Постанова

від 30.05.2024 по справі 620/9634/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року

м. Київ

справа № 620/9634/21

адміністративне провадження № К/990/33235/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 620/9634/21

за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернігівській області (Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці) про визнання протиправними та скасування попередження та припису, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року, постановлену у складі головуючої судді Тихоненко О.М., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року, ухвалену у складі: головуючого судді Грибан І.О., суддів Кузьмишиної О.М., Парінова А.Б.,

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області (далі - відповідач) з вимогами визнати протиправними та скасувати попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №25-21-084/0097 від 06.07.2021, а також припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №25-21-084/0538-0313 від 06 липня 2021 року.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.02.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2023, позов задоволено частково:

- визнано протиправним і скасовано припис Управління Держпраці у Чернігівській області про усунення виявлених порушень законодавства про працю №25-21-084/0538-0313 від 06.07.2021;

- у задоволенні інших вимог відмовлено.

08 червня 2023 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про заміну сторони виконавчого провадження, у якій просив замінити Управління Держпраці в Чернігівській області на його правонаступника - Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44681053; вул. Вавілових, 10, м. Київ, 04060).

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.06.2023, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023, задоволено заяву позивача: замінено сторону у виконавчому провадженні у справі № 620/9634/21 з Управління Держпраці в Чернігівській області на правонаступника - Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44681053, вул. Вавілових, 10, м. Київ, 04060).

Задовольняючи заяву позивача, суди попередніх інстанцій виходили з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» було ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці та замість них утворені міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, на які покладено завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються.

Як зазначили суди попередніх інстанцій, у спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

Таким чином, установивши, що функції Управління Держпраці в Чернігівській області були передані Центральному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці, суди попередніх інстанцій вважали, що в останнє є правонаступником ліквідованого позивача, у зв`язку з чим здійснили його заміну.

ІI. Провадження в суді касаційної інстанції

06 листопада 2023 року до Суду від Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшла касаційна скарга на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023, у якій скаржник просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.

На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що в спірних правовідносинах юридичною формою припинення Управління Держпраці в Чернігівській області була ліквідація, а не реорганізація, як помилково вважали суди попередніх інстанцій.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» прийнято рішення саме ліквідувати (а не реорганізувати) як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком, в якому наявне і Управління Держпраці у Чернігівській області.

Щодо висновків судів попередніх інстанцій про те, що на Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці були покладені аналогічні завдання та функції, то скаржник зазначає, що навіть попри те, що держава не відмовилася від функціональних повноважень органу, що ліквідується, наділивши такими ж повноваженнями новостворене Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, наразі немає жодного нормативно-правового акта чи іншого документа (передавального акта, розподільчого балансу тощо), який би підтверджував перехід майнових прав та обов`язків Управління Держпраці у Чернігівській області до правонаступника. Для встановлення факту реорганізації необхідно оцінювати сукупність ознак реорганізації в цілому. Принцип безперервності виконання державою певних функцій не може автоматично означати, що має місце саме процес реорганізації та відповідно правонаступництва.

Позивач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.

Ухвалою Суду від 16 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За правилами частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Частиною четвертою статті 379 КАС України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону №1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - Порядок № 845).

Пунктом 2 Порядку №845 передбачено, що безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Виконавчі документи - це оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з пунктом 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до пункту 6 Порядку №845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

- заяву про виконання такого ;

- оригінал виконавчого документа;

- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

- оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

IV. Позиція Верховного Суду

Оскаржувані у цій справі судові рішення прийняті судами попередніх інстанцій за наслідками розгляду заяви позивача, у якій він просив здійснити заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №620/9634/21.

У постанові від 11.10.2019 у справі № 812/1408/16 Верховний Суд констатував, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. Законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.

У постанові від 18.03.2024 у справі № 826/6799/15 Верховний Суд зазначив, що підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб`єкта владних повноважень є або припинення суб`єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого (іншим), внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень.

Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під цим терміном розуміють перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. Обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, у межах вирішення питання, яке є предметом розгляду в цій справі, для встановлення факту правонаступництва визначальним є встановлення або припинення Управління Держпраці у Чернігівській області або переходу його функцій (адміністративної компетенції), з яких виник спір, до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

У цій справі спір виник щодо припису Управління Держпраці у Чернігівській області від 06.07.2021 №25-21-084/0538-0313, яким позивача зобов`язано усунути порушення законодавства про працю, виявлені під час інспекційного відвідування, що проводилося відповідачем відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823.

Отже, спір у цій справі виник у відносинах, пов`язаних із реалізацією Державною службою України з питань праці в особі її територіального органу - Управління Держпраці у Чернігівській області - компетенції з державного контролю за дотриманням законодавства про працю.

Як правильно з`ясовано судами попередніх інстанцій, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 №14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» (далі - Постанова №14) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком, згідно з додатком 1, зокрема Управління Держпраці в Чернігівській області.

Пунктом 2 Постанови №14 вирішено утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком, згідно з додатком 2, зокрема Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

Пунктом 3 Постанови №14 установлено, що територіальні органи Державної служби з питань праці, які ліквідуються, згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Державної служби з питань праці і прийняттям рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною службою з питань праці після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворені згідно з пунктом 2 цієї постанови, затвердження положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються, згідно з пунктом 1, зокрема Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Управління Держпраці у Чернігівській області, Головного управління Держпраці у Київській області, Управління Держпраці у Черкаській області.

23 вересня 2022 року Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань унесено відповідний запис.

Наказом Державної служби України з питань праці №233 від 05.12.2022 «Про можливість забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій» погоджено пропозицію Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо можливості забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій, визначених положенням про Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженим наказом Державної служби України з питань праці від 23.09.2022 №172, та іншими нормативно-правовими актами, з 06.12.2022.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що владно-управлінські функції, з приводу реалізації яких виник спір, з 06.12.2022 передані Центральному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці.

За таких обставин, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в цій справі наявні передбачені у статті 379 КАС України підстави для заміни сторони виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

V. Судові витрати

Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко