Ухвала

від 31.05.2024 по справі 0519/4518/2012

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 0519/4518/2012

провадження 6/201/308/2024

У Х В А Л А

31 травня 2024 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

за участі секретаря Плевако О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Григорчука Павла Васильовича про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі № 0519/4518/2012 Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 22 травня 2024 року надійшла заява виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Григорчука П.В. про видачу дублікату виконавчого листа, посилаючись на те, що виконавчий документ був втрачений.

Відповідно до ч. 7 ст. 147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Вища рада правосуддя рішенням від 06.03.2022 № 1/0/9-22 змінила територіальну підсудність судових справ Жовтневого районного суду м. Маріуполя на Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

На виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 65032737 від 05.04.2021 з примусового виконання вимог виконавчого листа по справі № 0519/4518/2012 від 15.03.2021 виданого Жовтневим районним судом м. Маріуполя про: Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір в сумі 2622,89 грн., з кожного -по 1311 гривень 45 копійок.

Виконавче провадження станом на теперішній час не завершено, рішення у справі не виконане.

Матеріально-технічна база приватного виконавця в тому числі і виконавчі провадження, що перебували на виконанні станом на 23.02.2022 залишені в приміщенні офісу приватного виконавця за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 85а. Територія розташування офісу приватного виконавця згідно Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022, входить до переліку територій, що тимчасово окуповані російською федерацією, що є загальновідомим фактом. Постановами Дніпровського апеляційного суду від 09.08.2023 № 220/1988/20 та від 12.07.2023 № 220/1575/20 зазначено, що вказані обставини є загальновідомими, свідчать про фактичну втрату виконавчого провадження та не потребують додаткового доказування.

У зв`язку із зазначеними обставинами та прийняттям ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11.04.2023, який набрав чинності 06.05.2023, 09.06.2023 приватним виконавцем на адресу Міністерства юстиції України було скеровано повідомлення про зміну виконавчого округу з Донецької області на Дніпропетровську область та в подальшому змінено виконавчий округ на Дніпропетровську область. Відповідно до п. 11 Розділу IV Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень і рішень інших органів», приватний виконавець, який має на виконанні незакінчені виконавчі провадження, може змінити виконавчий округ у разі, якщо його офіс розташований у територіальній громаді, що належить до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України. Такий приватний виконавець продовжує примусове виконання виконавчих документів, що перебували у нього на виконанні у виконавчому окрузі, який він змінив, з урахуванням обмежень, встановлених законодавством про виконавче провадження.

Станом на теперішній час виконавче провадження № 65032737 від 05.04.2021 з примусового виконання вимог виконавчого листа по справі № 0519/4518/2012 від 15.03.2021 виданого Жовтневим районним судом м. Маріуполя про: Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір в сумі 2622,89 грн., з кожного -по 1311 гривень 45 копійок, разом з оригіналом виконавчого документа перебуває на тимчасово окупованій території, а саме в офісі приватного виконавця, що розташований за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 85а, офіс 9, тобто фактично втрачено.

Розділом XV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Міністерством юстиції України 02.04.2012 за № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) передбачено порядок відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території, зокрема врегульовано питання звернення за видачею дубліката виконавчого документа.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, у зв`язку з чим суд вважає можливим розглядати вказані питання за їх відсутності. Заявник у своїй заяві просить дане питання розглянути за його відсутності. На підставі ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд вважає можливим розглядати дані питання за їх відсутності.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також згідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 „Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Згідно із ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

За ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що заявник в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі цього зроблено не було.

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат».

При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження.

Приймаючи до уваги те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя позовні вимоги задоволено та стягнуто в дольовому порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір в сумі 2622,89 грн., з кожного -по 1311 гривень 45 копійок.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу та видачу дубліката виконавчого листа підлягає задоволенню, оскільки є підстави вважати, що його дійсно було втрачено та він на виконані не перебуває, що підтверджується матеріалами заяви, тобто з урахуванням зазначеного є підстави вважати, що виконавчий лист дійсно було втрачено, у зв`язку з чим заява обґрунтована і підлягає задоволенню, а тому слід видати дублікат виконавчого листа по цивільні справі № 0519/4518/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 4, 12,13, 18, 76,77, 81, 84, 258, 259, 260, 261, 353, п. 17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити заяву приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Григорчука Павла Васильовича про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі № 0519/4518/2012 Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Видати дублікат виконавчого листа по справі № 0519/4518/2012 для примусового виконання рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполь, а саме: «Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір в сумі 2622,89 грн., з кожного -по 1311 гривень 45 копійок.».

Ухвала набрала законної сили 31 травня 2024 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя О.А. Антонюк