Постанова

від 22.05.2024 по справі 674/1391/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року

м. Київ

справа № 674/1391/20

провадження № 61-15621св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство «Сенс Банк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей Дунаєвської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Сенс Банк» на постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2020 року акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей Дунаєвської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки, зняття з реєстраційного обліку та встановлення подальших нарахувань.

2. Позовна заява мотивована тим, що 07 липня 2008 року між АКБСР «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Сенс Банк») та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 894/140-608-1, за яким остання зобов`язалася в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

3. Вказувало, що ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 03 серпня 2020 року виникла заборгованість за кредитом в розмірі 74 998,96 доларів США, за відсотками в розмірі 35 522,86 доларів США.

4. Посилалось на те, що з метою забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором № 894/140-608-1 від 07 липня 2008 року між кредитором та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №б/н від 07 липня 2008 року, відповідно до якого відповідачка передала кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: об`єкт незавершеного будівництва загальною площею 91,2 кв. м, житловою площею 51,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість предмету іпотеки становить 108 000 доларів США.

5. Банк посилався на те, що на виконання умов кредитного договору та іпотечного договору відповідачам було направлено вимогу, а саме повідомлення про усунення порушень, але на дату подання позову вимога не виконана.

6. Враховуючи вищевикладене, банк просив суд:

- звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: об`єкт незавершеного будівництва загальною площею 91,2 кв. м, житловою площею 51,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 894/140-608-1 від 07 липня 2008 року, заборгованість - 110 521,82 доларів США на користь позивача, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

- встановити подальші нарахування відповідно до умов кредитного договору до моменту виконання рішення відповідно до частини десятої статті 265 ЦПК України;

- зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

7. Рішенням Дунаєвського районного суду Хмельницької області від 02 червня 2023 року позов задоволено частково.

8. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на об`єкт незавершеного будівництва загальною площею 91,2 кв. м, житловою площею 51,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 894/140-608-1 від 07 липня 2008 року, заборгованість 110 521,82 доларів США, а саме: за кредитом - 74 998,96 доларів США, за відсотками - 35 522,86 доларів США, на користь АТ «СЕНС БАНК», шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

9. Знято з реєстраційного обліку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

10. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

11. Ухвалюючи судове рішення в частині вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, місцевий суд виходив із того, що такі вимог є підставними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

12. Також місцевий суд дійшов висновку, що вимога про зняття з реєстраційного обліку відповідає діючому законодавству, проте, ухвалюючи рішення у вказаній частині, суд врахував, що ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в указаній частині щодо останнього.

13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині про встановлення подальших нарахувань відповідно до умов кредитного договору до моменту виконання рішення відповідно до частини десятої статті 265 ЦПК України, суд виходив із того, що ця норма стосується рішень щодо стягнення боргу, а не щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок виконання боргових зобов`язань.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

14. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 06 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_4 задоволено.

15. Рішення Дунаєвського районного суду Хмельницької області від 02 червня 2023 року в частині задоволення позовної вимог АТ «Сенс Банк» про зняття з реєстраційного обліку скасовано та ухвалено в указаній частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

16. Вирішено питання щодо судових витрат.

17. Скасовуючи рішення в указаній частині та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд, з урахуванням предмета позову, дійшов висновку, що заявлена у цій справі вимога про зняття з реєстраційного обліку місця проживання малолітньої ОСОБА_2 у спірному будинку не може бути задоволена, оскільки поняття «зняття з реєстрації» нерозривно пов`язане з поняттям «житлові права» (право власності на житло, право користування житловим приміщення). Разом із тим, банком не було заявлено вимог щодо житлових права малолітньої ОСОБА_2 , а саме визнання особи такою, що втратила право на користування спірним житловим приміщенням, виселення тощо.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

18. У листопаді 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ «Сенс Банк».

19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

20. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 травня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

21. У касаційній скарзі АТ «Сенс Банк», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення місцевого суду.

22. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 753/72/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

23. Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано, що банком обрано належний спосіб захисту порушеного права, оскільки рішення суду є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання відповідно до пункту 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

24. У січні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу АТ «Сенс Банк» від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , у якому вказано, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25. 07 липня 2008 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 894/140-608-1, згідно пункту 1.1. якого останній надано кредит у сумі 75 000 доларів США зі сплатою 13,50 процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначених в додатку № 1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною. Детальний розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту наведено в додатку № 2 до цього договору, що є його невід`ємною частиною.

26. Згідно пункту 1.1.3. договору одночасно з укладенням цього договору з метою забезпечення сплати страхових платежів за договором страхування, позичальником укладається договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 894/634-17 від 07 липня 2008 року.

27. Згідно пункту 1.2 договору кредит надається позичальнику на наступні цілі: придбання нерухомого майна об`єкта незавершеного будівництва (готовністю 95 %), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

28. 07 липня 2008 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 894/141-634-17, згідно пунктів 1.1, 1.1.1 якого кредитор зобов`язується надати позичальнику грошові кошти на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами зі сплатою 24 % процентів річних за кредитом (т. 2, а. с. 127-129). Складено детальний розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту на суму 1 571,40 грн (т. 2, а. с. 130-131).

29. З метою забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір б/н від 07 липня 2008 року, відповідно до пункту 1.1. якого ОСОБА_1 надала кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: об`єкт незавершеного будівництва, готовністю 95 %, АДРЕСА_1 . На земельній ділянці знаходиться цегляний будинок житловою площею 51,2 кв. м, загальною площею 91,2 кв. м, позначений на плані земельної ділянки літерою «А-1», цегляний гараж, позначений на плані земельної ділянки літерою «Б». Земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,07 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 992124, виданого Дунаєвецькою міською радою 04 липня 2008 року.

30. Згідно положень пункту 1.1 іпотечного договору право приватної власності у ОСОБА_1 на об`єкт незавершеного будівництва, готовністю 95 %, загальною площею 91,2 кв. м, житловою площею 51,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 виникло на підставі договору купівлі-продажу від 03 липня 2008 року за р. № 2920, посвідченого приватним нотаріусом Дунаєвецького районного нотаріального округу Магерою Н. Ф. (т. 1, а. с. 12-13, т. 2, а. с. 132-133).

31. 17 жовтня 2008 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору кредиту № 894/140-6081 від 07 липня 2008 року, відповідно до умов якого з 20 жовтня 2008 року встановлено процентну ставку за користуванням кредитом на рівні 14,0 процентів річних (т. 2, а. с. 126).

32. 04 серпня 2020 року АТ «Альфа-Банк» надіслало на поштову адресу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 вимоги про усунення порушень та вимоги про добровільне виселення № 1154 від 04 серпня 2020 року із зазначенням сплати заборгованості по кредиту, відсотках за користування кредитом та неустойки. В цих вимогах додатково вказано, що якщо у позичальника не має наміру усунути порушення умов основного зобов`язання чи неусунення їх протягом 30 днів, АТ «Альфа Банк» вимагає добровільного звільнення всіма мешканцями житлового приміщення, що є предметом іпотеки, а саме: об`єкт незавершеного будівництва загальною площею 91,2 кв. м, житловою площею 51,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з обов`язковим зняттям всіх мешканців зазначеного житла з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, іммігрантів та реєстрації фізичних осіб відповідного РВ УМВС України (т. 1, а. с. 17-20).

33. Як вбачається із довідок № 5899 від 08 листопада 2019 року, № 2112 від 24 листопада 2020 року про реєстрацію місця проживання, малолітня ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 14, 38).

Позиція Верховного Суду

34. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

35. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

36. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

37. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

38. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

39. З матеріалів касаційної скарги вбачається, що судове рішення апеляційного суду оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зняття з реєстраційного обліку малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

40. Звертаючись із позовом, АТ «Сенс Банк» просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки, встановити подальші нарахування відповідно до умов кредитного договору до моменту виконання рішення відповідно до частини десятої статті 256 ЦПК України та зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 .

41. Частинами першою, четвертою статті 33 Закону України «Про іпотеку» (тут і надалі у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) встановлено право іпотекодержателя у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`зання задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

42. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

43. Згідно частини третьої статті 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

44. Частиною першою статті 40 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

45. Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.

46. Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

47. Згідно з положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

48. Частиною четвертою статті 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

49. Реєстрація місця проживання є похідним правом від права користування житлом, а тому зняти особу з реєстрації за місцем проживання можна лише за умови втрати нею права користування цим житлом чи у зв`язку з її виселенням (добровільно чи у примусовому порядку).

50. Статтею 317 ЦК України встановлено, що власникові належить право володіння, користування і розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

51. Згідно зі статтею 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

52. Згідно з статтею 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

53. Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

54. Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК України закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ними (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

55. Відповідно до статті 7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

56. Таким чином, як випливає із вказаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою;4) оголошення фізичної особи померлою.

57. Крім того, згідно із підпунктом 2 пункту 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується).

58. Виходячи із норм цивільного та цивільного процесуального законодавства, позивач формує позовну заяву, зміст якої складається із предмету та підстав позову. Предмет позову становить матеріально-правову та процесуально - правову вимогу позивача до відповідача, а підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги: фактичні та правові.

59. Звертаючись до суду із вказаним позовом, банк просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки та зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас вимог про виселення відповідачів банком заявлено не було, а власником квартири, з урахуванням зупинення виконання судового рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії в Україні воєнного стану та тридцятиденного строку після його припинення або скасування, залишається ОСОБА_1 , яка як і ОСОБА_2 зареєстрована у спірній квартирі.

60. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

61. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

62. У зв`язку із цим, відповідно до статті 16 ЦК України вимоги про зняття особи з реєстрації за місцем проживання можливе лише при вирішенні спору про житлові права.

63. Крім того, у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 520/5442/18 (провадження № 14-440цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вирішення вимог про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом зняття третіх осіб з реєстрації місця проживання залежить (є похідним) від вирішення спору щодо права власності на квартиру.

64. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

65. Згідно частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

66. Позовних вимог щодо позбавлення малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , права користування спірним житловим приміщенням, виселення тощо, банком під час подання позову заявлено не було.

67. Посилання заявника у касаційній скарзі на неврахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 753/72/17 про те, що частина друга статті 109 ЖК Української РСР установлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Колегія суддів відхиляє вказані посилання, оскільки, як вказано вище, банком не було заявлено позовних вимог про виселення. Крім того, вказані висновки не є релевантними щодо справи, яка переглядається, оскільки судові рішення у наведеній заявником справі ухвалено за різних фактичних обставин.

68. Також відхиляються доводи щодо неврахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суд від 22 березня 2023 року у справі № 361/4481/19, оскільки предметом вказаної справи є іпотечне майно, набуте не за кредитні кошти.

69. Посилання заявника у касаційній скарзі на інші постанови Верховного Суду, відхиляються колегією суддів, оскільки, з урахуванням пред`явлених банком вимог та встановленими судами обставин, оскаржуване судове рішення не суперечить висновкам, наведеним у вказаних постановах.

70. Крім того, як вказувалось вище, вимог про виселення або втрати права користування майном банком не заявлялось, а тому посилання заявника на постанови Верховного Суду, у яких такі вимоги заявлялись, не є релевантним.

71. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

72. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

73. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства «Сенс Банк» залишити без задоволення.

2. Постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович