ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" червня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1268/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Г. Тарасенка, 149; код ЄДРПОУ: 00131954) до Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (61052, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 112; код ЄДРПОУ: 03187743) про стягнення заборгованості без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
15.04.2024 Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, в якій просить суд стягнути з Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства заборгованість у загальному розмірі 105 969,00 грн., з яких: заборгованість за надання послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 71 620,45 грн., заборгованість з оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 6 923,37 грн., 3% річних за порушення строків оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії та оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 2 213,05 грн., інфляційні збитки за порушення строків оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії та оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 7 885,41 грн., пені за порушення строків оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії та оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 17 300,62 грн., а також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати вартості послуг з розподілу електричної енергії та послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, отриманих на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №5-86К від 01.01.2019, укладеногона умовах договору про постачання електричної енергії №5-86К від 15.07.2005, та договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, який є Додатком №10 до договору на надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.04.2024 прийнято позовну заяву Акціонерного товариства "Харківобленерго" до Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/1268/24. Вирішено розгляд справи №922/1268/24 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов (ст.251 ГПК України) та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (ч.7 ст.252 ГПК України).
Вищезазначену ухвалу суду про відкриття провадження від 17.04.2024 у справі №922/1268/24 відповідачу було доставлено до його Електронного кабінету 18.04.2024, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа.
Крім цього, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.
Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.
Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
Однак, відповідач своїм правом наданим відповідно до ст.251, ст.252 ГПК України не скористався, відзив на позов не надав, з клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до суду не звертався.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються інформацією з КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа в електронний кабінет.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Проте, станом на 04.06.2024 від відповідача будь-яких заяв по суті спору та/або з процесуальних питань до суду не надходило.
Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
11.06.2017 набрав чинності Закон України Про ринок електричної енергії, який розмежовує діяльність суб`єкта господарювання з постачання та діяльність з розподілу електричної енергії.
У відповідності до п.5 ч.1 ст.7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності, діяльність у сфері електроенергетики є ліцензованою та ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії".
Органом ліцензування діяльності у сфері електроенергетики є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Регулятор).
Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 16.11.2018 №1446, Акціонерне товариство Харківобленерго є оператором системи розподілу (ОСР), який відповідно до п.13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ринок електричної енергії з 01.01.2019 здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме: на території м. Харкова та Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, та не є постачальником електричної енергії.
Нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між ОСР, електропостачальниками та споживачами (разом учасники роздрібного ринку), є зокрема, Закон України Про ринок електричної енергії, Кодекс систем розподілу (надалі КСР), затверджений Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, та Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі ПРРЕЕ), затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (надалі Постанова №312), в яких визначені права, обов`язки та відповідальність сторін.
Доступ до системи розподілу та послуги з розподілу надаються ОСР з 01.01.2019 усім споживачам, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР на території його діяльності на підставі публічного договору приєднання - договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається між Акціонерним товариством "Харківобленерго" та споживачем, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, за формою (типовою формою) договору, що є додатком №3 до ПРРЕЕ та розміщена на офіційному сайті АТ Харківобленерго: www.oblenergo.kharkov.ua.
Договір споживача з розподілу вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання та/або сплати за рахунком, який надсилається одночасно з договором споживача про розподіл та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії (п.4 Постанови №312, п.п.1.2.15, п.п.2.1.6 ПРРЕЕ).
Відповідно до абз.3, п.5 Постанови №312, з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії ОСР надає послуги комерційного обліку споживачам.
Згідно п.2.1.5. ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє, якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного енергопостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує споживач.
З матеріалів справи вбачається, що 05.12.2018Харківське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство приєдналось до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Типовий договір) на умовах договору про постачання електричної енергії №5-86К від 15.07.2005.
Згідно з п.1.1 Типового договору цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (надалі - споживач) як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору.
Відповідно до п.1.2 Типового договору, умови договору розроблені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, та є однаковими для всіх споживачів.
Оператор системи надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, та Кодексом системи розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних Оператора системи (п.2.1. типового договору).
Відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об`єкті (об`єктах) споживача, зазначається разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатку 3 до цього Договору (п.2.2. Типового договору).
Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи згідно з Додатком 4 "Порядок розрахунків" (п.2.3.Типового договору).
Відповідно до п.3.1 Типового договору, облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього Договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт*год).
За підсумками розрахункового місяця постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку споживачу незалежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником споживача. Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються Оператором системи розподілу в особистому кабінеті споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором, у тому числі якщо оплату за цим договором забезпечує електропостачальник споживача. За необхідності для споживача (його постачальника) забезпечувати визначення обсягу електричної енергії частіше ніж один раз на місяць споживач (його постачальник) має укласти із Оператором системи розподілу або іншим акредитованим постачальником послуг комерційного обліку окремий платний договір, у якому визначити порядок формування даних комерційного обліку про обсяг електричної енергії за розрахунковий місяць та передачу цих даних до Адміністратора комерційного обліку (за необхідності) (3.2.Типового договору).
Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати постачальнику послуг комерційного обліку (Оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канати дистанційного зв`язку (3.3.Типового договору).
Визначений обсяг розподіленої (спожитої) електричної енергії за підсумками розрахункового місяця передається Адміністратору комерційного обліку у встановленому Кодексом комерційного обліку порядку для включення в місячний баланс електричної енергії ОЕС України і є підставою для його використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі для взаєморозрахунків між Споживачем та його постачальником. За наявності розбіжностей у частині визначення обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії вони підлягають урегулюванню відповідно до Кодексу комерційного обліку або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії встановлюється відповідно до даних Оператора системи (3.4.Типового договору).
Згідно з п.п.5.1-5.5 Типового договору ціною цього Договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) споживача, зазначена в Паспорті точки (точок) розподілу за об`єктом споживача. Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок оператора. Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків". Споживач оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник. Оператор системи в особовому рахунку споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих споживачу послу г з розподілу електричної енергії.
Оператор системи має право на отримання своєчасної оплати на надання послуги з розподілу електричної енергії (п.7.1. Типового договору).
За внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених додатком 4 до цього Договору, у разу якщо главою 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює споживач безпосередньо Оператору системи, споживач сплачує оператору системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком (п.8.5.Типового договору).
Відповідно до п.11.1 Типового договору цей Договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Оплата послуг, наданих Оператором системи, здійснюється за тарифами (цінами), які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи (ціни) на послуги оператора системи оприлюднюються операторами систем у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Згідно з п.1 Додатка №4 Порядок розрахунків до Типового договору, розрахунковим періодом є календарний місяць та встановлюється з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.
У відповідності до п.3 Додатка №4 Порядок розрахунків до Типового договору, оплата послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній розрахунковий період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичне значення обсягу розподіленої електричної енергії якого за попередній розрахунковий період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу розподіленої електричної енергії на наступний період.
Згідно п.4 Додатка №4 Порядок розрахунків до Типового договору розрахунок суми попередньої оплати здійснюється споживачем шляхом множення чинного у розрахунковому періоді тарифу (ціни) на розподіл на фактичний обсяг розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період та надається рахунок на попередню оплату.
Відповідно до п.5 Додатка №4 Порядок розрахунків до Типового договору, остаточний розрахунок суми коштів, яку має оплатити споживач за послуги з розподілу електричної енергії за розрахунковий період, визначається виходячи з фактичного обсягу розподіленої електричної енергії на діючий тариф (ціну) з розподілу у розрахунковому періоді. Фактичний обсяг складається з кількості спожитої (розподіленої) електричної енергії за приладами обліку та витрат розподілених відповідно до додатку №8 до Договору.
Пунктами 6 Додатка №4 Порядок розрахунків до Типового договору визначено, що рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії надаються уповноваженому представнику споживача (пД6 цього додатку) Оператором системи розподілу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду у відповідних структурних підрозділах Оператора системи розподілу. В разі неотримання споживачем рахунків Оператор системи розподілу направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення. Рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем.
У разі порушення строків оплати за розподіл електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, передбачених п. 7 даного Порядку, Споживач сплачує Оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, інфляційні, 3% річних від суми боргу; за кожен день прострочення, у тому числі за день оплати. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у рахунку окремими рядками, та повинні бути сплачені Споживачем протягом 5 робочих днів від дня його отримання (п.7.Додатка №4).
У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у графі "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за послугу з розподілу електричної енергії, із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, за необліковану електричну енергію та суми збитків Оператор системи розподілу має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення (п.8.Додатка №4).
01.06.2019 між Акціонерним товариством Харківобленерго (Оператором системи розподілу) таХарківським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством (споживачем) було укладено договір про надання послуг із забезпечення перетікань електричної енергії №086, який є Додатком №10 від 01.06.2021 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №5-86К від 01.01.2019 (надалі - Додаток №10).
Згідно з п.1.1 Додатку №10, оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату Оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами.
Відповідно до п.2.2 Додатку №10 , споживач зобов`язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії, який є додатком до цього договору.
Пунктом 7 Порядку розрахунку за перетікання реактивної електричної енергії, який є Додатком №1 до Додатку №10 до Договору, визначено, що рахунки за послуги з перетікання реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від отримання рахунку споживачем.
Як вбачається з матеріалів справи, за травень 2022 року позивачем розподілено електричну енергію обсягом 32423 кВТ*год, що зафіксовано актом про обсяги розподіленої електричної енергії за травень 2022 року та підтверджується актом приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за травень 2022 року.
На підставі наведеного, позивачем виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії розподіленої в травні 2022 року на суму 35 794,21 грн., строк сплати якого встановлено до 15.06.2022. В подальшому, за наслідками перерахунку за травень 2022 року, обсяг зменшено на 21910 кВТ*год, сума нарахувань зменшена на 24 188,11 грн. (до 11 606,10 грн.).
За червень 2022 року позивачем розподілено електричну енергію обсягом 4684 кВТ*год, що зафіксовано актом про обсяги розподіленої електричної енергії за червень 2022 року та підтверджується актом приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за червень 2022 року.
На підставі наведеного, позивачем виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії розподіленої в червні 2022 року на суму 5 171,03 грн, строк сплати якого встановлено до 31.07.2023.
За липень 2022 року позивачем розподілено електричну енергію обсягом 8020 кВТ*год, що зафіксовано актом про обсяги розподіленої електричної енергії за липень 2022 року та підтверджується актом приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за липень 2022 року.
На підставі наведеного, позивачем виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії розподіленої в липні 2022 року на суму 8 853,89 грн, строк сплати якого встановлено до 10.08.2022.
За серпень 2022 року позивачем розподілено електричну енергію обсягом 7952 кВТ*год, що зафіксовано актом про обсяги розподіленої електричної енергії за серпень 2022 року та підтверджується актом приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за серпень 2022 року.
На підставі наведеного, позивачем виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії розподіленої в серпні 2022 року на суму 8 778,82 грн, строк сплати якого встановлено до 27.09.2022.
За вересень 2022 року позивачем розподілено електричну енергію обсягом 7168 кВТ*год, що зафіксовано актом про обсяги розподіленої електричної енергії за вересень 2022 року та підтверджується актом приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за вересень 2022 року.
На підставі наведеного, позивачем виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії розподіленої у вересні 2022 року на суму 7 913,30 ірн, строк сплати якого встановлено до 20.10.2022.
За жовтень 2022 року позивачем розподілено електричну енергію обсягом 10259 кВТ*год, що зафіксовано актом про обсяги розподіленої електричної енергії за жовтень 2022 року та підтверджується актом приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за жовтень 2022 року.
На підставі наведеного, позивачем виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії розподіленої в жовтні 2022 року на суму 11 325,68 грн, строк сплати якого встановлено до 16.11.2022.
За березень 2023 року позивачем розподілено електричну енергію обсягом 4843 кВТ*год, що зафіксовано актом про обсяги розподіленої електричної енергії за березень 2023 року та підтверджується актом приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за березень 2023 року.
На підставі наведеного, позивачем виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії розподіленої в березні 2023 року на суму 6 108,11 грн, строк сплати якого встановлено до 24.04.2023.
За квітень 2023 року позивачем розподілено електричну енергію обсягом 8016 кВТ*год, що зафіксовано актом про обсяги розподіленої електричної енергії за березень 2023 року та підтверджується актом приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за квітень 2023 року.
На підставі наведеного, позивачем виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії розподіленої в квітні 2023 року на суму 10 109,98 грн, строк сплати якого встановлено до 18.05.2023.
За травень 2023 року позивачем розподілено електричну енергію обсягом 1104 кВТ*год, що зафіксовано актом про обсяги розподіленої електричної енергії за травень 2023 року та підтверджується актом приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за травень 2023 року.
На підставі наведеного, позивачем виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії розподіленої в травні 2023 року на суму 1 392,40 грн, строк сплати якого встановлено до 23.06.2023.
За червень 2023 року позивачем розподілено електричну енергію обсягом 181 кВТ*год, що зафіксовано актом про обсяги розподіленої електричної енергії за червень 2023 року та підтверджується актом приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за червень 2023 року.
На підставі наведеного, позивачем виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії розподіленої в червні 2023 року на суму 283,18 грн, строк сплати якого встановлено до 21.07.2023.
За липень 2023 року позивачем розподілено електричну енергію обсягом 252 кВТ*год, що зафіксовано актом про обсяги розподіленої електричної енергії за липень 2023 року та підтверджується актом приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за липень 2023 року.
На підставі наведеного, позивачем виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії розподіленої в липні 2023 року на суму 508,88 грн, строк сплати якого встановлено до 24.08.2023.
За серпень 2023 року позивачем розподілено електричну енергію обсягом 161 кВТ*год, що зафіксовано актом про обсяги розподіленої електричної енергії за серпень 2023 року та підтверджується актом приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за серпень 2023 року.
На підставі наведеного, позивачем виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії розподіленої в серпні 2023 року на суму 325,12 грн, строк сплати якого встановлено до 22.09.2023.
Відтак, Харківським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством в період з травня по жовтень 2022 року спожито 70 506 кВТ*год, та у період з та березня по серпень 2023 року спожито 14 557 кВТ*год.
У відповідності до п.6 Додатку №4 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за договором №5-86К від 01.01.2019, відповідач належним чином повідомлений про виниклі в нього зобов`язання щодо сплати коштів за послугу з розподілу електричної енергії за договором №5-86К від 01.01.2019 шляхом виставлення йому позивачем рахунків на оплату послуги з розподілу електричної енергії та відповідних актів приймання-передачі окремо за кожний місяць по періоду травень - жовтень 2022 року та березень - серпень 2023 року.
Проте, як стверджує позивач, відповідач в порушення умов вказаного договору, оплату вартості отриманих послуг не здійснював, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість у сумі 71 620,45 грн.
Крім того, на виконання умов Додатку №10 від 01.06.2021 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №5-86К, позивачем було надано відповідачу послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.
Зокрема, у травні 2022 року позивачем надано послуги відповідачу з перетікання реактивної електроенергії обсягом 419,7144 кВт*год на загальну суму 1 200,46 грн. що підтверджується актом приймання-передачі за перетікання реактивної електроенергії у травні 2022 року та розрахунком нарахувань за ПРЕЕ за травень 2022 року.
У червні 2022 року позивачем надано послуги відповідачу з перетікання реактивної електроенергії обсягом 124, 9648 кВт*год на загальну суму 447,78 грн., що підтверджується актом приймання-передачі за перетікання реактивної електроенергії у червні 2022 року та розрахунком нарахувань за ПРЕЕ за червень 2022 року.
У липні 2022 року позивачем надано послуги відповідачу з перетікання реактивної електроенергії обсягом 179,6452 кВт*год на загальну суму 573,72 грн., що підтверджується актом приймання передачі за перетікання реактивної електроенергії у липні 2022 року та розрахунком нарахувань за ПРЕЕ за липень 2022 року.
У серпні 2022 року позивачем надано послуги відповідачу з перетікання реактивної електроенергії обсягом 176,4248 кВт*год на загальну суму 644,89 грн., що підтверджується актом приймання-передачі за перетікання реактивної електроенергії у серпні 2022 року та розрахунком нарахувань за ПРЕЕ за серпень 2022 року.
У вересні 2022 року позивачем надано послуги відповідачу з перетікання реактивної електроенергії обсягом 154,5792 кВт*год на загальну суму 629,99 грн., що підтверджується актом приймання-передачі за перетікання реактивної електроенергії у вересні 2022 року та розрахунком нарахувань за ПРЕЕ за вересень 2022 року.
У жовтні 2022 року позивачем надано послуги відповідачу з перетікання реактивної електроенергії обсягом 185,2228 кВт*год на загальну суму 837,52 грн., що підтверджується актом приймання-передачі за перетікання реактивної електроенергії у жовтні 2022 року та розрахунком нарахувань за ПРЕЕ за жовтень 2022 року.
У листопаді 2022 року позивачем надано послуги відповідачу з перетікання реактивної електроенергії обсягом 140,8344 кВт*год на загальну суму 612,67 грн., що підтверджується актом приймання-передачі за перетікання реактивної електроенергії у листопаді 2022 року та розрахунком нарахувань за ПРЕЕ за листопад 2022 року.
У грудні 2022 року позивачем надано послуги відповідачу з перетікання реактивної електроенергії обсягом 96,944 кВт*год на загальну суму 401,04 грн., що підтверджується актом приймання-передачі за перетікання реактивної електроенергії у грудні 2022 року та розрахунком нарахувань за ПРЕЕ за грудень 2022 року.
У січні 2023 року позивачем надано послуги відповідачу з перетікання реактивної електроенергії обсягом 129,0152 кВт*год на загальну суму 517,62 грн., що підтверджується актом приймання-передачі за перетікання реактивної електроенергії у січні 2023 року; розрахунком нарахувань за ПРЕЕ за січень 2023 року.
У лютому 2023 року позивачем надано послуги відповідачу з перетікання реактивної електроенергії обсягом 196,0128 кВт*год на загальну суму 828,49 грн., що підтверджується актом приймання-передачі за перетікання реактивної електроенергії у лютому 2023 року та розрахунком нарахувань за ПРЕЕ за лютий 2023 року.
У березні 2023 року позивачем надано послуги відповідачу з перетікання реактивної електроенергії обсягом 96, 6784кВт*год на загальну суму 384,37 грн., що підтверджується актом приймання-передачі за перетікання реактивної електроенергії у березні 2023 року та розрахунком нарахувань за ПРЕЕ за березень 2023 року.
У квітні 2023 року позивачем надано послуги відповідачу з перетікання реактивної електроенергії обсягом 110,6888 кВт*год на загальну суму 448,15 грн., що підтверджується актом приймання-передачі за перетікання реактивної електроенергії у квітні 2023 року та розрахунком нарахувань за ПРЕЕ за квітень 2023 року.
Відтак, Харківським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством в період з травня по грудень 2022 року спожито 1478,3296 кВТ*год, та у період з та січня по квітень 2023 року спожито 532,3952 кВТ*год.
У відповідності до п.6 Додатку №4 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за договором №5-86К від 01.01.2019, відповідач належним чином повідомлений про виниклі зобов`язання шляхом отримання ним рахунків на оплату за перетікання реактивної електроенергії та відповідні акти приймання-передачі окремо за кожний місяць періоду травень - грудень 2022 року, січень - квітень 2023 року.
Проте, як стверджує позивач, відповідач в порушення умов вказаного договору оплату вартості отриманих послуг з перетікання реактивної енергії не здійснював, у зв`язку із чим у останнього за вказаний період виникла заборгованість з оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 6 923,37 грн.
На підставі вищезазначеного позивач також нарахував відповідачу 3% річних за порушення строків оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії та оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 2 213,05 грн., інфляційні збитки за порушення строків оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії та оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 7 885,41 грн. та пеню за порушення строків оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії та оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 17 300,62 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.
За змістом ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).
Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також як наслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).
Згідно з ч.ч.1-3 ст.180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Правовідносини щодо надання послуг регулюються Главою 63 ЦК України.
Так, відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з вимогами ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Тобто, за змістом зазначених норм, за договором про надання послуг виконавець зобов`язується виконати певні дії або здійснити певну діяльність, які, як правило, не мають матеріального результату (наприклад, послуги зв`язку, освітні послуги, спортивно-оздоровчі та ін.). Деякі послуги можуть мати матеріальний результат, як, наприклад, медичні послуги із надання стоматологічної допомоги (пломбування хворого зуба, встановлення коронки). Проте всім послугам властива одна спільна ознака - результату передує здійснення дій, які не мають матеріального змісту, адже при наданні послуг продається не сам результат, а дії, які до нього призвели. Отже, предметом договору про надання послуг є виконання певних дій або здійснення певної діяльності, які не мають матеріального результату.
При цьому, зі змісту ч.2 ст.901 ЦК України вбачається, що положення Глави 63 цього Кодексу поширюються на всю низку договорів, предметом яких є надання послуги, що споживається, в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, які передбачені цим Кодексом поза межами глави (перевезення, страхування, транспортне експедирування, зберігання, доручення, комісія, управління майном та ін.) так які не передбачені Кодексом, але містяться в інших нормативно-правових актах - Законі України Про аудиторську діяльність, Законі України Про зв`язок тощо. Окрім цього, положення зазначеної глави поширюються на інші види договорів, які не передбачені законодавством взагалі, але мають своїм предметом надання послуг.
Основними нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між оператором системи розподілу (ОСР), електропостачальниками та споживачами (разом - учасники роздрібного ринку), є зокрема, Закон України Про ринок електричної енергії, Кодекс систем розподілу (КСР), затверджений Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, та Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, в яких визначені права, обов`язки та відповідальність сторін.
Відповідно до ст.4 Закону України Про ринок електричної енергії, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Доступ до системи розподілу та послуги з розподілу надаються ОСР з 01.01.2019 усім споживачам, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР на території його діяльності на підставі публічного договору приєднання - договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається між ОСР та споживачем, з урахуванням ст.633, 634, 641, 642 ЦК України, за формою (Типовою формою) договору, що є додатком №3 до ПРРЕЕ та розміщена на офіційному сайті АТ Харківобленерго: www.oblenergo.kharkov.ua.
Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання та/або сплати за рахунком, який надсилається одночасно з договором споживача про розподіл та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії (п.4 Постанови 312, п.п.1.2.15, п.п.2.1.6 ПРРЕЕ).
Відповідно до абз. 3, п.5 Постанови 312, з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії ОСР надає послуги комерційного обліку споживачам.
Відповідно до п.1.2 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, умови Договору розроблені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів, що відповідає положенням ст. 633, 634 ЦК України.
Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є основним документом та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Зокрема, укладення договору означає, що між розподільчою організацією та споживачем досягнуто згоди з усіх його умов.
Відповідно до п.2.1.5. ПРРЕЕ, договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє, якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного енергопостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує споживач.
Пунктом 1.1 Типового договору передбачено, що сторонами погоджено, що цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору.
Згідно п. 2.1 Типового договору, Оператор системи надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних Оператора системи.
Відповідно до п.3.1, 3.2, 3.4 Типового договору, облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього Договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт*год.). За підсумками розрахункового місяця постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку споживачу незалежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником споживача. Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються Оператором системи розподілу в особистому кабінеті споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором, у тому числі якщо оплату за цим договором забезпечує електропостачальник споживача. За необхідності для споживача (його постачальника) забезпечувати визначення обсягу електричної енергії частіше ніж один раз на місяць споживач (його Постачальник) має укласти із Оператором системи розподілу або іншим акредитованим постачальником послуг комерційного обліку окремий платний договір, у якому визначити порядок формування даних комерційного обліку про обсяг електричної енергії за розрахунковий місяць та передачу цих даних до Адміністратора комерційного обліку (за необхідності). Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати Постачальнику послуг комерційного обліку (Оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв`язку.
Відповідно до п.5.1-5.5 Типового договору, ціною цього Договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) споживача, зазначена в Паспорті точки (точок) розподілу за об`єктом споживача. Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок оператора. Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків". Споживач оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання Споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник. Оператор системи в особовому рахунку Споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих споживачу послуг з розподілу електричної енергії.
Згідно п.11.1 Типового Договору, цей Договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Згідно із пп.5.1.1 Глави V ПРРЕЕ та п.7.1 Типового договору, Оператор системи має право на отримання своєчасної оплати на надання послуги з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України.
Оплата послуг, наданих оператором системи, здійснюється за тарифами (цінами), які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи (ціни) на послуги оператора системи оприлюднюються операторами систем у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Згідно п.1 Додатка №4 Порядок розрахунків до Типового договору, розрахунковим періодом є календарний місяць та встановлюється з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.
У відповідності до п.3 Додатка №4 Порядок розрахунків до Типового Договору, оплата послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній розрахунковий період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичне значення обсягу розподіленої електричної енергії якого за попередній розрахунковий період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу розподіленої електричної енергії на наступний період.
Відповідно п.4 Додатка №4 Порядок розрахунків до Типового договору, розрахунок суми попередньої оплати здійснюється Споживачем шляхом множення чинного у розрахунковому періоді тарифу (ціни) на розподіл на фактичний обсяг розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період та надається рахунок на попередню оплату.
Згідно п.5 Додатка №4 Порядок розрахунків до Типового договору, остаточний розрахунок суми коштів, яку має оплатити споживач за послуги з розподілу електричної енергії за розрахунковий період, визначається виходячи з фактичного обсягу розподіленої електричної енергії на діючий тариф (ціну) з розподілу у розрахунковому періоді. Фактичний обсяг складається з кількості спожитої (розподіленої) електричної енергії за приладами обліку та витрат розподілених відповідно до додатку № 8 Договору
Крім того, згідно п.1.1 Додатку №10 Договір про надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії до Типового договору, Оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а Споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату Оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами.
Згідно п.2.2 Додатку №10 до Типового договору, споживач зобов`язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток 1 до цього Договору).
Згідно з п.п.7-8 Додатка №4 Порядок розрахунків до Договору, рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем.
Пунктом 7 Порядку розрахунку за перетікання реактивної електричної енергії, який є Додатком №1 до Додатку №10 до Договору, визначено, що рахунки за послуги з перетікання реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від отримання рахунку споживачем.
Як було встановлено судом, що позивачем у період з травня по жовтень 2022 року було надано відповідачу послуги з розподілу електричної енергії в обсязі 70 506 кВТ*год та у період з березня по серпень 2023 року - в обсязі 14 557 кВТ*год на загальну суму 71 620,45 грн., а також позивачем в період з травня по грудень 2022 року було надано відповідачу послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії в обсязі 1478,3296 кВТ*год, та у період з січня по квітень 2023 року - в обсязі 532,3952 кВТ*год на загальну суму 6 923,37 грн.
Натомість фактичне погашення зобов`язань за надані послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії відповідачем проведено не було.
Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або невизначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи вищевикладене та те, що заборгованість відповідача перед позивачем заборгованість за надання послуг з розподілу електричної енергії на час прийняття цього рішення складає 71 620,45 грн., а заборгованість з оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії складає 6 923,37 грн., яку не погашено, оскільки доказів протилежного відповідачем не надано та факту наявності заборгованості у вказаному розмірі останнім не спростовано, а розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надання послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 71 620,45 грн. та заборгованості з оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 6 923,37 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, у зв`язку із чим підлягають задоволенню в цій частині.
Разом з цим, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за порушення строків оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії та оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 2 213,05 грн. та інфляційні збитки за порушення строків оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії та оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 7 885,41 грн.
Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п.7 Додатка №4 Порядок розрахунків до Договору, у разі порушення строків оплати за розподіл електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, передбачених п.7 даного Порядку, споживач сплачує Оператору системи розподілу, зокрема, інфляційні та 3% річних від суми боргу, за кожен день прострочення, у тому числі за день оплати.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року, з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Верховний Суд України у постанові від 12 квітня 2017 року по справі №3-1462гс16 зазначив, що порушення відповідачем строків розрахунків за отриманий товар, що встановлені договором поставки, є підставою для нарахування платежів, передбачених ст. 625 ЦК України, а наявність форс-мажору не звільняє відповідача від обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.
Верховний Суд України підкреслив, що платежі, встановлені ст.625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, які наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Також Верховний Суд України відмітив, що ст.617 ЦК України встановлені загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а ст. 625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.
Отже, Верховний Суд України розв`язуючи спір застосовує принцип права щодо пріоритету спеціальної норми над загальною.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 3-1195гс16.
14 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №924/532/19 досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми % річних, інфляційних та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 27.05.2019 по справі №910/20107/17, від 21.05.2019 по справі №916/2889/13, від 16.04.2019 по справам №922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі №910/1389/18, від 14.02.2019 по справі №922/1019/18, від 22.01.2019 по справі №905/305/18, від 21.05.2018 по справі №904/10198/15, від 02.03.2018 по справі №927/467/17.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних суд встановив, що дані розрахунки здійснено у відповідності до умов спірних договорів і вимог чинного законодавства та є арифметично вірними, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Разом з цим, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії та оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 17 300,62 грн.
Частина 1 статті 217 Господарського кодексу України визначає, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
Частина 2 зазначеної статті визначає такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.
Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Застосування штрафних санкцій, спрямовано перш за все на покарання за допущене правопорушення.
Крім того, невиконання або неналежне виконання боржником свого грошового зобов`язання не може бути залишене без реагування та застосування до нього міри відповідальності, оскільки б це суперечило загальним засадам цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 Цивільного кодексу України).
Згідно зі частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).
Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Відповідно до п.4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів від 29.05.2013 №10 даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).
Згідно з п.7 Додатка №4 Порядок розрахунків до Договору, у разі порушення строків оплати за розподіл електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, передбачених п.7 даного Порядку, споживач сплачує Оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування.
В силу приписів статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши надані позивачем до позовної заяви розрахунки пені судом встановлено, що дані розрахунки здійснено у відповідності до умов спірних договорів і вимог чинного законодавства та є арифметично вірними, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на зазначене, беручи до уваги принцип змагальності сторін, враховуючи стандарт переваги більш вагомих доказів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного товариства "Харківобленерго" до Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути зХарківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (61052, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 112; код ЄДРПОУ: 03187743) на користьАкціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Г. Тарасенка, 149; код ЄДРПОУ: 00131954) заборгованість з оплати послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 71 620 (сімдесят одна тисяча шістсот двадцять) грн. 45 коп., заборгованість з оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 6 923 (шість тисяч дев`ятсот двадцять три) грн. 37 коп., 3% річних за порушення строків оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії та оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 2 213 (дві тисячі двісті тринадцять) грн. 05 коп., інфляційні збитки за порушення строків оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії та оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 7 885 (сім тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) грн. 41 коп., пеню за порушення строків оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії та оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 17 300 (сімнадцять тисяч триста) грн. 62 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено "03" червня 2024 р.
СуддяТ.О. Пономаренко
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2024 |
Оприлюднено | 06.06.2024 |
Номер документу | 119485830 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Пономаренко Т.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні