Постанова

від 04.06.2024 по справі 754/18030/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 754/18030/23

номер провадження: 22-ц/824/6444/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

за участю секретаря -Мазурок О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданніцивільну справу за апеляційною скаргою представника акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» - адвоката Ковриженка Сергія Олександровича на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 15 грудня 2023 року у складі судді Галась І.А., у справі за позовом акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» (далі - АТ «Банк Кредит Дніпро») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитом у сумі 947 969 грн 24 коп., яка складається із: суми залишку простроченого кредиту 580 124 грн 07 коп.; суми прострочених відсотків 367 845 грн 17 коп.

Одночасно з позовною заявою АТ «Банк Кредит Дніпро» подало до суду заяву, в якій просило вжити заходи забезпечення позову, а саме:

1. Накласти арешт на майно та грошові кошти ОСОБА_1 в межах суми позовної заяви у розмірі 947 969 грн 24 коп. до виконання рішення суду в цій справі, а саме на:

- 50% частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Дав Клуб» (далі - ТОВ «Дав Клуб»), що належить відповідачу і відповідає його внеску до статутного фонду товариства в розмірі 4 000 грн 00 коп.;

- 50% частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «ВіларТурс» (далі - ТОВ «ВіларТурс»), що належить відповідачу і відповідає його внеску до статутного фонду товариства в розмірі 1 000 грн 00 коп.;

- 50% частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд-Олмі» (далі - ТОВ «Конкорд-Олмі»), що належить відповідачу і відповідає його внеску до статутного фонду товариства в розмірі 114 000 грн 00 коп.;

- 50% частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб Найкращих Подорожей» (далі - ТОВ «Клуб Найкращих Подорожей»), що належить відповідачу і відповідає його внеску до статутного фонду товариства в розмірі 50 000 грн 00 коп.;

- 50% частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд Петрол» (далі - ТОВ «Конкорд Петрол»), що належить відповідачу і відповідає його внеску до статутного фонду товариства в розмірі 5 000 грн 00 коп.;

- грошові кошти на рахунках відповідача в банківських установах.

2. Заборонити вчинення реєстраційних дій щодо часток в статутному капіталі товариств, належних ОСОБА_1 , в межах суми позовної заяви у розмірі 947 969 грн 24 коп. до виконання рішення суду у цій справі, а саме щодо:

- 50% частки в статутному капіталі ТОВ «Дав Клуб», що належить відповідачу і відповідає його внеску до статутного фонду товариства в розмірі 4 000 грн 00 коп.;

- 50% частки в статутному капіталі ТОВ «ВіларТурс», що належить відповідачу і відповідає його внеску до статутного фонду товариства в розмірі 1 000 грн 00 коп.;

- 50% частки в статутному капіталі ТОВ «Конкорд-Олмі», що належить відповідачу і відповідає його внеску до статутного фонду товариства в розмірі 114 000 грн 00 коп.;

- 50% частки в статутному капіталі ТОВ «Клуб Найкращих Подорожей», що належить відповідачу і відповідає його внеску до статутного фонду товариства в розмірі 50 000 грн 00 коп.;

- 50% частки в статутному капіталі ТОВ «Конкорд Петрол», що належить відповідачу і відповідає його внеску до статутного фонду товариства в розмірі 5 000 грн 00 коп.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що ОСОБА_1 діє недобросовісно, отримавши кредитні кошти, він ухиляється від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором. Тому відповідач може вчинити певні дії задля унеможливлення виконання рішення по справі, а саме, відчужити майно та кошти, належні йому, перереєструвати на споріднених осіб. В результаті цього стане неможливим виконання рішення суду про стягнення заборгованості у даній справі, що призведе до неефективності на недієвості судового захисту.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 15 грудня 2023 року у задоволенні заяви АТ «Банк Кредит Дніпро» про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник АТ «Банк Кредит Дніпро» - адвокат Ковриженко С.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву АТ «Банк Кредит Дніпро» про забезпечення позову задовольнити, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в розумінні ст.190 ЦК України корпоративні права особи вважаються майном, що належить їй на праві власності, яким вона може володіти, користуватись вільно розпоряджатись. В такому випадку, застосування заходів забезпечення позову до належних відповідачу корпоративних прав як таких, що є його майном, є цілком допустимою процесуальною дією, прохання про здійснення якої сторона у справі має право заявити на будь-якій стадії судового провадження. Тому АТ «Банк Кредит Дніпро» на законних підставах просило суд першої інстанції застосувати такі заходи забезпечення як арешт корпоративних прав та заборону вчинення реєстраційних дій щодо них.

Вказує, що суд першої інстанції не врахував, що право власності ОСОБА_1 на майно та кошти є неоспорюваним та беззаперечним, він має можливість розпорядитись ними на свій розсуд і в будь-який момент. Тому для попередження подальших недобросовісних дій з його боку та ефективності судового захисту, АТ «Банк Кредит Дніпро» звернулось до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та кошти відповідача та забороною вчинення реєстраційних дій щодо майна.

З урахуванням наведеного вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано застосував стосовно позивача завищені стандарти доказування, вказуючи на відсутність доказів обставин (можливості відчуження майна та коштів), які не потребують доведення.

Наголошує, що в даному випадку йде мова не про припущення банку, а про реальну загрозу невиконання чи утруднення майбутнього рішення суду у цій справі. Отже, вимоги заяви про забезпечення позову не є безпідставними.

Учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.

Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи повідомлені судом апеляційної інстанції про судове засідання, призначене на 14 травня 2024 року на 11 год 15 хв., завчасно, в установленому законом порядку, проте у судове засідання не з`явились, причину неявки суду не повідомили.

Представник АТ «Банк Кредит Дніпро» - адвокат Ковриженко С.О. отримав судову повістку про виклик до суду (призначеного на 14 травня 2024 року) на електронну адресу: s.kovryzhenko@gmail.com 30 січня 2024 року, що підтверджується звітом підтвердження отримання вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.

ОСОБА_1 повідомлявся судом шляхом направлення судової повістки на наявну в матеріалах справи адресу його місця проживання. 29 лютого 2024 року на адресу Київського апеляційного суду повернувся конверт із судовою повісткою, направленою на поштову адресу: АДРЕСА_1 , з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до положень ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку (пункт 1); день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи (пункт 2); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що учасники справи повідомлені судом апеляційної інстанції про розгляд справи належним чином.

Зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, якою передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала неявку учасників справи такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (п.3 ч.1 ст.151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

У ч.1 ст.150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачем і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості запропонованого заявником способу забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним способом забезпечення позову та предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

У постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що обраний заявником спосіб забезпечення позову, характер позовних вимог та вимоги діючого законодавства не дають підстав для висновку про обґрунтованість вимог заяви про забезпечення позову в обраний заявником спосіб.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2023 року АТ «Банк Кредит Дніпро» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитом у сумі 947 969 грн 24 коп., яка складається із: суми залишку простроченого кредиту 580 124 грн 07 коп.; суми прострочених відсотків 367 845 грн 17 коп.

У заяві про забезпечення позову АТ «Банк Кредит Дніпро» просило накласти арешт на майно та грошові кошти ОСОБА_1 в межах суми позовної заяви у розмірі 947 969 грн 24 коп. до виконання рішення суду в цій справі, а саме на: 50% частки в статутному капіталі ТОВ «Дав Клуб», що належить відповідачу і відповідає його внеску до статутного фонду товариства в розмірі 4 000 грн 00 коп.; 50% частки в статутному капіталі ТОВ «ВіларТурс», що належить відповідачу і відповідає його внеску до статутного фонду товариства в розмірі 1 000 грн 00 коп.; 50% частки в статутному капіталі ТОВ «Конкорд-Олмі», що належить відповідачу і відповідає його внеску до статутного фонду товариства в розмірі 114 000 грн 00 коп.; 50% частки в статутному капіталі ТОВ «Клуб Найкращих Подорожей», що належить відповідачу і відповідає його внеску до статутного фонду товариства в розмірі 50 000 грн 00 коп.; 50% частки в статутному капіталі ТОВ «Конкорд Петрол», що належить відповідачу і відповідає його внеску до статутного фонду товариства в розмірі 5 000 грн 00 коп.; грошові кошти на рахунках відповідача в банківських установах.

Також у цій заяві банк просив заборонити вчинення реєстраційних дій щодо часток в статутному капіталі цих товариств, належних ОСОБА_1 , в межах суми позовної заяви у розмірі 947 969 грн 24 коп. до виконання рішення суду у цій справі.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що в межах позовних вимог АТ «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 , як до фізичної особи та єдиного відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, вжиття заходів забезпечення такого позову шляхом накладення арешту на 50 % належних відповідачу часток в статутному капіталі юридичних осіб та суб`єктів господарювання (ТОВ «ВіларТурс», ТОВ «Конкорд-Олмі», ТОВ «Клуб Найкращих Подорожей», ТОВ «Конкорд Петрол») з одночасною забороною вчинення реєстраційних дій щодо часток в статутному капіталі цих товариств буде порушувати права та майнові інтереси зазначених товариств, оскільки накладення арешту на частку в статутному капіталі стосується майна, яке належить на праві власності зазначеним товариствам.

Так, відповідно до пунктів 2 та 3 ч.1 ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» підставами для відмови у здійсненні реєстраційних дій щодо юридичної особи є наявність у державному реєстрі судового рішення щодо заборони проведення певної реєстраційної дії.

Отже, забезпечення позову в обраний заявником спосіб, є підставою для відмови в державній реєстрації змін до відомостей про юридичні особи ТОВ «ВіларТурс», ТОВ «Конкорд-Олмі», ТОВ «Клуб Найкращих Подорожей», ТОВ «Конкорд Петрол», в тому числі щодо належної частки у статутному капіталі інших співвласників цих товариств, а також обмежуватимуть права як самих юридичних осіб, так і їх співвласників, у користуванні та розпорядженні власним майном.

Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожної особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 1 Протоколу (№ 1) до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, в межах вказаного предмета спору та процесуального складу відповідачів, застосування запропонованих заявником заходів забезпечення позову призведе до вирішення питання про права та обов`язки як ТОВ «ВіларТурс», ТОВ «Конкорд-Олмі», ТОВ «Клуб Найкращих Подорожей», ТОВ «КонкордПетрол», так і інших співвласників часток цих товариств (по 50 % у кожному товаристві), що також є порушенням їх прав мирно володіти своїм майном.

Аналогічного висновку у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 335/1273/22 (провадження № 61-5408св22).

Установивши вказані вище обставини, оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову та доказів, наданих ним в обґрунтування таких доводів, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог заяви про забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, про відсутність підстав для задоволення заяви АТ «Кредит Дніпро» про забезпечення позову в межах предмета спору та кола учасників справи.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Датою постанови апеляційного суду є дата складення повного її тексту, оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи без проголошення скороченого судового рішення (вступної та резолютивної частин) та в цьому випадку підлягають застосуванню положення другого речення ч.5 ст.268 ЦПК України, якою передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21).

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» - адвоката Ковриженка Сергія Олександровича залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 15 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді: