Ухвала

від 30.05.2024 по справі 320/18495/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 травня 2024 року

м. Київ

справа №320/18495/23

адміністративне провадження № К/990/20956/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області

на рішення Київського окружного адміністративного суду 07 лютого 2024 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року

у справі №320/18495/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснослобідський відгодівельний комплекс"

до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду 07 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №320/18495/23, предметом спору у якій є визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації від 14 лютого 2023 року №8261908/39483542, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 06 жовтня 2022 року №1; зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 06 жовтня 2022 року №1 датою її первинного подання на реєстрацію, а саме: 31 жовтня 2022 року; визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації від 14 лютого 2023 року №8261907/39483542, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 06 жовтня 2022 року №2; зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 06 жовтня 2022 року №2 датою її первинного подання на реєстрацію, а саме: 31 жовтня 2022 року; визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації від 14 лютого 2023 року №8261906/39483542, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 07 жовтня 2022 року №3; зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 07 жовтня 2022 року №3 датою її первинного подання на реєстрацію, а саме: 31 жовтня 2022 року; визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації від 14 лютого 2023 №8261904/39483542, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 12 жовтня 2022 року №4; зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 12 жовтня 2022 року №4 датою її первинного подання на реєстрацію, а саме: 31 жовтня 2022 року; визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації від 14 лютого 2023 року №8261905/39483542, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 12 жовтня 2022 року №5; зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 12 жовтня 2022 року №5 датою її первинного подання на реєстрацію, а саме: 31 жовтня 2022 року; визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації від 14 лютого 2023 року №8261902/39483542, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 19 жовтня 2022 року №6; зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН накладну від 19 жовтня 2022 року №6 датою її первинного подання на реєстрацію, а саме: 16 листопада 2022 року; визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації від 14 лютого 2023 року №8261903/39483542, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 19 жовтня 2022 року №7; зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 19 жовтня 2022 року №7 датою її первинного подання на реєстрацію, а саме: 15 листопада 2022 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду 07 лютого 2024 року, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного провадження, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду 07 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №320/18495/23, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Так, у касаційній скарзі заявник посилався на те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника.

Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційний скарзі.

Крім того, вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Касаційна скарга не містить жодних аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є необґрунтованими, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду 07 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №320/18495/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснослобідський відгодівельний комплекс" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіР.Ф. Ханова Л.І. Бившева В.В. Хохуляк