Ухвала

від 04.06.2024 по справі 420/28514/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/28514/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коіваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БРИС-БОСФОР УКРАЇНА" про ухвалення додаткового рішення,-

В С Т А Н О В И В:

18.10.2023 ТОВ "БРИС-БОСФОР УКРАЇНА" звернулося до адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань реєстрації податкових накладних №9568430/38912239 від 21.09.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 30.08.2023 року; зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №12 від 30.08.2023 року в ЄРПН датою її фактичного подання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 адміністративний позов товариства задоволено повністю.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

24.05.2024 позивач звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2500,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви зазначається, що при прийнятті постанови судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи поданої заяви та матеріали справи, колегія суддів доходить до наступного.

Так, частиною першою статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За приписами підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 322 КАС України, у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частин першої та третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з положеннями статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що 27.02.2024 від ТОВ "БРИС-БОСФОР УКРАЇНА" до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому також ставилося питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

До відзиву було надано:

- Акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 26.02.2024 №26-002-2024-1 по складанню відзиву на апеляційну скаргу по справі №420/28514/23 на суму 2500 грн.;

- Розрахунок суми судових витрат у розмірі 2500 грн. із складання відзиву на апеляційну скаргу по справі №420/28514/23;

- Довідку від 26.02.2024 про сплату послуги адвоката із складання відзиву на апеляційну скаргу по справі №420/28514/23 у розмірі 2500 грн.

Відповідно до практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічний підхід зазначений і у постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №200/10535/19-а, від 18.03.2021 у справі №520/4012/19, від 23.04.2021 у справі №521/15516/19, від 14.06.2021 у справі №826/13244/16.

У постановах від 25.08.2022 у справі №640/16576/19, від 10.02.2022 у справі №440/7120/20, від 01.12.2021 у справі №640/26041/19 Верховний Суд сформулював правовий висновок про те послуга складання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до положень статті 134 КАС України, здійснюється на власний розсуд особи, яка надає правничу допомогу та не є обов`язковим.

В контексті наведеного колегія суддів також враховує, що стосовно вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

Ураховуючи, що складання відзиву на апеляційну скаргу не є обов`язковим, та позивачем не доведено суду, що витрати по його складанню були необхідними і неминучими, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2500,00 грн. за складання відзиву на апеляційну скаргу.

Відтак, заява ТОВ "БРИС-БОСФОР УКРАЇНА" про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 139, 252, 256 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БРИС-БОСФОР УКРАЇНА" про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду відповідно до ч. 5 ст. 252 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов