Ухвала

від 03.06.2024 по справі 990/87/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року

м. Київ

справа №990/87/24

адміністративне провадження № П/990/87/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Блажівської Н.Є., Юрченко В.П., Гончарової І.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Київського міського окружного адміністративного суду, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та визнання протиправними дій,

секретар судового засідання - Сірак І.М.,

представник відповідача - Ксендзов А.С.,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 26.03.2024 подав до Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі ВККСУ), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 8/пс-24 від 26.02.2024 про відмову у внесенні до Вищої ради правосуддя рекомендації про переведення судді ОСОБА_1 на посаду судді Київського міського окружного адміністративного суду; зобов`язати ВККСУ із застосуванням Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній станом на 27.12.2023 надати рекомендацію про переведення судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 без конкурсу та оцінювання до новоутвореного суду - Київського міського окружного адміністративного суду на вакантну посаду судді для здійснення правосуддя; визнати протиправними дії ВККСУ про застосування до спірних правовідносин, які виникли з дня подачі ним заяви від 01.09.2023 до ВККСУ, пункту 61 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» від 09.12.2023 № 3511-ХІІ, який набув чинності лише 30.12.2023.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що: у разі невстановлення строку у спеціальному законі заява, звернення, клопотання, скарга мають бути розглянуті у встановлений загальним законодавством місячний строк, тоді як заяви ОСОБА_1 від 01.09.2023 та від 27.11.2023 були розглянуті на пленарному засіданні ВККСУ лише 26.02.2024; фактичне перейменування судового органу (Окружного адміністративного суду міста Києва) не може відбуватися без переведення суддів Окружного адміністративного суду міста Києва на посади суддів Київського міського окружного адміністративного суду, оскільки немає відмінностей між юридичним статусом судді Окружного адміністративного суду міста Києва та судді Київського міського окружного адміністративного суду, а зміна назви судової установи шляхом зміни порядку використаних у ній слів (за наслідком чого навіть не було змінено змісту назву судової установи) й перереєстрація юридичної особи у зв`язку з такою зміною не можу бути підставою для звільнення всіх суддів Окружного адміністративного суду міста Києва або їх переведення до іншого суду, окрім як до Київського міського окружного адміністративного суду, який має предметну, інстанційну й територіальну юрисдикцію (у тому числі й виключну юрисдикцію), якими був наділений Окружний адміністративний суд міста Києва, чисельність його суддів відповідає чисельності суддів Окружного адміністративного суду міста Києва та розраховувалась така чисельність й мотивувалось це рішення Вищої ради правосуддя за складом, навантаженням й характеристиками саме Окружного адміністративного суду міста Києва; у рішенні від 26.02.2024 № 8/пс-24 ВККСУ застосувала до правовідносин, які виникли з 01.09.2023 (дата подачі до ВККСУ заяви про надання рекомендації) законодавство, яке набрало чинності лише 30.12.2023, а саме - пункт 61 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів та деяких законодавчих актів щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» від 09.12.2023 № 3511-ХІІ; при вирішенні справи суд має поновити права позивача за нормами законодавства, які діяли до 30.12.2023, бо застосування законів України і Конституції України, що погіршують стан позивача, не мають зворотної дії у часі і не можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли до набрання чинності Закону від 09.12.2023 № 3511-ХІІ; .

Верховний Суд ухвалою від 01.04.2024 відкрив провадження в справі №990/87/24, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Київський міський окружний адміністративний суд та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 15.04.2024.

У відзиві на позов ВККСУ вказує, що: умовою реалізації ВККСУ своїх повноважень щодо внесення до Вищої ради правосуддя рекомендацій про переведення судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є підтвердження суддею відповідності займаній посаді, а з огляду на те, що процедуру підтвердження відповідності судді Окружного адміністративного суду міста Києва займаній посаді на дату розгляду питання про переведення ще не було завершено, у відповідача були відсутні підстави для внесення до Вищої ради правосуддя рекомендації про переведення позивача до Київського міського окружного адміністративного суду, у зв`язку з чим ВККСУ на підставі статті 82-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 26.02.2024 було ухвалене рішення № 8/пс-24 про відмову у внесенні до Вищої ради правосуддя рекомендації про переведення судді ОСОБА_1 на посаду судді Київського міського окружного адміністративного суду; норми Закону України «Про звернення громадян» не поширюються на правовідносини щодо переведення судді до іншого суду без конкурсу; вирішення ВККСУ питання переведення до суду того самого або нижчого рівня без проведення конкурсу у випадку припинення роботи суду є проявом дискреційних повноважень, в яких законодавцем нормативно передбачено формулювання «може здійснюватись»; з огляду на те, що позивач є суддею, якого обрано безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», та щодо якого рішенням ВККСУ від 07.06.2018 № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді, доводи позивача щодо неможливості проведення оцінювання судді на відповідність займаній посаді у зв`язку з ліквідацією суду, в якому він обіймав посаду судді, суперечать положенням пунктів 20, 61 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів та деяких законодавчих актів щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» від 09.12.2023 № 3511-ХІІ.

У судове засідання 15.04.2024 з`явилися представники відповідача та третьої особи. Позивач у судове засідання не з`явився, з урахуванням належного, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа 03.04.2024 о 10:46 год. (арк. справи 91). Повідомлень про причини неявки до суду не надходило.

Верховний Суд протокольною ухвалою від 15.04.2024 із занесенням до протоколу судового засідання № 2736039 визнав причини неявки позивача у судове засідання неповажними та констатував факт неповідомлення про причини такої неявки. Розгляд справи відкладено на 03.06.2024.

У судове засідання 03.06.2024 з`явився представник відповідача. Позивач у судове засідання не з`явився, з урахуванням належного, відповідно до положень КАС України, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа 15.04.2024 о 16:05 год. (арк. справи 117). Повідомлень про причини неявки, до суду не надходило.

Представник відповідача просив залишити адміністративний позов без розгляду відповідно до частини п`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки неявка позивача перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням встановлених обставин, доказів, що містяться в матеріалах справи та норм права, які підлягають застосуванню, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частина друга статті 44 КАС України встановлює, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Частиною першою статті 131 КАС України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про відкриття провадження у справі від 01.04.2024 та судові повістки від 03.04.2024 і від 15.04.2024 були скеровані до електронного кабінету ЄСІТС, у якому зареєстрований позивач, адресу якого ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) вказав ОСОБА_1 у позовній заяві, були доставлені 02.04.2024, 03.04.2024 та 15.04.2024 відповідно.

Інформація від ОСОБА_1 про зміну адреси місця проживання (перебування, знаходження) чи адреси, на яку йому слід направляти повідомлення щодо розгляду його позову, до суду не надходила.

Інформацію щодо призначення судових засідань на 15.04.2024 та на 03.06.2024 розміщено на офіційному веб-порталі судової влади України та веб-сайті Верховного Суду, доступ до яких є відкритим та безоплатним.

Верховним Судом враховано позицію представника ВККСУ, відповідно до якої у цій справі наявні підстави для залишення адміністративного позову без розгляду на підставі частини п`ятої статті 205 КАС України, оскільки неявка позивача перешкоджає розгляду справи.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України.

Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Наведена норма кореспондує положенню пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, відповідно до якого позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини третьої статті 124 КАС судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету;

2) за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Як унормовано статтею 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має електронного кабінету, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

Якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.

Положення частин другої та третьої цієї статті не застосовуються, якщо направлення повістки здійснюється судом з використанням засобів мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту її доставки учаснику судового процесу.

Приписи статті 131 КАС України встановлюють обов`язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання.

Учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду.

Верховний Суд вжив усі можливі заходи з використанням передбачених нормами КАС України процесуальних засобів щодо належного повідомлення позивача про час, місце та дату судового засідання.

Від позивача повідомлення про зміну адреси місця проживання (перебування, знаходження), заяв про поважність причин, з яких представник позивач не міг з`явитися в судові засідання, призначені на 15.04.2024 та на 03.06.2024, клопотань про відкладення розгляду справи, так само, як і заяв про розгляд справи за його відсутності, до суду не надходили.

Враховуючи те, що предмет та підстави позову ОСОБА_1 , наведені у позовній заяві, доводи відповідача проти позову, зазначені у відзиві на позовну заяву, встановлення обставин, які входять до предмета доказування у цій адміністративній справі, вимагають отримання судом пояснень позивача з приводу заперечень на його позов інших учасників справи, неявка позивача в судове засідання перешкоджає розгляду справи.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач, в першу чергу, має активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Беручи до уваги факт неприбуття позивача в судове засідання повторно, неповідомлення позивача про причини неприбуття до суду повторно, неподання заяви про розгляд справи за його відсутності та неможливість розгляду справи у зв`язку з неявкою позивача, Верховний Суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 22, 205, 240, 243, 248, 250, 255, 262, 266, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Київського міського окружного адміністративного суду, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та визнання протиправними дій.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали складений 03.06.2024.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Н.Є. Блажівська

В.П. Юрченко

І.А. Гончарова ,

Судді Верховного Суду