Рішення

від 28.05.2024 по справі 758/6082/22

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/6082/22

Категорія 52

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2024 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиної А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Данон Дніпро», третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ТОВ «Данон Дніпро» матеріальну шкоду в розмірі 170 000,00 грн., заподіяну ДТП, а також просить вирішити питання про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн. та витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 2 500,00 грн.

Позов мотивований тим, що 30 жовтня 2020 року, о 14 год. 20 хв., ОСОБА_2 , працівник ТОВ «Данон Дніпро» керуючи транспортним засобом «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , який наданий ТОВ «Данон Дніпро» власником ТОВ «ОТП Лізинг» на підставі договору оперативного лізингу, повертаючи ліворуч на регульованому перехресті вул. Набережно-Лугової та вул. Оленівської в місті Києві при зеленому сигналі світлофору, порушивши вимоги ПДР, не надав дорогу транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо, здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_1 , чим заподіяв позивачу шкоду. ТОВ «ОТП Лізинг» на адвокатський запит було надано відповідь про те, що станом на 30.10.2020 року автомобіль Renault Sandero д.н.з. НОМЕР_1 на підставі договору оперативного лізингу знаходився у ТОВ «Данон Дніпро». ТОВ «Данон Дніпро» на адвокатський запит було надано відповідь про те, що станом на 30.10.2020 року ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Данон Дніпро», автомобіль Renault Sandero д.н.з. НОМЕР_1 був переданий ОСОБА_2 на підставі відповідного акту прийому передачі. Постановою Подільського районного суду міста Києва №758/1659/21 від 25 лютого 2021 року водій автомобіля «Renault» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Цивільно-правова відповідальність застрахована ПрАТ «СК Універсальна» згідно з полісом №АО4997142 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. З метою встановлення вартості матеріального збитку, позивач звернувся до суб`єкта оціночної діяльності - оцінювача ФОП ОСОБА_3 ( сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №453/18 ФДМ України від 29.05.2018р.). Оцінювачем було здійснено автотоварознавче дослідження транспортного засобу та надано ЗВІТ №14-12/В20 від 17.12.2020 року. Звітом №14-12/В20 від 17.12.2020 року, що надав позивач до суду встановлено, що вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 складає 353 734,80 грн. Позивач отримав суму страхового відшкодування у розмірі 183 734,8 грн. Звертаючись з позовною заявою, позивач зазначає, що просить стягнути шкоду, що має бути відшкодована відповідачем, і яка становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням. Позивач не оскаржує розмір встановленого та сплаченого страхового відшкодування та просить стягнути різницю в розмірі 170 000,00 грн. (353 734,80 грн. - 183 734,8).

Провадження у справі відкрито ухвалою від 15.08.2022 р. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні 27.10.2022 р. протокольною ухвалою до участі в справі як третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору залучено ОСОБА_2 з відкладенням судового розгляду.

Представник позивач подав письмову заяву, в якій просив закінчити розгляд справи за його відсутності. На позовних вимогах наполягає.

Відповідач, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив на позовну заяву, в зв`язку з чим відповідно до вимог ст.ст.280-281 ЦПК України розгляд даної справи проведений в заочному порядку.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомлено, заяв з процесуальних питань не подано.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2020 року, о 14 год. 20 хв., в місті Києві на перехресті вул. Набережно-Лугової та вул. Оленівської водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимоги п. 16.6 Правил дорожнього руху України, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі світлофору не надав дорогу автомобілю марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку прямо та здійснив з ним зіткнення, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року у справі №758/1659/21 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні передбаченого ст.124 КУпАП адміністративного правопорушення, яке виразилося у порушенні вимог ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів у даній ДТП.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 позивач по справі ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , який був пошкоджений у зазначеній вище ДТП.

У відповідь на адвокатський запит ТОВ «ОТП Лізинг» листом від 07 вересня 2021 б/н повідомило, що станом на 30.10.2020 року автомобіль Renault Sandero д.н.з. НОМЕР_1 знаходився у тимчасовому володінні та користування ТОВ «Данон Дніпро» (код ЄДРПОУ 31489175) на підставі договору оперативного лізингу.

