Рішення

від 24.05.2024 по справі 640/17317/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2024 року м. Київ № 640/17317/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,

за участю представників сторін:

від позивача Авраменко С.Г.,

від відповідача Крутоузов Д.Ю.,

розглянув у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд»

до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими

платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» (далі також позивач, ТОВ «Кернел-Трейд», Товариство) з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби(далі також відповідач, Офіс ВПП ДПС, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньвід 24.04.2020 за № 0001660501, № 0001670501, № 0001680501 і № 0001690501.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про протиправність перелічених вище податкових повідомлень-рішень Офісу ВПП ДПС від 24.04.2020, оскільки останні були прийняті на підставі акта перевірки, який не містить підпису одного із перевіряючих. В той же час позивач заперечує проти обґрунтованості та вмотивованості висновків акта перевірки як таких і стверджує, що ним до перевірки були надані достатні та належним чином оформлені первинні документи. Вказані первинні документи містять всі необхідні відмітки й підписи уповноважених посадових осіб, повною мірою відображають зміст та суть досліджуваних господарських операцій, а також підтверджують їх реальність. При цьому висновки акта перевірки ґрунтуються здебільшого на результатах відпрацювання податковим органом ланцюгів придбання відповідних товарів (послуг), а не на результатах дослідження безпосередньо взаємовідносин між позивачем та його контрагентами-постачальниками, а також не підтверджуються належними і достовірними доказами (зокрема, актами перевірок контрагентів позивача, вироками районних судів чи іншими рішеннями судів у справах за участю ТОВ «Кернел-Трейд», його контрагентів). Крім того, посилання контролюючого органу на дефектність окремих первинних документів (товарно-транспортних накладних), що були складені третіми особами, відповідно до усталеної судової практики не може бути автоматичною підставою для визнання перевіряємих господарських операцій безтоварними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 29.07.2020 відкрито провадження у справі № 640/17317/20 за вказаним позовом, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, із проведенням підготовчого засідання.

На виконання вимог ухвали від 29.07.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позов, у тексті якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свої заперечення проти позову Офіс ВПП ДПС мотивувало тим, що в ході проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства при фінансово-господарських взаємовідносинах із рядом суб`єктів господарської діяльності (підприємств-постачальників сільськогосподарської продукції), результати якої оформлені актом від 20.03.2020 № 522/28-10-05-01-03/31454383, встановлено документування ТОВ «Кернел-Трейд» нереальних господарських операцій та неправомірне формування останнім витрат й податкового кредиту, що призвело до завищення задекларованих показників від`ємного значення з податку на прибуток підприємств й податку на додану вартість. Висновки акта перевірки відповідач вважає цілком обгрунтованими та не вбачає процедурних порушень в ході проведеної ним документальної перевірки.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті.

Надалі, у зв`язку із набранням чинності Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», матеріали цієї справи були передані за територіальною підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно ухвали Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 суддею Пановою Г.В. прийнято до свого провадження адміністративну справу № 640/17317/20, вирішено здійснювати розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження та призначено у ній підготовче провадження.

Надалі до суду надійшло клопотання про заміну відповідача у справі на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 44082145), як правонаступника майна, прав та обов`язків, яке було задоволено судовому засіданні відповідною протокольною ухвалою суду. Крім того, представники сторін подали до суду письмові пояснення.

Протокольною ухвалою від 23.04.2024 суд закрив підготовчого провадження та призначив розгляд даної справи по суті заявлених позовних вимог.

Присутній у судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю, з підстав та мотивів, що наведені у текстах позову, відповіді на відзив та додаткових пояснень. У свою чергу представник відповідача проти позову заперечував повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши усні пояснення їх представників, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, продовж періоду з 23.12.2019 по 13.03.2020 ОфісВПП ДПС (в особі головних державних ревізорів-інспекторів Оголя В.А. та ОСОБА_1 ) відповідно до певних наказів та направлень, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 і 78.1.4 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України провів документальну позапланову виїзну перевіркуТОВ «Кернел-Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «Альфа Промінь» (код ЄДРПОУ 40377823) за період лютий, березень 2018 року - сум податку на додану вартість, які включені до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період березень 2018 року, та за 1-ий квартал 2018 року - показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств,ТОВ «Зерно-Трест» (код ЄДРПОУ 38991258) за період січень, лютий, березень, квітень 2018 року - сум податку на додану вартість, які включені до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період лютий, березень, квітень, травень 2018 року, та за півріччя 2018 року - показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств, ТОВ «Бізнесхолдінггруп» (код ЄДРПОУ 37705096) за період березень, квітень 2018 року - сум податку на додану вартість, які включені до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період березень, квітень 2018 року, та за півріччя 2018 року - показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств, ТОВ «Альянс Агро АП» (код ЄДРПОУ 41408003) за період грудень 2017 року - сум податку на додану вартість, які включені до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період грудень 2017 року, січень, лютий, березень 2018 року, та за 2017 рік, 1-ий квартал 2018 року - показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств, ТОВ «БЦАгролідер» (код ЄДРПОУ 41348306) за період грудень 2017 року - сум податку на додану вартість, які включені до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період грудень 2017 року, та за 2017 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств, ТОВ «Укркапітал» (код ЄДРПОУ 38387193) за період листопад 2017 року сум податку на додану вартість, які включені до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період листопад, грудень 2017 року, січень, лютий, березень 2018 року, та за 2017 рік, 1-ий квартал 2018 року - показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств, ФГ «Відокремлена садиба «Серпень» (код ЄДРПОУ 41154319) за період 2017 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств.

20.03.2020 за результатами проведення вказаної документальної перевірки відповідачем складений акт за № 522/28-10-05-01-03/31454383, що підписаний лише ГДРІ Оголь В.А. з причини перебування ГДРІ ОСОБА_1 на лікарняному та, в якому містяться висновки про вчинення позивачем порушень норм податкового законодавства, а саме:

- пп. 134.1.1 п. 134.1ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5 і 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та п. 7 і 10 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 «Дохід», що призвело до: заниження податку на прибуток за період 2017 рік на суму 16 709 054,00 грн. та водночас до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток всього на загальну суму 85 530 074,00 грн. (в тому числі за 1-ий квартал 2018 року на 58 555 711,00 грн., за півріччя 2018 року - 85 530 074,00 грн.);

- п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.1 і 198.2 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 і п. 200.4 ст. 200. п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що зумовилозавищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за перевіряємий період, всього на загальну суму 18 777 973,00 грн. (в тому числі за листопад 2017 року на 213 837,00 грн., грудень 2017 року - 1 928 922,00 грн., березень 2018 року - 11 240 341,00 грн., квітень 2018 року -4 155 734,00 грн., травень 2018 року -1 239 139,00 грн.) та водночас завищення податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за період березень 2018 року на 470 801,00 грн.

Підставами для наведених висновків стали судження перевіряючих про вчинення між ТОВ «Кернел-Трейд» та підприємствами - ТОВ «Альфа Промінь» (код ЄДРПОУ 40377823, загальний обсяг операцій склав 37 905 883,00 грн., з них ПДВ 6 317 647,00 грн.), ТОВ «Бізнесхолдинггруп» (код ЄДРПОУ 37705096, загальний обсяг операцій становить 8 213 554,00 грн., в тому числі ПДВ 1 368 926,00 грн.), ТОВ «Укркапітал» (код ЄДРПОУ 38387193, загальний обсяг операцій склав 2 142 812,00 грн., серед них ПДВ 357 135,00 грн.), ТОВ «Альянс Агро АП» (код ЄДРПОУ 41408003, загальний обсяг операцій становить 7 150 518,00 грн., в тому числі ПДВ 1 191 753,00 грн.), ТОВ «БЦ АГРОЛІДЕР» (код ЄДРПОУ 41348306, загальний обсяг операцій склав 4 449 366,00 грн., в тому числі ПДВ 741 561,00 грн.), ТОВ «Зерно Трест» (код ЄДРПОУ 38991258, загальний обсяг операцій становить 55 630 508,00 грн., серед них ПДВ 9 271 751,00 грн.), Фермерськимгосподарством «Відокремлена садиба «Серпень» (код ЄДРПОУ 41154319) нереальних (безтоварних) господарських операцій з придбання зернових культур на загальну суму 197 606 924,-00 грн. (в тому числі ПДВ - 19 248 774,00 грн.), що не мали своїм наслідком фактичний рух активів, а лише документування на паперових документах для безпідставного формування позивачем показників витрат й податкового кредиту з податку на додану вартість.

Наведене мотивоване результатами аналізу перевіряючими наданих ТОВ «Кернел-Трейд» на дослідження первинних документів та наявної в Офісу ВПП ДПС податкової інформації стосовно перелічених контрагентів позивача та контрагентів останніх. Зокрема, в акті перевірки зафіксовані умовиводи перевіряючих про:

- неможливість реального здійснення спірних господарських операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, з огляду на: встановлену в ході перевірки дефектність товарно-транспортних накладних (а саме в окремих ТТН містяться відомості про державні реєстраційні номери транспортних засобів, що в дійсності належать легковим автомобілямй мотоциклам, що спростовує можливість перевезення з використанням таких зернових культур), відсутність взаємовідносин між підприємствами-замовниками послуг автоперевезеньіз підприємствами-автоперевізниками за даними Єдиного реєстру податкових накладних, відсутність взаємовідносин між позивачем і рядомфізичних осіб-підприємців, власниками відповідних транспортних засобів;

- відсутність необхідних умов для досягнення контрагентами-позивача та/або контрагентами-постачальниками останніх результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського чи технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, достатньої площі сільськогосподарських земель, транспортних засобів (а саме за даними АІС «Податковий блок», згідно отриманих від третіх осіб відповідей на письмові запити з`ясовано щодо відсутності у суб`єктів господарювання основних фондів та виробничих потужностей (обладнання, устаткування), зокрема необхідних для вирощування та оброблення сільськогосподарських земель; неподання податкових декларацій з транспортного податку, податкових декларацій з податку на нерухоме майно; недекларування за даними Єдиного реєстру податкових накладних операцій із придбання послуг оренди транспортних засобів;відсутності землі, необхідних для вирощування зернових культур, через неподання податкових декларацій зі сплати земельного податку та орендної плати; відсутності реєстрації місця зберігання насіння ДП «Держреєстри України» постачальниками товарів та їх контрагентами по ланцюгу постачання товарів;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі зазначеному платником податків в документах обліку (а саме виявленно обрив постачання товарів через відсутність постачання від виробників; не встановлено джерела походження товару, реального виробника насіння; не встановлено виробників зернових через відсутність факту підтвердження реалізації (виробництва) по ланцюгу придбання між підприємствами-постачальниками; формальний підхід до оформлення первинних документів;наявність на досудовому розслідуванні кримінальних проваджень, відкритих за фактами фіктивного підприємництва, в яких фігурують певні контрагенти-позивача та/абоїх контрагенти по ланцюгу постачання.

24.04.2020 на підставі акта перевірки від 20.03.2020 № 522/28-10-05-01-03/31454383 та керуючись п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України Офіс ВПП ДПС прийняло оспорювані податкові повідомлення-рішення:

- форми «П» за № 0001660501, яким зменшило задеклароване позивачем у податковій декларації за звітний період півріччя 2018 року (реєстр. № 9309698536 від 05.02.2019) від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 85 530 074,00 грн.;

- форми «Р» за № 0001670501, яким збільшило позивачу грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 25 063 581,00 грн. (з них за податковим зобов`язанням у розмірі 16 709 054,00 грн., за штрафними санкціями 8 354 527,00 грн.);

- форми «В4» за № 0001680501, яким зменшило позивачу розмір задекларованого у податковій декларації за звітний період травень 2018 року від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на18 777 973,00 грн.;

- форми «В1» за № 0001690501, яким зменшило суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану позивачем у податковій декларації за звітний період березень 2018 року (реєстр. №9170854660 від 14.08.2018) на рахунок платника у банку, на 470 801,00 грн., а також нараховані штрафні санкції у розмірі 235 400,50 грн.

Надалі, вважаючи податкові повідомлення-рішення від 24.02.2020 протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню позивач звернувся із цим позовом до адміністративного суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У тексті позовної заяви позивач зазначив, що описаний вище акт документальної перевірки не міг слугувати законною підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, оскільки такий акт не був підписаний одним із перевіряючих ГДРІ ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку даним твердженнямпозивача на предмет їх правомірності, суд зазначає про таке.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодексу України (далі ПК України).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Оформлення посадовими особами контролюючих органів результатів документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 (далі - Порядок № 727), а також Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 01.06.2017 № 396 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно із положеннями Порядку № 727 та Методичних рекомендацій акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Одним із невід`ємних прав платника податків, відповідно до пп. 17.1.6 п. 17.1 ст.17 ПК України, є право на подання до контролюючого органу письмових заперечень до акта перевірки у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 86.7 ст. 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводить перевірку.

Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. Водночас платник податку за обставинами справи заперечень на акт не подавав.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

У разі незгоди з контролюючим органом платник податків має право оскаржити прийняте рішення (податкове повідомлення-рішення) (пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ПК України).

За змістом пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

Зміст наведених норм права свідчить про те, що доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків.

При цьому сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень. А тому непідписанняакта перевірки не можна ототожнювати, зокрема,із непідписанням судового рішення, наслідки чого прямо встановлені в законі, чи непідписанням окремих рішень суб`єктом владних повноважень, коли негативні наслідки такого дефекту також можуть бути встановлені законом.

