Ухвала

від 03.06.2024 по справі 340/3612/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 червня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/3612/24

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Акту", вул. Г. України,94 оф.218, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500

до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. В.Перспективна,55, м. Кропивницький,25006

про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до суду з позовом, в якому просить суд:

1)поновити строк на звернення до суду;

2) зобов`язати ГУ ДПС у Кіровоградській області прийняти та зареєструвати акцизні накладні №114 від 15.04.2022, №115 від 15.04.2022, №116 від 15.04.2022, №117 від 21.04.2022, №118 від 15.04.2022, датою надсилання 26.04.2022.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з пп.1-6 ч. 2 ст. 245 КАС України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що в прохальній частині позову позивачем не зазначено, які конкретно рішення, дії або бездіяльність відповідача він просить визнати протиправними, у зв`язку з чим слід уточнити позовні вимоги, з урахуванням ч.1 ст.5, п.4 ч.5 ст.160, ч.2 ст.245 КАС України.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 даного Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз.2 ч.3 ст.6 Закону № 3674-VI)

Так, з 01.01.2024 набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 9 листопада 2023 року № 3460-IX, згідно з яким розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028 гривень (стаття 7).

Позивач просить зобов`язати відповідача прийняти і зареєструвати акцизні накладні №114 від 15.04.2022, №115 від 15.04.2022, №116 від 15.04.2022, №117 від 21.04.2022, №118 від 15.04.2022.

Отже, за подання цієї позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 15140,00 грн.(3028,00 грн. х 5).

Згідно з ч. 6 ст. 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

В даному випадку позовну заяву подано представником юридичної особи - Директором ТОВ "Акту", а отже, відповідно до ч.6 ст.18 КАС України, останній зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, проте позовна заява не містить відомості про електронний кабінет.

У відповідності до п.2 ч.5 ст. 160 КАС, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 26, 294, 295 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:

- уточнення позовних вимог, з урахуванням ч.1 ст.5, п.4 ч.5 ст.160, ч.2 ст.245 КАС України;

- надання оригінала документа про сплату судового збору в сумі 15140,00 грн. за реквізитами, вказаними на офіційному веб-сайті Кіровоградського окружного адміністративного суду;

- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО