Ухвала

від 04.06.2024 по справі 640/31966/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 червня 2024 року

м. Київ

справа №640/31966/21

адміністративне провадження № К/990/20332/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Юрченко В.П., Гімона М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №640/31966/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрамакс» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.08.2022 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрамакс» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Головним управлінням ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2022 відмовлено Головному управлінню ДПС у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу залишено без руху; надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду документу про сплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору та про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги; апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Податковим органом 24.04.2023 повторно подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023 витребувано справу з суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.08.2022; апеляційну скаргу залишено без руху; встановлено строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших поважних, на думку апелянта, причин такого пропуску, що підтверджувалися б належними та відповідними доказами.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.08.2022 у справі №640/31966/21.

Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, позиція суду апеляційної інстанції мотивована тим, що статтею 44 КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Для цього апелянт як особа, що бере участь у розгляді справи в якості відповідача, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством щоб бути обізнаним з результатом розгляду справи. Відповідно, внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об`єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту отримання її копії, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві, безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації. Разом з тим, скаржником до суду апеляційної інстанції не обґрунтовано та не надано жодного належного доказу, що унеможливило останнього подати у встановлений адміністративним судочинством 30-денний термін апеляційну скаргу. Сукупність цих обставин свідчить про допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження судового рішення з дотриманням вимог КАС України. Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності, що узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.03.2018 по справі № 819/1224/15-а. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, а також сплати судового збору.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №640/31966/21.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

В обґрунтування касаційної скарги контролюючим органом вказано, що судом апеляційної інстанції не враховано право особи на апеляційне оскарження судових рішень, на справедливий судовий розгляд. Відсутність можливості своєчасної сплати судового збору є поважною підставою пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Підстави пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання скарги у більш стислий строк.

Відкриття апеляційного провадження поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження є неприйнятним та порушує принцип юридичної визначеності, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що підтверджено рішенням Європейського суду з прав людини від 20.09.2022 у справі «Завалій та інші проти України».

Доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Відповідно до вищевикладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №640/31966/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко М.М. Гімон