Ухвала

від 04.06.2024 по справі 360/1351/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 червня 2024 року

м. Київ

справа № 360/1351/21

адміністративне провадження № К/990/18851/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Забайрачного Володимира Анатолійовича на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці та Державної служби України з питань праці про визнання протиправними та скасування висновку, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Луганській області та Державної служби України з питань праці, в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців територіальних органів Державної служби України з питань праці, які займають посади державної служби категорії "Б" в частині надання негативної оцінки результатам службової діяльності ОСОБА_1 , затвердженого наказом т.в.о. Голови державної служби України з питань праці ОСОБА_2 від 9 грудня 2020 року №664-к;

- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. голови Державної служби України з питань праці Сажієнка В. №119-кт від 11 грудня 2020 року №119-кт «Про звільнення ОСОБА_3 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного Управління Держпраці у Луганській області з 17 лютого 2021 року;

- стягнути з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 грудня 2020 року по день ухвалення судового рішення з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Після уточнення позовних вимог позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців територіальних органів Державної служби України з питань праці, які займають посади державної служби категорії "Б" в частині надання негативної оцінки результатам службової діяльності ОСОБА_1 , затвердженого наказом т.в.о. Голови державної служби України з питань праці ОСОБА_2 від 9 грудня 2020 року №664-к;

- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. голови Державної служби України з питань праці Сажієнка В. №119-кт від 11 грудня 2020 року №119-кт «Про звільнення ОСОБА_3 »;

- визнати протиправними та скасувати Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2020 рік ОСОБА_1 , складені тимчасово виконуючим обов`язки начальника, заступником начальника Головного управління Держпраці у Луганській області ОСОБА_4 30 листопада 2020 року;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного Управління Держпраці у Луганській області з 17 лютого 2021 року;

- стягнути з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 грудня 2020 року по день ухвалення судового рішення з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року, ухвалений в порядку загального позовного провадження, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців територіальних органів Державної служби України з питань праці, які займають посади державної служби категорії "Б" в частині надання негативної оцінки результатам службової діяльності ОСОБА_1 , затвердженого наказом т.в.о. Голови державної служби України з питань праці ОСОБА_2 від 09 грудня 2020 року №664-к. Визнано протиправним та скасовано наказ т.в.о. голови Державної служби України з питань праці Сажієнка В. №119-кт від 11 грудня 2020 року №119-кт «Про звільнення ОСОБА_3 ». Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держпраці у Луганській області від 16 лютого 2020 року № 111-к «Про оголошення наказу Державної служби з питань праці від 11 грудня 2019 року № 119-кт «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного Управління Держпраці у Луганській області з 17 лютого 2021 року. Стягнуто зі Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 17 лютого 2021 року по 01 лютого 2024 року у сумі 711 784,00 грн, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року апеляційні скарги Державної служби України з питань праці та Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці задоволено. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

15 травня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у цій справі.

Предметом спору у цій справі є правильність висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності, що стало наслідком звільнення позивача з держаної служби через негативну оцінку.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Оскаржуючи рішення суду апеляційної інстанції, представник позивача послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначив, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, які викладені у постановах від 30 вересня 2020 року у справі №560/1764/19 та від 26 січня 2023 року у справі №140/318/21.

Зокрема, заявник зазначає, що критерії оцінювання не можуть підміняти обов`язок суб`єкта оцінювання навести відповідні обґрунтування щодо виставлених державному службовцю балів, адже не є тотожними поняттями.

Також скаржник, посилаючись на правові позиції Верховного Суду, вказав, що висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності не можна вважати обґрунтованим, при застосуванні формального підходу щодо наведення обґрунтування виставлених балів по кожному із п`яти завдань.

Верховний Суд зазначає, що відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права, щодо якої Верховним Судом сформований висновок щодо її застосування у подібних правовідносинах.

Аналізуючи доводи касаційної скарги, Судом установлено, що представник позивача у касаційній скарзі вказує на те, що суд апеляційної інстанції при вирішенні спору, хоч і послався, але не врахував вищевказані позиції Верховного Суду, не звернув увагу на формальний підхід щодо наведення обґрунтування виставлених ОСОБА_1 балів по кожному із завдань, обмежився лише цитуванням критеріїв, визначених додатком 4 до Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, яка затверджена постановою Кабінетом Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 (далі - Порядок).

Проте Верховний Суд зазначає, що судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач надав оцінку з кожного виконаного завдання, ключових показників результатів, ефективності та якості службової діяльності державного службовця. Як зазначив суд апеляційної інстанції, з урахуванням оцінювання результатів службової діяльності позивача, відповідач застосував визначені додатком 4 до Порядку критерії, обґрунтував виставлені ОСОБА_1 бали по кожному із завдань, а також середній бал.

На противагу мотивам суду апеляційної інстанції та встановлених цим судом обставин, скаржник в касаційній скарзі зазначає, що обґрунтування виставлених балів під час оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , наведене відповідачем, унеможливлює встановлення допущених недоліків, їхні кількісні, якісні чи інші характераистики.

З огляду на такі викладені доводи в касаційній скарзі Суд звертає увагу представника позивача, що у відповідності до приписів частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, проте скаржник обґрунтовує підставу касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, саме на переоцінці всановлених судом обставин виконання позивачем ключових показників результатів, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, що своєю чергою не може бути підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, в тому числі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Отже, Верховний Суд відхиляє посилання представника позивача на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відтак, скаржником не викладені передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції може буте переглянуте судом касаційної інстанції на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Забайрачного Володимира Анатолійовича на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці та Державної служби України з питань праці про визнання протиправними та скасування висновку, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

3. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяС.А. Уханенко