Постанова

від 04.06.2024 по справі 160/27770/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/27770/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року (суддя Ільков В.В.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Лего»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Лего» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.08.2023 № 0235100705.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року позов задоволено повністю.

Також додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року задоволено частково заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Лего» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Лего» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, в стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції додаткове рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права. Вказане судове рішення не є обґрунтованим та таким, що прийняте з урахуванням всіх обставин, що мають значення для справи.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: Договір про надання правової допомоги від 01.10.2023; Акт приймання-передачі від 06.03.2024; рахунок на оплату послуг № 04-03/2024 від 04.03.2024 на суму 25 000,00 грн; видаткові касові ордери на загальну суму 25 000 грн.

Дослідивши подані документи, суд першої інстанції дійшов висновку, що визначена адвокатом сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, за результатами розгляду справи в розмірі 25 000,00 грн, є неналежним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Також суд зазначив, що дана справа є незначної складності, а заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві позивачем.

В свою чергу, апелянт не наводить належні аргументи, які свідчать про неправильність висновку суду першої інстанції.

При цьому не підлягають задоволенню вимоги апеляційної скарги про відмову в стягненні витрат на правничу допомогу в цілому, адже така вимога не відповідає приписам процесуального закону, яким передбачена можливість виключно зменшення відшкодування відповідних судових витрат.

Суд апеляційної інстанції доходить висновку, що визначена судом першої інстанції до відшкодування за рахунок відповідача сума витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, є пропорційною до складності справи та відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, про що наголошено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.

Правові підстави для скасування додаткового рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року в адміністративній справі № 160/27770/23 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 04 червня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 04 червня 2024 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров

суддяТ.І. Ясенова