Постанова

від 04.06.2024 по справі 140/6440/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/6440/22 пров. № А/857/4675/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої суддіХобор Р.Б.,

суддів: Бруновської Н.В., Запотічного І.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в м. Львові, апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року, ухвалене суддею Сорокою Ю.Ю. в місті Луцьку, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 140/6440/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернувся в суд з позовом до відповідача та просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 (далі - постанова № 168), в розмірі 30 000 грн щомісячно, починаючи з 24.02.2022 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду, відповідно до постанови № 168, в розмірі 30 000 грн щомісячно, починаючи з 24.02.2022 року по даний час.

29 грудня 2023 року Волинський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив частково.

Визнав протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони уВолинській області щодо не проведення нарахування і виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченоїпостановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року.

Зобов`язав Територіальне управління Служби судової охорони у Волинській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченоїпостановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168,в розмірі 30000 грн. на місяць, за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року.

У задоволенні інших позовних вимог відмовив.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Служби судової охорони уВолинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2000,00 грн.

Приймаючи рішення у цій справі суд першої інстанції виходив з того, що з 24.02.2022 року у співробітників Служби судової охорони виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000,00 гривень щомісячно, а з 19.07.2022 року до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць. Реалізація цього права, на думку суду першої інстанції, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що виплата додаткової винагороди має здійснюватися на підставі наказів командирів (начальників), в межах фонду оплати праці. Відповідач також вказав, що в січні 2022 року затверджено кошторис на 2022 рік Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області, і в такому кошторисі видатки на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168, не затверджувалися. Додатково зазначив, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено Законом про Державний бюджет України.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що позивачка з 24.02.2020 року проходить службу в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Волинській області на посаді головного спеціаліста режимно-секретного органу управління.

Починаючи з 24.02.2022 року, відповідач не нараховував та не виплачував позиваці додаткову винагороду, відповідно до положеньпостанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Позивачка звернулася до відповідача з рапортом 09 вересня 2022 року, в якому просила здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до положеньпостанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Територіальне управління Служби судової охорони у Волинській області у листі від 22.09.2022 року повідомило позивачку про те, що відповідачем ведеться відповідна робота щодо отримання з державного бюджету додаткових асигнувань для виплати співробітникам Служби судової охорони зазначеної додаткової винагороди.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, апеляційний суд виходить із такого.

На виконанняУказів Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінет Міністрів України прийнявпостанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

У пункті 5 цієїпостановизазначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Отже, з 24.02.2022 року працівники Служби судової охорони мають право на виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 грн.

Далі постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 року № 793 внесені, зокрема, такі зміни до постанови № 168:

- в абзаці першому пункту 1постановислова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць".

Як встановив апеляційний суд, додаткова винагорода позивачці, на підставі вказаних норм, не виплачувалась, внаслідок чого позивачка звернулася з позовом до суду.

21 вересня 2023 року набрало законної сили рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у зразковій справі № 260/3564/22 про виплату додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони.

Відповідно до частини 3 статті 291КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:

а) позивачем є співробітник Служби судової охорони;

б) відповідачем є центральний орган управління (Центральний апарат) або територіальний підрозділ (територіальне управління) Служби судової охорони;

в) предметом спору є додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168;

г) спір виник внаслідок невиплати співробітнику Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168;

г) предметом позову є позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача щодо ненарахування і невиплати додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168, та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити таку винагороду, починаючи з 24 лютого 2022 року (стягнення з відповідача суми додаткової винагороди за певний період).

Апеляційний суд встановив те, що справа за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, має усі, визначені Верховним Судом за результатами розгляду зразкової справи № 260/3564/22, ознаки типової справи, а тому є типовою справою, в розумінні КАС України.

Тому, під час розгляду цієї справи, апеляційний суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року за результатами розгляду зразкової справи №260/3564/22 (далі рішення у справі №260/3564/22).

Так, у рішенні у справі № 260/3564/22 вказано, що висновки Верховного Суду у цій зразковій справі щодо застосування постанови № 168 у посутньому зв`язку з положеннями статей 43 і 58 Конституції України, статей 161, 165 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», нормами Порядку № 384 і Порядку № 396 належить застосовувати в адміністративних справах про виплату на користь співробітників Служби судової охорони додаткової винагороди у правовідносинах, що виникли з 24 лютого 2022 року.

Висновки Верховного Суду у зразковій справі зводяться до наступного:

- співробітник Служби судової охорони має право на виплату додаткової винагороди з 24.02.2022 року, відповідно до постанови № 168, в розмірі 30 000 грн щомісячно, незалежно від наявності для цього бюджетних асигнувань.

- зміст внесених постановою № 168, в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість «30000 гривень щомісячно», не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже, за загальним правилом, заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Апеляційний суд встановив те, що позивачка є працівником Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області, а тому, відповідно до норм постанови № 168, має право на додаткову грошову винагороду в розмірі 30000 грн. з 24.02.2022 року незалежно від наявності для цього бюджетних асигнувань.

Позивачка просила здійснити виплату додаткової грошової винагороди в розмірі, передбаченому постановою № 168 по даний час.

Водночас, постановою від 20 січня 2023 року № 43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», яка набрала законної сили 21 січня 2023 року, Кабінет Міністрів України вніс зміни до Постанови № 168 в частині переліку осіб, які на період дії воєнного стану мають право на додаткову винагороду в розмірі до 30000 гривень. Зокрема, з переліку, зазначеному упершому реченні абзацу першого Постанови № 168 виключені співробітники Служби судової охорони.

Таким чином, з 21 січня 2023 року співробітникам Служби судової охорони припинено виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн., передбаченої Постановою № 168.

Отже, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що позивачка має право на виплату додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень з 24.02.2022 року по 20.01.2023 року, що є підставою для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року в справі № 140/6440/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська І. І. Запотічний