Постанова

від 04.06.2024 по справі 400/9746/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/9746/21

Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А. Місце ухвалення рішення: м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А.І.

Ступакової І.Г.

при секретарі Качуренко В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Дошкільного навчального закладу № 131 м. Миколаєва на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року по справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Дошкільного навчального закладу № 131 м. Миколаєва про застосування заходу реагування,-

В С Т А Н О В И Л А :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області звернулося до суду з позовом про застосування до Дошкільного навчального закладу № 131 м. Миколаєва (далі - відповідач) заходу реагування у виді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовані за адресою Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Зої Космодем`янської, буд. 12А до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що провівши перевірку об`єкта відповідача виявлено особливо небезпечні порушення вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Дошкільного навчального закладу № 131 м. Миколаєва задоволено.

Застосовано до Дошкільного навчального закладу № 131 м. Миколаєва захід реагування у виді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовані за адресою: вул. Зої Космодем`янської, буд. 12А, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54037, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Дошкільний навчальний заклад № 131 м. Миколаєва подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що застосований захід реагування не є співмірним з характером допущених порушень та ступенем небезпеки, не пропорційним меті застосування та впливає на права третіх осіб. Судом першої інстанції не враховано права дітей на здобуття дошкільної освіти в умовах воєнного стану, оскільки позивач один функціонуючий заклад дошкільної освіти, який отримав акт огляду щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття в мікрорайоні Широка Балка м. Миколаєва. Вказує, що наразі судом першої інстанції позбавлено 203 дитини на здобуття дошкільної освіти. Посилаючись на рішення Верховного Суду у справі № 640/3180/2065 вказує, що поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Апелянт вважає що судом першої інстанції рішення було прийнято передчасно, оскільки станом на теперішній час із 9 порушень пожежної та техногенної безпеки передбачених в адміністративному позову усунуто 6 порушення, 3 порушень будуть усунуті найближчим часом.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів колегія суддів вважає приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 08.12.2020 № 496 та посвідчення на проведення перевірки від 03.08.2021 № 621 посадові особи позивача з 03.08.2021 по 09.08.2021 здійснили планову перевірку об`єкта відповідача Дошкільного навчального закладу № 131 м. Миколаєва, розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Зої Космодем`янської, будинок 13-А на предмет дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки складений акт від 09.08.2021 № 698, в якому зафіксовані порушення, зокрема, і такі, які є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Акт перевірки підписаний в.о. завідуючої без зауважень. Примірник акта вручений відповідачу 09.08.2021 під підпис.

Вважаючи, що подальшу роботу Дошкільного навчального закладу № 131 м. Миколаєва у зв`язку із виявленими порушеннями необхідно зупинити до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, оскільки вони створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення по справі, виходив з того, що відповідач не подав суду доказів усунення виявлених перевіркою порушень в повному обсязі, а суд оцінивши зміст не усунутих на момент розгляду справи порушень і дійшов висновку, що вони, є тими обставинами, які можуть призвести до настання реальної загрози життю та здоров`ю людей, що підставою для застосування до Дошкільного закладу заходів реагування.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403.

Отже, дія Кодексу цивільного захисту України поширюється та визначає права та обов`язки, зокрема підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Згідно зі ст. 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.12 р. № 5403-VI (надалі КЦЗ) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно ст. 65 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: 1) центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 66 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 67 КЦЗ до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: 1) здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; 11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; 12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно ч. 2 ст. 68 КЦЗ у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, орган державного нагляду (контролю): складає або припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, або звертається до адміністративного суду з відповідним позовом щодо повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. (ч. 2 ст. 70 КЦЗ України).

Крім того, слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Водночас поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері, а тому доводи апелянта з посиланням на висновки Верховного Суду є безпідставними.

Досліджуючи наведені Головним управлінням ДСНС України у Миколаївській області підстави для звернення з позовом про застосування заходів реагування, колегія суддів враховує, що таке звернення обумовлено, перш за все, наявністю загрози життю та здоров`ю людей до усунення відповідачем порушень.

Як вже зазначалось вище, в ході проведення посадовими особами ГУ ДСНС України у Миколаївській області перевірки відповідача щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, було встановлено дев`ять порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:

l. З`єднання, відгалуження та окiнцювання жил проводiв i кабелів в розподільчих коробках виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо) (порушено пункт 1,6 роз. IV правил пожежної безпеки в Україні, відповідно до якого з`єднання, відгалуження та окiнцювання жил, проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів).

2. Вимикач в приміщенні котельнi встановлено на горючій основі без підкладання пiд нього суцільного негорючого мaтepiaлy, що виступає за габарити апарата не менше нiж на 0,01 метра ( порушено п 1.17 розділу IV правил пожежної безпеки в Україні, відповідно до якого електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повиннi встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням пiд них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше нiж на 0,0l метра.)

3. Допускається використання в газовій котельнi світильника з лампою розжарювання без захисного суцільного скла (ковпака) (порушено п. 1.18 роздiлу IV правил пожежної безпеки в Україні, відповідно до якого забороняється використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпака), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів)

4. Допускається експлуатація проводу з пошкодженою ізоляцією, що живить холодильник (порушено пункт 1.18 розділу IV правил пожежної безпеки в Україні, відповідно до якого забороняється експлуатація кабелів i проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцію).

5. Будівлю та споруди не обладнано пристроями захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (порушено пункт 2.19 розділу IV ППБУ, відповідно до якого захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд.");

6. Лінію живлення до побутового кондиціонера у примащені актової зали не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту кондиционерів (порушено пункт 2.26 розлiлу IV ППБУ вiдповiдно до якого лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи ккондиціонерів необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявностi захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів)

7. Під час експлуатації об`єктів допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема ДНЗ № 131 не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.3.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" з підписанням відповідних актів ( порушено пункт 22 розділу II ППБУ, відповідно до якого під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта);

8. Приміщення ДНЗ № 131 не обладнано системою оповіщення та управління евакуацією людей при пожежі, відповідно до ДБН В.2.5.- 56:2014 "Системи протипожежного захисту" (порушено пункт 1.2 розділу V ППБУ, відповідно до якого будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту");

9. Не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників ВП- 2, відповідно до «Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників» затверджених наказом Міністерства Внутрішніх справ України вiд 15 січня 2018 року №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 23.02.2018 року №225/316777. Відсутні раструби на вогнегасниках (порушено пункт 3.17 розділу ІV ППБУ, відповідно до якого Технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи вiд 02 квітня 2004 року, №152, зареєстрованих у Міністерстві юстицiї України 29 квітня 2004 року за № 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників, Загальні технічні вимоги.)

Так, з матеріалів справи вбачається, що залишаються не усунутими 3 порушення із 9 виявлених порушень, а саме:

1. (Пункт 5 позову) Будівлю та споруди не обладнано пристроями захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (порушено пункт 2.19 розділу IV ППБУ, відповідно до якого захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд.");

2. (Пункт 7 позову) Під час експлуатації об`єктів допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема ДНЗ № 131 не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.3.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" з підписанням відповідних актів ( порушено пункт 22 розділу II ППБУ, відповідно до якого під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта);

3. (Пункт 8 позову) Приміщення ДНЗ № 131 не обладнано системою оповіщення та управління евакуацією людей при пожежі, відповідно до ДБН В.2.5.- 56:2014 "Системи протипожежного захисту" (порушено пункт 1.2 розділу V ППБУ, відповідно до якого будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту")

Аналіз цих неусунутих порушень свідчить, що у своїй сукупності зумовлює перебування відвідувачів та персоналу закладу в умовах реальної загрози їхньому життю та здоров`ю.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції апелянтом не зазначається про усунення всіх виявлених порушень, а також не спростовується встановлений контролюючим органом факт наявності останніх, апелянт лише зазначає про намір усунути найближчим часом порушення, які були встановлені під час перевірки.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності доказів, що обставини, які стали підставою для звернення позивача до адміністративного суду щодо застосування до відповідача заходів реагування перестали існувати або усунуті, а тому правомірно задовольнив позов Головного управління ДСНС України у Миколаївській області.

Водночас, відповідач згідно частини п`ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", може звернутися до ГУ ДСНС у Миколаївській області із відповідним повідомленням про усунення ним усіх встановлених судом порушень та щодо відновлення роботи після призупинення.

Щодо доводів апеляційної скарги про що позивачем недоведено наявність загрози життю та здоров`ю людей, а судом першої інстанції не перевірено фактичну наявність цих порушень слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що Акт перевірки місить конкретні порушення, та посилання на нормативні акти, які встановлюють норми і правила улаштування і утримання господарства, будівель, споруд і приміщень з метою недопущення виникнення пожеж та аварій, будь-яких скарг під час проведення позапланового заходу, чи заперечень на Акт який вручено під особистий підпис представнику відповідача під час перевірки та після неї не надходило.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи сторін суд апеляційної інстанції вважає встановлені порушення суттєвими, оскільки такі порушення можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища.

Слід зазначити, що відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей.

Також, відсутність системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей не дає змоги вчасно сповістити людей, які перебувають у будівлі про пожежу та небезпечні її фактори (полум`я, продукти горіння). Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів звертає увагу, що пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо може до неї призвести але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі або підвищують ризик розвитку пожеж. Тобто, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Суд зазначає, що існування хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Щодо доводів апелянта про співрозмірність та пропорційність заходу реагування та про те, що кожен має право на освіту та про не врахування судом першої інстанції прав дітей на здобуття дошкільної освіти, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи доведено, що під час перевірки виявлено ряд порушень законодавства із забезпечення пожежної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, тому в даному випадку зазначення апелянтом про співрозмірність застосування такого заходу реагування як повне зупинення роботи школи є недоречним, оскільки відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно вимог Кодексу цивільного захисту України Головне управління зобов`язане вимагати зупинення роботи об`єкта до повного усунення порушень техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту населення, які створюють загрозу людям.

Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно частини 3 статті 3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони життя та здоров`я.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень, а застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки та не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

В свою чергу відповідачем ні до суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції не надано жодного доказу в підтвердження відсутності порушень, а також доказів усунення всіх виявлених порушень.

З огляду на викладене, колегія судідв дійшла висновку про те, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом щодо використання приміщення для проведення навчального процессу, тому зазначене, на думку колегії суддів, свідчить про співмірність заходу реагування, який просить вжити позивач наслідком встановлення виявленних порушень.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 262, 263, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Дошкільного навчального закладу № 131 м. Миколаєва залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 червня 2024 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова