КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 червня 2024 року № 320/10640/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Вишгородської міської ради від 30.06.2022 №18/70 про відмову у наданні у власність земельної ділянки із комунальної власності з цільовим призначенням, для ведення особистого селянського господарства, площею 0,12 гектара з кадастровим номером 3221810100:01:201:0908, для ведення особистого селянського господарства у відповідності до викопіювання з кадастрової карти;
зобов`язати відповідача надати у власність позивачу земельну ділянку із земель комунальної власності з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,12 гектара з кадастровим номером 3221810100:01:201:0908, для ведення особистого селянського господарства у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваного рішення про відмову в наданні у власність земельної ділянки із комунальної власності з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,12 гектара з кадастровим номером 3221810100:01:201:0908.
Відповідач проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 24.11.2021 звернувся до Вишгородського міського голови із клопотанням про надання безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,12 гектара з кадастровим номером 3221810100:01:201:0908, для ведення особистого селянського господарства у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.
До клопотання були додані: копія паспорта; схема викопіювання; копія довідки внутрішньо переміщеної особи та копія посвідчення учасника бойових дій.
Рішенням Вишгородської міської ради Київської області вісімнадцятої сесії VІІІ скликання від 30.06.2022 №18/70 «Про відмову у наданні земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 » позивачу відмовлено у наданні у власність земельної ділянки площею 0,1200 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221810100:01:201:0908, у зв`язку з тим, що Вишгородською міською радою не отримано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 3221810100:01:201:0908 відповідно до вимог ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України.
Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основним нормативним актом, який регулює земельні відносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (з наступними змінами і доповненнями, в чинній на момент виникнення спірних відносин редакції, далі - ЗК України).
Згідно з пунктом "б" частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Порядок набуття і реалізації права на землю визначений Розділом IV ЗК України.
Частиною першою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до частини другої статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з частиною третьою статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (частина четверта статті 116 ЗК України).
Частиною першою статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.
Частиною першою статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною дев`ятою вказаної статті передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем до клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,12 гектара з кадастровим номером 3221810100:01:201:0908, для ведення особистого селянського господарства у відповідності до викопіювання з кадастрової карти були додані наступні документи: копія паспорта; схема викопіювання; копія довідки внутрішньо переміщеної особи та копія посвідчення учасника бойових дій.
Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:201:0908 позивачем надано не було, що ним не заперечується в позовній заяві.
Суд вважає безпідставними посилання позивача на постанову Великої Палати Верхового Суду від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц, як на підставу відсутності обов`язку у нього подавати до клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки судом у справі №688/2908/16-ц досліджувались інші правовідносини ніж у справі №320/10640/22, вона не є подібною до справи №320/10640/22.
Також суд зазначає, що порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено статтею 118 Земельного кодексу України, серед якого обов`язковою умовою надання у власність земельної ділянки є подання громадянином проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
У той же час, як встановлено судом та не заперечується позивачем, останнім не було подано до Вишгородської міської ради проекту землеустрою, а тому суд приходить до висновку, що рішення від 30.06.2022 №18/70 «Про відмову у наданні земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 » прийнято Вишгородською міською радою Київської області вісімнадцятої сесії VІІІ скликання у відповідності до положень частини 2 статті 2 КАС України.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.
Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та відсутність підстав для його задоволення.
Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.
Керуючись ст. ст. 9, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
в и р і ш и в :
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2024 |
Оприлюднено | 06.06.2024 |
Номер документу | 119496609 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Лапій С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні