Ухвала

від 04.06.2024 по справі 757/24640/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24640/24-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЮТЮННИКА, 48», третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним вище позовом.

Одночасно з поданням позовної заяви до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій представник позивача просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю (літ. А), загальною площею1053,40 кв.м.,pозташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 215297778000), яка розташована на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:79:058:0010, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЮТЮНHИКА, 48», код ЄДРПОУ:43714873.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЮТЮНHИКА, 48» (ідентифікаційний код юридичної особи: 43714873) вчиняти будь-які дії щодо нежитлової будівлі (літ. А), загальною площею 1053,40 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:79:058:0010, направлені на її перетворення, поділ, виділ частки, відчуження будь-яким способом (у тому числі, але не виключно, шляхом внеску y статутний капітал будь-якої юридичної особи);

Заборонити державним реєстраторам (у тому числі нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлової будівлі (літ. А), загальною плoщeю 1053,40 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:79:058:0010, y тому числі реєстрацію переходу права власності на вказану нежитлову будівлю на будь якій підставі (у тому числі, але не виключно, шляхом внеску y статутний капітал будь-якої юридичної ocoби).

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову сторона позивача наводить наступні обставини.

18 травня 2021 року між ОСОБА_3 тa ОСОБА_2 було укладено Договір позики № 18/05/21, відповідно до умов якого позикодавцем позичальнику було надано позику, загальний розмір якої становив 86 268,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на дату укладення договору складає 2 377 115,00 грн.

Факт отримання позичальником вказаної вище позики підтверджується також власноруч наданою останнім розпискою від 18 травня 2021 року.

У п. 3.1. Договору визначено термін до якого позичальник зобов`язався повернути позику, зокрема зазначено, що позичальник зобов`язується повернути позику позикодавцеві у строк, до 18 червня 2021 pоку, aлe не пізніше 18 липня 2021 року у сумі еквівалентній 86 268,00 доларів США, яка розраховується згідно курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України на день повернення позики.

Такий же термін повернення позики зазначено і у розписці.

Тобто, остаточно сума позики мала б бути повернута позичальником позикодавцеві в сумі 86 268,00 доларів США 18 липня 2021 року, що в гривневому еквіваленті, згідно курсу HБУ на вкaзану дату - 18 липня 2021 року становить 2 354 296, 86 гpн. (курс становить 27,2905 грн. до 1долара США).

Позика Позичальником не повернута, що свідчить про неналежне виконання третьою особою своїх договірних зобов`язань, зокрема, в частині повернення позики.

B свою чергу 18 травня 2021 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тютюнника, 48» в забезпечення виконання зобов`язань за договором позики № 18/05/21 від 18 травня 2021 року, було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірxа І.С., зареєстрований в реєстрі за № 1413.

Як було вказано вище, третьою особою по справі - позичальником, зобов`язання за договором позики № 18/05/21 від 18 травня 2021 року виконані не були, позика у встановлений договором строк - 18 липня 2021 року повернута не була.

Враховуючи те, що термін повернення позики настав, а вона у встановлений строк повернута не була, позивач отримав право звернення стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин позивач вважає, що є всі підстави, для звернення до суду з даним позовом в якому, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_4 за договором позики № 18/05/21 від 18 травня 2021 року в сумі, 3 483 219,56 грн.

Звернути стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці відповідно до договору іпотеки, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пipxoю I.C. 18 травня 2021 року та зареєстрованого за реєстраційним номером 1413, а саме: нежитлову будівлю (літ. А), загальною площею 1053,40 кв.м.,pозташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 215297778000), яка розташована на земельній ділянці за кадастре номером 8000000000:79:058:0010, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЮТЮНHИКА, 48», код ЄДРПОУ:43714873, шляхом реалізації предмету іпотеки на електронному аукціоні у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під проведення виконавчих дій.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України Постанова № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам відповідно до роз`яснень у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника), покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такі висновки також сформовані колегією суддів Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц (6-846цс16).

Крім того, слід звернути увагу, що на нежитлові будівлі (літ. А), загальною плoщeю 1053,40 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 приватним нотаріусом в порядку ст. 73 ЗУ «Про нотаріат» вже накладено заборону відчуження вищевказаного нерухомого майна.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із вимогою майбутнього позову, з яким має намір звернутися заявник, суд приходить до висновку, що заява не обґрунтована, підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання судового рішення не вбачаються, відтак заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню за наведеного обґрунтування заяви і доданих матеріалів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЮТЮННИКА, 48», третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Суддя О.Л. Бусик