ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/559/24
Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Рябенької Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Насіння",
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дзензелівське",
про стягнення 142 080,19 грн,
за участю представників сторін:
від позивача - Кожухівський О.В., довіреність від 10.05.2024 № 01 (в режимі відеоконференцзв`язку)
від відповідача - участі не брав.
01.05.2024 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства "Насіння" (далі - СФГ "Насіння") з вимогою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дзензелівське" (далі - ТОВ "Дзензелівське") суму - 142 080,19 грн, з яких: 123 267,17 грн - основна заборгованість, 13 753,61 грн - пеня, 1 375,37 грн - 3 % річних, 3 684,04 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем у повному обсязі зобов`язання зі сплати отриманого товару, згідно Договору поставки №21.02/1 від 21.02.2024 та Специфікації №3 від 01.03.2024. Правовими підставами позову є ст. 692, 625 Цивільного кодексу України, ст. 216, 230 Господарського кодексу України.
Ухвалою від 06.05.2024 господарський суд відкрив провадження у справі №925/559/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судовий розгляд призначив на 03.06.2024 о 14:00. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.
21.05.2024, у строк визначений Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), за допомогою системи "Електронний суд" відповідач подав відзив на позовну заяву з вимогою позов СФГ "Насіння" задовольнити частково в розмірі 138 682,20 грн, з яких: 123 267,17 грн - основний борг, 10 635,91 грн - пеня, 1 095,08 грн - три проценти річних, 3 684,04 грн - інфляційні втрати. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В обґрунтування викладеного відповідач зазначив, що 01.03.2024 між позивачем та відповідачем укладена Специфікація № 3 до Договору поставки № 21.02/1 від 21.02.2024. Даною Специфікацією Сторони врегулювали порядок поставки та оплати товару, а саме - кукурудзи в кількості 200 тонн (+/- 10 %) за ціною 5 300 грн/т з ПДВ.
Пунктом 2.2 Специфікації № 3 встановлено термін оплати кукурудзи, поставленої за ціною 5 300 грн/т з ПДВ. Будь-які зміни і доповнення до Специфікації № 3 Сторони не вносили.
Позивач здійснив 04.03.2024 поставку останньої партії кукурудзи в кількості 49,5 тонн згідно Специфікації № 3, що підтверджується видатковою накладною № 11 від 04.03.2024 та визнається позивачем.
Пунктом 2.2 Специфікації № 3 передбачено, що оплата за переданий товар проводиться на протязі п`яти банківських днів з моменту відвантаження товару і оформлення документів.
Тобто, на думку відповідача, оплата кукурудзи, поставленої позивачем в кількості 199,02 тонн за ціною 5 300 грн/т на загальну суму 1 054 807,64 грн з ПДВ мала бути здійснена до 12.03.2024, а не як помилково зазначає позивач - до 11.03.2024, адже субота та неділя не є банківськими (робочими) днями, в які банк відповідача здійснює операції за дорученнями клієнтів.
28.03.2024 підписано коригування (збільшення) вартісних показників № 1 та № 2 до видаткових накладних № 10 від 02.03.2024 та № 11 від 04.03.2024. Разом з тим, відповідач зазначає, що в даних коригуваннях не встановлений строк (термін) оплати товару за зміненими (підвищеними) цінами. Відповідач покликається на положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази про надіслання позивачем відповідачеві письмової вимоги про оплату товару за відкоригованими (підвищеними) цінами. Отже, відповідач вважає, що строк оплати товару (кукурудзи) за заявленими позивачем підвищеними (відкоригованими) цінами не настав, відтак відповідач не може вважатися таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання в частині оплати товару на відкориговану (збільшену) вартість в розмірі 76 460,02 грн. А оскільки відповідачем не було порушено зобов`язань в частині прострочення оплати відкоригованої (збільшеної) вартості товару, для нього не можуть настати правові наслідки, визначені у п. 6.1 Договору поставки № 21.02/1 від 21.02.2024, у вигляді сплати пені, а також відповідач не може нести відповідальність, передбачену статтею 625 ЦК України, у вигляді сплати трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі. (ч. 2 ст. 251 ГПК України)
В ухвалі про відкриття провадження у справі господарський суд встановив для позивача строк - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву для надання відповіді на відзив.
Згідно з Довідкою про доставку електронного листа, відзив доставлено до електронного кабінету позивача 21.05.2024. Отже, строк для подання відповіді на відзив позивачем сплив 27.05.2024, проте, останній своїм правом не скористався, відповідь на відзив суду не надав.
31.05.2024 за допомогою системи "Електронний суд" відповідач подав клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи у зв`язку з тим, що представник відповідача не має змоги бути особисто присутнім під час судового засідання, так як 03.06.2024 він перебуватиме у терміновому відрядженні в місті Тернопіль. Відповідач зазначає, що про відрядження він дізнався лише 31.05.2024, а тому, враховуючи, що 01 та 02 червня 2024 року є вихідними днями, у нього фактично не було часу щоб знайти та уповноважити іншого представника для участі в судовому засіданні та ознайомлення з матеріалами справи.
Дослідивши подане клопотання, суд встановив, що жодних доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин відповідач не надав.
Присутній у судовому засіданні представник позивача проти задоволення клопотання відповідача про відкладення (перенесення) розгляду справи заперечував.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Оскільки на підтвердження причин неявки відповідач не додав доказів суд позбавлений можливості пересвідчитись у дійсності наявності причин, що зазначені відповідачем у клопотання і в разі наявності таких причин - пересвідчитись в їх поважності.
З огляду на викладене, суд не визнав причини, зазначені відповідачем у клопотанні поважними.
Також суд враховує, що відповідач висловив свою позицію щодо пред`явленого позову у відзиві на позов, у якому ТОВ "Дзензелівське" частково визнало позовні вимоги; суд не визнавав явку представників у судове засідання обов`язковою.
Протокольною ухвалою від 03.06.2024 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення (перенесення) розгляду справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про судове засідання, причини відсутності представника відповідача та їх поважність не підтверджується доказами, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні 03.06.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні участі не брав, про дату та час судового засідання належно повідомлений, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (копії ухвали суду про відкриття провадження у справі) до електронного кабінету відповідача 06.05.2024.
У судовому засіданні 03.06.2024 господарський суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив таке.
21.02.2024 СФГ "Насіння" (Постачальник) та ТОВ "Дзензелівське" (Покупець) підписали Договір поставки № 21.02/1. (далі - Договір)
Постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього грошову суму на умовах, визначених цим Договором. (п. 1.1. Договору)
Найменування, кількість та строки поставки товару зазначаються в додатках до даного Договору (Специфікаціях), які погоджуються Сторонами попередньо, додаються до цього Договору та є його невід`ємною частиною. (п. 1.2. Договору)
Ціна договору вказується у відповідних Специфікаціях, які з моменту їх підписання стають невід`ємною частиною Договору. (п. 2.1. Договору)
Загальну суму Договору складає вартість всього поставленого товару згідно всіх Специфікацій, підписаних сторонами в рамках дії даного Договору. (п. 2.2. Договору )
Порядок розрахунків вказується у Специфікаціях і може проводитися наступним чином:
оплата покупцем товару протягом зазначеної кількості днів після підписання сторонами відповідної накладної, на підставі пред`явленого постачальником рахунка на оплату;
попередня оплата, яка здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунка на оплату товару у термін та в розмірі, зазначені в Специфікаціях (додатках до Договору);
поетапна оплата покупцем поставленого товару у порядку, передбаченому в Специфікаціях (додатках до Договору). (п. 2.3. Договору)
Постачальник зобов`язується здійснювати поставку товару в строки, узгоджені сторонами у відповідній Специфікації (додатку до Договору). (п. 4.1. Договору)
При поставці товару, покупець приймає товар по кількості шляхом перевірки фактичної наявності товару з кількістю, вказаною в товарно-транспортній (видатковій) накладній. Якщо в процесі прийому товару по кількості виявляються невідповідності, сторони складають акт розбіжностей і в товарно-транспортній (видатковій) накладній робиться відмітка "Акт додається", після чого акт прикріплюється до товарно-транспортної (видаткової) накладної і є її невід`ємною частиною. (п. 4.2. Договору)
Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар. (п. 5.2.1. Договору)
Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар. (п. 5.3.1. Договору)
За порушення покупцем строків оплати, встановлених у п. 2.3. Договору, покупець, на письмову вимогу постачальника, зобов`язаний сплатити останньому за кожний день прострочення виконання зобов`язання по оплаті, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені, від суми прострочення. (п. 6.1. Договору)
У випадках, не передбачених Договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. (п. 6.3. Договору)
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до "31" грудня 2024 року. (п. 7.1. Договору)
Припинення строку дії Договору, а також його дострокове розірвання, не звільняє сторін від виконання всіх зобов`язань, передбачених Договором та невиконаних на момент припинення дії Договору, а також від відповідальності за невиконання таких зобов`язань. (п. 7.2. Договору)
У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку. (п. 8.2. Договору)
Всі зміни та доповнення до Договору повинні бути здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками обох Сторін. (п. 11.2. Договору)
01.03.2024 сторони підписали Специфікацію № 3, що є Додатком № 3 до Договору поставки № 21.02/1 від "21" лютого 2024 р. (далі - Специфікація № 3)
У п. 1 Специфікації № 3 сторони погодили найменування, кількість, ціну та вартість Товару: кукурудза - 200 т (+/- 10%) на загальну суму з ПДВ 1 060 000 грн.
Вартість товару по даній Специфікації складає один мільйон шістдесят тисяч грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ, +/- 10%. (п. 2.1. Специфікації № 3)
Оплата за переданий товар проводиться передоплатою або на протязі 5-и банківських днів з моменту відвантаження товару і оформлення документів. (п. 2.2. Специфікації № 3)
Товар передається Покупцю у фізичній вазі на складі за адресою с. Дзензелівка, Уманський р-н, Черкаська обл. (п. 2.3. Специфікації № 3)
Термін передачі - до 15 березня 2024 року, включно. (п. 4.1. Специфікації № 3)
Дана Специфікація вступає в силу з моменту її підписання. (п. 4.1. Специфікації № 3)
01.03.2024 відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 5 на підставі Договору № 21.02/1 від 21.02.2024 на оплату кукурудзи у кількості 200 т загальною вартістю 1 060 001,64 грн з ПДВ.
01.03.2024 згідно з платіжною інструкцією № 332 відповідач перерахував позивачу 318 000,49 грн із зазначенням призначення платежу: "За кукурудзу зг. рахунку № 5 від 01.03.2024р. ПДВ 14% - 39 052,69 грн."
Поставка товару позивачем підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними:
від 02.03.2024 № 10 про поставку 1 649,13 т кукурудзи вартістю 792 457,23 грн з ПДВ;
від 04.03.2024 № 11 про поставку 49,5 т кукурудзи вартістю 262 350,41 грн з ПДВ.
З урахуванням положень п. 2.2. Специфікації № 3, товар повинен бути оплачений відповідачем протягом 5-ти банківських днів з моменту відвантаження товару і оформлення документів, тобто до 08.03.2024 (включно) за видатковою накладною від 02.03.2024 № 10 та до 11.03.2024 (включно) за видатковою накладною від 04.03.2024 № 11.
Отже, станом на 09.03.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становила 474 456,74 грн (792 457,23 - 318 000,49) за видатковою накладною від 02.03.2024 № 10 та станом на 12.03.2024 - 262 350,41 грн за видатковою накладною від 04.03.2024 № 11.
14.03.2024 позивач надіслав відповідачу претензію № 24, в якій вимагав виконати свою частину зобов`язань за договором поставки № 21.02/1 від 21.02.2024р. та до 18 березня 2024 року погасити протерміновану заборгованість перед С(Ф)Г "Насіння" за відвантажену кукурудзу в сумі 736 807,15 грн.
У відповідь на зазначену претензію, 15.03.2024 відповідач надіслав позивачу лист № 31/4, в якому зазначив, що затримка з оплатою товару виникла внаслідок ненадходження коштів на користь ТОВ "Дзензелівське" від його контрагентів. Та повідомив, що розрахунок буде проведений до 28 березня 2024 року, з можливим переглядом ціни.
28.03.2024 відповідач з простроченням частково оплатив поставлений товар у сумі 670 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 28.03.2024 № 520 із зазначенням призначення платежу: "За кукурудзу згідно рах № 5 від 01.03.2024р. дог № 21.02/1 від 21.02.2024 р. ПДВ 14 % - 82280,70 грн."
Станом на 28.03.2024 сплачена відповідачем грошова сума повністю покрила первісну суму заборгованості за видатковою накладною № 10 від 02.03.2024 в сумі 474 456,74 грн, залишок суми становив 195 543,26 грн (670 000 - 474 456,74 = 195 543,26), тому ця оплата частково покрила також первісну суму заборгованості відповідача за видатковою накладною № 11 від 04.03.2024 (262 350,41 - 195 543,26 = 66 807,15). Отже, станом на 28.03.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становила 66 807,15 грн за видатковою накладною від 04.03.2024 № 11.
В той же день 28.03.2024 сторони підписали коригування вартісних показників № 1 від 28 березня 2024 р. до накладної № 10 від 02 березня 2024 р. щодо кукурудзи у кількості 89,52 т на суму 49 235,37 грн з ПДВ та коригування вартісних показників № 2 від 28 березня 2024 р. до накладної № 11 від 04 березня 2024 р. щодо кукурудзи у кількості 49,5 т на суму 27 224,65 грн з ПДВ.
Відповідач у відзиві зазначив, що в даних коригуваннях не встановлений строк (термін) оплати товару за зміненими (підвищеними) цінами. Відповідач покликається на положення ч. 2 ст. 530 ЦК України та зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази про надіслання позивачем відповідачеві письмової вимоги про оплату товару за відкоригованими (підвищеними) цінами. Отже, відповідач вважає, що строк оплати товару (кукурудзи) за заявленими позивачем підвищеними (відкоригованими) цінами не настав, відтак відповідач не може вважатися таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання в частині оплати товару на відкориговану (збільшену) вартість в розмірі 76 460,02 грн.
Суд не погоджується з такими висновками відповідача та зазначає, що сплата за результатами коригування вартісних показників здійснюється за загальними правилами, визначеними нормами чинного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Оплата за переданий товар проводиться передоплатою або на протязі 5-и банківських днів з моменту відвантаження товару і оформлення документів. (п. 2.2. Специфікації № 3)
Як уже встановлено судом, товар відвантажено позивачем, відповідно до видаткової накладної № 10 - 02.03.2024 та відповідно до видаткової накладної № 11 - 04.03.2024. Тому строк оплати, станом на день підписання коригування вартісних показників є таким, що настав. Отже, у відповідача виник обов`язок зі сплати суми, на яку відкоригована вартість товару відразу після підписання документів про коригування: коригування вартісних показників № 1 від 28 березня 2024 р. до накладної № 10 від 02 березня 2024 р. щодо кукурудзи у кількості 89,52 т на суму 49 235,37 грн з ПДВ та коригування вартісних показників № 2 від 28 березня 2024 р. до накладної № 11 від 04 березня 2024 р. щодо кукурудзи у кількості 49,5 т на суму 27 224,65 грн з ПДВ, тобто 29.03.2024.
З 30.03.2024 розпочався період прострочення сплати суми, на яку збільшено вартість товару внаслідок коригування.
Суд враховує, що існування боргу з урахуванням коригування вартості товару до звернення позивача з позовом до суду визнається відповідачем в Акті звірки розрахунків від 23.04.2024.
Отже, станом на 30.03.2024 заборгованість відповідача перед позивачем складала 143 267,17 грн (66 807,15 + 49 235,37 + 27 224,65).
04.04.2024 відповідач частково оплатив поставлений товар у сумі 20 000 грн відповідно до платіжної інструкції № 539 із зазначенням призначення платежу: "За кукурудзу згідно рах № 5 від 01.03.2024р дог № 21.02.2024р ПДВ 14% - 2456,14 грн."
Станом на 04.04.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становила 123 267,17 грн (143 267,17 - 20 000).
В матеріалах справи міститься підписаний сторонами Акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2024 - 23.04.2024 між Селянським (Фермерським) господарством "Насіння" і ТОВ "Дзензелівське" за договором 21.02/1 від 21.02.2024, відповідно до якого, за даними обох сторін, станом на 23.04.2024 заборгованість на користь С(Ф)Г "Насіння" становить 123 267,17 грн.
Як стверджує позивач та проти чого не заперечує відповідач, останній заборгованість у сумі 123 267,17 грн не оплатив, що стало підставою для звернення позивачем до суду з цим позовом.
Розглядаючи спір, господарський суд враховує такі положення чинного законодавства.
Ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).
Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.
Ст. 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Відповідно до ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.
Ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом вище заборгованість в розмірі 123 267,17 грн відповідачем не погашена, тому така вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Також позивач у прохальній частині позову заявив до стягнення 13 753,61 грн пені, 1 375,37 грн штрафу та 3 684,04 грн відсотків річних. Проте, дослідивши зміст позовної заяви та здійснені в ній розрахунки, господарський суд встановив, що позивач в дійсності здійснює нарахування 13 753,61 грн пені, 1 375,37 грн відсотків річних, 3 684,04 грн інфляційних втрат та покликається на відповідні правові норми.
Суд враховує те, що некоректне, з точки зору лінгвістики, формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід щодо дослівного розуміння вимог позову, як реалізованого способу захисту, суперечить завданням господарського судочинства, якими є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 01.02.2023 у справі № 910/9872/21.
Тому суд розглядає вимоги позивача, з урахуванням здійснених ним розрахунків щодо стягнення 13 753,61 грн пені, 1 375,37 грн відсотків річних та 3 684,04 грн інфляційних втрат.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України)
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
За порушення покупцем строків оплати, встановлених у п. 2.3. Договору, покупець, на письмову вимогу постачальника, зобов`язаний сплатити останньому за кожний день прострочення виконання зобов`язання по оплаті, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені, від суми прострочення. (п. 6.1. Договору)
Так позивач нараховує пеню в сумі 13 753,61 грн за таким розрахунком:
Кількість днів прострочення на суму 736 807,15 грн (з 11.03.2024 по 27.03.2024) - 17.
10 295,12 грн = 736 807,15 грн х 30 % : 365 х 17.
Кількість днів прострочення на суму 143 267,17 грн (з 28.03.2024 по 04.04.2024) - 7.
824,28 грн = 143 267,17 грн х 30 % : 365 х 7.
Кількість днів прострочення на суму 123 267,17 грн (з 04.04.2024 по 29.04.2024) - 26.
2 634,21 грн = 123 267,17 грн х 30 % : 365 х 26.
Дослідивши наведений розрахунок, господарський суд встановив, що позивач допустив помилки при визначенні періодів нарахування та сум, на які здійснюються нарахування.
Зокрема, позивач помилково здійснює нарахування починаючи з 11.03.2024 на всю суму заборгованості в розмірі 736 807,15 грн за обома видатковими накладними, тоді як встановив суд вище, строк оплати за видатковою накладною від 04.03.2024 № 11 до 11.03.2024 включно, отже, нарахування за цією видатковою накладною на суму 262 350,41 грн слід здійснювати з 12.03.2024. Водночас строк оплати за видатковою накладною № 10 від 02.03.2024 сплив 08.03.2024, можливе нарахування пені та інших нарахувань з 09.03.2024, тому нарахування з 11.03.2024 є можливим.
У другому періоді нарахування позивач не взяв до уваги часткову сплату відповідачем заборгованості до підписання сторонами коригування цін та помилково здійснив нарахування з 28.03.2024 на вже збільшену суму заборгованості.
Крім того, день - 04.04.2024 позивач помилково двічі включив до розрахунків і на суму боргу 143 267,17 грн, і на суму боргу 123 267,17 грн.
Так правильним розрахунком пені з урахуванням встановлених вище судом строків сплати заборгованості, є:
на суму боргу 474 456,74 грн за період 11.03.2024 - 27.03.2024 - 6 442,76 грн;
на суму боргу 262 350,41 грн за період 12.03.2024 - 27.03.2024 - 3 347,48 грн;
на суму боргу 66 807,15 грн за період 28.03.2024 - 29.03.2024 - 105,87 грн;
на суму боргу 143 267,17 грн за період 30.03.2024 - 03.04.2024 - 567,59 грн;
на суму боргу 123 267,17 грн за період 04.04.2024 - 29.04.2024 - 2 512,49 грн.
Отже, обґрунтованою сумою пені, яка підлягає стягненню з відповідача є 12 976,19 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. (ч. 3 ст. 692 ЦК України)
Позивач здійснює нарахування 3% річних у сумі 1 375,37 грн:
Кількість днів прострочення на суму 736 807,15 грн (з 11.03.2024 по 27.03.2024) - 17.
1 029,52 = 736 807,15 грн х 3 % : 365 х 17.
Кількість днів прострочення на суму 143 267,17 грн (з 28.03.2023 по 04.04.2024) - 7.
82,43 грн = 143 267,17 грн х 3 % : 365 х 7.
Кількість днів прострочення на суму 123 267,17 грн (з 04.04.2024 по 29.04.2024) - 26.
263,42 грн = 123 267,17 грн х 3 % : 365 х 26.
Дослідивши наведений розрахунок, господарський суд встановив, що позивач допустив аналогічні помилки при визначенні періодів нарахування та сум, на які здійснюються нарахування.
Так правильним розрахунком 3% річних є:
на суму боргу 474 456,74 грн за період 11.03.2024 - 27.03.2024 - 661,13 грн;
на суму боргу 262 350,41 грн за період 12.03.2024 - 27.03.2024 - 344,07 грн;
на суму боргу 66 807,15 грн за період 28.03.2024 - 29.03.2024 - 10,95 грн;
на суму боргу 143 267,17 грн за період 30.03.2024 - 03.04.2024 - 58,72 грн;
на суму боргу 123 267,17 грн за період 04.04.2024 - 29.04.2024 - 262,70 грн.
Отже, сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідача становить 1 337,57 грн.
Суму інфляційних втрат позивач розраховує так:
Кількість днів прострочення на суму 736 807,15 грн (з 11.03.2024 по 27.03.2024) - 17.
736 807,15 грн х 1,00500000 - 736 807,15 = 3 684,04 грн.
Кількість днів прострочення на суму 143 267,17 грн (з 28.03.2023 по 04.04.2024) - 7.
143 267,17 х 1,00000000 - 143 267,17 = 0 грн.
Кількість днів прострочення на суму 123 267,17 грн (з 04.04.2024 по 29.04.2024) - 26.
123 267,17 х 1,00000000 - 123 267,17 = 0 грн.
Тобто з розрахунку позивача випливає, що ним здійснено нарахування інфляційних втрат на суму заборгованості в розмірі 736 807,15 грн (474 456,74 + 262 350,41) за березень 2024 року, що з огляду на кількість днів періоду прострочення у цьому місяці (23 дні щодо заборгованості в сумі 474 456,74 грн і 20 днів щодо заборгованості в сумі 262 350,41 грн) є правомірним, тому в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими.
Підсумовуючи викладене, господарський суд частково задовольняє позовні вимоги на загальну суму 141 264,97 грн, яка складається з основної суми заборгованості 123 267,17 грн, пені в сумі 12976,19 грн, 3% річних в сумі 1337,57 грн, інфляційних втрат в сумі 3684,04 грн.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 74, 76 - 77, 129, 233, 236-241, 247, 251-252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дзензелівське" (ідентифікаційний код 32837429, вул. Соборна, буд.3, с. Іваньки, Маньківський р-н, Черкаська обл., 20132) на користь Селянського (фермерського) господарства "Насіння" (ідентифікаційний код 30065507, вул. Шевченка, буд. 56, с. Дзензелівка, Уманський р-н, Черкаська обл., 20141) 141 264,97 грн та 3 010,63 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати сторонам за допомогою системи "Електронний суд".
Повне рішення складено та підписано 03.06.2024.
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2024 |
Оприлюднено | 06.06.2024 |
Номер документу | 119486133 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Зарічанська З.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні