Рішення

від 27.05.2024 по справі 580/2846/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року справа № 580/2846/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Колос-ІС до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

22.03.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Колос-ІС (далі позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.02.2024 №0021160403.

Позов мотивовано тим, що спірне рішення прийняте неправомірно та всупереч вимогам податкового законодавства України. Позивач зазначає, що податкові накладні від 14.11.2022 №5 та від 15.11.2022 №6 були направлені на реєстрацію за допомогою програмного забезпечення "М.Е.DOC" 30.11.2022, тобто у строк, встановлений ПК України. Отже, застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію вказаних податкових накладних є неправомірним.

Крім того, позивач зазначає, що п.90 Підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України встановлено зменшені розміри штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних під час воєнного стану. Однак, відповідач, не зважаючи на цю норму, застосував розміри штрафних санкцій, що визначені ст.120-1 ПК України.

Ухвалою від 27.03.2024 відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

11.04.2024 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що згідно архіву електронної звітності ДПС, податкові накладні від 14.11.2022 №5 та від 15.11.2022 №6 зареєстровані 02.12.2022. При цьому, надані позивачем скрін-шоти з програмного забезпечення "М.Е.DOC" не є належним доказом виконання платником податкового обов`язку, оскільки залежать від налаштувань комп`ютера та можуть бути сфальсифіковані.

Крім того, посилання позивача п.90 Підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України відповідач вважає необґрунтованим, оскільки вказану норму включено Законом України №2879-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023, тобто до часу реєстрації податкових накладних. Тому застосування вказаної норми можливо лише до податкових накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на час набрання чинності Законом України №2879-ІХ.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

На підставі підп.20.1.4. п.20.1. ст.20, ст.ст.75 Податкового кодексу України посадовими особами відповідача було проведено камеральну перевірку позивача з питань дотримання порядку реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

За наслідками перевірки складено акт від 15.01.2024 №396/23-00-04-03-04/40619222 (далі акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги ПК України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за період з 14.11.2022 до 18.11.2022.

На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення (форма Н) від 22.02.2024 №0021160403, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 45021,65 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі ПК України).

За приписами п. 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, відповідно до абз.1 п. 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, відповідно до абз.4 п. 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абз.14 п.201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення п.201.10 статті 201 ПК України.

Так, згідно п.120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством, а саме: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних є підставою для відповідальності у вигляді штрафу за п.120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених за період з 15.11.2022 до 18.11.2022.

Стосовно доводів позивача, що п.90 Підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України встановлено зменшені розміри штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних під час воєнного стану, однак, відповідач, не зважаючи на цю норму, застосував розміри штрафних санкцій, що визначені ст.120-1 ПК України, суд зазначає таке.

Законом України від 12 січня 2023 року №2876-IX «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» внесено до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України зміни, зокрема підрозділ 2 доповнено пунктами 89 та 90 такого змісту:

"89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів».

Вказаний Закон набрав чинності 08.02.2023.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.

Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі №280/4484/23.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку штрафу до спірного податкового повідомлення-рішення, відповідач застосував штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну реєстрацію позивачем 5 податкових накладних, складених в період з 15.11.2022 до 18.11.2022 та зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строків, визначених пунктом 201.1 статті 201 ПК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно застосовані штрафні санкції у розмірах, передбачених п.120-1.1 статті 120 ПК України, щодо податкових накладних, строк реєстрації який сплив до часу набрання чинності Законом №2876-IX (08 лютого 2023 року).

Стосовно доводів позивача, що податкові накладні від 14.11.2022 №5 та від 15.11.2022 №6 були направлені на реєстрацію за допомогою програмного забезпечення "М.Е.DOC" 30.11.2022, тобто у строк, встановлений ПК України, суд зазначає, що відповідно до вимог абз.14 п.201.10 статті 201 ПК України, вказані податкові накладні мали бути зареєстровані в ЄРПН не пізніше 30.11.2022.

Згідно з абз.5 під.201.10. ст.201 ПК України підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, визначено Порядком ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі Порядок №1246).

Пункт 3 вказаного Порядку визначає, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до п.п.10, 11 13, 14 Порядку №1246 до Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки або удосконаленої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.

Після накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.

За практикою Верховного Суду (постанови від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі №815/2745/17, №816/390/17 від 2 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

Аналогічні правові висновки наведені також і в більш пізніших постановах Верховного суду: від 02.02.2022 у справі 3814/1098/16, від 28.09.2022 у справі № 200/4176/20-а, від 03.05.2023 у справі №580/1728/20.

У постановах від 3 квітня 2020 року (справа №160/5380/19), від 10 червня 2019 року (справа №802/1825/16-а) та від 12 липня 2019 року (справа №0940/1600/18) Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії:

1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування);

2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.

Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється податковим органом, та/або безпосередніх дій працівників, на яку (які) платник податку не має впливу.

Встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) у строк, встановлений цією статтею.

Враховуючи положення пункту 201.10 статті 201 ПК України, у разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою датою її надсилання.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.05.2023 у справі №580/1728/20, від 16.11.2022 у справі №160/9013/20.

Суд встановив, що податкова накладна від 14.11.2022 №5 направлена на реєстрацію за допомогою програмного забезпечення " ОСОБА_1 " та підписана бухгалтером 30.11.2022 о 13 год. 08 хв.

Податкова накладна від 15.11.2022 №6 направлена на реєстрацію за допомогою програмного забезпечення "М.Е.DOC" та підписана бухгалтером 30.11.2022 о 13 год. 08 хв.

Вказане підтверджується наданими позивачем скрін-шотами програмного забезпечення "М.Е.DOC".

Таким чином, зазначені податкові накладні були направлені позивачем на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних своєчасно.

При цьому, згідно з квитанціями №1, податкова накладна від 14.11.2022 №5 зареєстрована в ЄРПН 02.12.2022 о 12 год. 59 хв., податкова накладна від 15.11.2022 №6 02.12.2022 о 12 год. 59 хв.

Судом встановлено, що по всіх зазначених податкових накладних у межах операційного дня, протягом якого вони ули направлені на реєстрацію, були відсутні квитанції, що підтверджують прийняття податкової накладної або відмову у їх прийнятті.

Враховуючи викладене, в силу п.201.10. ст.201 ПК України такі податкові накладні вважаються зареєстрованими датою їх надсилання.

Стосовно допустимості доказів скрін-шотів програмного забезпечення "М.Е.DOC", суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 22.11.2021 у справі №160/10558/19, в яких зазначено: «Висновок судів про неприйняття в якості доказу вчасної реєстрації позивачем податкових накладних роздруківок з програми m.e.doc з посиланням на те, що останні не відповідають правилам допустимості доказів направлення електронних документів є необґрунтованим, внаслідок відсутності підстав, передбачених статтею 74 КАС України, які свідчать, що вказані докази одержані з порушенням порядку, встановленого законом, або того, що обставини справи, не можуть підтверджуватися цим засобом доказування.

До того ж суд звертає увагу, що статтями 73,76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В спірному випадку позивач, надавши суду докази направлення на реєстрацію податкових накладних, зокрема скрін-шоти програми m.e.doc, вчинив усі залежні від нього дії для підтвердження своєчасної реєстрації податкових накладних. Тоді як відповідач у відповідності до вимог частини 2статті 77 КАС України не довів правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення».

Стосовно доводів відповідача, що надані позивачем скрін-шоти з програмного забезпечення "М.Е.DOC" не є належним доказом виконання платником податкового обов`язку, оскільки залежать від налаштувань комп`ютера та можуть бути сфальсифіковані, суд зазначає, що як у наданих позивачем скрін-шотах, так і у квитанціях №1 про реєстрацію податкових накладних від 14.11.2022 №5 та від 15.11.2022 №6 значиться один і той же час їх реєстрації 02.12.2022 о 12 год. 59 хв.

Щодо посилання відповідача на рішення Верховного Суду від 19.08.2021 у справі №520/11447/19, суд зазначає, що за темпоральним (часовим) принципом враховує висновки викладені в ухваленому пізніше рішенні Верховного Суду від 22.11.2021 у справі №160/10558/19.

За сукупності встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно застосовано штрафні санкції в частині порушення строку реєстрації податкової накладної від 14.11.2022 №5 на суму 3412,30 грн. та від 15.11.2022 №6 на суму 3661,30 грн.

Враховуючи, що суми грошових зобов`язань, штрафних (фінансових) санкцій, боргу (недоїмки), яких стосуються позовні вимоги, визначені позивачу за конкретними окремими підставами, які відображені в акті перевірки, а при вирішенні відповідного спору суд не позбавлений можливості скасувати рішення суб`єкта владних повноважень у частині та, за встановлення у судовому процесі об`єкту оподаткування та його вартісне вираження, не позбавлений можливості виділити із загального обсягу грошових зобов`язань суму, яка збільшена правомірно.

Такі дії суду не є підміною повноважень контролюючого органу, а є способом відновлення порушених прав та інтересів та справедливості в цілому, що відповідає повноваженням адміністративного суду.

Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 3 вересня 2019 року (справа №806/2049/18), від 26 грудня 2018 року (справа № 2а/0370/3780/11), від 23 жовтня 2018 року (справа №808/3458/16), від 21 травня 2020 року (справа №824/257/18-а).

Отже, податкове повідомлення-рішення від 22.02.2024 №0021160403 є протиправним та підлягає скасуванню частково на суму застосованих штрафних санкцій в розмірі 7073,60 грн.

При цьому, щодо застосування іншої частини штрафних санкцій, визначених спірним рішенням, на суму 37948,05 грн. відповідач діяв правомірно, а отже у цій частині оскаржуване рішення скасуванню не підлягає.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Дотримуючись вказаних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог у розмірі 475,70 грн.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Колос-ІС задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 22.02.2024 №0021160403 частково на суму застосованих штрафних санкцій в розмірі 7073,60 грн. (сім тисяч сімдесят три гривні 60 коп.).

У задоволенні іншої частини вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 22.02.2024 №0021160403 на суму штрафних санкцій в розмірі 37948,05 грн. відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235, код ЄДРПОУ 44131663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Колос-ІС (18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, буд.18, код ЄДРПОУ 40619222) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 475,70 грн. (чотириста сімдесят п`ять гривень 70 коп.).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