Постанова

від 29.05.2024 по справі 420/19694/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/19694/21

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Цандура М.Р.,

представниці апелянта/відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року (суддя Хурса О.О., м. Одеса, повний текст рішення складений 29.12.2023) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

21 жовтня 2021 року ТОВ "ЗОРЯ" звернулося до адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС в Одеській області, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.07.2021 року:

- №001718215320709, яким застосовано штрафні санкції у сумі 1020,00 грн.;

- №001718015320709, яким збільшену суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 316934,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 79233,50 грн.;

- №001718115320709, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 3400,00 грн.;

- №001718815320713, яким збільшену суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1269266,31 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 248766,3 грн.;

- №001718315320713, яким збільшену суму грошового зобов`язання з військового збору у сумі 112007,8 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 22288,99 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування поданої скарги апелянт, спираючись на висновки акту перевірки, що стали підставою для прийняття оспорюваних у даній справі податкових повідомлень-рішень, наполягає, що позивачем не спростовано виявлені факти порушень пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, 44.3 ст. 44, п. 54.2 ст. 54, п. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, п. 163.1 ст. 163, пп. 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5, 168.1.6 п. 168.1, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст.168, пп. "а" п.176.2 ст. 176, п. 198.1, 198.3, 198.5 ст. 198, п. 201.1, 201.4, 201.8, 201.10 ст. 210, пп. 1.4 п. 16-1 Підрозділу 10 Перехідних положень ПК України.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причину неявки апеляційний суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС Україна неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представниці апелянта/відповідача ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі пп. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 06.06.2021 роки, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 03.06.2021 роки, тривалістю 5 робочих днів з 04.06.2021 року.

Перевіркою встановлено:

- в порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), ст. 1, п. 2. ст. 3, ст. 4, п. 6 ст. 8, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (зі змінами та доповненнями), п. 2.1, п. 2.4 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (зі змінами та доповненнями), ТОВ "ЗОРЯ" занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму ПДВ 16770 грн., у тому числі по періодах:

- за липень 2018 в сумі 16 770 грн.

- в порушення п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, 201.4, 201.8, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), ТОВ "ЗОРЯ" не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 31.07.2018 р. на суму ПДВ 16 770 грн.

За період з 01.01.2018 по 30.04.2021 ТОВ "ЗОРЯ" задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 18 731 885 грн.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2018 по 30.04.2021 встановлено його завищення на 300 164 грн., у тому числі по періодах:

- за вересень 2019 в сумі 300 164 грн.

Перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою" показників за період з 01.01.2018 по 30.04.2021 у загальній сумі 16 459 247 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з придбання товарів (запчастин, сільгосптехніки, ПММ, добрив, засобів захисту рослин) та послуг (зберігання зерна, збирання врожаю, перевезення зерна), тощо.

Проведеною перевіркою відображених показників на підставі документів, перелік яких наведено у Додатку 3 до акту, встановлено завищення задекларованих показників у рядку 10.1 Декларацій "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою" всього у сумі 300 164 грн., в т.ч. по податкових періодах:

- вересень 2019 - 300 164 грн.

Перевіркою встановлено, що в періоді, який перевірявся, ТОВ "ЗОРЯ" відносились до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми по податковим накладним із ТОВ "ЗАВОД БУРОВОЇ ТЕХНІКИ "ДСД".

При цьому ТОВ "ЗАВОД БУРОВОЇ ТЕХНІКИ "ДСД" (Код за ЄДРПОУ: 21931694) не декларувало об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, через які відпускало товари, в т.ч. покупцю ТОВ "ЗОРЯ".

До перевірки ТОВ "ЗОРЯ" не надано первинні документи, які стали підставою для виписки та реєстрації вищевказаних податкових накладних та підтверджували б фактичне отримання матеріалів та подальше їх використання в межах господарської діяльності платника (видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, накладні внутрішньо-господарського призначення та інше).

Також, перевіркою не встановлено місце отримання товару, походження та рух товару.

ТОВ "ЗАВОД БУРОВОЇ ТЕХНІКИ "ДСД" (код згідно з ЄДРПОУ 21931694) податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2019р. до Головного управління ДПС У Донецькій області, м. Краматорськ, не надано, податкові зобов`язання з ПДВ не нараховувало.

Остання звітність з ПДВ подана за лютий 2019р. , свідоцтво платника ПДВ №219316904059 анульовано 11.03.2021р., причина анулювання - 22 - ненадання декларацій протягом року.

При здійснені аналізу баз даних ЄРПН ТОВ "ЗАВОД БУРОВОЇ ТЕХНІКИ "ДСД" (код згідно з ЄДРПОУ 21931694) протягом періоду січень 2019 р. по вересень 2019р. не встановлено походження товару, придбання у інших постачальників, виробництво (тощо), що вказує на відсутність реальних господарських операцій, оскільки неможливо продати товар, який не був придбаним, виробленим та придбавати товари, які в подальшому не були використані у власній господарській діяльності та нікому не реалізовувалися.

В порушення п. 44.1, 44.3 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 210 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) ТОВ "ЗОРЯ" віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним без документального підтвердження фактичного придбання товарів та використання їх в господарській діяльності платника, що призвело до завищення значення рядку 10.1 Декларації "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою" на загальну суму 300 164 грн., в т.ч. по періодах:

Вересень 2019р. на суму 300 164 грн.

За період з 01.01.2018 по 30.04.2021 ТОВ "ЗОРЯ" задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 3 382 354 грн.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2018 по 30.04.2021 встановлено його заниження всього у сумі 316 934 грн., в т.ч. по періодах:

- вересень 2018 р. на суму 16 770 грн.,

- вересень 2019 р. на суму 300 164 грн.

Перевіркою своєчасності та повноти надходження податку на доходи фізичних осіб до бюджету по формі №15 встановлено порушення податковим агентом ТОВ "ЗОРЯ" пп. 14.1.54, пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 54.2 ст. 54, пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, п. 163.1 ст. 163, пп. 168.1.2, пп. 168.1.4, пп. 168.1.5, пп. 168.1.6 п. 168.1, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, пп. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.

За даними перевірки оподатковуваний дохід нараховувався та виплачувався податковим агентом ТОВ "ЗОРЯ", податок на доходи фізичних осіб утримувався з нарахованого доходу, але до бюджету перераховувався не в повному обсязі, а саме:

Перевіркою рахунку 64 "Розрахунки по податку на доходи фізичних осіб" встановлено, що на початок перевірки станом на 01.01.2018р. рахувалось К-т сальдо по податку на доходи фізичних осіб з орендної плати (пай) в розмірі 314566,44 грн. За період з 01.01.2018 року по 03.06.2021 року ТОВ "ЗОРЯ" нараховано (утримано) податок на доходи фізичних осіб в сумі 1866557,55 грн. Перераховано до бюджету за відповідний період 893338,56 грн. Станом на 03.06.2021 року заборгованість перед бюджетом по податку на доходи фізичних осіб рахується в розмірі 1287785,43 грн. В ході перевірки встановлено, що відповідно даних Обігово-сальдових відомостей, Розрахунково-платіжних відомостей станом на 03.06.2021 року заборгованість по орендній платі за паї відсутня, а по виплаті заробітної плати поточна за травень 2021р. Останній день сплати податку з нарахованого, але не виплаченого доходу за травень 2021 року 30.06.2021 року. Але решту заборгованості в розмірі 1269266,31 грн. (1287785,43 грн. - 18519,12 грн = 1269266,31 грн.) необхідно було перерахувати ще в травні 2021 року.

В порушення пп. 14.1.54, пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 54.2 ст. 54, пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, п. 163.1 ст. 163, пп. 168.1.2, пп. 168.1.4, пп. 168.1.5, пп. 168.1.6 п. 168.1, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, пп. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України оподатковуваний дохід нараховувався та виплачувався податковим агентом ТОВ "ЗОРЯ", податок на доходи фізичних осіб утримувався з нарахованого доходу, але до бюджету перераховувався з порушенням правил сплати (перерахування) податків у джерела виплати, граничних термінів сплати ТОВ "ЗОРЯ" не дотримувалось, в зв`язку з чим нараховано грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2018 року по 03.06.2021 року в розмірі 1269266,31 грн.

Перевіркою своєчасності та повноти надходження податку на доходи фізичних осіб до бюджету по формі №15 встановлено порушення податковим агентом ТОВ "ЗОРЯ" пп. 168.1.2, пп. 168.1.4, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, абз. "а" п. 176.2 ст. 176, пп. 1.4. п. 16-1 Підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України.

За даними перевірки оподатковуваний дохід нараховувався та виплачувався податковим агентом ТОВ "ЗОРЯ", військовий збір утримувався з нарахованого доходу, але до бюджету перераховувався не в повному обсязі, а саме:

Перевіркою рахунку 64 "Розрахунки по податку на доходи фізичних осіб" встановлено, що на початок перевірки станом на 01.01.2018р. рахувалось К-т сальдо по військовому збору в розмірі 26213,62 грн. За період з 01.01.2018 року по 03.06.2021 року ТОВ "ЗОРЯ" нараховано (утримано) військового збору в сумі 155552,27 грн. Перераховано до бюджету за відповідний період 68214,83 грн. Станом на 03.06.2021 року заборгованість перед бюджетом по військовому збору рахується в розмірі 113551,06 грн. В ході перевірки встановлено, що відповідно даним Обігово-сальдових відомостей, Розрахунково-платіжних відомостей станом на 03.06.2021 року заборгованість по орендній платі за паї відсутня, а по виплаті заробітної плати поточна за травень 2021р. Останній день сплати збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за травень 2021 року 30.06.2021 року. Але решту заборгованості в розмірі 112001,80 грн. (113545,06 грн. - 1543,26 грн = 112001,80 грн.) необхідно було перерахувати ще в травні 2021 року.

Відповідно підпункту 168.1.2 п. 168.1 статті 168 Податкового кодексу України ТОВ "ЗОРЯ" необхідно було військовий збір сплатити (перерахувати ) до бюджету під час виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним документом.

В порушення пп. 14.1.54, пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 54.2 ст. 54, пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, п. 163.1 ст. 163, пп. 168.1.2, пп. 168.1.4, пп. 168.1.5, пп. 168.1.6 п. 168.1, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, пп. "а" п. 176.2 ст. 176, пп. 1.4 пункту 16-1 Підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України оподатковуваний дохід нараховувався та виплачувався податковим агентом ТОВ "ЗОРЯ", військовий збір утримувався з нарахованого доходу, але до бюджету перераховувався з порушенням правил сплати (перерахування) податків у джерела виплати, граничних термінів сплати ТОВ "ЗОРЯ" не дотримувалось, в зв`язку з чим нараховано грошове зобов`язання з військового збору за період з 01.01.2018 року по 03.06.2021 року в розмірі 112001,80 грн.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №11786/15-32-07-09/03767908 від 17.06.2021, на підставі якого ГУ ДПС в Одеській області було прийнято оскаржені у даній справі податкові повідомлення-рішення від 20.07.2021: №001718215320709, №001718015320709, №001718115320709, №001718815320713, №001718315320713.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями податкового органу позивач звернувся до адміністративного суду.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог товариства суд першої інстанції погодився з доводами позивача про протиправність спірних ППР.

Мотивуючи своє рішення суд не погодився з доводом відповідача про те, що формування витрат на суму 83850 грн. не підтверджується належним чином оформленими первинними документами та суми податку на додану вартість, які віднесенні до складу податкового кредиту, не можуть бути визнаними такими, що здійснені в межах господарської діяльності платника та, як наслідок, прийняттям ППР від 20.07.2021 №001718015320709, від 20.07.2021 №001718115320709, від 20.07.2021 №001718215320709.

Не погоджуючись з висновком контролюючого органу про те, що ТОВ "ЗОРЯ" віднесло до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з вартості послуг по бурінню артезіанської свердловини, отриманих від ПП "АЗОВНЕРУДГЕОЛОГІЯ", не пов`язаних з провадженням господарської діяльності на суму ПДВ 16770 грн., суд виходив з того, що відповідачем не доведено, що вказані дії не є господарською діяльністю ТОВ "ЗОРЯ".

Також суд визнав недоведеними висновки податкового органу про те, що "в порушення п. 44.1, 44.3 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст.210 ПК України ТОВ "ЗОРЯ" віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним без документального підтвердження фактичного придбання товарів та використання їх в господарській діяльності платника, що призвело до завищення значення рядку 10.1 Декларації "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою" на загальну суму 300164 грн., в т.ч. по періодах: вересень 2019р. на суму 300164 грн.".

Відхиляючи твердження відповідача про ненадання позивачем первинних документів, які стали підставою для виписки та реєстрації вищевказаних податкових накладних та підтверджували б фактичне отримання матеріалів та подальше їх використання в межах господарської діяльності платника (видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, накладні внутрішньо-господарського призначення та інше), суд зазначив, що матеріали справи не містять акт, що засвідчує факт відмови позивача або його законних представників надати необхідні документи, у зв`язку з чим суд вважав твердження відповідача щодо їх ненадання необґрунтованими.

Щодо висновків контролюючого органу в частині того, що ТОВ "ЗОРЯ" перераховувало до бюджету податок на доходи фізичних осіб з порушенням правил сплати (перерахування) податків у джерела виплати, в зв`язку з чим нараховано грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2018 року по 03.06.2021 року в розмірі 1269266,31 грн., суд погодився з міркуваннями позивача про те, що роблячи висновок про не дотримання ТОВ "ЗОРЯ" термінів сплати контролюючий орган не розділив по податковим періодам суми донарахувань податкових зобов`язань. В даному випадку без розподілу сум на податкові періоди розрахунок податкових зобов`язань за кожний окремий податковий період є неможливим, а отже неможливо виокремити, які суми податкових зобов`язань контролюючий орган донараховує за 2018-2021 роки. Таким чином, строк, протягом якого контролюючий орган мав змогу самостійно визначити суму грошового зобов`язання платника податків, стосовно правомірності нарахування грошових зобов`язань з правовідносин, що виникли до 01.01.2018 року (тобто дати з якої проводилася перевірка), сплив 03.06.2018 року.

З огляду на викладене, з урахуванням встановлених судом обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України, у редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі Закон №996-XIV).

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 вказаного Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 зазначеного Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності, а саме: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Зі змісту наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності здійснюється на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди враховують, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Усталеною є судова практика, що платник, який претендує на підтвердження обґрунтованості заявленої ним податкової вигоди первинними документами, повинен пересвідчитися у правильності оформлення таких документів та у достовірності наведених у цих документах відомостей. В інакшому випадку такий платник несе ризик у сфері податкових правовідносин, оскільки втрачає можливість підтвердити податковий кредит в силу відсутності належним чином оформлених первинних документів.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов`язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв`язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Про відсутність факту здійснення господарської операції також може свідчити, зокрема те, що результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару/надання послуг особою, яка ніколи не продавала товару/не надавала послуг, тощо).

Водночас, сам факт наявності податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки (надання послуг) тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", так само характеризує і податковий облік.

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов`язкових реквізитів).

Практика Верховного Суду, яка, якщо її систематизувати, полягає в тому, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання, ні помилки в оформленні первинних документів самі по собі не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою повноти нарахування ПДВ за період з 01.01.2018 по 30.04.2021 встановлено його заниження за вересень 2019 року на 300164 грн. по податковим накладним із ТОВ "ЗАВОД БУРОВОЇ ТЕХНІКИ "ДСД".

Такі висновки контролюючого органу гуртуються на тому, що ТОВ "ЗАВОД БУРОВОЇ ТЕХНІКИ "ДСД" не декларувало об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, через які відпускало товари, в т.ч. покупцю ТОВ "ЗОРЯ". До перевірки ТОВ "ЗОРЯ" не надано первинні документи, які стали підставою для виписки та реєстрації вищевказаних податкових накладних та підтверджували б фактичне отримання матеріалів, та подальшого їх використання в межах господарської діяльності платника (видаткові накладні, товаро - транспортні накладні, накладні внутрішно-господарського призначення та інше). Перевіркою не встановлено місце отримання товару, походження та рух товару. ТОВ "ЗАВОД БУРОВОЇ ТЕХНІКИ "ДСД" податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2019 року до ГУ ДПС у Донецькій області не надано, податкові зобов`язання з ПДВ не нараховувало. Остання звітність з ПДВ подана ТОВ "ЗАВОД БУРОВОЇ ТЕХНІКИ "ДСД" за лютий 2019 року, свідоцтво платника ПДВ №219316904059 анульовано 11.03.2021 через ненадання декларацій протягом року. При здійснені аналізу баз даних ЄРПН ТОВ "ЗАВОД БУРОВОЇ ТЕХНІКИ "ДСД" протягом періоду січень 2019 року по вересень 2019 року не встановлено походження товару, придбання у інших постачальників, виробництво (тощо), що вказує на відсутність реальних господарських операцій, оскільки неможливо продати товар, який не був придбаним, виробленим та придбавати товари, які в подальшому не були використані у власній господарській діяльності та нікому не реалізовувалися.

На спростування наведених висновків позивач надав суду укладений між ТОВ "ЗОРЯ" (Покупець) та ТОВ "ЗАВОД БУРОВОЇ ТЕХНІКИ "ДСД" (Продавець) договір купівлі-продажу №0508/19 від 05.08.2019 року (далі Договір).

Відповідного до умов цього Договору "Продавець" зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, поставити "Покупцю" конструкційні матеріали, далі - Товар, зазначений в Специфікації №1, що є Додатком до цього Договору, а "Покупець" зобов`язаний прийняти та оплатити поставлений Товар в порядку та строки, передбачені даним Договором. Загальна кількість Товару, що підлягає поставці, по сортам, групам, підгрупам, видам, маркам, типам, розмірам визначаються Специфікацією №1 до Договору. Відповідно до п. 2.3 Договору факт поставки (передачі у власність) кожної партії товару в рамках цього Договору може підтверджуватися або актами приймання- передачі, або видатковими накладними на переданий товар, підписаними уповноваженими представниками обох сторін. Датою поставки (передачі у власність) партії товару вважається дата, що вказана у видатковій накладній або в акті приймання-передачі товару. Продавець не несе відповідальності за пошкодження чи втрату партії товару з моменту поставки (передачі) її Покупцеві відповідно до умов цього пункту та пункту 2.1. цього Договору. Пунктом 3.5 Договору погоджено, що кінцевою датою оплати ціни за товар є 31.12.2019 року.

Відповідно до Специфікацій №1 від 05.08.2019 року до Договору було затверджено характеристики, кількість, номенклатуру й загальну вартість партії Товару, що поставляється. Загальна вартість товару складає 1800986,28 грн. в т.ч. ПДВ.

Поставка товару на адресу ТОВ "ЗОРЯ" здійснювалась силами ТОВ "ЗАВОД БУРОВОЇ ТЕХНІКИ "ДСД" та на кожну партію поставленого товару було складено та підписано видаткову накладну: №027 від 03.09.2019 року на загальну суму 666921,60 грн. (в т.ч. ПДВ: 111153,60 грн.); №028 від 05.09.2019 року на загальну суму 572008,68 грн (в т.ч. ПДВ: 95334,78 грн.); №029 від 06.09.2019 року на загальну суму 562056,00 грн. (в т.ч. ПДВ: 93676,00 грн.).

На підставі відповідних видаткових накладних (за першою подією - відвантаження товару) було складено та зареєстровано податкові накладні: №27 від 03.09.2019 на загальну суму 666921,6 грн. (в т.ч. ПДВ у розмірі 111153,6 грн.); №28 від 05.09.2019 на загальну суму 572008,68 грн. (в т.ч. ПДВ у розмірі 95334,78 грн.); №29 від 06.09.2019 на загальну суму 562056,00 грн. (в т.ч. ПДВ у розмірі 93676,00 грн.).

23.12.2019 ТОВ "ЗОРЯ" (Покупець) та ТОВ "ЗАВОД БУРОВОЇ ТЕХНІКИ "ДСД" уклали додаткову угоду №1 до Договору, в якому у зв`язку з відсутністю можливості сплати коштів за поставлений Товар через скрутне матеріальне становище ТОВ "ЗОРЯ", між Сторонами було досягнуто згоди та продовжено строк кінцевої дати оплати за поставлений товар - 31.12.2020.

Додатковою угодою №2 від 14.12.2020 Сторони погодили, що кінцевою датою оплати ціни за товар є 31.12.2021.

Проте, станом на час розгляду даної справи позивачем не надано суду доказів оплати товару, як і не було надано належних доказів використання придбаного товару в своїй господарській діяльності. При цьому колегія суддів не враховує надану копію внутрішньо-господарської накладної на випуск товару для ремонту зерноскладу, оскільки позивачем не надано доказів його доставки (завантаження/розвантаження) та обліку проведеного ремонту/поліпшення власних основних засобів та наявності у нього відповідних спеціалістів та техніки для її проведення.

Також позивачем не прояснено суду, за яким саме критерієм обирався згаданий контрагент, яким чином передавався/постачався товар, місце його передачі та подальше зберігання.

Верховний Суд у постанові від 3 серпня 2023 року у справі №380/2589/22 наголосив, що при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

У постанові від 14 лютого 2020 року (адміністративне провадження №К/9901/26975/18) Верховний Суд зробив висновок, що у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною першою статті 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести, що у нього були встановлені законом підстави для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми податкового зобов`язання. З`ясовуючи обставини щодо реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи контролюючого органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що зі змісту наданих позивачем на підтвердження фактичного здійснення спірної господарської операції документів неможливо встановити наявність ділової мети при укладанні договору, а також факту використання результатів згаданої операції позивачем у власній господарській діяльності, що спростовує доводи позивача про реальність здійснення господарської операції.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками податкового органу в частині заниження позивачем ПДВ у вересні 2019 року на суму 300164 грн.

Щодо висновків акту перевірки про заниження позивачем у вересні 2018 року ПДВ на суму 16770 грн. отриманих від ПП "АЗОВНЕРУДГЕОЛОГІЯ" у вартості послуг по бурінню артезіанської свердловини, слід зазначити наступне.

Так з матеріалів справи вбачається, що в межах виконання договору №02/07 від 02.07.2018 листом №20/7 від 20.07.2018 року ПП "АЗОВНЕРУДГЕОЛОГІЯ" було повідомлено ТОВ "ЗОРЯ", що рамках Договору №02/07 від 02.07.2018 ПП "АЗОВНЕРУДГЕОЛОГІЯ" для ТОВ "ЗОРЯ" було надано роботи з буріння артезіанської свердловини орієнтовною глибиною 130 м. за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, село Новоселівка, вулиця Івана Франка. Звертаємо Вашу увагу, що після закінчення виконаних робіт було встановлено, що вода у свердловині виявилася забрудненою: присутні значні домішки піску та завислих частинок. Також, мінералізація води підвищена та становить 3,5 мг/л, загальна жорсткість становить 15 мг-екв/л. У природному вигляді вода з даної артсвердловини не відповідає вимогам, які пред`являються до якості питної води, тому не придатна для питного водопостачання".

На підставі цього листа Директором ТОВ "ЗОРЯ" прийнято наказ №4 від 20.07.2018 року щодо неможливості введення в експлуатацію артезіанської свердловини та заборона використання.

За висновками контролюючого органу ТОВ "ЗОРЯ" у складі основних засобів та незавершених капітальних інвестицій артезіанська свердловина не рахується, в експлуатацію не вводилася, діяльність, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу, не встановлена.

На обґрунтування власної правової позиції позивач наполягає, що використання артезіанської свердловини, якою забезпечується постачання питної води, є необхідним для забезпечення ведення його господарської діяльності.

Водночас, апеляційним судом враховано, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ЗОРЯ" здійснює наступні види діяльності: 1) Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 2) Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 3) Розведення свиней; 4) Допоміжна діяльність у рослинництві; 5) Виробництво м`ясних продуктів; 6) Виробництво олії та тваринних жирів; 7) Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 8) Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; 9) Вантажний автомобільний транспорт, є незрозумілим, яким чином постачання питної води пов`язано із господарською діяльність позивача.

Також позивачем не надано доказів на підтвердження діяльності, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією питної води або наданням відповідних послуг, спрямованих на отримання доходу.

Слід також додати, що відповідно до наданих первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку на балансі (поза балансом) ТОВ "ЗОРЯ" у складі основних засобів та незавершених капітальних інвестицій артезіанська свердловина не рахується, в експлуатацію не вводилася.

У постанові Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №825/3990/14 викладена правова позиція, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками податкового органу в частині заниження позивачем ПДВ у вересні 2018 року на суму 16770 грн.

Щодо висновків акту перевірки в частині утримання ТОВ "ЗОРЯ" податку на доходи фізичних осіб.

Так, відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За правилами підпунктів "а", "б" пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного бачення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

За правилами підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу -єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до підпунктів 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського гал, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Якщо одатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого зарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Таким чином законодавство ставить до податкових агентів вимогу перераховувати податок за доходи фізичних осіб (у випадку нарахування, але невиплати доходу платнику податків) у межах строків, передбачених для місячного податкового періоду, в якому зарахований такий дохід.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, зазначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у зазначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення додаткового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, зазначається календарною датою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

За даними перевірки оподатковуваний дохід нараховувався та виплачувався податковим агентом ТОВ "ЗОРЯ", податок на доходи фізичних осіб утримувався з нарахованого доходу, але до бюджету перераховувався не в повному обсязі, а саме: перевіркою рахунку 64 "Розрахунки по податку на доходи фізичних осіб" встановлено, що на початок перевірки станом на 01.01.2018 рахувалось К-т сальдо по податку на доходи фізичних осіб з орендної плати (пай) в розмірі 314566,44 грн. За період з 01.01.2018 року по 03.06.2021 року ТОВ "ЗОРЯ" нараховано (утримано) податок на доходи фізичних осіб в сумі 1866557,55 грн. Перераховано до бюджету за відповідний період 893338,56 грн. Станом на 03.06.2021 року заборгованість перед бюджетом по податку на доходи фізичних осіб рахується в розмірі 1287785,43 грн. В ході перевірки встановлено, що відповідно даним Обігово-сальдових відомостей, Розрахунково-платіжних відомостей станом на 03.06.2021 року заборгованість по орендній платі за паї відсутня, а по виплаті заробітної плати поточна за травень 2021 року. Останній день сплати податку з нарахованого, але не виплаченого доходу за травень 2021 року 30.06.2021 року. Але решту заборгованості в розмірі 1269266,31 грн. (1287785,43 грн. - 18519,12 грн = 1269266,31 грн.) необхідно було перерахувати ще в травні 2021 року.

Ураховуючи, що перевіркою встановлено та не заперечується позивачем, що ТОВ "ЗОРЯ" не перерахувало у травні 2021 року заборгованості в розмірі 1269266,31 грн., колегія суддів погоджується з доводами контролюючого органу про наявність підстав для нарахування такому платнику податків грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2018 року по 03.06.2021 року в розмірі 1269266,31 грн.

У зв`язку із цим колегія суддів вважає помилковим посилання позивача на недотримання контролюючим органом приписів статті 102 ПК України.

Отже, за наведених обставин колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "ЗОРЯ" та скасування спірних податкових повідомлені-рішень.

Таким чином доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що призвело до порушення норм матеріального права та неправильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відтак, апеляційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити повністю.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення суду, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов

Повне судове рішення складено 4 червня 2024 року.