Обов`язкові рішення суб`єкта владних повноважень мають відповідати вимогам частини другої ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які не можуть поширюватися на акт перевірки.

Чинне законодавство не встановлює такий наслідок відсутності в акті перевірки підпису одного з перевіряючих контролюючого органу, як його нечинність, недійсність. Зазначена вада акта не робить автоматично протиправними рішення контролюючого органу, що прийняті на підставі такого акта.

Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Водночас саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обов`язку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі не підписаного одним із перевіряючих акта перевірки, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу. Це стосується випадків, коли обставини, викладені в акті, не знайдуть підтвердження в суді.

Також, проаналізувавши наведені норми матеріального права у сукупності Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду висловилау постанові від 19.06.2020 у справі № 140/388/19 наступну правову позицію щодо правового значення акта перевірки, не підписаного одним із перевіряючих: «Відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки».

За встановлених обставин та з огляду на вказану вище правову позицію суду касаційної інстанції, суд приходить до висновку, що доводи позивача про дефектність акта перевірки виключно у зв`язку із не підписанням такого одним із перевіряючих, не заслуговують на увагу при вирішенні спору по суті.

Надаючи правову оцінку обгрунтованості висновків актів перевірок відносно заниження позивачем об`єктів оподаткування податком на прибуток підприємств й податком на додану вартість за наслідком вчинення господарських операцій із ТОВ «Альфа Промінь», ТОВ «Бізнесхолдинггруп», ТОВ «Укркапітал», ТОВ «Альянс Агро АП», ТОВ «БЦ АГРОЛІДЕР», ТОВ «Зерно Трест», ФГ «Відокремлена садиба «Серпень», що, на думку відповідача, зумовило завищення показників від`ємного значення податку на додану вартість, суд виходив із наступного.

Підпунктом 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПК України передбачено, що платниками податку на прибуток-резидентами є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

У силу положень п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Таким чином, починаючи з 1 січня 2015 року податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені ПК України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

Порядок формування доходів і витрат в бухгалтерському обліку регулюється Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» та 16 «Витрати» (далі - П(с)БО 15 і П(с)БО 16), що затверджені наказами Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та від 31.12.1999 №318.

Зокрема, за змістом п. 5, 7, 8 і 21 П(с)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

Згідно з п. 5 9 П(С)БО 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Також у п. 10 30 цього П(С)БО наведений склад витрат, що їх має обліковувати підприємством за їх наявності в бухгалтерському обліку. Так, зокрема, до складу витрат юридичної особи включаються витрати на собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), яка, у свою чергу, складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються, в тому числі прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати

Поряд з цим, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що «податковий кредит» сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до норм п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Підпунктом «а» п. 185.1. ст. 185 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема:операції платників цього податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

У силу приписів нормп.п. 198.1, 198.3 і 198.6 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення, в тому числі операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст. 200 ПК України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному ж значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, зокрема: підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; або може зараховуватися до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пп. «б» і «в» п. 200.4 ст. 200 зазначеного Кодексу).

Згідно з абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

В той же час в розумінні положень ст. 3 Господарського кодексу України під «господарською діяльністю» розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (.

Згідно із пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України «господарська діяльність» це діяльність особи, пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

Абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток на суму понесених витрат (у тому числі й по сплаті ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг)) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів (зокрема, податкових накладних), що підтверджують її здійснення. Таким чином, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість задекларованих у податковій звітності показників податкового кредиту та витрат первинними документами покладається на платника податків.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію; «господарська операція» - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом положеньч.ч. 1 - 4 ст. 9 Закону № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

При цьому неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Правовий аналіз наведених вище норм Закону дає підстави для висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Водночас за змістом положень ПК України наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та витрат, за наявності необхідних підтверджувальних документів первинного бухгалтерського обліку.

Поряд з цим, суд зазначає, що формування витрат та податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту, судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання платником податків придбаних у контрагентів товарів та послуг. При цьому, суд має виходити з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту або формування витрат, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції, або належного доведення допустимими доказами факту фіктивного підприємництва контрагентів позивача.

Оглянувши наявні у справі матеріали та зі змісту позовної заяви суд встановив, що у перевіряємий період ТОВ «Кернел-Трейд» здійснювало діяльність з оптової торгівлі зерном і насінням, що відповідає задекларованому Товариством одному із видів економічної діяльності 46:21 «оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин».

Так, упродовж 2017 - 2018 років між ТОВ «Кернел-Трейд» (як покупцем), в особі уповноважених працівників структурного підрозділу, відповідального за закупівлі товарів і суб`єктами підприємницької діяльності постачальниками були укладені однотипні за змістом договори поставок сільськогосподарської продукції (зерна, насіння), а саме Фермерським господарством «Відокремлена садиба «Серпень» (в особі голови господарства Назаренка М.І.), ТОВ «Зерно Трест» (в особі директора Самойленка Ю.М.), ТОВ «Альянс Агро АП» (в особі директора Похмурка О.Ю.), ТОВ «Альфа Промінь» (в особі директора Шкарупи І.В.), ТОВ «Бізнесхолдинггруп» (в особі директора Легкодуха М.В.), ТОВ «БЦ «Агролідер» (в особі директора Терещенка О.В.), ТОВ «Укркапітал» (в особі директора Зінченка С.Г.).

За змістом вказаних договорів постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2017 року (насіння соняшника,кукурудзи 3-го класу, зерно ячміню 3-го класу,пшениці 4, 5 і 6 класів) на умовах, зазначених у відповідному договорі, серед них на таких умовах:

DAP ТОВ «Українська чорноморська індустрія (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 44), згідно з правилами Інкотермс-2010 (у такому випадку постачальник має зазначати у товарно-транспортних накладних пунктом розвантаження «ТОВ «Українська чорноморська індустрія для ТОВ «Кернел-Трейд»). Датою поставки товару вважається дата прийняття товару уповноваженими співробітниками вагової заводу з відповідною відміткою на товарно-транспортній накладній. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем на місці поставки товару за результатами зважування та лабораторних досліджень заводу, що зазначається у реєстрі. При поставці товару постачальник зобов`язується надати покупцю оригінали наступних документів: рахунку-фактури, видаткової накладної (що виписується датою поставки товару), сертифікату про наявність у насінні соняшнику залишкової кількості пестицидів, важких металів, радіонуклідів та інших елементів й завіреної копії транспортної накладної;

DAP ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод» (55247, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Бандурка, вул. Центральна, 40), згідно з правилами Інкотермс-2010 (у такому випадку постачальник має зазначати у товарно-транспортних накладних пунктом розвантаження «ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод» для ТОВ «Кернел-Трейд»). Датою поставки товару вважається дата прийняття товару уповноваженими співробітниками вагової заводу з відповідною відміткою на товарно-транспортній накладній. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем на місці поставки товару за результатами зважування та лабораторних досліджень заводу, що зазначається у реєстрі. При поставці товару постачальник зобов`язується надати покупцю оригінали наступних документів: рахунку-фактури, видаткової накладної (що виписується датою поставки товару), сертифікату про наявність у насінні соняшнику залишкової кількості пестицидів, важких металів, радіонуклідів та інших елементів й завіреної копії транспортної накладної;

- DAP ТОВ «Агротрейд-Юг» (67400, Одеська обл., м. Роздільна, вул. Європейська, 103), згідно з правилами Інкотермс-2010 (у такому випадку постачальник має зазначати у товарно-транспортних накладних пунктом розвантаження «ТОВ «Агротрейд-Юг» для ТОВ «Кернел-Трейд»). Датою поставки товару вважається дата прийняття товару уповноваженими співробітниками вагової елеватору з відповідною відміткою на товарно-транспортній накладній. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем на місці поставки товару за результатами зважування та лабораторних досліджень елеватора, що зазначається у реєстрі елеватора. При поставці товару постачальник зобов`язується надати покупцю оригінали наступних документів: рахунку-фактури, видаткової накладної (що виписується датою поставки товару), завірену копію транспортної накладної, копію свідоцтва платника ПДВ або витягу з реєстру платників ПДВ, а також здійснює реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної;

- DAТ ТОВ «Трансбалктермінал СП» (портовий елеватор) розвантажений з транспортного засобу постачальника, згідно з правилами Інкотермс-2010. Датою поставки товару вважається дата вивантаження товару згідно з реєстром Портового елеватора про прийом товару на особовий рахунок покупця. При поставці товару постачальник зобов`язаний надати покупцю оригінал видаткової накладної на поставлений товар, копію свідоцтва платника ПДВ або витягу з реєстру платників ПДВ, а також здійснює реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної;

- DAP ПАТ «Кіровоградолія» (м. Кропивницький, вул. Урожайна, 30) або ТОВ «Аграрні інвестиції 2012» (м. Кропивницький, просп. Промисловий, 14а) або ТОВ «Придніпровський олійноекстракційний завод» (м. Кропивницький, вул. Мурманська, 53) за згодою покупця, згідно з правилами Інкотермс-2010 (у такому випадку постачальник має зазначати у товарно-транспортних накладних пунктом розвантаження «ПАТ «Кіровоградолія» (або «Аграрні інвестиції 2012», або ТОВ «Придніпровський олійноекстракційний завод») для ТОВ «Кернел-Трейд»). Датою поставки товару вважається дата прийняття товару уповноваженими співробітниками вагової елеватору з відповідною відміткою на товарно-транспортній накладній. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем на місці поставки товару за результатами зважування та лабораторних досліджень елеватора, що зазначається у реєстрі елеватора. При поставці товару постачальник зобов`язується надати покупцю оригінали наступних документів: рахунку-фактури, видаткової накладної (що виписується датою поставки товару), завірену копію транспортної накладної, копію свідоцтва платника ПДВ або витягу з реєстру платників ПДВ, а також здійснює реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної;

- DAP ПрАТ Полтавське ХПП Великоолександровська дільниця (73026, Херсонська обл., Великоолександрівський р-н, смт Велика Олександрівка, вул. Леніна, 100) згідно з правилами Інкотермс-2010 (у такому випадку постачальник має зазначати у товарно-транспортних накладних пунктом розвантаження «Полтавське ХПП Великоолександровська дільниця для ТОВ «Кернел-Трейд»). Датою поставки товару вважається дата прийняття товару уповноваженими співробітниками вагової елеватору з відповідною відміткою на товарно-транспортній накладній. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем на місці поставки товару за результатами зважування та лабораторних досліджень елеватора, що зазначається у реєстрі елеватора. При поставці товару постачальник зобов`язується надати покупцю оригінали наступних документів: рахунку-фактури, видаткової накладної (що виписується датою поставки товару), завірену копію транспортної накладної, копію свідоцтва платника ПДВ або витягу з реєстру платників ПДВ, а також здійснює реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної;

- DAP ТОВ «Придніпровський ОЕЗ» (м. Кропивницький, вул. Мурманська, 53) згідно з правилами Інкотермс-2010 (у такому випадку постачальник має зазначати у товарно-транспортних накладних пунктом розвантаження «ТОВ «Придніпровський ОЕЗ» 25014, м. Кропивницький, вул. Мурманськ, 53 для ТОВ «Кернел-Трейд» згідно дог. переробки насіння соняшнику №1-12-ПНС від 01.12.2016р.»). Датою поставки товару вважається дата прийняття товару уповноваженими співробітниками вагової ОЕЗ з відповідною відміткою на товарно-транспортній накладній. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем на місці поставки товару за результатами зважування та лабораторних досліджень ОЕЗ, що зазначається у відповідному реєстрі. При поставці товару постачальник зобов`язується надати покупцю оригінали наступних документів: рахунку-фактури, видаткової накладної (що виписується датою поставки товару), а також здійснює реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної;

- EXW франко-елеватор ТОВ «Білоцерківхлібопродукт (Київська обл., м. Біла Церква, вул. Офіцерська, 6) згідно з правилами Інкотермс-2010. За таких умов якість та кількість товару, що поставляється, зазначаються зерновим складом у складському документі. При поставці товару постачальник зобов`язується надати покупцю оригінали наступних документів: рахунку-фактури, видаткової накладної, виписаної в день поставкитовару (датою оформлення складського документу на ім`я покупця), копію акта прийому-передачі зерна, а також здійснює реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної.

Також сторони узгодили, що покупець може самостійно зробити аналіз на наявність у партії насіння (зерна) залишкової кількості пестицидів, важких металів, радіонуклідів та інших елементів, не вимагаючи у постачальника сертифікат.

Крім того, постачальник додатково, на вимогу покупця зобов`язується надати останньому копії таких документів: договору поставки/купівлі-продажу товару й видаткової накладної (підписаних уповноваженими представниками постачальника та його покупця). Якщо ж постачальник безпосередньо придбав товар у сільськогосподарського підприємства-виробника і є першим набувачем права власності на товар з моменту його виробництва сільськогосподарським підприємством, постачальник додатково, на вимогу покупця зобов`язується надати останньому копії наступних документів: 1) договір поставки/купівлі-продажу товару, підписаних уповноваженими представниками постачальника та виробника; 2) видаткову накладні, підписану представниками постачальника та виробника; 3) засвідчену копію податкової накладної, виданої виробником постачальнику; 4) копію свідоцтва платника ПДВ або копію витягу з реєстру платників ПДВ виробника; 5) копію форми 4-сг «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай» (в період червень-листопад) або копію форми 29-сг «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур» (в період грудень-травень).

Оплата товару здійснюється покупцем у грошовій формі упродовж певної кількості банківських днів після надання постачальником документів, перелік яких наведених вище. При цьому покупець має право затримати оплату товару або здійснити часткову оплату.

На підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов`язань за вказаними договорами поставокпозивач подав до суду копії договорів поставок зі специфікаціями, а також наступних документів:

- видаткових накладних за періоди серпень-грудень 2017 року й січень-квітень 2018 року, підписаних від імені підприємств-постачальників їх керівниками, а зі сторони ТОВ «Кернел-Трейд»- уповноваженими працівниками підрозділу закупівель;

- товарно-транспортних накладних, за змістом яких перевезення партій товарів в переважній більшості здійснювалося за замовленнями та за рахунок контрагентів-постачальників з використанням транспортних засобів третіх осіб (фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб). Пунктами розвантаження зазначалися адреси елеваторів, переробних підприємств (заводів), портових терміналів. Також на всіх товарно-транспортних накладних наявні відмітки елеваторів, переробних підприємств (заводів), портових терміналів про прийняття партій зерна/насіння за кількістю (з урахуванням результатів зважування) і якістю (з урахуванням результатів проведених лабораторних досліджень) з посиланнями на вчинення записів у відповідних реєстрах;

-рахунків-фактур

-складських квитанцій на зерно.

Копії платіжних документів, виписок з поточних рахунків ТОВ «Кернел-Трейд» у банках як доказів проведення оплат на користь контрагентів-постачальників за поставлені товари позивач до матеріалів справи не надав, посилаючись на те, що такі були вже предметом дослідження контролюючого органу в ході проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, а обставина здійснення Товариством повного взаєморозрахунку за придбані партії зерна (насіння) податковим органом не заперечується. Наведене у свою чергу не було спростовано ані в тексті акта перевірки, ані представником відповідача під час судового розгляду справи.

Дослідивши та проаналізувавши зазначені вище копії документів у сукупності суд дійшов висновку, що надані позивачем первинні документи в цілому оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».Такі в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій, а також підтверджують рух активів між учасниками господарських операцій (товарно-матеріальних цінностей і коштів).

В той же час контролюючий орган в акті перевірки вказував на дефектність окремих товарно-транспортних накладних, оскільки такі згідно з отриманою Офісом ВПП ДПС на запити та з бази даних Єдиного державного реєстру МВС та ФІС «НБД «Автомобіль» інформації містили відомості щодо здійснення вантажних перевезень транспортними засобами, які нібито за конструкцією мають тип ТЗ мотоцикл, легковий автомобіль замість вантажного, або власниками транспортних засобів не підтверджено надання послуг з перевезень зернових з використанням останніх відповідно до даних, зазначених утоварно-транспортних накладних. При цьому на підтвердження таких своїх доводів відповідач подав до суду копії окремих запитів, адресованих третім особам (юридичним особам, фізичним особам) як власникам тих чи інших автомобілів та/або причипів, щодо надання послуг з перевезення вантажів ТОВ «Кернел-Трейд» цими транспортними засобами (надання їх в оренду), - без доказів фактичного надсилання таких адресатам, а також листів-відповідей адресатів. Ознайомившись зі змістом таких запитів і листів, суд дійшов висновку, що вони не можуть бути враховані як такі, що спростовують факти зафіксованих у товарно-транспортних накладних операцій з перевезення вантажів, позаяк докази отримання контролюючим органом офіційних відомостей щодо типів транспортних засобів (за конструкцією) й їх власників (конкретних осіб) з Єдиного державного реєстру транспортних засобів та іншої автоматизованої інформаційної системи відповідач до суду не подав. Тексти ж частини запитів щодо надання інформації оформлені без урахування тієї обставини, що ТОВ «Кернел-Трейд» згідно договірних умов поставок не було замовником транспортних послуг, а тому відповідно не повинно було мати фінансово-господарські відносини із вказаними у запитах і листах-відповідях особами. До того ж, як було відзначено представником позивача у тексті позову, аргументи перевіряючих щодо належності зазначених у певних товарно-транспортних накладних державних реєстраційних номерів транспортних засобів невантажному транспорту не відповідають дійсному змісту таких товарно-транспортних накладних.

Суд не приймає до уваги посилання податкового органу на описані вище недоліки в оформленні перевізниками на замовлення контрагентів-постачальників позивача товарно-транспортних накладних також з тієї причини, що між ТОВ «Кернел-Трейд» та його контрагентами-постачальниками товарно-матеріальних цінностей були укладені не договори перевезень, а договори поставок. У свою чергу товарно-транспортна накладна, тобто документ, що передбачений Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, призначений для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, в операціях з поставки товару не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Таким чином, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товарів, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товарів і їх використання у власній господарській діяльності (використання з метою отримання прибутку), неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, та/або подання його з певними незначними дефектами, не можуть свідчити про відсутність реальних господарських операцій. Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 804/644/16, від 11.08.2021 у справі № 420/5652/19, від 13.07.2021 у справі № 808/78/15, від 06.02.2018 у справа № 816/166/15-а, а також в листі-роз`ясненні ДПС України від 29.03.2023 № 525/ЗПІ/99-00-21-03-02-10.

У той же час всі товарно-транспортні накладні містять відмітки незацікавлених у спірних операціях третіх осіб (елеваторів, переробних заводів, портових терміналів) у пунктах розвантаження вантажів про їх прийняття, зважування й лабораторне дослідження, що й не заперечується відповідачем.

Таким чином, вказівки відповідача на безтоварність перевіряємих господарських операцій з огляду, на його думку, дефектність певних товарно-транспортних накладних, що не є тими первинними документами, які безпосередньо засвідчують рух товарно-матеріальних цінностей та грошових активів у відносинах купівлі-продажу (поставки) товарів, суд у даному випадку оцінює як безпідставні.

Надаючи правову оцінку зафіксованим в акті перевірки іншим аргументам і доводам контролюючого органу проти реальності операцій поставок, суд виходив з наступного.

В силу п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Також ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Таким чином, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 340/422/19.

У контексті з цим, суд зазначає, що факти не подання контрагентами-постачальниками позивача та/або контрагентами останніх окремої податкової/фінансової звітності чи неповного звітування ними щодо наявних у них об`єктів оподаткування і трудових ресурсів можуть свідчити про порушення такимипідприємствами положень податкового законодавства, а не безумовно про відсутність в останнього матеріально-технічних і трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності.

Стосовно ж поданих відповідачем до матеріалів справи копій листів-відповідей ДП «Держреєстри України» та органів місцевого самоврядування, то останні не містять як такої інформації, що вказує на нереальність спірних господарських операцій.

Щодо наведених в акті перевірки покликань на непідтвердження постачальниками та/або їх контрагентами походження товарів за ланцюгом постачання, суд зазначає, що дані факти не є підставою для застосування до ТОВ «Кернел-Трейд» негативних наслідків, оскільки позивач надав до перевірки документальне підтвердження розміру податкового кредиту та понесених витрат. Натомість, як видно зі змісту акта перевірки, висновки податкового органу грунтуються на податковій інформації відносно третіх осіб контрагентів позивача щодо подання (неподання) ними звітності, реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, наявності (відсутності) певної кількості трудових і матеріальних ресурсів, суб`єктивних припущень щодо необхідного розміру площі земель сільськогосподарського призначеннядля вирощування спірних партій зерна (насіння), але не підтверджені жодними доказами, які б спростовували б факти господарської діяльності позивача.

Стосовно ж посилання відповідача на фігурування декількох контрагентів позивача або контрагентів останніх, інших суб`єктів господарювання у кримінальних провадженнях, то суд зазначає, що такі доводи не є належними доказами нереальності господарських операцій, оскільки ГУ ДПС не надало суду будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ФГ «Відокремлена садиба «Серпень», ТОВ «Зерно Трест», ТОВ «Альянс Агро АП», ТОВ «Альфа Промінь», ТОВ «Бізнесхолдинггруп», ТОВ «БЦ «Агролідер», ТОВ «Укркапітал», як і ТОВ «Кернел-Трейд» (безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів) за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених Кримінальним кодексом України.

Крім того, Верховний суд сформулював правову позицію в постановах від 06.12.2021 у справі № 640/8883/19 та від 23.12.2021 у справі № 814/322/16, де вказав, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Отже, суд вважає, що відповідач під час судового розгляду справи не навів переконливих доводів та не надав належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача і його контрагента-постачальника як платників податків та, як наслідок, виключають право позивача на формування податкового кредиту й від`ємного значення з податку на додану вартість за наслідками спірних господарських операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат за результатом розгляду справи суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії платіжного доручення від 24.07.2020 №1128381, позивачем під час звернення з цим позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 21 020,00 грн. Відтак, враховуючи розмір заявлених позовних вимог та обсяг їх задоволення судом за наслідком розгляду справи по суті, суд вказує про присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податківсудових витрат по оплаті судового збору в сумі 21 020,00грн.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 24.04.2020 за № 0001660501, № 0001670501, № 0001680501, № 0001690501.

3. Стягнути з Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 44082145, адреса місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. О. Кошиця, 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» (код ЄДРПОУ 31454383, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, провул. Шевченка Тараса, 3) витрати по оплаті судового збору в розмірі 21 020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 03 червня 2024 р.