У відповідь на адвокатський запит ТОВ «Данон Дніпро» листом від 13.10.2021 вих. №299/21 повідомило, що станом на 30.10.2020 ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Данон Дніпро», автомобіль марки Renault Sandero д.н.з. НОМЕР_1 був переданий ОСОБА_2 в користування на підставі відповідного акту прийому передачі.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова у справі по адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 426/16825/16-ц зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, на відповідний правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Зважаючи на те, що саме ОСОБА_2 є винним у спричиненні збитків позивачу, та на момент ДТП виконував трудові обов`язки у ТОВ «Данон Дніпро», відповідно до ст. 1172 ЦК України спричинену з його вини майнову шкоду повинен відшкодувати його роботодавець - відповідач по справі.

Як вбачається з полісу №АО4997142 обов`язково страхування цивільно-правової відповідальності, власників наземних транспортних засобів, виданого ПРАТ «СК Універсальна», забезпеченим транспортним засобом є «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 .

Як встановлено судом, згідно виписки по рахунку від 25.06.2021 ПрАТ «СК Універсальна» перерахувала 09.06.2021 року на рахунок ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 183 734,8 грн.

Вказані обставини не оспорюються сторонами та підтверджені зазначеними вище письмовими доказами, наданими стороною позивача.

Згідно звіту №14-12/В20 від 17.12.2020 р., складеного на замовлення позивача суб`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортному засобу «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 складає 353 734,80 грн.

У позовній заяві позивач вказує, що, оскільки вартість матеріального збитку заподіяного становить 353 734,80 грн., а ПрАТ «СК Універсальна» виплатило йому суму 183 734,8 грн., тому просить стягнути з відповідача суму матеріального збитку у розмірі 170 000,00 грн., що є різницею між розміром заподіяної матеріальної шкоди та виплаченою страховою сумою на її відшкодування (353 734,80 грн. - 183 734,8 грн.).

Отже, судом встановлено, що сторонами у справі не оспорюється факт ДТП, вина ОСОБА_2 та отримання позивачем від страховика суми страхового відшкодування у розмірі 183734,8 грн. Предметом спору є недостатність, на думку позивача, суми страхового відшкодування для повного відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Оскільки вартість майнового збитку, завданого позивачу пошкодженням його автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини працівника відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із відповідача, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням.

Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження № 61-1156св 18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19).

Визначаючи розмір відшкодування матеріальної шкоди, який підлягає стягненню із відповідача на користь позивача, суд приймає за основу наданий позивачем звіт №14-12/В20 від 17.12.2020 р., складений суб`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_3 , згідно якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортному засобу «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 складає 353 734,80 грн.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що оскільки вартість майнового збитку, завданого пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини працівника відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням, а саме: 170 000,00 грн., що є різницею між розміром заподіяної матеріальної шкоди та виплаченою страховою сумою на її відшкодування (353 734,80 грн. - 183 734,8 грн.).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач, просив суд, стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 15000 грн. 00 коп., які були ним сплачені на підставі Договору про надання правової допомоги та підтверджуються копією квитанції та актом виконаних робіт.

Зазначені вимоги є обґрунтованими, витрати на надання правової допомоги підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 1700,00 грн., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 2500,00 грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи відповідними документами.

На підставі ст.ст.11, 15, 16, 22, 988, 1166, 1194 ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 137, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон Дніпро», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон Дніпро» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 170 000,00 гривень ( сто сімдесят тисяч грн. 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон Дніпро» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1700,00 гривень (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.), витрати на правову допомогу в розмірі 15 000,00 гривень (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) та витрати на проведення автотоварознавчої дослідження в розмірі 2500, 00 гривень (дві тисячі п`ятсот гривень 00 коп.), а всього - 19 200,0 гривень (дев`ятнадцять тисяч двісті грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач - ОСОБА_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Данон Дніпро» (місцезнаходження за адресою: м. Київ, пр. С. Бандери, 28 А/Г, код ЄДРПОУ 31489175);

Третя особа - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 );

Суддя Н. М. Ларіонова