Ухвала

від 29.05.2024 по справі 320/14713/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 травня 2024 року Київ№ 320/14713/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Диренко А.В., представника позивача Кулішенка М.Ю., представників відповідача Кучми О.М. та Василюка В.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання відповідача про залишення позовної без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Обухівської міської ради Київської області про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту,

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Обухівської міської ради Київської області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та нечинним рішення Обухівської міської ради Київської області від 30.09.2021 №378-14-VIII «Про затвердження плану Зонування (зонінгу) території міста Обухів Київської області».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке мотивовано тим, що позивач та його представник не з`явилися в судове засідання, зокрема 15.11.2022, 29.03.2023 та 03.05.2023 та не повідомили про причини своєї неявки. Зокрема зазначає що неявка позивача перешкоджає розгляду даної справи.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали заявлене клопотання та просили його задовольнити. Представник позивача покликався на неявку позивача три рази в судове засідання без поважної причини.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти заявленого клопотання, зауважив, що позивач є військовим ЗСУ. Вважає клопотання неактуальним, так як в подальшому позивач з`являвся в судові засідання, які були відкладені з незалежних від нього причин. Представник позивача додав, що інтерес до справи не втрачений.

Заслухавши думку учасників, пояснення представника позивача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, суд виходив з наступного.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 14.12.2021, яке було відкладено на 01.02.2022 за клопотанням представника позивача.

27.01.2022 представником Обухівської міської ради Київської області подано клопотання про відкладення проведення підготовчого засідання.

17.03.2022 представником Обухівської міської ради Київської області в подано клопотання про відкладення проведення підготовчого засідання, яке було призначене на 09.03.2022.

29.04.2022 представником Обухівської міської ради Київської області подано клопотання про відкладення проведення підготовчого засідання, яке було призначене на 18.05.2022.

18.05.2022 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

21.06.2022 представником Обухівської міської ради Київської області подано клопотання про відкладення проведення підготовчого засідання, яке було призначене на 21.06.2022. Судове засідання було відкладено, у зв`язку з неявкою позивача та його представника та поданням представником відповідача клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.

Підготовче удове засідання, призначене на 27.07.2022 було знято з розгляду, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

07.09.2022 представником Обухівської міської ради Київської області подано клопотання про відкладення проведення підготовчого засідання, яке було призначене на 07.09.2022.

12.10.2022 представником Обухівської міської ради Київської області подано клопотання про відкладення проведення підготовчого засідання, яке було призначене на 12.10.2022.

02.11.2022 на адресу Київського окружного адміністративного суду повернулось поштове повідомлення, яке було направлено позивачу, у зв`язку із зазначенням невірної адреси адресата.

16.11.2022 на адресу Київського окружного адміністративного суду повернулось поштове повідомлення, яке було направлено представнику позивача ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою.

29.11.2022 представником Обухівської міської ради Київської області подано клопотання про відкладення проведення підготовчого засідання, яке було призначене на 29.11.2022.

Підготовче судове засідання, призначене на 11.01.2023 було знято з розгляду у зв`язку з відключенням світла.

19.01.2023 представником позивача подано клопотання про проведення підготовчого судового засідання без участі позивача.

20.01.2023 представником Обухівської міської ради Київської області подано клопотання про відкладення проведення підготовчого засідання.

20.02.2023 представником Обухівської міської ради Київської області подано клопотання про відкладення проведення підготовчого засідання, яке було призначене на 21.02.2023.

Підготовче судове засідання призначене на 21.02.2023 було відкладено у зв`язку з неявкою позивача та його представника та клопотанням представника відповідача про відкладення підготовчого судового засідання.

29.03.2023 підготовче судове засідання було відкладено у зв`язку з неявкою позивача.

08.05.2023 представником Обухівської міської ради Київської області було подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з неявкою позивача.

Вирішуючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд виходив із наступного.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» (Alimentaria Sanders S.A. проти Іспанії).

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, ЄСПЛ у цьому рішенні зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка також і позивача.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали). Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише в разі повторної неявки.

Аналіз зазначеної норми вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: неявка позивача в судове засідання без поважних причин, неповідомлення суду про причини неявки, неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, а також, за умови якщо відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята статті 205 КАС сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Законодавче формулювання положення частини п`ятої статті 205 КАС «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних відносин, які диктують її застосування.

Наведена норма також кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до постанови Верховного суду № 310/12817/13 якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він вправі подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Суд зауважує, що правове значення в даному випадку має: належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи; повторність неявки в судове засідання; неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Між тим, норми процесуального законодавства передумовою залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 240, та частиною 5 статті 205 КАСУ, визначають також і дослідження питання щодо можливості розгляду справи по суті за відсутності представника позивача. В рамках адміністративної юрисдикції, Верховний суд зауважує, що вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, його заяви про розгляд справи за без його участі, а також з`ясування позиції відповідача про розгляд справи за наведених обставин.

Згідно із частиною першою статті 45 КАС учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання цими правами не допускається.

Зі змісту клопотання представника відповідача вбачається, що підставою для залишення позову без розгляду стала неявка позивача та його представника у судові засідання призначені на 15.11.2022, 29.03.2023 та 03.05.2023 не повідомивши суд про поважність причини неявки у судове засідання, не подавши заяви про розгляд справи без їх участі, що позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору без їх участі.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, у судове засідання призначене на 15.11.2022 не прибули сторони, у зв`язку з чим судове засідання було відкладено, поряд з цим, 19.01.2023 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про проведення підготовчого судового засідання без участі позивача. Варто зауважити, що у судове засідання призначене на 29.03.2023 учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи не прибули. У судове засідання, призначене на 03.05.2023 прибув представник відповідача, не прибули позивач та його представник. Матеріалами справи встановлено, що неявка позивача та його представника не має сигматичного характеру, представником позивача було направлено на адресу суду клопотання про проведення підготовчого судового засідання без участі позивача.

Разом з тим, для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205 КАС, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, також дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача. У разі якщо наявних у справі доказів та матеріалів достатньо і неявка позивача, належним чином повідомленого про розгляд справи, не перешкоджає такому її розгляду, суди повинні приймати рішення по суті спору.

Підсумовуючи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з неявкою позивача.

На підставі викладеного, керуючись 243, 248, 294 КАС України -

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЯ.В. Горобцова