Рішення

від 03.06.2024 по справі 917/540/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2024 Справа № 917/540/24

Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області (ЄДРПОУ 02910060, проспект Свободи, 4а, м. Кременчук, 39601, E-mail: kremenchuk@pol.gp.gov.ua, ЄДРПОУ в ЄСІТС 0291006023) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (пл. Перемоги, 2 м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300, E-mail: gor@kremen.gov.ua)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма СІАТ-ЛТД» (ЄДРПОУ 21052254, 39630, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Ярмаркова, будинок 11)

про стягнення 100 106,80 грн.

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма СІАТ-ЛТД» про стягнення 100 106,80 грн. безпідставно збережених коштів.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Копію даної ухали доставлено до електронного кабінету відповідача 09.04.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, відзив на позов не надав.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 917/540/24.

Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

В обгрунтування позиву прокурор вказує таке:

Відповідач отримав право на виконання будівельних робіт 23.07.2009, однак не виконав свій обов`язок, передбачений п.З розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», не звернувся до Кременчуцької міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (CCI), поданої 19.08.2021, реєстраційний номер в ЄДЕССБ - ПТ 101210826321 (далі - Декларація), Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма СІАТ ЛТД» (далі - відповідач) відповідно до дозволу № 42Р-09 від 23.07.2009 (переєстровано 10.08.2010 за № К-93-10) Інспекцією державного архітектурного-будівельного контролю у Полтавській області надано право на виконання будівельних робіт, а 23.07.2009 відповідачем розпочато будівництво, а саме реконструкцію будівлі виробничої бази по ремонту обладнання з розширенням за рахунок прибудови і влаштування окремого входу на території виробництва по вул. Ярмарковій, 11 в м. Кременчуці, (клас наслідків CCI)

Згідно інформації розділу «Дата закінчення будівництва» Декларації відповідачем закінчено будівництво 27.05.2021.

Відповідно до інформації розділу «Відомості про вартість основних фондів та кошторисну вартість» Декларації кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 2 502 670 грн.

Рішенням Кременчуцької міської ради від 07.07.2015р. «Про внесення змін і доповнень до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 01 листопада 2011 року «Про затвердження Положення про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Кременчука» Положення було викладено в новій редакції.

Пунктом 1.2 розділу І Порядку визначено, що замовник, який має намір здійснити будівництво об`єкта будівництва у населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кременчука, крім випадків, передбачених п.1.6.

Відповідно до пункту 1.3 розділу І Порядку пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Згідно з пунктом 2.5 розділу II Порядку вирішення питань щодо пайової участі та розрахунки розмірів пайового внеску здійснюється управлінням економіки виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області після одержання звернення заявника з обов`язковим наданням відповідних документів.

Прокурор вказує, що відповідачем у встановлений п.4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» пайову участь не сплачено.

Таким чином, відповідач (набувач) не перерахував до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив.

Прокурор зазначає, що відповідні кошти в сумі 100 106,80 грн підлягають стягненню з Відповідача на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області в порядку ст.1212 Цивільного кодексу України.

Розрахунок розміру пайової участі Відповідача здійснений з урахуванням абзацу 2 пункт 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», відповідно до якого встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Таким чином, відповідач має сплатити позивачеві суму 100 106,8 грн, виходячи з наступного розрахунку:

В=Вб*К

де

В - розмір пайового внеску в грн.,

Вб - загальна кошторисна вартість будівництва/реконструкції об`єкту в

грн.,

К - коефіцієнт розміру пайового внеску.

2 502 670 грн *0,04 = 100 106,80 грн

З матеріалів справи вбачається, що Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району з моменту повідомлення про порушення вимог чинного законодавства щодо несплати пайового внеску відповідачем не вжито заходів, відповідна позовна заява не подана.

Кременчуцькою окружною прокуратурою Полтавської області 02.02.2024 за вих № 52-1756вих-24 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області направлено повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про виявлені прокурором порушення вимог законодавства та вжиття відповідних заходів.

З відповіді від 29.02.2024 № 01-36/1952 вбачається, що Кременчуцька міська рада не вживатиме заходів щодо захисту і нтересів держави за вказаним фактом у зв`язку з відсутністю фінансування на сплату судового збору за подання позовної заяви до суду.

Прокурор зазначає, що звернення до суду з окресленим позовом, спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання стягнення коштів пайової участі замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, що підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно із ст. 7 Конституції України, гарантує місцеве самоврядування.

Органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, визначено Кременчуцьку міську раду Кременчуцького району, яка в силу положень ст.ст. 2, 318, 324, 326 Цивільного кодексу України є уповновженим суб`єктом у спірних правовдносинах та звертатись до суду у разі порушення майнових прав територіальної громади.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, господарський суд зазначає, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); брати участь у розгляді справи.

Необхідність захисту державних інтересів покладає на прокуратуру обов`язок їх представництва в суді відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Прокурор, обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів Ради прокурором у суді зазначив, що невиконання відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо сплати пайового внеску завдає шкоди місцевому бюджету та відповідній територіальній громаді, однак Рада не вживає самостійно заходів для судового стягнення заборгованості через причини, наведені в листі від 29.02.2024 № 01-36/1952.

За таких обставин, підставами для подачі даного позову та представництва інтересів Ради є невжиття уповноваженим органом будь-яких заходів, спрямованих на усунення порушень вимог законодавства, стягнення заборгованості з Відповідача, що є виключними випадками, що встановлено вимогами ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

З метою вирішення спору щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту суд має визначити зміст спірних правовідносин, їх нормативне регулювання з наступним встановленням обсягу прав та обов`язків, момент виникнення зобов`язання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За статтею 1 вказаного Закону замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частиною першою статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

До 01.01.2020 відносини щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту врегульовувалися приписами статті 40 вказаного Закону.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до частини третьої статті 40 цього Закону полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

За змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийнятті новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання.

Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19.

Разом з тим, 01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20 вересня 2019 року № 132-IX, якими статтю 40 Закону № 3038-VI виключено.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

За змістом цього Закону та прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01 січня 2020 року у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01 січня 2020 року.

У справі № 910/20216/21 ( Постанова від 20.02.2024р.) Касаційний Господарський суд , аналізуючи приписи Перехідних положень Закону №132-ІХ , зазначає, що передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

(1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

(2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Тож у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Наведене свідчить про те, що норми абзацу першого та другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX не перебувають у взаємозв`язку та не є взаємодоповнюючими.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

У п.40 Постанови від 20.02.2024р. у справі №910/20216/21, Верховний Суд зауважує, що у випадку, якщо замовниками вищевказаних об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 зі справи № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України. Така позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22.

Суд також звертається до постанови Касаційного господарського суду від 20 липня 2022 року у cправі № 910/9548/21, де зроблено висновок про те, що для об`єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX визначено обов`язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Такі висновки Верховного Суду у цій справі відповідають загальним принципам рівності та справедливості, є націленими на те, щоб замовник будівництва, який розпочав його до 01.01.2020 та добросовісно виконав встановлений законом (статтею 40 Закону № 3038-VI) обов`язок щодо пайової участі, був у однакових ринкових умовах із забудовником, який аналогічно розпочав будівництво у попередні роки до 01.01.2020, але до цієї дати такого обов`язку не виконав, можливо навіть свідомо затягуючи процес здачі об`єкта будівництва в експлуатацію до 01.01.2020 з метою уникнення сплати пайової участі.

Суд встановив, що дані висновки Верховного Суду, зроблені ним при застосуванні вказаних нормативних актів, є цілком релевантними та підлягають застосуванню до даних правовідносин. Прокурором обрано належний та ефективний спосіб захисту, а позовні вимоги є правомірними і обгрунтованими.

При розгляді даної справи суд встановив, що відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (CCI), поданої 19.08.2021, реєстраційний номер в ЄДЕССБ - ПТ 101210826321 (далі - Декларація), Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма СІАТ ЛТД» (далі - відповідач) відповідно до дозволу № 42Р-09 від 23.07.2009 (переєстровано 10.08.2010 за № К-93-10) Інспекцією державного архітектурного-будівельного контролю у Полтавській області надано право на виконання будівельних робіт, а 23.07.2009 відповідачем розпочато будівництво, а саме реконструкцію будівлі виробничої бази по ремонту обладнання з розширенням за рахунок прибудови і влаштування окремого входу на території виробництва по вул. Ярмарковій, 11 в м. Кременчуці, (клас наслідків CCI)

Згідно інформації розділу «Дата закінчення будівництва» Декларації відповідачем закінчено будівництво 27.05.2021.

Відповідно до інформації розділу «Відомості про вартість основних фондів та кошторисну вартість» Декларації кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 2 502 670 грн.

Докази сплати відповідачем пайового внеску у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 100 106,80 грн. є обґрунтованими.

При цьому, суд зазначає, що розрахунок розміру пайового внеску надано прокурором до позову, перевірено судом та встановлено його відповідність приписам розд.ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інфестиційної діяльності в Україні».

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи, проаналізовано та дано оцінку всім встановленим обставинам.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма СІАТ ЛТД» (Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Ярмаркова, будинок 11, 39600, КОД ЄДРПОУ 21052254) на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (площа Перемоги, 2 м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) 100 106,80 грн.

3. Стягнути з відповідача на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, реєстраційний рахунок № UA 118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ - 02910060) понесені витрати на сплату судового збору в сумі 3028 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.06.2024р.

Суддя Киричук О.А.