Рішення

від 30.05.2024 по справі 927/12/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

30 травня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/12/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження господарську справу

за позовом: заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури,

код ЄДРПОУ 0291011426, вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000

в інтересах держави в особі

позивача: Головного управління статистики у Чернігівській області,

код ЄДРПОУ 02363072, вул. Гонча, 37, м. Чернігів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ

код ЄДРПОУ 41823846, проспект Перемоги, буд.126Б, м. Чернігів, 14013

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 77 862,28 грн

Представники учасників справи:

від прокуратури: Ходико О.Є.

від позивача: не прибув

від відповідача: Якимчук Ю.В.

Керівником Чернігівської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Головного управління статистики у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ про:

- визнання недійсною додаткової угоди №3 від 26.08.2021, №4 від 28.08.2021, №5 від 30.09.2021, №6 від 26.10.2021, №7 від 28.09.2021, №8 від 30.11.2021 щодо внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №2310171ВЦ від 14.01.2021, укладеної між Головним управлінням статистики у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 02363072) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (код ЄДРПОУ 41823846).

- стягнення з відповідача на користь позивача коштів у сумі 77 862,28 грн.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.01.2024 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.02.2024 та встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.

Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце підготовчого засідання шляхом направлення 08.01.2024 ухвали суду про відкриття провадження у справі до електронних кабінетів в системі «Електронний суд».

23.01.2024 відповідачем подано суду відзив на позовну заяву.

30.01.2024 прокуратурою подано відповідь на відзив.

Відзив на позов та відповідь на відзив долучено судом до матеріалів справи.

30.01.2024 від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання 07.02.20245 без участі представника Головного управління статистики у Чернігівській області.

Суд заяву позивача задовольнив.

05.02.2024 відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив та клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Заперечення на відповідь на відзив долучено судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 07.02.2024 прокурор заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Суд задовольнив клопотання відповідача та прокурора та постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 06.03.2024, про що повідомив прокурора під розписку, а позивача та відповідача ухвалою від 07.02.2024, доставленою до їх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд 08.02.2024 09:14.

05.03.2024 від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання 06.03.20245 без участі представника Головного управління статистики у Чернігівській області.

Суд заяву позивача задовольнив.

06.03.2024 прокурором подано заяву про зміну підстав позову.

У підготовчому засіданні 06.03.2024 суд задовольнив усне клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 28.03.2024, про що повідомив прокурора та відповідача під розписки, а позивача ухвалою від 06.03.2024, доставленою до їх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд 07.03.2024 22:04.

12.03.2024 відповідачем подані заперечення на заяву про зміну підстав позову.

21.03.2024 від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання 28.03.2024 без участі представника Головного управління статистики у Чернігівській області.

Суд заяву позивача задовольнив.

Розглянувши у підготовчому засіданні 28.03.2024 заяву прокурора про зміну підстав позову, суд встановив наступне.

Заява обгрунтована тим, що спірні додаткові угоди суперечать нормам ЦК України та Закону України «Про публічні закупівлі», тому підлягають визнанню недійсними. Таким чином, грошові кошти в сумі 77 862,28 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття внаслідок недійсності додаткових угод відпала, а тому останній зобов`язаний їх повернути на користь Головного управління статистики у Чернігівській області в силу статей 216, 1212 ЦК України. Наведена нормативно-правова кваліфікація спірних відносин узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (що є подібною).

Згідно з частинами 3, 5 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. В разі подання будь-якої заяви, передбаченої п. 2 частини 2, частиною 3 або 4 цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивач наділений правом на зміну підстав позову на стадії підготовчого провадження, беручи до уваги дотримання вимог приписів частини 5 статті 46 ГПК України, суд приймає зміну підстав позову, оскільки це є процесуальним правом сторони.

Подальший розгляд справи проводиться з урахуванням поданої прокурором заяви про зміну підстав позову.

Суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.04.2024, про що повідомив відповідача під розписку, а прокурора та позивача ухвалою від 28.03.2024, доставленою до його електронного кабінету в підсистемі Електронний суд 28.03.2024 16:47.

19.04.2024 від позивача надійшла заява про проведення судового засідання 30.04.2024 без участі представника Головного управління статистики у Чернігівській області.

Суд заяву позивача задовольнив.

У судовому засіданні 30.04.2024 суд оголосив перерву до 30.05.2024.

27.05.2024 від позивача надійшла заява про проведення судового засідання 30.05.2024 без участі представника Головного управління статистики у Чернігівській області.

Суд заяву позивача задовольнив.

У судовому засіданні 30.05.2024 суд розглянув справу по суті та на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні між позивачем та відповідачем оспорюваних додаткових угод було порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, а також з перевищенням 10% ліміту збільшення ціни, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі. Враховуючи те, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону України Про публічні закупівлі, прокурор, посилаючись на приписи ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати їх недійсними. Оскільки позивач сплатив кошти за поставлену електричну енергію відповідно до ціни, вказаної у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеною ціною, прокурор на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача на користь Головного управління статистики у Чернігівській області 77 862,28 грн безпідставно сплачених коштів.

Позивач письмових пояснень по суті спору суду не надав.

Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:

- підстави для здійснення самостійного представництва інтересів держави в суді у цій справі відсутні, оскільки прокурор звернувся в інтересах особи, яка не має статусу позивача у справах щодо оскарження процедури закупівлі;

- позивачем та відповідачем було правомірно укладено оспорювані додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару, оскільки такі зміни відповідають нормам чинного законодавства, а саме Закону України Про публічні закупівлі; жодна з наведених угод не містить в собі вимог щодо збільшення ціни товару понад 10%, отже відповідна вимога п.2 ч.5 ст.41 Закону сторонами дотримана.

У відповіді на відзив прокурор заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, та вважає, що належним чином обґрунтував підстави представництва інтересів держави у цій справі та звернення до суду з цим позовом; надані відповідачем документи не містять належного підтвердження коливання вартості електричної енергії на ринку та не можуть бути розцінені, як достатнє обгрунтування необхідності внесення змін до договору в частині збільшення вартості ціни.

Відповідач у наданих запереченнях знову наголошує на відсутності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави та вважає, що оскаржувані додаткові угоди були укладені правомірно.

На момент укладення між сторонами договору та оспорюваних додаткових угод, а також виконання сторонами умов договору, постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 не діяла, а тому не може застосовуватися до спірних правовідносин між сторонами. Великою Палатою Верховного Суду у складі суддів: Шевцової Н.В., Булейко О.Л., Кривенди О.В., Мазура М.В., Пількова К.М. було постановлено окрему думку щодо зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22, у якій колегія суддів вважає, що не було підстав для відступу від висновку Касаційного адміністративного суду щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, викладеного у постанові від 5 квітня 2023 року у справі № 420/17618/21, згідно з яким сторони договору про закупівлю можуть вносити необмежену кількість разів змін до договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10 % за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку, і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України. У справі, що розглядається, позовні вимоги полягають в недійсності додаткових угод до договору, але їх недійсність не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов`язання є договірними.

Інших заяв по суті у встановлений строк до суду не надходило.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Головним управлінням статистики у Чернігівській області на веб-порталі публічних закупівель Prozorro розміщено оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2020-12-30-004262-с із закупівлі 09310000-5 Електрична енергія (постачання електричної енергії), за кодом ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія, кількістю 176 500 кВт/год, очікуваною вартістю 512 000,00 грн.

За результатами проведених торгів переможцем визнано ТОВ Енера Чернігів з ціновою пропозицією у розмірі 430 660 грн з ПДВ.

14.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів (далі Постачальник) та Головним управлінням статистики у Чернігівській області (далі Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №310171ВЦ (далі Договір).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2. Договору Постачальник продає електричну енергію (ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (спожитої/купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Очікуваня обсяги закупівлі електричної енергії за цим Договором визначені в Додатку 1 до Договору, а саме 176 500 кВт/год.

