Ухвала

від 29.05.2024 по справі 753/20309/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_14 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 29 травня 2024 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 27 лютого 2024 року, відносно

ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянки України, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

за участі: прокурора захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції ГУНП в м. Києві ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100020004346 від 30.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та обрати щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що слідчим суддею оскаржувану ухвалу, в тому числі вступну та резолютивну частину в присутності сторін не проголошено, копію ухвали отримано 05 березня 2024 року, що підтверджується копією розписки.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованною, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Прокурор зазначає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Зазначає, що з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків виникла необхідність в обранні відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також запобіганню ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Зокрема, підозрювана ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, при цьому необхідно врахувати розмір завданих збитків під час вчинення кримінального правопорушення, що вказує на достатню можливість матеріального стану підозрюваної в тому числі і для тривалого перебування та проживання за кордоном та можливості переховуватися на окупованих територіях України.

Крім того, ОСОБА_6 може вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні.

Слідчим суддею, не враховано те, що відповідно до вимог ч. 1 розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої наказом МВС України, Офісом Генерального прокурора, НАБУ, СБУ, ДБР, МФУ, МЮУ від 17.08.2020 № 613/380/93/228/414/510/2801/5 визначено, що публікація Червоного оповіщення запитується у разі виконання ряду умов, серед яких надання завіреної копії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ( у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії досудового розслідування.

Відтак, повернення без виконання постанови слідчого про оголошення підозрюваної у міжнародний розшук не свідчить про недійсність чи відсутність такої постанови.

Разом з тим, в картці кримінального правопорушення кримінального провадження № 12023100020004346 від 30.10.2023 року внесено відомості щодо оголошення підозрюваної в розшук постановою слідчого від 30.10.2023, а функціонал ЄРДР не передбачає внесення відомостей про ще одну постанову, в даному випадку постанову про оголошення у міжнародний розшук від 14.11.2023.

Звертає увагу на те, що договір оренди № 010118 від 01.01.2018 долучений стороною захисту дійсний до 31.12.2023, при цьому розгляд клопотання відбувся в лютому 2024 року.

У судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 27 лютого 2024 року.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 27 лютого 2024 року та задовольнити подану апеляційну скаргу, пояснення захисника, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів провадження убачається, що 24 жовтня 2023 року клопотання прокурора розглянуто без виклику власника майна, копію ухвали отримано представником 22 листопада 2023 року, апеляційну скаргу подано 23 листопада 2023 року, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Згідно з висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, який викладено у постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18, у випадку коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив у інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. Разом з цим, у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.

У клопотанні про поновленні строку на апеляційне оскарження прокурор зазначив, що слідчим суддею оскаржувану ухвалу, в тому числі вступну та резолютивну частину в присутності сторін не проголошено, копію ухвали отримано 05 березня 2024 року, що підтверджується копією розписки, апеляційну скаргу направлено поштою 08 березня 2024 року. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

З матеріалів судового провадження убачається, що СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 30 жовтня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023100020004346, за ознаками вчинення кримінального правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

10 жовтня 2023 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 та в зв`язку із неможливістю її вручення у передбачений ст. 278 КПК України спосіб, письмове повідомлення про підозру направлено за останніми відомими адресами проживання (а.с.98-99, т. 1).

У зв`язку з не встановленням місцезнаходження ОСОБА_6 , постановами старшого слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 від 30 жовтня 2023 року підозрювану оголошено у розшук, а досудове розслідування зупинено (а.с.121-124, т. 1).

07 листопада 2023 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 , з метою приводу її для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В рамках досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , перетнула кордон та перебуває за межами України, а саме в Республіці Кіпр.

14 листопада 2023 року постановою слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , підозрювану ОСОБА_6 , оголошено у міжнародний розшук. Вказану постанову було скеровано для виконання у відділ міжнародного співробітництва ГУНП у м. Києві.

19 лютого 2024 рокуслідчий СВ Дарницького управління поліції ГУНП в м. Києві ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 27 лютого 2024 року у задоволенні клопотання слідчого відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що стороною обвинувачення в передбаченому законом порядку не доведено, що ОСОБА_6 , оголошено у міжнародний розшук.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В свою чергу, положення ч. 2 ст. 177 КПК України передбачають, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Системний аналіз викладених положень кримінального процесуального закону дає підстави дійти висновку про те, що застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження як запобіжних заходів, в тому числі, тримання під вартою, можливо лише щодо особи, яка має статус підозрюваного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 у кримінальному провадженні набула статусу підозрюваної особи відповідно до вимог ст.ст. 276-279 КПК України, зокрема 10 жовтня 2023 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 та в зв`язку із неможливістю її вручення у передбачений ст. 278 КПК України спосіб, письмове повідомлення про підозру направлено за останніми відомими адресами проживання (а.с.98-99, т. 1).

Тобто органом досудового розслідування вжито усі можливі та достатні заходи для повідомлення особи про підозру.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного, про що виносить відповідну постанову.

В рамках досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , перетнула кордон та перебуває за межами України.

У зв`язку з не встановленням місцезнаходження ОСОБА_6 , постановами старшого слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 від 30 жовтня 2023 року підозрювану оголошено у розшук, а досудове розслідування зупинено (а.с.121-124, т. 1).

14 листопада 2023 року постановою слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , підозрювану ОСОБА_6 , оголошено у міжнародний розшук. Вказану постанову було скеровано для виконання у відділ міжнародного співробітництва ГУНП у м. Києві.

Чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа оголошена в розшук, однак регламентує, що про оголошення розшуку має бути винесена органом досудового розслідування відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України).

У даному конкретному випадку, колегія суддів вбачає наявність підтвердження міжнародного розшуку в розумінні вимог ч. 6 ст. 193 КПК України.

Також, колегія суддів вважає достатність існування підстав, передбачених ст. 177 КПК України для обрання стосовно ОСОБА_6 заочної міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При цьому, ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» висловив позицію, згідно якого наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитись відповідними доказами.

На переконання колегії суддів, в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування доведено існування ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України зокрема можливого переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих, у цьому ж кримінальному проваденні; вчинити інший корисливий злочин.

На переконання колегії суддів, в даному випадку тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання винуватої у вчиненні інкримінованого злочину сама по собі може бути достатнім мотивом для здійснення дій, направлених на переховування підозрюваного від органів досудового розслідування й суду та зазначена позиція апеляційного суду кореспондується із практикою ЄСПЛ, який в рішенні «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Окрім того, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Водночас, в п. 58 рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови» («Becciev v. Moldova») ЄСПЛ зазначив, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що органом досудового розслідування, на виконання вимог ст. 194 та ч. 6 ст. 193 КПК України, доведено у сукупності факт набуття ОСОБА_6 у встановленому законом порядку статусу підозрюваної особи у кримінальному провадженні № 12023100020004346, обґрунтованість підозри у вчиненні нею інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, оголошення її у міжнародний розшук відповідно до вимог закону. Також підтверджуючих в зазначеному провадженні ризиків, внаслідок чого існують всі законодавчі підстави для обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, якого буде достатньо для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобігання наявним ризикам.

Колегією суддів також враховано доводи сторони обвинувачення на спростування висновків викладених в ухвалі слідчого судді про недоведеність органом досудового розслідування факту оголошення підозрюваної ОСОБА_6 у міжнародний розшук.

Відповідно до вимог ч. 1 розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої наказом МВС України, Офісом Генерального прокурора, НАБУ, СБУ, ДБР, МФУ, МЮУ від 17.08.2020 № 613/380/93/228/414/510/2801/5 визначено, що публікація Червоного оповіщення запитується у разі виконання ряду умов, серед яких надання завіреної копії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ( у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії досудового розслідування.

Відтак, повернення без виконання постанови слідчого про оголошення підозрюваної у міжнародний розшук не свідчить про недійсність чи відсутність такої постанови.

Разом з тим, в картці кримінального правопорушення кримінального провадження № 12023100020004346 від 30.10.2023 року внесено відомості щодо оголошення підозрюваної в розшук постановою слідчого від 30.10.2023, а функціонал ЄРДР не передбачає внесення відомостей про ще одну постанову, в даному випадку постанову про оголошення у міжнародний розшук від 14.11.2023.

Відтак, оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, оскільки її висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, зокрема, не підтверджуються доказами, дослідженими під час розгляду клопотання сторони обвинувачення про обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за його відсутності в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Водночас, в зазначеному аспекті колегія суддів вважає за необхідне звернути особливу увагу на той факт, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної особи в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України не є остаточним застосуванням стосовно особи запобіжного заходу, натомість, за своєю правовою природою не призводить до негайного взяття особи під варту, а виступає підставою для затримання й доставки цієї особи до місця кримінального провадження.

Так, відповідно до положень вищевказаної ч. 6 ст. 193 КПК України, у разі обрання стосовно підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності, після затримання такої особи та не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю такої особи розглядає питання про застосування стосовно неї обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

За таких обставин, колегія суддів констатує, що в даному випадку така ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи як на території України, так і за її межами, здійснюється доставка особи до місця кримінального провадження, а також ухвалюється рішення про застосування запобіжного заходу або екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали, якою задовольнити клопотання слідчого та обрати відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 183, 184, 193, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Задовольнити клопотання прокурора ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 27 лютого 2024 року відносно ОСОБА_6 .

Апеляційну скаргу прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 27 лютого 2024 року відносно ОСОБА_6 , - скасувати.

Постановитинову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції ГУНП в м. Києві ОСОБА_8 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 , - задовольнити.

Обрати підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Роз`яснити, що у такому разі після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_10 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Єдиний унікальний 753/20309/23

Справа № 11сс/824/2691/2024 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13

Категорія ст.183 КПК Доповідач ОСОБА_14