Рішення

від 28.05.2024 по справі 917/564/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2024 Справа № 917/564/24

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ: 43075713, юридична адреса: 36008, м. Полтава, вул. Автобазівська, буд. 2/9, адреса для листування: 36020, м. Полтава, вул. Котляревського, 226)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛЬНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ № 17» (код ЄДРПОУ: 42396125, адреса: 36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, буд. 19)

про стягнення 1 367 940, 00 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін: згідно протоколу

Товариство з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛЬНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ № 17» про стягнення 1 367 940, 00 грн., що складається з основного боргу по Договору підряду № 16/03/-01 від 16.03.2021 у розмірі: 948 111, 17 грн., індексу інфляції у розмірі: 347 591,11 грн. та 3% річних у розмірі: 72 238, 28 грн.

Ухвалою від 09.04.2024р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 07.05.24, запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов; позивачу - подати суду відповідь на відзив в строк до 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

Від відповідача відзив на позов не надходив.

Інші заяви чи клопотання сторони не подавали.

У підготовчому засіданні, 07.05.2024р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 07.05.2024р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/564/24, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 28.05.2024.

Сторони явку представників не забезпечили.

Позивач надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач причин неявки не повідомив.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд констатує, що у відповідача відсутній електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

З метою дотримання процесуального механізму належного повідомлення учасників справи на юридичну адресу відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, буд. 19) судом скеровувались ухвали по справі.

Інформація про зміну юридичної адреси відповідача до суду не надходило.

Разом з тим, копії ухвали по справі, які направлялись відповідачу, повернулися до суду неврученими, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

В рішеннях від 28.10.1998 у справі Осман проти Сполученого королівства та від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

В рішенні від 07.07.1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В суду відсутня інформація щодо зміни місцезнаходження відповідача, ухвала суду надсилались судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, яка відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вжиття належних заходів з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, відзив на позов не надав.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 917/564/24.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Судом складено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

16.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» (далі Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛЬНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ № 17» (далі Підрядник) укладено договір підряду № 16/03/-01 (далі Договір) згідно якого Підрядник зобов`язується за замовлення Замовника на свій ризик виконати та здати йому в строк, установлений цим Договором та згідно з Графіком виконання робіт, роботи з улаштування фундаментів монолітних бетонних конструкцій на об`єкті: «Реконструкція майнового комплексу будівель складського призначення з приймання, первинної обробки, зберігання та відвантаження зернових за адресою: Полтавська обл., с. Абазівка, вул. Залізнична, 1» відповідно до проектної документації шифр 2031-БАЗ-КБ.01, шифр 2031 БАЗ КБ. 02, шифр 2031-БАЗ-КБ.05, шифр 2031-БАЗ-КБ.06, ТОВ «Проектний інститут «АктивПроект» м. Київ.

Відповідно до умов Договору, Підрядник розпочне виконання Робіт протягом 3 (трьох) календарних днів з дня виконання Замовником зобов`язань щодо надання будівельного майданчика (фронту робіт), перерахування авансу та передачі проектної документації, і здійснюватиме виконання Робіт згідно з Графіком виконання робіт (Додаток №3), який є невід`ємною частиною даного Договору (п. 3.1).

Відповідальність за дотримання Субпідрядниками строків та якості виконання Робіт, дотримання своїми працівниками та працівниками Субпідрядників (в разі їх залучення) вимог чинного законодавства з охорони праці, пожежної безпеки несе Підрядник (п. 3.3).

Датою закінчення виконання Робіт вважається дата їх прийняття Замовником після підписання остаточного Акту приймання виконаних робіт, а датою закінчення розрахунків, на підставі підписаного Акту про відсутність зауважень (за формою згідно з Додатком №4), є дата списання грошових коштів з поточного рахунку Замовника (п. 3.4.).

У разі прострочення строку виконання окремого виду Робіт, зазначеного у Графіку виконання робіт (Додаток №3 до цього Договору), строком більш ніж на 10 календарних днів. У цьому випадку Замовник має право зменшувати загальну Договірну ціну на суму штрафних санкцій, нарахованих у відповідності до вимог пункту 15.3 цього Договору. Перерахунок включається до Акту приймання виконаних робіт як від`ємна сума після суми «всього по акту» і застосовується до всього обсягу виконаних Робіт (п. 4.2.).

Замовник має право:

-відмовитися від прийняття закінчених Робіт (Об`єкта будівництва) у разі виявлення недоліків, які не можуть бути усунені Підрядником або не були усунені Підрядником у строк, необхідний для їх усунення та узгоджений Сторонами;

-вносити зміни у проектну та кошторисну документацію до початку Робіт або під час їх виконання за умови подальшого коригування обсягів виконуваних Робіт;

-вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених Підрядником порушень, у визначені Замовником строки або виправити їх своїми силами, або силами інших підрядних організацій. У такому разі збитки, завдані Замовнику, відшкодовуються Підрядником, у тому числі за рахунок відповідного зниження Договірної ціни;

- розірвати цей Договір в односторонньому порядку та вимагати повернення сплачених Підряднику грошових коштів у розмірі, що перевищує вартість фактично виконаних Робіт згідно Актів приймання виконаних робіт, переданих інших цінностей, відшкодування збитків, якщо Підрядник своєчасно не розпочав виконання Робіт згідно з п 3.1. даного Договору або порушує Графік виконання робіт (Додаток №3) більше ніж 10 календарних днів з вини Підрядника, або за наявності інших порушень Підрядником умов даного Договору;

- на відшкодування завданих йому збитків відповідно до даного Договору та нормативно-правових актів (п. 6.1.).

Позивач вказує, що у ході виконання умов Договору, ним сплачено ТОВ «СМУ 17» кошти у сумі 3 219 020, 40 грн., проте ТОВ «СМУ 17» виконало роботи лише на 2 270 909, 23 грн., об`єм робіт на суму 948 111, 17 грн. залишився не виконаним.

В підтвердження обсягу виконаних ТОВ «СМУ 17» робіт позивач надав довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за 2021 рік, акт виконаних робіт за жовтень 2021 року та видаткову накладну від 09.06.2021 року № 10.

ТОВ «СМУ 17» підписало Акт звірки взаєморозрахунків станом на 15.06.2021 року, згідно якого визнало свою заборгованість перед ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» у розмірі: 948 111, 17 грн.

Позивач стверджує, що для повернення сплачених коштів, що перевищують вартість фактично виконаних робіт звертався до ТОВ «СМУ 17», проте керівництво ТОВ «СМУ 17» повідомило, що не здатні відпрацювати заборгованість у зв`язку з відсутністю ресурсів та коштів.

Вказане стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача коштів, які були сплачені позивачем за виконання договору підряду № 16/03/-01 від 16.03.2021.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом вище та не заперечується сторонами позивач на виконання Договору підряду сплатив ТОВ «СМУ 17» кошти у сумі 3 219 020, 40 грн.

Згідно графіку виконання робіт роботи мали бути виконання протягом трьох місяців 2021 року.

Згідно п.2.0.1. договір діє до 31.07.2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов"язань.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «СМУ 17» виконало роботи на 2 270 909, 23 грн., об`єм робіт на залишок суми сплачених коштів по договору вартістю 948 111, 17 грн. залишився не виконаним.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

За умовами частини 3 статті 651 ЦК України в разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до п. 6.1. Договору, замовник має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку та вимагати повернення сплачених Підряднику грошових коштів у розмірі, що перевищує вартість фактично виконаних Робіт згідно Актів приймання виконаних робіт, переданих інших цінностей, відшкодування збитків, якщо Підрядник своєчасно не розпочав виконання Робіт згідно з п 3.1. даного Договору або порушує Графік виконання робіт (Додаток №3) більше ніж 10 календарних днів з вини Підрядника, або за наявності інших порушень Підрядником умов даного Договору.

Станом на час розгляду справи та ухвалення судового рішення доказів належного виконання умов договору підряду відповідачем не надано, актів виконаних робіт на суму 948 111, 17 грн. матеріали справи також не містять.

Як зазначалося судом вище, відповідно до частини 2 статті 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

За умовами частини 3 статті 651 ЦК України в разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як передбачено частиною 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 1 ст. 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

При вирішенні спору суд враховує факт відсутності актів виконаних робіт на суму 948 111, 17 грн., закінчення строків виконання робіт та дії договору, наявність Акту звірки взаєморозрахунків станом на 15.06.2021 року, згідно якого визнало свою заборгованість перед ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» у розмірі 948 111, 17 грн., а також факт звернення позивачем до суду з позовом про стягнення 948 111, 17 грн., який суд розцінює як відмову позивача від договору.

Суд констатує, що відповідач своїм правом на поданні відзиву на позовну заяву не скористався, доводів і тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині вимог про стягнення 948 111, 17 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню повністю.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, то суд вказує на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України свідчить, що вказані нарахування здійснюються у випадку порушення боржником грошового зобов`язання.

Умовами договору підряду сторонами не передбачено умов та строку повернення виконавцем суми попередньої оплати у випадку невиконання відповідачем робіт, відтак грошове зобов`язання щодо повернення суми попереднього оплати виникає у виконавця після пред`явлення відповідної вимоги замовником.

Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача з вимогою про повернення суми попереднього оплати до звернення позивача з позовом до суду.

При цьому, посилання позивача на те, що за порушення строків сплати заборгованості (повернення коштів) у сумі: 948 111, 17 грн. ТОВ «СМУ 17» має сплатити з 16.06.2021 року (наступного дня з моменту визнання розміру заборгованості підписання Акту звірки) індекс інфляції у розмірі 347 591,11 грн. та 3% річних у розмірі 72 238, 28 грн. суд вважає необгрунтованим з огляду на те, що акт звірки розрахунків є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, Акт звірки не є вимогою про сплату заборгованості.

За даних обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині вимог позивача про стягнення інфляційних у розмірі 347 591,11 грн. та 3% річних у розмірі 72 238, 28 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛЬНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ № 17» (код ЄДРПОУ: 42396125, адреса: 36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, буд. 19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ: 43075713, юридична адреса: 36008, м. Полтава, вул. Автобазівська, буд. 2/9, адреса для листування: 36020, м. Полтава, вул. Котляревського, 226) 948 111, 17 грн. боргу та 142221,67 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.06.2024

Суддя Киричук О.А.