Рішення

від 03.06.2024 по справі 914/805/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2024 Справа № 914/805/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Король М.Р., розглянувши справу

за позовом: Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Деліція»

про: стягнення 1 728,00 грн.,

без виклику учасників,

ВСТАНОВИВ:

27.03.2024р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Деліція» про стягнення 1 728,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.04.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

Дана ухвала суду була надіслана позивачу в його електронний кабінет, про отримання якої матеріали справи містять відповідну довідку, підписану відповідальним працівником.

Про розгляд справи відповідач належним чином повідомлений на адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалу про відкриття провадження у справі, яка направлялася на адресу місцезнаходження відповідача згідно відомостей, що містяться в ЄДРЮОФОП, повернуто на адресу суду із відміткою поштового відділення причин повернення: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, з огляду на підставу повернення до суду конверту з ухвалою, надісланою відповідачу, суд доходить висновку, що ухвала про відкриття провадження у справі вважається йому врученою.

Враховуючи викладене, не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами.

Таким чином, суд вважає, що відповідач про розгляд справи судом повідомлений належно.

Крім того, процесуальний документ щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходиться у вільному доступі.

Отже, судом було вчинено всіх можливих за даних обставин дій щодо належного повідомлення учасників справи про спір, що розглядається. Зважаючи на зазначене, учасники справи належним чином були повідомлені про відкриття судового провадження у даній справі.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач самовільно, без отримання дозвільної документації встановив відкритий літній майданчик по АДРЕСА_1 та на вимогу Галицької РДА ЛМР добровільно не усунув виявлені порушення, чим порушив вимоги Закону України «Про благоустрій населених пунктів». Виконуючи рішення про примусовий демонтаж, позивач 24.09.2021р. здійснив демонтаж встановленої тимчасової споруди із залученням підрядної служби ФОП ОСОБА_1 , у результаті чого позивачу було завдано майнової шкоди, яка полягає у понесенні витрат, пов`язаних з демонтажем відкритого літнього майданчика.

Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів.

За результатами дослідження наданих доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:

Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління», відповідно до розділу І Статуту КП «Адміністративно-технічне управління» організоване, засноване і здійснює свою діяльність на міській комунальній власності.

Згідно пункту 2.2.4 Статуту комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» одним із напрямків його діяльності є: «виконання функцій визначених окремими ухвалами міської ради, рішеннями виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, наказами та дорученнями департаменту містобудування ».

Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» відповідно до ухвали Львівської міської ради №2452 від 05.03.2009р «Про затвердження порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об`єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності» уповноважене здійснювати демонтаж самовільно встановлених відкритих літніх майданчиків.

Відповідно до п.1.2 «Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об`єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності», затвердженого ухвалою Львівської міської ради №2452 від 05.03.2009р. (із змінами та доповненнями) (надалі - Порядок), самовільно встановлений літній майданчик - відкритий літній майданчик встановлений без відповідних дозвільних документів.

Згідно з підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 Порядку, самовільно встановлені відкриті літні майданчики підлягають демонтажу.

У зв`язку із виявленням самовільно встановленого відкритого літнього майданчика на АДРЕСА_1 на адресу відповідача скеровувався акт №23 від 09.08.2021р. про здійснення добровільного демонтажу самовільно встановленого відкритого майданчика в термін до 16.08.2021р.

Враховуючи той факт, що відповідний літній майданчик не був демонтований суб`єктом підприємницької діяльності добровільно, матеріали про демонтаж Галицька районна адміністрація скерувала для розгляду та відповідного погодження комісією архітектури, містобудування та розвитку території. Протоколом комісії №23 від 07.07.2021року, на підставі звернення Галицької РДА №4-31-28770 від 20.08.2021року, прийнято рішення про примусовий демонтаж та направлено в КП «Адміністративно - технічне управління» для виконання демонтажу такого літнього майданчика. КП «Адміністративно - технічне управління» здійснило примусовий демонтаж.

Всі елементи, які були демонтовані вказані в актах зовнішнього вигляду, огляду та демонтажу літнього майданчика від 24.09.2021р. підписані уповноваженими особами, в тому числі представниками правоохоронних органів та районної адміністрації. З метою належного інформування копії відповідних актів були направлені відповідачу на поштову адресу.

Пунктом 6.4 Ухвали передбачено, що видатки на демонтаж, перевезення, розвантаження та зберігання відкритих літніх майданчиків відшкодовують їх власники.

31.03.2021р. між КП «Адміністративно - технічне управління» та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг з демонтажу відкритих літніх майданчиків №31/03/21 (Договір).

Відповідно до додатку 1 до Договору вартість демонтажу стола становить 160,00 грн. за одиницю, тому 9 од. х 160,00 грн. = 1440 грн.;

Таким чином, сума понесених витрат становить 1 440,00 грн. та підтверджується долученими до позовної заяви копією рахунку та акту надання послуг від 24.09.2021р. №ВЛМ 2409.

Позивач стверджує, що в результаті здійсненого демонтажу йому було завдано майнової шкоди, яка полягала у понесенні витрат, пов`язаних з демонтажем в загальному розмірі 1 728,00 грн., які включають 288,00 грн. (20% ПДВ), так як позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ №100266158.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (положення ч.4 ст.11 ЦК України).

Згідно пункту 2.2.4 Статуту комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», одним із напрямків його діяльності є «виконання функцій визначених окремими ухвалами міської ради, рішеннями виконавчого комітету; розпорядженнями міського голови, наказами та дорученнями департаменту містобудування.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Зважаючи на те, що вимоги про демонтаж тимчасової споруди відповідачем у добровільному порядку виконано не було, на виконання рішення, позивачем спільно із районною адміністрацією, а також із залученням підрядника проведено демонтаж відкритого літнього майданчика, що підтверджується наявними в матеріалах справи актом наданих послуг.

Статтею 22 Цивільного кодексу України (надалі- ЦК України) визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, відповідно до ч.2 ст.623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди. Причому в деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок з доведення наявності шкоди, протиправності поведінки заподіювача шкоди, а також причинного зв`язку між такою протиправною поведінкою та шкодою. Водночас на заподіювача шкоди покладається обов`язок щодо доведення відсутності його вини у заподіянні цієї шкоди.

Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ №100266158, яке було додано до позовної заяви.

При поступленні на рахунок підприємства відшкодованих витрат, КП «Адміністративно-технічне управління» змушене буде сплатити 20 % ПДВ у бюджет.

Податок на додану вартість (далі - ПДВ) це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).

Відповідно до статті 193 Податкового кодексу України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 20 відсотків.

Відповідно до підпункту «б» п. 14.1.185 ст. 185 Податкового кодексу України з метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку.

Згідно зі ст. 37.2 розділу 5 ПК України, податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони митної справи пов`язує сплату ним податку.

Статтею 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних та нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Отже, нарахування комунальним підприємством «Адміністративно-технічне управління» 20 % податку на додану вартість відповідає вимогам законодавства.

Матеріалами справи підтверджується факт самовільного встановлення відповідачем відкритого літнього майданчика по АДРЕСА_1 , невиконання вимоги щодо добровільного усунення допущених порушень, здійснення позивачем демонтажу, факт понесення витрат у розмірі 1 440,00 грн (без ПДВ).

Загальна сума понесених позивачем витрат з урахуванням ПДВ становить 1 728,00 грн.

Станом на момент прийняття рішення докази відшкодування відповідачем витрат позивача у матеріалах справи відсутні.

Відтак, право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, є порушеним та підлягає захисту.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №1464 від 21.03.2024р. на суму 3 028,00 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Деліція» (місцезнаходження: Україна, 79008, Львівська обл., місто Львів, вулиця Лесі Українки, будинок 27; ідентифікаційний код - 40327311) на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (місцезнаходження: Україна, 79005, Львівська обл., місто Львів, площа Міцкевича, будинок 6/7; ідентифікаційний код -13804591) 1 728,00 грн. витрат, пов`язаних з проведенням демонтажу відкритого літнього майданчика та 3 028,00 грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

СуддяКороль М.Р.