Постанова

від 29.05.2024 по справі 280/8747/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2024 року м. Дніпросправа № 280/8747/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року (суддя 1-ї інстанції Батрак І.В.) в адміністративній справі №280/8747/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека-Магнолія до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомленні-рішення в частині,-

ВСТАНОВИВ:

19.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека-Магнолія» звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 04.08.2023 за № 289508010701 за формою Р, за яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 53370,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з визначенням розміру штрафних санкцій, оскільки при визначенні розміру фінансової санкції ГУ ПДС у Запорізькій області мало врахувати вимоги п.52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, а саме застосувати фінансову санкцію за період з 01.10.2019 по 01.03.2020, тобто в розмірі 6323,50грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 04.08.2023 за № 289508010701 в частині застосування до позивача суми штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств у розмірі 47407,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, та просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача про те, що сума штрафних санкцій нарахована у відповідності до норм законодавства та помилковість застосування п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, оскільки вона передбачає наявність умови, подання заяви про неможливість виконання зобов`язань, що не було виконано товариством.

Позивач не скористався правом подання відзиву.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням режиму відеоконференції.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

В судове засідання суду апеляційної інстанції представник позивача не з`явився, повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, та відзиву, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 24.12.2021 по 11.01.2022, з 31.01.2022 по 04.02.2022 контролюючим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Аптека-Магнолія щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2019 по 30.09.2021, за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 11.02.2022 №1776/08-01-07-01/23878012.

Відповідно до акту перевірки, перевіряючими було встановлено порушення позивачем податкового законодавства, зокрема: п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 214922 грн., у тому числі по періодам: 2019 рік - 25294 грн., 1 квартал 2020 року - 4680 грн., півріччя 2020 року - 4680 грн., 3 квартали 2020 року - 122400 грн., 2020 рік - 122400 грн., 1 квартал 2020 року - 22410 грн., півріччя 2020 року -44818 грн., 3 квартали 2020 року - 67228 грн.

Листом від 01.08.2023 №30918/6/08-01-07-03-08 ГУ ПДС у Запорізькій області повідомило позивача, що з урахуванням внесених змін до Податкового кодексу України, строки, передбачені Кодексом, зокрема для подання заперечень, їх розгляду та винесення податкових повідомлень-рішень, поновлюються з 01 серпня 2023 року.

На підставі Акту від 11.02.2022 № 1776/08-01-07-01/23878012 відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.08.2023 за № 289508010701 форми Р, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на 268652,50 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням 214922,00 грн. та за штрафними санкціями 53730,50 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним в частині нарахування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції задовольнив позов частково. Висновки суду ґрунтуються на тому, що має значення період вчинення правопорушення (2019 рік 3кв. 2020р.). Сума штрафу за заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств розрахована згідно з положеннями п. 123.2 ст. 123, п. 11, підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, проте виходячи з приписів п. 56.21 ст. 56 ПК України, відповідач при визначені розміру штрафу повинен був керуватися саме нормами п.52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України та застосувати фінансову санкцію за період з 01.10.2019 по 01.03.2020 у розмірі 6323,50грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірним у справі є правомірність застосування розмір штрафних санкцій за заниження податку на прибуток за період 2019р.-3кв.2020р.

Як свідчать встановлені обставини справи, за результатами проведеної планової перевірки, за результатами якої складений акт перевірки від 11.02.2022 № 1776/08-01-07-01/23878012 встановлено заниження податку на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 214922 грн., у тому числі по періодам: 2019 рік - 25294 грн., 1 квартал 2020 року - 4680 грн., півріччя 2020 року - 4680 грн., 3 квартали 2020 року - 122400 грн., 2020 рік - 122400 грн., 1 квартал 2020 року - 22410 грн., півріччя 2020 року - 44818 грн., 3 квартали 2020 року - 67228 грн.

Позивач не спростовує встановлене порушення, а суду подав копію платіжної інструкції від 27.04.2022 №25651 згідно якої перераховано до бюджету кошти у рахунок сплати податку на прибуток у розмірі 221245,50грн. (призначення платежу сплата грошових зобов`язань по акту перевірки від 11.02.2022 № 1776/08-01-07-01/23878012).

Відповідачем також за результатами перевірки застосовано до позивача сума штрафу за заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств розрахована згідно з положеннями п. 123.2 ст. 123, п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України у розмірі 53730,50грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Отже, штрафні санкції за заниження податку на прибуток підприємств у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються, а перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (із змінами) з 19.12.2020 до 30.06.2023 на території України було встановлено карантин.

Таким чином на період з 01.03.2020 по 30.06.2023, щодо якого п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено мораторій на застосування штрафних санкцій за заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств.

Зазначена норма Податкового кодексу України є чинною в теперішній час, законодавцем не скасована та не виключена з ПК України.

Разом із цим, Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану, який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пп. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Зі змісту п. 52-1 і п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України вбачається, що зміни, внесені Законом № 2260-IX до п. 69.2 ПК України, не звільняють від фінансової відповідальності на період воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, але в той же час ні цим Законом, ні іншими нормативно-правовими актами не скасовано чи/або не зупинено дію положень п. 52-1 ПК України, яким встановлені обмеження щодо тих же фінансових санкцій.

На момент прийняття оскаржуваного рішення, положення ПК України містило дві правові норми, які суперечили одна одній, зокрема, положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України встановлюють мораторій на застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, тоді як положення п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України вказують на те, що такий мораторій не застосовується.

Положеннями п. 56.21 ст. 56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи зазначені норми законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач помилково дійшов висновку про застосування штрафних санкцій у розмірі 53730,50грн згідно з положеннями п. 123.2 ст. 123, п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України. Враховуючи вищезазначене та приписи п. 56.21 ст. 56 ПК України, відповідач при визначені розміру штрафу мав би керуватися саме нормами п.52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України та застосувати фінансову санкцію за період з 01.10.2019 по 01.03.2020, тобто в розмірі 6323,50грн.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо недотримання товариством умов згідно приписів п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України щодо неможливості виконання зобов`язань, оскільки позивач не зазначає про неможливість виконувати зобов`язання, а зазначав про помилковість застосування санкцій, враховуючи норми ПК України.

Таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року в адміністративній справі №280/8747/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 03 червня 2024 року.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяН.П. Баранник

суддяА.В. Шлай