за прострочення виконання з надання послуг у розмірі 35389,28 грн. та пені в сумі 22658,61 грн. за не повернення в строк (на вимогу) попередньої оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Дана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04250, м. Київ, пр-т Свободи, 26-В.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу за закінченням терміну зберігання.

Положеннями статей 89, 93 ЦК України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку. Відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом вносяться до єдиного державного реєстру.

Таким чином, направлення ухвали суду здійснено за відповідною адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Отже, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.02.2023 між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір про надання послуг № 01/02/23, за умовами пункту 1.1 якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати послуги влаштування благоустрою, внутрішніх робіт (надалі іменуються - послуги), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Перелік послуг, які надаються Виконавцем за даним Договором. їхня вартість, строк надання та інші умови зазначаються у Актах надання послуг/видаткових накладних та рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною даного Договору. Відповідний перелік послуг, що надаватиметься Виконавцем в рамках цього Договору, може визначатися Сторонами у підписаних Додатках/Специфікаціях (пункт 1.2 договору).

За змістом пункту 2.3 договору загальний строк, протягом якого Виконавець повинен надати послуги і передати їх (результат) Замовнику по Акту приймання-передачі наданих послуг, становить 5 (п`яти) календарних днів з дати погодження Виконавцем замовлення/заявки Замовника, якщо інший строк не вказаний в Додатках/Специфікаціях.

Відповідно до пункту 2.6 договору послуги за Договором вважаються наданими Виконавцем та прийнятими Замовником після підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з пунктом 3.2 договору Замовник оплачує послуги Виконавця шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний (банківський) рахунок Виконавця протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг, якщо інший термін розрахунків не встановлений Сторонами в Додатках/Специфікаціях.

Із матеріалів справи слідує, що відповідач виставив позивачу рахунок на оплату від 14.04.2023 № 3 на виконання ремонтних робіт у с. Мила на суму 167 841,57 грн. із ПДВ.

У свою чергу, позивач сплатив на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 83920,78 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 01.05.2023 № 23461ERP із посиланням на рахунок від 14.04.2023 № 3 у призначенні платежу.

Оскільки відповідач не надав послуги за договором, позивач звертався до відповідача з вимогою-претензією від 24.07.2023 № 2 (вих. № 24-07/002) щодо повернення попередньої оплати в сумі 83920,78 грн. та сплати штрафних санкцій.

Дана вимога направлена відповідачу 27.07.2023 на адресу місцезнаходження: 04250, м. Київ, пр-т Свободи, 26-В, згідно з описом до вкладення № 0504591525024.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зобов`язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має матеріального змісту, як це має місце при виконанні роботи, а полягає у самому процесі надання послуги. Стаття 177 ЦК України серед переліку об`єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об`єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача, синхронність надання й одержання послуги. При цьому, виникнення обов`язку здійснити оплату за договором законодавець пов`язує саме з її фактичним наданням у строки та в порядку, що встановлені договором; строк (термін) виконання обов`язку здійснити оплату також визначається у відповідності з умовами договору.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом установлено, що на виконання умов договору про надання послуг від 07.02.2023 № 01/02/23 позивач сплатив згідно з виставленим відповідачем рахунком на оплату від 14.04.2023 № 3 грошові кошти в сумі 83920,78 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 01.05.2023 № 23461ERP.

Як слідує з положень пункту 2.3 договору, відповідач повинен був надати послуги протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати погодження заявки позивача, тобто в даному випадку від дати виставленого відповідачем рахунку на оплату від 14.04.2023 № 3.

Проте, доказів виконання відповідачем робіт за договором про надання послуг від 07.02.2023 № 01/02/23 на суму 83920,78 грн. у строк до 19.04.2023 матеріали справи не містять.

За наведених обставин, оскільки матеріали справи не містять доказів надання відповідачем послуг позивачу на суму 83920,78 грн., та відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про повернення цих коштів позивачу, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача даної суми попередньої оплати, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання з надання послуг у розмірі 35389,28 грн. та пеню в сумі 22658,61 грн. за не повернення в строк (на вимогу) попередньої оплати.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України, в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 5.3 договору за недотримання строків надання послуг Виконавець зобов`язаний сплатити Замовнику неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості послуг за кожен день прострочення, а також відшкодувати інфляційні збитки.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно зі статтями 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

У пункті 5.5 договору передбачено, що у випадку здійснення Замовником попередньої оплати та відсутності з боку Виконавця надання послуг більше 10 (десяти) календарних днів. Замовник має право відмовитись від подальшого виконання послуг Виконавцем, а Виконавець зобов`язаний протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання вимоги повернути Замовнику суму передоплати та відшкодувати завдані цим збитки. У разі неповернення попередньої оплати у строк, передбачений цим пунктом Договору, Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5% від суми не повернутої в строк попередньої оплати, за кожен день прострочення.

За арифметичним перерахунком суду з відповідача підлягає стягненню 35389,28 грн. пені за прострочення виконання з надання послуг за період із 07.05.2023 до 20.10.2023, нарахованої на загальну суму послуг у розмірі 167841,57 грн.

Разом із цим, із розрахунку позивача слідує, що останнім нараховано також 22658,61 грн. пені у розмірі 0,5% від суми не повернутої у строк попередньої оплати в сумі 83920,78 грн. за період з 28.08.2023 до 20.10.2023 року.

Проте, нарахування пені в розмірі 0,5% від суми не повернутої у строк попередньої оплати перевищує подвійну облікову ставку НБУ, обмеження у вигляді якої установлено Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" за прострочення виконання саме грошового зобов`язання.

За арифметичним перерахунком суду, здійсненим з урахуванням наведених обставин, з відповідача підлягає стягненню 5131,81 грн. пені, нарахованої за період з 28.08.2023 до 20.10.2023 за не повернення попередньої оплати в сумі 83920,78 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Укрпалетсистем" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тротуар Плюс" (04250, м. Київ, пр-т Свободи, 26-В; ідентифікаційний код 43557782) на користь Приватного підприємства "Укрпалетсистем" (11571, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Ушомир, вул. Березюка, 15; ідентифікаційний код 32285225) 83920 (вісімдесят три тисячі дев`ятсот двадцять) грн. 78 коп. попередньої оплати, 35389 (тридцять п`ять тисяч триста вісімдесят дев`ять) грн. 28 коп. пені за прострочення виконання зобов`язання з надання послуг, 5131 (п`ять тисяч сто тридцять одну) грн. 81 коп. пені за прострочення грошового зобов`язання, а також 2352 (дві тисячі триста п`ятдесят дві) грн. 65 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова