Постанова

від 29.05.2024 по справі 922/2574/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/2574/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 (колегія суддів: Стойка О. В. - головуючий, Істоміна О. А., Радіонова О. О.) та рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2023 (суддя Присяжнюк О. О.)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області

до Приватного підприємства «ТИТАН-ПЛЮС»

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент містобудування та архітектури Харківської обласної військової адміністрації

про стягнення коштів, розірвання договору оренди та зобов`язання повернути майно шляхом підписання акта приймання-передачі,

за участю: відповідача Дзюба І. М. (адвокат),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства «ТИТАН-ПЛЮС», у якому просило:

- стягнути з відповідача на користь Державного бюджету 137 926,10 грн орендної плати (далі - вимога - 1);

- стягнути з відповідача на користь Державного бюджету 5 317,18 грн пені (далі - вимога - 2);

- розірвати договір оренди від 31.05.2007 № 3332-Н, укладений позивачем та відповідачем (далі - вимога - 3);

- зобов`язати відповідача повернути шляхом підписання акта приймання-передачі державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення кім. №№ 1-11, кім. №№ 1-6 на другому поверсі двоповерхової адміністративної будівлі (літ. Д-2), загальною площею 1028,70 м2, за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 25, балансоутримувачу - Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної військової адміністрації (далі - вимога - 4).

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконуються зобов`язання за договором оренди зі сплати орендної плати більш ніж трьох місяців, що є підставою для стягнення заборгованості, пені, розірвання укладеного договору в судовому порядку та повернення об`єкта оренди.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.07.2023 позов задоволено повністю.

2.2 Судове рішення мотивовано доведеністю позивачем невиконання відповідачем своїх зобов`язань зі сплати орендної плати більш ніж протягом трьох місяців підряд, що є підставою для задоволення позову.

2.3 При цьому суд першої інстанції зазначив, що оскільки до нього повернувся поштовий конверт з ухвалою суду про відкриття провадження у справі з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», направлений відповідачу, тому в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у суду наявні правові підстави для розгляду спору по суті позовних вимог.

2.4 Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2024, з урахуванням ухвали цього ж суду від 20.02.2024 про виправлення описки, вище вказане рішення суду скасовано в частині задоволення позову щодо вимог 3, 4 та в цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні цих вимог відмовлено. В іншій частині рішення місцевого господарського суду не оскаржувалось, тому не було предметом апеляційного перегляду.

2.5 Постанова апеляційного суду в оскарженій у касаційному порядку частині мотивована тим, що відповідач довів існування обставин, які звільняють його від сплати орендної плати за спірний період, що виключає правові підстави для розірвання договору і повернення майна.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі, з урахуванням її уточнення, позивач просить скасувати вищевказану постанову суду в частині відмови у задоволенні вимог 3, 4 та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги позивач посилався на те, що постанова суду в оскаржуваній частині прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.3 Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що апеляційним судом у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи, викладені у касаційній скарзі, висновків суду не спростовують.

3.4 Подані Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної військової адміністрації (далі - третя особа) додаткові пояснення від 22.04.2024 щодо касаційної скарги не можуть бути прийняті до розгляду разом із касаційною скаргою виходячи із наступного.

3.5 Згідно статті 297 ГПК України учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (ч.1). До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази направлення заяви іншим учасникам справи (ч.3).

3.6 Отже оскільки подані третьою особою додаткові пояснення не містять обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог, викладених у касаційній скарзі, а за своєю суттю є приєднанням до касаційної скарги, однак нею не додано документу про сплату судового збору, а ГПК України не містить положень щодо надання строку для усунення недоліків стосовно приєднання до касаційної скарги, подані додаткові пояснення залишаються без розгляду.

3.7 Подані позивачем письмові пояснення від 01.05.2024, які за своєю суттю є доповненням до касаційної скарги не можуть бути прийняті до розгляду разом із касаційною скаргою виходячи із наступного.

3.8 Відповідно до приписів частини першої статті 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

3.9 Згідно положень частини першої статті 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч.1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.2).

3.10 Отже скористатися таким правом на подачу доповнень до касаційної скарги особа може лише протягом вказаного строку.

3.11 Як вбачається позивач скористався своїм правом на касаційне оскарження і судом касаційної інстанції відкрито касаційне провадження у справі за його касаційною скаргою, а останнім днем подачі касаційної скарги та доповнення до неї слід вважати 22.02.2024 згідно приписів частини першої статті 288 ГПК України.

3.12 За вказаних обставин такі доповнення до касаційної скарги судом касаційної інстанції залишається без розгляду.

4. Мотивувальна частина

4.1 Апеляційний суд встановив, що 31.05.2007 між сторонами зі справи укладений договір оренди № 3332-Н на державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення кім. № № 1 - 11, кім. № № 1 - 6 на другому поверсі двоповерхової адміністративної будівлі (літ. Д-2) загальною площею 1028,70 м2, за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 25, що перебуває на балансі третьої особи, строком до 12.04.2050 включно.

4.2 Умовами пункту 10.7 договору передбачено, що за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

4.3 12.04.2023 позивач направив відповідачу лист № 17-05-01503 щодо наявної у відповідача станом на 12.04.2023 заборгованості з орендної плати у сумі 120 935,91 грн, нарахування пені у розмірі 319,65 грн та акту звіряння.

4.4 18.05.2023 позивач направив відповідачу лист № 11-05-02088 щодо наявної у відповідача станом на 17.05.2023 заборгованості з орендної плати у сумі 137 926,10 грн, нарахування за період з 13.04.2023 по 17.05.2023 пені у розмірі 5 317,18 грн, до якого було додано проект акту звіряння взаєморозрахунків орендної плати по договору оренди від 31.05.2007 № 3332-Н у двох примірниках.

4.5 Заперечуючи проти позову в оскаржуваній частині, відповідач посилався на неможливість користування об`єктом оренди у зв`язку з влучанням снаряду 02.03.2022 в будівлю, внаслідок чого орендоване приміщення було пошкоджене з втратою можливості користування об`єктом.

4.6 На підтвердження наведеного, відповідач до апеляційної скарги надав лист третьої особи № 01/05/867В від 06.06.2023, лист відповідача № 09/01 від 11.07.2023 відправлений третій особі, квитанції про сплату суми заборгованості у розмірі 137 926,10 грн, пені - 5 317,20 грн, акт технічного стану від 04.11.2021, Технічний звіт ТОВ «ТІН-ПЛІОС» від 12.10.2022, витяг з офіційного сайту онлайн -енциклопедії Вікіпедії.

4.7 Апеляційний суд встановив, що 02.03.2022 мав місце факт влучання в об`єкт оренди снаряду через військову агресію Російської федерації, внаслідок чого було пошкоджено основні несучі конструкції нежитлових приміщень першого та другого поверху нежитловій будівлі літ. «Д-2», розташованій за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 25, що призвело до їх руйнування, конструкції знаходяться в непридатному для нормальної експлуатації технічному стані, не відповідають вимогам надійності та безпечності в подальшій експлуатації без проведення відновлювальних робіт.

4.8 Також встановлено, що 08.11.2023 відповідачем сплачена орендна плата за період з січня 2022 року по квітень 2023 року в повному обсязі.

4.9 Причиною виникнення спору в оскарженій у касаційному порядку частині, стало неналежне виконання відповідачем умов договору щодо своєчасного внесення орендної оплати.

4.10 Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.11 Єдиною підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржником визначено пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4.12 Звернувшись із апеляційною скаргою у даній справі відповідач посилався, зокрема, на неможливість використання орендованого приміщення внаслідок його пошкодження ракетним обстрілом.

4.13 Судом апеляційної інстанції в оскарженій у касаційному порядку постанові встановлено, що із наданих відповідачем доказів вбачається факт влучання в об`єкт оренди снаряду 02.03.2022 через військову агресію Російської федерації, внаслідок чого було пошкоджено основні несучі конструкції нежитлових приміщень першого та другого поверху нежитловій будівлі літ. "Д-2", розташованій за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 25, враховуючи тенденцію до їх руйнування, неналежного стану, та відсутності захисту від впливу зовнішнього середовища, а також беручи до уваги конструктивні особливості, приміщення знаходяться в непридатному для нормальної експлуатації технічному стані, не відповідають вимогам надійності та безпечності в подальшій експлуатації без проведення відновлювальних робіт.

4.14 Цей суд у своїй постанові зазначив, що за змістом частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Також вказав, що у частині 6 статті 762 цього Кодексу відсутній вичерпний перелік обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження (постанова Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 910/8040/20).

4.15 Крім того судом апеляційної інстанції вказано, що у пункті 6.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 зазначено, що підставою для застосування норми частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

4.16 Звернувшись із касаційною скаргою позивач встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи не спростовує, його доводи зводяться до необхідності перегляду судового рішення суду апеляційної інстанції з наданням судом касаційної інстанції інших правових висновків ніж ті, що були зроблені судом апеляційної інстанції на підставі поданих учасниками судового процесу доказів.

4.17 При цьому слід зазначити, що Рішенням від 23 червня 1993 року у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, а також, що вкрай важливо, відповісти на них.

4.18 В оскарженій у касаційному порядку постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що оскільки у відзивах на апеляційну скаргу відповідача позивач та третя особа не навели міркування щодо наведених відповідачем обставин неможливості користування орендованим приміщенням, не заперечили та не підтвердили зазначеної обставини, зокрема, щодо стану приміщення, отже задля забезпечення принципу рівності та змагальності сторін в господарському процесі судовою колегією була зроблена перерва в судовому засіданні та зобов`язано позивача та третю особу надати відповідні письмові пояснення з цього приводу. Однак, як вказано судом апеляційної інстанції, у наданих поясненнях а ні позивач, а ні третя особа не надали пояснень щодо стану орендованого приміщення.

4.19 Отже, судом апеляційної інстанції у спірних правовідносинах позивачу та третій особі була забезпечена можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими відповідачем, а також, відповісти на них, однак цим правом позивач та третя особа не скористалися.

4.20 Із наведеного вбачається, що звернення із касаційною скаргою Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області у даній справі носить суто формальний характер, таке звернення спрямоване за своєю суттю домогтися нового судового розгляду у справі із врахуванням лише доводів позивача та третьої особи, але без урахування наданих відповідачем доказів, про які зазначено вище, що є неприпустимим.

4.21 За таких обставин суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для скасування оскарженої у касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції, тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині - без змін.

4.22 Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

4.23 Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

4.24 Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

4.25 Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

4.26 За вказаних обставин підстав для скасування оскаржуваної постанови суду та задоволення касаційної скарги немає.

4.27 Відповідно до положень статті 129 ГПК України судові витрати з касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 308, 309, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 у справі № 922/2574/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

Л. І. Рогач