Рішення

від 04.06.2024 по справі 644/786/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя Бабенко Ю. П.

Справа № 644/786/24

Провадження № 2/644/1367/24

04.06.2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04червня 2024року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова в складі: головуючого - судді Бабенко Ю.П., за участю секретаря Книшенко А.С., представника позивача адвоката Балла В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Харкові позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики в розмірі 131317.50 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.05.2023 року при здійсненні міжнародного перевезення вантажу (соняшникової олії з України в Польщу) за завданням ТОВ «КРОСС ТЛС», відповідачем було порушено правила перевезення вантажів вантажними автомобілями на території Польщі, а саме після в`їзду на митну територію Республіки Польща не включив GPS-локатор, що є обов`язковим відповідно до законодавства Республіки Польща при автомобільних і залізничних вантажних перевезеннях по території Республіки Польща. За вказані вище порушення польською поліцією було складено відносно відповідача протокол та накладено на нього 2 штрафи в загальному розмірі 15 000,00 польських злотих, який відповідач мав сплатити або відразу поліцейським, або авто з вантажем було б поміщено на штрафний майданчик польської поліції. Враховуючи, що сума штрафу була досить значною і відповідач не мав змоги відразу самостійно сплатити штраф, він звернувся в телефонному режимі до директора ТОВ «КРОСС ТЛС» з проханням надати йому в борг 15 000,00 польських злотих шляхом сплати за нього накладених на нього штрафів, а він в свою чергу зобов`язався повернути ТОВ «КРОСС ТЛС» до 31.12.2023 р., про що надав шляхом направлення на електронну пошту позивача гарантійний лист. Фактично між сторонами даного спору відбулись правовідносини, засновані на договорі позики. Відтак, грошові зобов`язання відповідача перед позивачем вбачаються з його листа від 29.05.2023 р., який підписаний відповідачем, що відповідає вимогам простої письмової форми договору позики, який оформлений та укладений між сторонами згідно ст. 207 і ч. 2 ст. 1047 ЦК України. Гарантійний лист відповідача як документ, що підтверджує його боргові зобов`язання, містить умови отримання відповідачем від позивача у борг грошей із зобов`язанням їх повернення. Вказаний лист відповідача є документом, який виданий відповідачем позивачу за договором позики, підтверджуючи факт укладення договору та зміст умов договору. Проте, в порушення свого зобов`язання відповідач не повернув 31.12.2023 р. позивачу отримані в позику грошові кошти в розмірі 15 000,00 польських злотих, що згідно домовленості між сторонами у гривневому еквіваленті складає 131 317,50 грн. Відповідач звільнився з роботи, на телефонні дзвінки позивача не відповідає. З урахуванням викладеного просив позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Пояснив, що відповідач не мав коштів для сплати штрафу та попросив їх йому зайняти. Працівник позивача приїхав до Польщі з готівковими коштами і сплатив на місці штраф. Готівкові кошти відповідач на руки не отримував, але за нього сплатили штраф. Відповідач в Польщі написав гарантійний лист та вислав його позивачеві електронною поштою. Оригінал гарантійного листа відповідач не передавав позивачеві, оскільки відповідач залишився в Польщі і був звільнений з роботи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подавав.

Приймаючи до уваги викладене, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, то у відповідності до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що згідно копії наказу №14-к від 02.08.2022 року, який долучений до позову, ОСОБА_1 був прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів за основним місцем роботи з 03 серпня 2022 року до ТОВ «КРОСС ТЛС». Таким чином, відповідач знаходився з позивачем в трудових правовідносинах.

Відповідно до пояснень представника позивача, копії заявки №001/23 від 10.05.2023 року додатку до контракту на транспортні послуги від 15.09.2022 року, копії протоколу перевірки перевезення вантажів від 29.05.2023 року, копії квитанції про стягнення застави готівкою, копії штрафного талону, які долучені до позову, відповідач ОСОБА_1 , як представник перевізника ТОВ «КРОСС ТЛС», здійснював на територію Республіки Польща транспортне перевезення соняшникової олії, як водій. 29.05.2023 року на території Республіки Польща було складено протокол перевірки перевезення вантажів транспортним засобом, яким керував відповідач. В ході перевірки були виявлені правопорушення: відсутність включеного локатора при перевезенні вантажів, карається штрафом для водія 5000 злотих; відсутність передачі геолокаційних даних транспортного засобу, карається штрафом для перевізника 10000 злотих.

Таким чином, під час виконання трудових обов`язків відповідачем були виявлені правопорушення на території Республіки Польща.

Згідно копії гарантійного листа від 29.05.2023 року, яка долучена представником позивача до позовної заяви, ОСОБА_1 підтверджує, що 29 травня 2023 р. ТОВ «КРОСС ТЛС» понесло збитки з оплати штрафу, який накладено поліцією Республіки Польща на загальну суму 15000,00 злотих, що по курсу НБУ станом на 29.05.2023 складає 131 317,50 грн. Зобов`язався відшкодувати суму 131 317,50 грн. в повному обсязі до 31.12.2023 року.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1047 ЦК України встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Представник позивача як на підставу свого позову посилалася на укладений між сторонами договір позики.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовамидоговору єумови пропредмет договору,умови,що визначенізаконом якістотні абоє необхіднимидля договорівданого виду,а такожусі тіумови,щодо якихза заявоюхоча боднієї ізсторін маєбути досягнутозгоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч.2 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Суду не надано докази того, що позивач передав відповідачеві у власність грошові кошти в розмірі 131317,50 грн., а відповідач зобов`язався повернути їх, як це передбачено ч.1 ст.1046 ЦК України. Суду не надано розписки відповідача чи інший документ, який би посвідчував передання йомупозикодавцем визначеноїгрошової суми,як цепередбачено ч.2ст.1047ЦК України.

Долучена до позову копія гарантійного листа від 29.05.2023 року не підтверджує передання відповідачу грошових коштів, а лише підтверджує факт понесення позивачемзбитків з оплати штрафу на суму 15000 злотих. Відсутні докази того, що відповідачем був підписаний вказаний гарантійний лист, що в копії вказаного гарантійного листа мається саме підпис відповідача. Згідно пояснень представника позивача, оригінал вказаного гарантійного листа у позивача відсутній.

При цьому, суд бере до уваги, що відсутній письмовий договір позики між сторонами по справі, як це передбачено ст.1047 ЦК України.

Також суд бере до уваги, що відсутні докази того, хто, коли, яким чином сплатив штраф (чи штраф було сплачено готівкою, чи безготівковим способом, та ким саме). Штраф в розмірі 10000 злотих було накладено не на водія, а на перевізника, яким є позивач по справі, що видно із висновків, викладених в протоколі перевірки перевезення вантажів від 29.05.2023 року.

Суду не надано і докази того, що відповідач не повернув позивачеві грошові кошти в розмірі 131317,50 грн.

Суд бере до уваги і те, що ст.132 КЗпП України передбачено відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)(стаття 89 ЦПК України).

Зважаючи на викладене, що позивачем не доказано укладення 29.05.2023 року договору позики між сторонами по справі, як не доказано факт передання позивачем відповідачеві у власність грошових коштів в розмірі 131317,50 грн. як позики, а також не доказано факт неповернення відповідачем грошових коштів в розмірі 131317,50 грн. як позики, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи, що суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, у відповідності до ст.141 ЦПК України судові витрати позивача відносяться на його рахунок і не підлягають відшкодуванню на його користь відповідачем.

Керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-83, 141, 264-265, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 638, 1046, 1047, 1049 ЦК України, - суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 131317 грн. 50 коп., - ВІДМОВИТИ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Повне судоверішення складено04.06.2024 року.

СУДДЯ: