Рішення

від 04.06.2024 по справі 140/279/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/279/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємтсво Укрресурс до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємтсво Укрресурс звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000481/2 від 10.07.2023.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач ТОВ НВП Укрресурс згідно з контрактом №9UKR-HN від 25.01.2017 придбало пластмасові контейнери з кришками, призначені для збору, накопичення та тимчасового зберігання твердого побутово-комунального сміття (бувші у використанні).

Зазначений товар згідно з поданою митною декларацією (МД) №23UA205140054407U2 ТОВ НВП Укрресурс через представника (митного брокера) було подано на митне оформлення і митну вартість декларантом визначено за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються в сумі 8190, 00 Євро.

Проте, Волинська митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000481/2 від 10.07.2023, визначивши митну вартість товару за резервним методом на рівні 14 927,95 Євро.

Позивач не погоджується із вказаними рішенням, зокрема, з тих підстав, що декларант до митного оформлення надав усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що дають змогу визначити вартість товару за ціною договору.

З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних рішень.

Вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 Митного кодексу України (далі -МК України) декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, проте декларант не надав усіх документів для підтвердження митної вартості, а подані додаткові документи не усували встановлені розбіжності, у зв`язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Рішенням №UA205140/2023/000481/2 від 10.07.2023 рівень митної вартості визначено за МД №UA209110/2023/004613 від 09.06.2023, де митна вартість товару становить 1,98 дол. США/кг.

У відповіді на відзив позивач вважає аргументи відповідача у відзиві необґрунтованими, а позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позовній заяві.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

25 січня 2017 року між ТзОВ НВП Укрресурс (покупець) та фірмою HN GmbH (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №9UKR-HN, за умовами якого продавець продає, а покупець купує контейнери для збору відходів, що були у використанні, а також комплектуючі та запчастини для них відповідно до специфікації, яка є невід`ємною частиною договору. Загальна сума договору 400 000,00 Євро. Ціна передбачає умови EXW-Шермбек (Інкотермс-2010), включаючи вартість тари, упаковки та маркування (пункт 2 договору). Платіж за товар за цим договором буде здійснено прямим переказом на рахунок, зазначений продавцем, у розмірі 100 відсотків у вигляді передплати протягом 5 робочих днів з дня виставлення рахунку (пункт 4.1 договору).

Додатковою угодою від 04 січня 2023 року №3 внесено зміни до договору від 25 січня 2017 року №9UKR-HN та викладено пункт 4.1 в такій редакції: Оплата товару за договором здійснюється покупцем на вказаний рахунок продавця як на умові 100% передоплаті так і на умові відтермінування оплати протягом 30 (тридцяти) днів з дня поставки товару продавцем.

Цією додатковою угодою також змінено пункт 2 договору від 25 січня 2017 року №9UKR-HN, який викладено в такій редакції: Загальна сума Договору визначається сумою рахунку до даного Договору, який є невід`ємною частиною. Ціна за одиницю кожного виду товару вказана в рахунку до цього Договору. Валюта розрахунку євро. Ціна має на увазі умови EXW (Incoterms 2010) Німеччина, включаючи вартість тари, упаковки та маркування.

10 липня 2023 року для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на митну територію України товару - Пластмасові контейнери з кришками, призначені для збору, накопичення та тимчасового зберігання твердого побутово-комунального сміття, сконструйовані для механічного вивантаження сміття у кузов автомобілів сміттєвозів, для зручності перевезення до місця вивантаження сміття облаштовані захватами, колесами 200 мм: контейнер MGB місткістю 1100 л, бувші у використанні, з сферичною кришкою, 4-ма колесами діаметром 200 мм, два з яких з колесним тормозом, боковий захват - 20 шт.; контейнер MGB місткістю 770 л, бувші у використанні, з сферичною кришкою, 4-ма колесами діаметром 200 мм, два з яких з колесним тормозом, боковий захват -150 шт. Для цілей зручності транспортування поставляються в частково розібраному вигляді. Не медичного призначення. Виробник немає даних/DE/ Торгівельна марка - немає даних ТОВ НВП Укрресурс подало до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140054407U2. Вартість товару заявлена за основним методом з урахуванням умов поставки EXW та становить 8190,00 Євро.

До митної декларації для підтвердження митної вартості додано: рахунок-фактура (інвойс) від 30.06.2023 №RE-4002392; автотранспортна накладна №А №038285 від 04.07.2023; декларація про походження товару від 30.06.2023 №RE-4002392; пропозиція б/н від 19.06.2023; рахунок-замовлення від 28.06.2023 №51; документ, що підтверджує вартість перевезення від 10.07.2023 №б/н; виписку з бухгалтерської документації б/н від 04.07.2023 року; контракт від 25.01.2017 №9 UKR HN; доповнення до контракту від 17.06.2019 №1; доповнення до контракту від 12.05.2020 №2; доповнення до контракту від 04.01.2023 №3; договір на перевезення №78 від 29.06.2023; заявка №105 від 29.06.2023; лист від 04.07.2023; лист №0050 від 10.07.2023; рахунок №14-23 від 10.07.2023; експортна декларація від 03.07.2023 №23DE2656101671B6A0.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею встановлено розбіжності, а саме:

в копії митної декларації країни відправлення від 03.07.2023 №23DE265610167186A0 відсутнє числове значення вартості товарів, що не підтверджує ціну товарів, заявлену в рахунку-фактурі від 30.06.2023 №RE-4002392 в розмірі 8190 Євро;

згідно рахунку-замовлення від 28.06.2023 №51 вартість товару зазначена в сумі 8190 Євро, умови оплати - 100% передоплата, однак банківський платіжний документ, що стосується товару не поданий до митного оформлення;

згідно п.5.1 договору (контракту) про перевезення від 29.06.2023 №78 передбачені умови оплати ... на протязі 5 днів з моменту одержання рахунку Перевізником, що суперечить умовам оплати, зазначеним в Заявці про транспортне обслуговування від 29.06.2023 №105 - після факту поставки товару... протягом 1 робочого дня;

згідно Заявки про транспортне обслуговування від 29.06.2023 №105 вартість транспортних послуг становить 1700 Євро по курсу на день розмитнення, однак в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 10.07.2023 №б/н вартість транспортних послуг складає 67 696,38 грн;

згідно автотранспортної накладної від 04.07.2023 №038285 вага товару брутто становить 8210 кг, що суперечить вазі, зазначеній в рахунку-замовленні від 28.06.2023 №51 - 7344 кг.

З огляду на вищевказане, у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

виписку з бухгалтерської документації;

ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

каталоги, специфікації, прейскуранти(райс-листи) виробника товару;

інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Декларантом на вимогу митниці надано лист від 10.07.2023 №б/н до якого долучено: витяг з бухгалтерської документації від 04.07.2023, лист відправника від 04.07.2023, пропозицію від 19.06.2023 та рахунок від 28.06.2023 №51.

У листі від 10.07.2023 №б/н повідомлено про відсутність витребуваних митним органом документів.

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000481/2 від 10.07.2023, в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме:

МД №UA209110/2023/004613 від 09.06.2023 на рівні 1,98 дол. США за кг.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за ІМ40ДЕ МД №23UA205140054824U3 від 10.07.2023 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною 5 статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною 4 статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Перевіряючи доводи сторін щодо повноти визначення декларантом митної вартості імпортованого товару (пластмасових контейнерів, призначених для збору, накопичення та тимчасового зберігання твердого побутово-комунального сміття, які були у використанні) за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортуються (вартість операції), суд виходить із того, що до фактурної вартості окремо взятої партії товару (8190,00 Євро) позивач для визначення митної вартості додав транспортні витрати.

Відповідач встановив розбіжності у поданих до митного оформлення документах, які стосуються умов оплати (післяплата чи попередня сплата); сумніви викликали документи, які підтверджують транспортні витрати щодо вартості таких витрат.

Саме з наведених підстав відповідач витребовував додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З окремими зауваженнями позивач погодився та надав додаткові документи, що однак не призвело до визнання відповідачем митної вартості товару, визначеної декларантом.

З приводу відсутності в деклараціях країни відправлення числового значення вартості товарів, що не підтверджує ціну товарів, заявлену в рахунку-фактурі (інвойсі) суд зазначає, що декларація країни відправлення, на відміну від рахунку-фактури (інвойса) не визначає фактурну вартість та є додатковим документом, який подає декларант на підтвердження митної вартості. Відсутність числових значень вартості товарів в декларації країни відправлення, за наявності інших документів, які визначають митну вартість, не є підставою для коригування митної вартості за першим методом.

Стосовно того, що згідно рахунку-замовлення від 28.06.2023 №51 вартість товару зазначена в сумі 8190 євро, умови оплати -100% передоплата, однак банківський платіжний документ, що стосується товару не поданий до митного оформлення, з матеріалів справи вбачається, що позивачем надано лист б/н відправника від 04.07.2023 року щодо оплати товару в якому вказано, що за домовленістю сторін товар буде поставлений по післяплаті.

Крім того, суд виходить із того, що Додатковою угодою від 04 січня 2023 року №3 внесено зміни до договору від 25 січня 2017 року №9UKR-HN та викладено пункт 4.1 в такій редакції: Оплата товару за договором здійснюється покупцем на вказаний рахунок продавця як на умові 100% передоплаті так і на умові відтермінування оплати протягом 30 (тридцяти) днів з дня поставки товару продавцем.

З наведеного слідує, що умовами оплати передбачено як передоплату, так і післяплату, а тому суд вважає, безпідставною наявність сумнівів у митного органу щодо відсутності на момент митного оформлення банківського платіжного документу, що стосується ввезеного товару.

З тих самих підстав, спростовується і наявність сумнівів у митного органу щодо того, що згідно п. 5.1 договору (контракту) про перевезення від 29.06.2023 №78 умови оплати передбачені ...на протязі 5 днів з моменту одержання рахунку Перевізником, що суперечить умовам оплати, зазначеним в Заявці про транспортне обслуговування від 29.06.2023 №105 - після факту поставки товару, протягом 1 робочого дня.

Щодо заявки про транспортне обслуговування від 29.06.2023 №105 вартість транспортних послуг становить 1700,00 Євро, при цьому з пояснень позивача вбачається, що останнім оплата проводилась перевізнику в гривнях по курсу на 10.07.2023.

Водночас, позивач повідомив митний орган, що вартість перевезення товару становить 1700 Євро, що в перерахунку на національну валюту становить 67 696, 38 грн та підтверджується рахунком-фактурою та довідкою про транспортні витрати, з якої слідує, що транспортні витрати за перевезення вантажу складають 1700 Євро, що включено до митної вартості.

Відтак, вартість перевезення товару підтверджена декларантом документально, а тому суд не вбачає розбіжностей, які б впливали на визначення митної вартості товару.

Відносно того, що згідно автотранспортної накладної від 04.07.2023 №038285 вага товару брутто становить 8210 кг, що суперечить вазі, зазначеній в рахунку- замовленні від 28.06.2023 №51 - 7344 кг позивач зазначає, що не впливає на недоліки документів сформованих продавцем. Крім того, рахунок не має такого обов`язкового реквізиту як вага товару, оскільки митний орган має оцінювати вагу зазначену саме в митній декларації.

У зв`язку із чим, суд не погоджується з твердженням Волинської митниці, що дані недоліки впливають на визначення митної вартості.

На думку суду, надані позивачем для підтвердження заявленої митної вартості разом із митними деклараціями та додатково на вимогу митного органу документи є достатніми та вони що підтверджують складові митної вартості, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Подання таких додаткових документів, як виписка з бухгалтерської документації; копія митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини передбачене частиною третьою статті 53 МК України - у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Договори (угоди, контракти) з третіми особами позивач не укладав, а тому такі документи не було подані митниці.

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення та додатково наданими документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та інших витрат покупця, ознаки підробки.

Водночас суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування таких документів, як висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не може братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

Між тим у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими. Варто зауважити, що згідно з митною декларацію, використаною митним органом для коригування митної вартості товару, імпортованого позивачем, умови поставки є відмінними від тих, що мали місце за обставин цієї справи; також митна вартість у наведеній декларації визначалася декларантом за резервним методом. Крім того, в поданих до митного оформлення документах ціна товару визначена за одиницю (штуку), тоді як митний орган в спірних рішеннях визначив відкориговану митну вартість товару не за одиницю товару, а за кілограм.

Можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією.

Однак, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу для визначення митної вартості товару.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача №UA205140/2023/000481/2 від 10.07.2023 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а тому це рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №777 від 08.08.2023.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці №UA205140/2023/000481/2 від 10.07.2023 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрресурс за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрресурс (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Воїнів-афганців, будинок 7, квартира 70, ідентифікаційний код юридичної особи 34396623).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385).

Суддя Ю.Ю. Сорока