У пункті 3.1 Договору визначено, що постачання електричної енергії Споживачу здіснюється у строк з 01.01.2021 до 31.12.2021 включно.

Згідно з пунктами 5.1., 5.2. Договору загальна вартість цього Договору становить 430 660 грн. Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим Договором становить 2,0334 грн без ПДВ, ПДВ - 0,4067 грн, разом з ПДВ - 2,44 грн.

Дана інформація щодо ціни відображена також у Комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до Договору.

Пунктом 5.3. Договору визначено, що до загальної вартості цього Договору включено витрати на послуги з передачі електричної енергії за регульованими тарифами. На дату підписання Договору регульований тариф на передану електричної енергії, затверджений у встановленому порядку, становить 0,352716 грн. Ціна за одиницю товару може змінюватися з дотриманням сторонами норм, передбачених ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».

У пункті 14.1. Договору вказано, що цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електрричної енергії з дати, вказаної в Договорі, та в цілому до 31.12.2021, а в частині взятих на себбе зобовязань сторонами до їх повного виконання.

Відповідно до п. 14.6 Договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 (десяти) відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суійи, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 (дев`яносто) днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

22.01.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Головним управлінням статистики у Чернігівській області укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 1 від 22.01.2021), якою виключено один об?єкт постачання, змінено обсяг постачання, а саме 175 240 кВт/год, та суму Договору, а саме 427 585,60 грн.

16.04.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Головним управлінням статистики у Чернігівській області укладено додаткову угоду №2 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 2 від 16.04.2021), якою змінено банківські реквізити Постачальника.

ТОВ Енера Чернігів звернулось до позивача з листом №03.1/3558 від 16.08.2021, в якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України». Враховуючи, що ТОВ «Енера Чернігів» не може постачати електричну енергію за збитковою ціною, просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав Експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 1842/21 від 10.08.2021, де зазначено середньозважену ціну на РДН в ОЕС України за липень 2021 року (01.07 - 31.07) - 1 444,05 грн/МВт.год та за 5 серпня 2021 року - 1 988,79 грн/МВт.год; тенденція росту цін +37,72%.

26.08.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Головним управлінням статистики у Чернігівській області укладено додаткову угоду № 3 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 3 від 26.08.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 01.08.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п.5.2. Договору в наступній редакції: ціна за 1 кВт/год електричної енергії 2,648519 грн з ПДВ.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до позивача із листом №03.1/3612 від 19.08.2021, в якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України», та просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав Експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 1934/21 від 18.08.2021, де зазначено середньозважену ціну на РДН в ОЕС України станом на 05.08.2021 1988,79 грн/МВт.год та станом на 09.08.2021 2240,53 грн/МВт.год; тенденція росту цін +12,65%.

28.08.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Головним управлінням статистики у Чернігівській області укладено додаткову угоду № 4 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 4 від 28.08.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 05.08.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п.5.2. Договору в наступній редакції: ціна за 1 кВт/год електричної енергії 2,877869 грн з ПДВ.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до позивача із листом №03.1/4379 від 21.09.2021, в якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України», та просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №2277-3/21 від 21.09.2021, де зазначено середньозважену ціну на РДН в ОЕС України станом на 12.09.2021 1889,08 грн/МВт.год та станом на 17.09.2021 2374,09 грн/МВт.год; тенденція росту цін +25,67%.

30.09.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Головним управлінням статистики у Чернігівській області укладено додаткову угоду № 5 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 5 від 30.09.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 01.09.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п.5.2. Договору в наступній редакції: ціна за 1 кВт/год електричної енергії 3,130132 грн з ПДВ.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до позивача із листом №03.1/4992 від 20.10.2021, в якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України», та просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2538/21 від 13.10.2021, в якому зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год за вересень 2021 року становила 2330,78 грн; за 1 декаду жовтня 2021 року 2568,15 грн; тенденція росту цін +15,12%.

26.10.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Головним управлінням статистики у Чернігівській області укладено додаткову угоду № 6 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 6 від 26.10.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 01.10.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п.5.2. Договору в наступній редакції: ціна за 1 кВт/год електричної енергії 3,407595 грн з ПДВ.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до позивача із листом №03.1/5386 від 02.11.2021, в якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України», та просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2768/21 від 03.11.2021, в якому зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год за вересень 2021 року становила 2330,78 грн; за жовтень 2021 року 2793,44 грн; тенденція росту цін +25,22%.

09.11.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Головним управлінням статистики у Чернігівській області укладено додаткову угоду № 7 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 7 від 09.11.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 11.10.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,73% і викласти п.5.2. Договору в наступній редакції: ціна за 1 кВт/год електричної енергії 3,704836 грн з ПДВ.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до позивача із листом №03.1/5698 від 15.11.2021, в якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України», та просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2849/21 від 10.11.2021, в якому зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год станом на 28.10.2021 становила 3113,44 грн; станом на 06.11.2021 3415,42 грн; тенденція росту цін +9,70%.

30.11.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Головним управлінням статистики у Чернігівській області укладено додаткову угоду № 8 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 8 від 30.11.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 08.11.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,70% і викласти п.5.2. Договору в наступній редакції: ціна за 1 кВт/год електричної енергії 4,029991 грн з ПДВ.

28.12.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Головним управлінням статистики у Чернігівській області укладено додаткову угоду № 9 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 9 від 28.12.2021), якою зменшено загальну вартість Договору до 398 081,51 грн.

31.12.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Головним управлінням статистики у Чернігівській області № 10 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 10 від 31.12.2021), якою продовжено термін дії Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2022 року, до 31.03.2022.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору між ТОВ «Енера Чернігів» та Головним управлінням статистики у Чернігівській області підписано наступні акти прийому- передачі електроенергії:

-акт приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 11.02.2021 № 310171ВЦ/15 877/1 про постачання активної електричної енергії за січень 2021 року обсягом 5822 кВт/год на загальну суму 14 205,68 грн з ПДВ.

Головне управління статистики у Чернігівській області на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано кошти згідно платіжних доручень від 12.02.2021 № 35 - 10 628,64 грн та від 12.02.2021 №37 - 3 577,04 грн, загальна сума 14 205,68 грн.

-акт приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 10.03.2021 № 310171ВЦ/33135/1 про постачання активної електричної енергії за січень 2021 року обсягом 7666 кВт/год на загальну суму 18 705,05 грн з ПДВ.

Головне управління статистики у Чернігівській області на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано кошти згідно платіжного доручення від 11.03.2021 № 117 - 18 705,05 грн.

-акт приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 10.03.2021 №310171ВЦ/33148/1 про постачання активної електричної енергії за лютий 2021 року обсягом 17232 кВт/год на загальну суму 42 046,09 грн. з ПДВ.

Головне управління статистики у Чернігівській області на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано кошти згідно платіжних доручень від 11.03.2021 № 118 - 13 971,14 грн та від 11.03.2021 № 119 - 28 074,95 грн, загальна сума 42 046,09 грн.

-акт приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 09.04.2021 №310171ВЦ/48517/1 про постачання активної електричної енергії за березень 2021 року обсягом 13253 кВт/год на загальну суму 32 337,34 грн з ПДВ.

Головне управління статистики у Чернігівській області на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано кошти згідно платіжних доручень від 12.04.2021 № 238 - 8046,94 грн та від 12.04.2021 № 239 - 24 290,40 грн, на загальну суму 32 337,34 грн.

-акт приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 11.05.2021 №310171ВЦ/64803/1 про постачання електричної енергії за квітень 2021 року обсягом 10359 кВт/год на загальну суму 25 275,97 грн з ПДВ.

Головне управління статистики у Чернігівській області на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано кошти згідно платіжного доручення від 12.05.2021 № 366 - 25 275,97 грн.

-акт приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 09.06.2021 №310171ВЦ/815338/1 про постачання активної електричної енергії за травень 2021 року обсягом 8187 кВт/год на загальну суму 19 976,29 грн з ПДВ.

Головне управління статистики у Чернігівській області на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано кошти згідно платіжного доручення від 10.06.2021 № 480 - 19 976,29 грн.

-акт приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 14.07.2021 №310171ВЦ/97409/1 про постачання активної електричної енергії за червень 2021 року обсягом 8043 кВт/год на загальну суму 19 624,93 грн з ПДВ.

Головне управління статистики у Чернігівській області на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано кошти згідно платіжних доручень від 15.07.2021 № 626 - 10 237,06 грн, від 15.07.2021 №628 - 9 387,87 грн, загальна сума - 19 624,93 грн.

-акт приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 10.08,2021 №310171ВЦ/113449/1 про постачання активної електричної енергії за липень 2021 року обсягом 9247 кВт/год на загальну суму 22 562,69 грн з ПДВ.

Головне управління статистики у Чернігівській області на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано кошти згідно платіжних доручень від 11.08.2021 № 726 - 15 048,80 грн, від 11.08.2021 №727 - 7 513,89 грн, загальна сума - 22 562,69 грн.

-акт приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 14.09.2021 №310171ВЦ/128855/1 про постачання активної електричної енергії за серпень 2021 року обсягом 10147 кВт/год на загальну суму 28 901,52 грн з ПДВ.

Головне управління статистики у Чернігівській області на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано кошти згідно платіжних доручень від 15.09.2021 №829 - 18 200,00 грн та від 15.09.2021 №830 - 10 701,52 грн, на загальну суму - 28 901,52 грн.

-акт приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 05.10.2021 №310171ВЦ/144866/1 про постачання активної електричної енергії за вересень 2021 року обсягом 8623 кВт/год на загальну суму 26 991,13 грн з ПДВ.

Головне управління статистики у Чернігівській області на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано кошти згідно платіжних доручень від 12.10.2021 №928 - 13 998,25 грн та 12.10.2021 №929 - 12 992,88 грн, на загальну суму 26 991,13 грн.

-акт приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 08.11.2021 №310171ВЦ/160465/1 про постачання активної електричної енергії за жовтень 2021 року обсягом 10257 кВт/год на загальну суму 37 016,93 грн з ПДВ.

Головне управлінкя статистики у Чернігівській області на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано кошти згідно платіжних доручень від 11.11.2021 № 1035 - 20 568,32 грн, від 11.11.2021 №1020 - 16 448,61 грн, загальна сума - 37 016,93 грн.

-акт приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 07.12.2021 №310171ВЦ/174358/1 про постачання активної електричної енергії за листопад 2021 року обсягом 13317 кВт/год на загальну суму 53 667,40 грн з ПДВ.

Головне управління статистики у Чернігівській області на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано кошти згідно платіжних доручень від 08.12.2021 №1142 - 25 441,72 грн та від 08.12.2021 №1139 - 28 225,68 грн, загальна сума 53 667,40 грн.

-акт приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 20.12.2021 №310171ВИ/178433/1 про постачання активної електричної енергії за грудень 2021 року обсягом 14087 кВт/год на загальну суму 56 770,49 грн, з ПДВ.

Головне управління статистики у Чернігівській області на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано кошти згідно платіжних доручень від 21.12.2021 №1236 - 36 960,72 грн та від 21.12.2021 №1229 - 19 809,77 грн, загальна сума - 56 770,49 грн.

-акт приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 07.02.2022 №310171ВЦ/10645/1 про постачання активної електричної енергії за січень 2022 року обсягом 7677 кВт/год на загальну суму 31 414,62 грн з ПДВ.

Головне управління статистики у Чернігівській області на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано кошти згідно платіжних доручень від 08.02.2022 №52 - 8 414,62 грн та від 08.02.2022 №55 - 23 000,00 грн, загальна сума - 31 414,62 грн.

Таким чином, упродовж 2021 року та січня 2022 року за Договором від 14.01.2021 № №310171ВЦ Головному управлінню статистики у Чернігівській області фактично поставлено електричної енергії в обсязі 143 917 кВт/год на загальну суму 429 496,13 грн.

Прокурором зазначено, що внаслідок укладення з порушенням Закону України Про публічні закупівлі спірних додаткових угод №№ 3-8 розмір безпідставно сплачених позивачем коштів відповідачу становить 77 862,28 грн, які прокурор просить стягнути з відповідача.

Оцінка суду.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

«Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Головного управління статистики у Чернігівській області

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадській формувань, організаційна-правова форма Головного управління статистики у Чернігівській області орган державної влади.

Згідно п. 1 Положення про Державну службу статистики України (далі - Положення), затвердженого постановою КМУ №481 від 23.09.2014 Державна служба статистики України (Держстат) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері статистики, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України та який бере участь у формуванні державної політики у сфері статистики і забезпечує її реалізацію.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління статистики у Чернігівській області, яке затверджене наказом Державної служби статистики № 251 від 30.09.2015, управління є територіальним органом Державної служби статистики України (Держстат), що в межах наданих повноважень здійснює реалізацію державної політики у сфері статистики. Головне управління статистики у Чернігівській області, що підпорядковане Держстату, є юридичною особою публічного права і складовою частиною єдиної системи органів державної статистики.

Згідно п. 4 ч. 6 Положення про Головне управління статистики у Чернігівській області, яке затверджене наказом Державної служби статистики № 251 від 30.09.2015, управління з метою організації своєї діяльності організовує планово-фінансову роботу в ГУС у Чернігівській області, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Так, Головне управління статистики у Чернігівській області, як орган місцевої ради, та який у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня (за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені у Законі України «Про публічні закупівлі».

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. До основних принципів публічних закупівель віднесено зокрема, їх максимальна економія та ефективність.

Однак, Головне управління статистики у Чернігівській області, укладаючи оспорювані додаткові угоди до договору про закупівлю, усупереч вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», сама сприяє порушенням цих інтересів держави, тим самим є органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, однак не здійснює та неналежно здійснює їх захист.

Порушення норм законодавства у сфері публічних закупівель у зв`язку з укладенням з порушенням вимог закону додаткових угод, призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо необгрунтованого втрачання бюджетних коштів.

Виконання зобов`язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 3 даного Закону.

Наведене вказує на порушення економічних (майнових) інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель, внаслідок дій уповноваженого (компетентного) органу - Головного управління статистики у Чернігівській області (як виконавчого органу місцевого самоврядування), до функцій якого належить захист інтересів у цій сфері, яким перераховано на підставі оспорюваних угод бюджетних коштів у надмірному розмірі, чим порушено інтереси держави, про що свідчить невжиття управлінням заходів, спрямованих на захист інтересів держави.

У даних спірних правовідносинах інтереси держави та позивача повністю збігаються, Головне управління статистики у Чернігівській області є отримувачем коштів, які надійдуть у разі їх стягнення.

Прокурор звертався до міської ради з листом від 03.02.2023 №55-75-1066ВИХ-23, у якому повідомив про виявлені порушення Закону України «Про публічні закупівлі» при укладенні спірних додаткових угод та просив надати інформацію про вжиття заходів щодо усунення зазначених порушень, у тому числі у судовому порядку.

Тобто прокурором було повідомлено позивача про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів представницького характеру для захисту законних інтересів держави.

Згідно листів Головного управління статистики у Чернігівській області від 13.02.2023 та від 12.06.2023 управління з метою визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії, укладеного із ТОВ «Енера Чернігів», та стягнення надмірно сплачених коштів, до суду не зверталася.

Крім того, станом на дату звернення з даним позовом до суду Головне управління статистики у Чернігівській області жодних заходів не вживала.

Вказане свідчить, що Головним управлінням статистики у Чернігівській області самостійне вжиття заходів з метою визнання недійсними додаткових угод та стягнення надміру сплачених коштів не планується та підтверджує її бездіяльність щодо захисту інтересів держави.

Зважаючи на викладене та виходячи із предмету і підстав позову, сформульованих прокурором, суд доходить висновку, що він правильно визначив Головне управління статистики у Чернігівській області позивачем, компетентним органом, оскільки воно є стороною спірних правочинів, втім, не звернулося до суду з позовом про визнання їх недійсним після отримання інформації від прокурора про наявні порушення.

У порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Головного управління статистики у Чернігівській області до ТОВ «Енера Чернігів» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення зайво сплачених коштів.

За таких обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення з боку прокурора бездіяльності Головного управління статистики у Чернігівській області як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави та про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду, а відтак доводи відповідача про відсутність таких підстав відхиляються судом.

При цьому суд враховує, що можливість використання відповідачем безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес, а їх неповернення не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні. Разом з тим, потенційно факт перерахування на адресу відповідача зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання публічних коштів, унеможливлює раціональне та ефективне їх використання. Зазначене підриває фінансово-економічні основи держави та не сприяє забезпеченню виконання нею основних функцій та завдань. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Щодо визнання недійсними додаткових угод.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 638 ЦК України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України «Про публічні закупівлі», яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Суд відхиляє доводи відповідача про неможливість врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, так як вона була ухвалена після укладення між відповідачами Договору та спірних додаткових угод, оскільки, по-перше, постанова Верховного Суду не є нормативно-правовим актом, а відтак до неї не застосовуються правило «дії закону у часі», на яке посилається відповідач, по-друге, такі висновки стосуються застосування норм права щодо збільшення ціни товару в договорі про закупівлю, які є правовими підставами цього позову.

Щодо доводів відповідача про необхідність врахування окремої думки щодо зазначеної постанови ВП ВС суд зазначає, що окрема думка судді це сформований суддею письмовий документ, який є формою визначення власної позиції судді в разі незгоди з прийнятим (наданим) рішенням (висновком) або викладенням обставин, що доповнюють мотивувальну частину рішення (висновку).

Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення (ч. 3 ст. 34 ГПК України).

Таким чином, окрема думка судді містить незгоду з прийнятим рішенням або наданими висновками, однак не є обов`язковою для суду.

Як встановив суд, позивач та відповідач уклали Договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».

Так, відповідно до п.2.2, 5.1.. 5.2. Договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 22.01.2021, загальний обсяг постачання електричної енергії складав 175 240 кВт/год; загальна вартість Договору 427 585,60 грн; ціна електричної енергії на момент укладання Договору становила 2,44 грн за 1 кВт/год.

Водночас згідно з Додатковими угодами №№3-8 змінено істотні умови Договору, а саме: збільшено ціну за одиницю товару з 2,44 грн до 4,029991 грн за 1 кВт/год та зменшено кількість товару з 175 240 кВт/год до 143 917 кВт/год. Фактично ціна за 1 кВт/год (одиницю товару) збільшилася на 65,16 %, а кількість електричної енергії, яка підлягала поставці, була зменшена майже на 17,87%, порівняно з погодженими під час закупівлі.

Необхідність укладення оспорюваних Додаткових угод до Договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни електричної енергії на ринку, на підтвердження якого (коливання) відповідачем було надано експертні висновки Харківської торгово-промислової палати №1842/21 від 10.08.2021, №1934/21 від 18.08.2021, №2538/21 від 13.10.2021, №2768/21 від 03.11.2021, №2849/21 від 10.11.2021, цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №2277-3/21 від 21.09.2021.

Тобто оспорювані додаткові угоди були укладені на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Суд встановив, що 26.08.2021 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №3, якою з 01.08.2021 збільшено ціну електричної енергії за 1кВт/год до 2,648519 грн.

Разом з тим, за Договором відповідач протягом періоду з 01 серпня по 26 серпня 2021 року щоденно постачав, а позивач приймав та споживав електричну енергію.

Тобто Додатковою угодою №3 сторони змінили ціну електричної енергії, яка вже була продана позивачу та спожита ним з 01 серпня 2021 року.

Отже, товар, поставлений відповідачем до 26 серпня 2021 року, був не тільки прийнятий позивачем у власність, а й спожитий.

Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадку збільшення ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

В експертному висновку Харківської торгово-промислової палати № 1842/21 від 10.08.2021, який був підставою для укладення Додаткової угоди №3, зазначено середньозважену ціну на РДН в ОЕС України за липень 2021 року (01.07 - 31.07) - 1 444,05 грн/МВт.год та за 5 серпня 2021 року - 1 988,79 грн/МВт.год; тенденція росту цін +37,72%.

Проте вказаний експертний висновоки не містить відомостей щодо середньозваженої ціни на РДН в ОЕС станом на дату укладання Договору, а тому не може підтвердити реальне коливання ціни на електричну енергію між моментом укладення Договору та до моменту укладення Додаткової угоди №3 (або отримання пропозиції про її укладення).

Отже, експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 1842/21 від 10.08.2021, не підтверджує коливання ціни електричної енергії на ринку в період від дати укладення договору, так і на момент звернення відповідача до позивача з листом про укладення Додаткової угоди №3.

Відповідно до інших додаткових угод - №№4-8 ціна за 1 кВт/год електричної енергії збільшена більше ніж на 10% від початкової ціни, що суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 щодо їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи вищевикладене, суд, встановивши наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання Додаткових угод №№3-8 недійсними на момент їх укладення, дійшов висновку, шо спірні додаткові угоди суперечать наведеним вище положенням ЦК України та Закону України «Про публічні закупівлі», а відтак про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Щодо стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 77 862,28 грн.

Відповідно до вимог статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов`язаний їх повернути в силу статей 216, 1212 ЦК України.

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором, тобто і поставка електроенергії, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.

Наведена правова позиція узгоджується з сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, Верховного Суду в постановах від 13.04.2023 у справі № 908/653/22, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 07.02.2023 у справі № 927/188/22.

Відповідно до умов пунктів 2.2, 5.1., 5.2. Договору, відповідач повинен був поставити позивачу 176 500 кВт/год електричної енергії за ціною 2,44 грн за 1 кВт/год.

Як вбачається з підписаних сторонами актів прийняття передавання товарної продукції активної електричної енергії, упродовж 2021 року та січня 2022 року обсяг постачання склав 143 917 кВт/годна суму 429 496,13 грн.

За поставлену за Договором електричну енергію позивачем було сплачено 429 496,13 грн, тоді як, враховуючи ціну, обумовлену відповідачами у п. 5.1.,5.2. Договору, мало бути сплачено 351 633,85 грн.

Різниця між сумою коштів, які фактично перераховано ТОВ «Енера Чернігів» за електроенергію по ціні, визначеної з урахуванням додаткових угод, та сумою за електроенергію по ціні відповідно до Договору, становить 77 862,28 грн з ПДВ (429 496,13 грн - 351 633,85 грн).

Таким чином, грошові кошти в сумі 77 862,28 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний повернути їх на користь Головного управління статистики у Чернігівській області, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких зокрема належить судовий збір.

За частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак з відповідача підлягає відшкодуванню сплачений судовий збір у сумі 18 788,00 грн.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати недійсними додаткові угоди №3 від 26.08.2021, №4 від 28.08.2021, №5 від 30.09.2021, №6 від 26.10.2021, №7 від 28.09.2021, №8 від 30.11.2021 щодо внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №2310171ВЦ від 14.01.2021, укладені між Головним управлінням статистики у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 02363072) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (код ЄДРПОУ 41823846).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (код ЄДРПОУ 41823846, проспект Перемоги, буд.126Б, м. Чернігів, 14013) на користь Головного управління статистики у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 02363072, вул. Гонча, 37, м. Чернігів) кошти в сумі 77 862,28 грн.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (код ЄДРПОУ 41823846, проспект Перемоги, буд.126Б, м. Чернігів, 14013) на користь Чернігівської обласної прокуратури (одержувач: Чернігівська обласна прокуратура, UA 248201720343140001000006008, код ЄДРПОУ 02910114, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ) сплачений судовий збір у розмірі 18 788,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.06.2024.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

СуддяВ.В. Моцьор