Ухвала
від 29.05.2024 по справі 761/9989/24
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

за участю:

прокурора - ОСОБА_5

представника власника майна - ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2024 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт на майно, яке вилучене під час проведення обшуку складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

Тютюн для кальяну:

- Торгівельної марки «420» масою 100 гр. - 433 коробки по 75 пачок в кожній в загальній кількості 32 475 шт.;

- Торгівельної марки «Unity» масою 100 гр. - 159 коробок по 75 пачок в кожній в загальній кількості 11 925 шт.;

- Торгівельної марки «Unity» масою 250 гр. - 164 коробки по 36 пачок в кожній в загальній кількості 5 904 шт.;

- Торгівельної марки «Dead horse» масою 100 гр. - 135 коробок по 75 пачок в кожній в загальній кількості 10 125 шт.;

- Торгівельної марки «Dead horse» масою 200 гр. - 140 коробок по 36 пачок в кожній в загальній кількості 5 040 шт.;

- Торгівельної марки «420» масою 250 гр. - 355 коробок по 36 пачок в кожній, 52 коробки по 50 пачок в кожній, 1 коробку - 40 пачок в загальній кількості 15 420 шт.;

- Торгівельної марки «420» масою 40 гр. - 90 коробок по 147 пачок в кожній та 3 коробки по 315 пачок в кожній в загальній кількості 14 175 шт.;

- Торгівельної марки «Dead horse» масою 50 гр. - 27 коробок по 147 пачок в кожній в загальній кількості 3 969 шт.;

- Торгівельної марки «Unity» масою 40гр. - 42 коробки по 147 пачок в кожній в загальній кількості 6 174 шт.;

Електронні сигарети одноразового використання з вбудованою батареєю, що імітує традиційний процес паління цигарок без горіння шляхом випаровування речовини із нікотином, в якій знаходиться рідина для куріння:

- ELFBAR 1500 - 3 коробки в яких 1650 шт.;

- ELFBAR 9000 - 3 коробки в яких 430 шт.;

- ELFBAR 5000 - 1 коробку в якій 360 шт.;

- VAAL 5000 - 3 коробки в якій 451 шт.;

- Lost Mary 5000 - 1 коробку в якій 360 шт.;

- КАТАНА 5000 - 1 коробку в якій 100 шт.;

- ELFBAR 3000 - 1 коробку в якій - 50 штук;

- ELFBAR, VAAL 1500 - 1 коробку в якій - 110 штук;

Тютюн для кальяну:

- Торгівельної марки «ARAWAK» масою 180 гр. - 6 коробок в яких 193 шт.;

- Торгівельної марки «Сам зварив» масою 100 гр. - 2 коробки в яких 247 шт.;

- Торгівельної марки «Fusion» масою 100 гр. - 8 коробок в яких 1754 шт.;

- Торгівельної марки «Black white» масою 40 гр. - 2 коробки в яких 362 шт.;

- Торгівельної марки «Absolem» масою 100 гр. - 5 коробок в яких 375 шт.;

- Торгівельної марки «Dead Horse» масою 100 гр. - 8 коробок в яких 600 шт.;

- Торгівельної марки «Dead Horse» масою 200 гр. - 19 коробок в яких 684 шт.;

- Торгівельної марки «Dead Horse» масою 50 гр. - 3 коробки в яких 441 шт.;

- Торгівельної марки «420» масою 40 гр. - 9 коробок в яких 1409 шт.;

- Торгівельної марки «420» масою 250 гр. - 43 коробки в яких 1637 шт.;

- Торгівельної марки «420» масою 100 гр. - 57 коробок в яких 4275 шт.;

- Торгівельної марки «Yammy» масою 100 гр. - 8 коробок в яких 600 шт.;

- Торгівельної марки «Yammy» масою 250 гр. - 10 коробок в яких 358 шт.;

- Торгівельної марки «Creepy» масою 250 гр. - 2 коробки в яких 100 шт.;

- Торгівельної марки «Creepy» масою 100 гр. - 1 коробку в якій 350 шт.;

- Торгівельної марки «Loud» масою 100 гр. - 4 коробки в яких 531 шт.;

- Торгівельної марки «Loud» масою 40 гр. - 1 коробку в яких 436 шт.;

- Торгівельної марки «Molfar» масою 60 гр. - 1 коробку в якій 100 шт.;

- Торгівельної марки «Molfar» масою 40 гр. - 2 коробки в яких 196 шт.;

- Торгівельної марки «Cult» масою 100 гр. - 46 коробок в яких 3445 шт.;

- Торгівельної марки «Unity» масою 100 гр. - 17 коробок в якій 1597 шт.;

- Торгівельної марки «Unity» масою 250гр. - 12 коробок в яких 432 шт.;

- Торгівельної марки «Unity» масою 40 гр. - 6 коробок в якій 882 шт.;

- Торгівельної марки «Buta Bleck» масою 100 гр. - 2 коробки в яких 250 шт.;

- Торгівельної марки «Smoke angels» масою 100 гр. - 1 коробку в якій 17 шт.;

- Торгівельної марки «Orwell» масою 50 гр. - 1 коробку в якій 220 шт.;

- Торгівельної марки «Orwell» масою 250 гр. - 1 коробку в якій 32 шт.;

- Торгівельної марки «Balli» масою 50 гр. - 7 коробок в яких 2940 шт.;

Рідину яка використовується для наповнення електронних сигарет об`ємом:

- 50 мл. - 1 коробку в якій 842 шт.; 15 мл. - 1 коробку в якій 560 шт.; 30 мл. - 11 коробок в яких 2666 шт.;

Тютюн для кальяну:

- Торгівельної марки «420» масою 250 гр. - 2 коробки в яких 77 шт.;

- Торгівельної марки «420» масою 100 гр. - 10 коробок в яких 750 шт.;

- Торгівельної марки «Unity» масою 100 гр. - 3 коробки в якій 225 шт.;

- Торгівельної марки «Single» масою 100 гр. - 12 коробок в яких 900 шт.;

- Торгівельної марки «Absolem» масою 100 гр. - 3 коробки в яких 225 шт.;

- Торгівельної марки «Unity» масою 100 гр. - 15 коробок в яких 1125 шт.;

- Торгівельної марки «420» масою 250 гр. - 8 коробок в яких 288 шт.;

- Торгівельної марки «Unity» масою 250 гр. - 5 коробок в яких 180 шт.;

- Торгівельної марки «Dead Horse» масою 200 гр. - 2 коробки в яких 72 шт.;

- Торгівельної марки «Black white» масою 40 гр. - 3 коробки в яких 1680 шт.;

- Торгівельної марки «Adalya» масою 50 гр. - 7 коробок в яких 2623 шт.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2024 року, постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора залишити без розгляду.

Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою, а тому підлягає скасуванню.

Зазначає про те, що в ухвалі слідчого судді на проведення обшуку прямий дозвіл на вилучення вказаного вище майна не надавався, відтак в силу вимог ч. 1 ст. 167, ч. 7 ст. 236 КПК України таке майно є тимчасово вилученим, у зв`язку з чим на нього розповсюджуються вимоги ч. 5 ст. 171 КПК України.

Оскільки клопотання про арешт майна, яке тимчасово вилучене в приміщеннях, орендарем яких є ОСОБА_7 02-03 листопада 2024 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , ні слідчим, ні прокурором не подано протягом 48 годин після його вилучення, то в силу наведеної норм закону майно повинно бути повернуто особі, у якої його вилучено, чого зроблено не було.

Крім того, сторона обвинувачення вже зверталась з аналогічним клопотанням з пропущенням строку при зверненні, у задоволенні якого було відмовлено та зобов`язано негайно повернути майно.

Висновок слідчого судді про те, що вилучене майно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні та відповідність майна критеріям ст. 98 КПК України, на думку адвоката, є помилковим та жодним чином не підтвердженим.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а відтак такою, яку необхідно залишити без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 131 КПК передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, а відповідно ч. 1 ст. 170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, а згідно ч. 2 вказаної статті арешт майна допускається з метою забезпечення, крім іншого: 1) збереження речових доказів.

Частиною третьою ст. 170 КПК регламентовано, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним ст. 98 цього Кодексу (матеріальні об`єкти та документи, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та інше).

Відповідно до п. 1-2, 5-6 ч. 2 ст. 173 КПК, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного та третіх осіб.

Розглянувши клопотання про арешт майна, слідчий суддя дійшов цілком обґрунтованого висновку, що арешт повинен бути накладений на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, що в повній мірі відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, вимогам кримінального процесуального закону та належним чином вмотивовано, оскільки при вирішенні зазначеного вище питання дотримані вимоги ст. 170-173 КПК, з`ясовані і досліджені всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а саме наявність правової підстави для арешту цього майна, можливість використання арештованого майна як доказу у кримінальному провадженні тощо.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000320000021 від 28.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1, 2 ст. 204 КК України.

Постановою детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 від 07 листопада 2023 року вказане в клопотанні майно визнано в кримінальному провадженні № 72023000320000021 від 28.03.2023 речовим доказом.

18.03.2024 прокурор третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна,вилученого під час проведення обшуку складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , перелік та ідентифікуючі ознаки якого викладено в клопотанні сторони обвинувачення, посилаючись на наявність підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2024 року клопотання прокурора задоволено.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, оскільки дійсно на даний час існує реальна необхідність в забезпеченні збереження цього майна як речового доказу у вказаному вище кримінальному провадженні № 72023000320000021 від 28.03.2023.

Аналізуючи наведені обставини колегія суддів вважає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Також колегія суддів, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.

Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, оцінюючи пропорційність, колегія суддів виходить з того, що досягти легітимної мети за допомогою інших заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, ніж арешт майна, неможливо, застосовані слідчим суддею суду першої інстанції обмеження стосовно вказаного в ухвалі майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, представниками власника майна не надано та колегією суддів не встановлено.

У сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на зазначене у клопотанні сторони обвинувачення майно, діяв у спосіб та в межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Необхідно зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Перевіривши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробила сторона обвинувачення чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Що стосується доводів апеляційної скарги про невідповідність арештованого майна критеріям, викладеним у ст. 98 КПК України, то вони також, як вважає колегія суддів, є недоведеними та спростовуються викладеними вище обставинами, зазначене майно в повній мірі відповідає ознакам та визнане у встановленому законом порядку речовим доказом.

Інші доводи, на які посилаються в апеляційній скарзі представник власника майна також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не спростовують правильність висновків зазначених в ній, а ґрунтуються лише на суб`єктивних оціночних судженнях, тобто без врахування об`єктивних відомостей.

Таким чином, арешт на майно у даному кримінальному провадженні накладений за наявності для цього правових підстав та відповідає вимогам КПК, а матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим, пропорційним та необхідним, внаслідок чого рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт на майно, яке вилучене під час проведення обшуку складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: