Ухвала

від 03.06.2024 по справі 463/4661/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

463/4661/24

2/463/1250/24

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

03 червня 2024 року м. Львів

Суддя Личаківськогорайонного судум.Львова Яворський С. Й., розглянувши скаргу позовну заяву ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Надія» про припинення дії трудового договору, -

встановив:

Позивач звернулася до суду із позовом про припинення дії трудового договору.

Просить суд припинити трудовий договір укладений 07 листопада 2011 року між ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1 ) і Кредитною спілкою «Надія» (код ЄДРПОУ 26262358, адреса: 93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. М.Грушевського, 4), внаслідок звільнення ОСОБА_1 з підстав частини 1 статті 38 КЗпП України (за власним бажанням), з дати ухвалення судового рішення.

В обґрунтування вказаної позовної заяви зазначає про те, що 07 листопада 2011 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду голови правління Кредитної спілки «Надія», згідно наказу №47/11 від 07.11.2011 року, виданого на підставі рішення спостережної ради Кредитної спілки «Надія» від 31.10.2011 року (протокол засідання спостережної ради Кредитної спілки «Надія» №4/11 від 31.10.2011 року).

Факт прийняття ОСОБА_1 на роботу на посаду голови правління Кредитної спілки «Надія» підтверджується також записом №25 в трудовій книжці та Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та окупацією м. Лисичанськ Сірожко Маргарита Валентинівна змушена був виїхати з м. Лисичанськ. При цьому, в неї не було можливості звільнитися з роботи.

Разом з тим, фактично трудові відносини було припинено, кредитна спілка припинила свою роботу.

На даний час позивач є внутрішньо переміщеною особою та проживає у місті Львові, а тому не має можливості звернутися до відповідача із заявою про звільнення з роботи, оскільки юридична адреса відповідача на окупованій території України та не має жодних контактів із членами спостережної ради кредитної спілки «Надія».

Водночас, припинення трудових відносин з Кредитною спілкою «Надія» необхідне позивачу для здійснення перерахунку її пенсії Пенсійним Фондом України.

Оглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя приходить до висновку, що у відкритті провадження за справою слід відмовити виходячи з наступного.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.

Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач просить суд припинити дію трудового договору, укладеного із відповідачем.

Отже, для вирішення цього спору та питання щодо припинення трудових відносин має бути встановлено обставину, яка свідчить, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що регулюються нормами КЗпП України.

Як убачається із матеріалів позовної заяви, позивач є головою правління Кредитної спілки «Надія».

Відповідно до ст.130 ГК України, кредитна спілка - це фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні, наданні інших послуг, у тому числі фінансових, за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки та інших джерел, не заборонених законодавством, а також здійснення іншої визначеної законодавством діяльності. Кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційну господарську діяльність). Кредитна спілка створюється у порядку, передбаченомуЗаконом України"Про кредитні спілки". Кредитні спілки у своїй діяльності керуються цим Кодексом,Законом України"Про кредитні спілки" та іншими законодавчими актами України.

Згідно положень ст.3 Закону України «Про кредитні спілки», кредитна спілка є юридичною особою приватного права, що створюється відповідно до закону. Кредитна спілка набуває статусу фінансової установи та право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг після отримання ліцензії на здійснення діяльності кредитної спілки (далі - ліцензія) у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 167 ГК України, корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно із ч. 3 ст. 167 ГК України, корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Органами управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, наглядова рада та виконавчий орган кредитної спілки. Вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки. Кредитна спілка зобов`язана утворити наглядову раду (далі - рада кредитної спілки), що представляє інтереси членів кредитної спілки в період між проведенням загальних зборів членів кредитної спілки та визначає стратегію її розвитку, здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу, захист прав та інтересів кредитної спілки та її членів з урахуванням інтересів інших кредиторів. Рада кредитної спілки не бере участі в поточному управлінні кредитною спілкою. Виконавчим органом кредитної спілки, що здійснює поточне управління, є правління кредитної спілки або одноосібний виконавчий орган. Органи управління кредитної спілки утворюються і діють у порядку, визначеному цим Законом та статутом кредитної спілки. Члени ради та члени правління кредитної спілки несуть відповідальність за діяльність кредитної спілки у межах своїх повноважень (ст.18 Закону України «Про кредитні спілки»).

У відповідності ст.23 Закону України «Про кредитні спілки», постійно діючим колегіальним виконавчим органом управління кредитної спілки, який організовує та здійснює керівництво її поточною діяльністю, відповідає за ефективність роботи кредитної спілки, є правління кредитної спілки. Кредитна спілка, що здійснює діяльність на підставі спрощеної ліцензії, може мати одноосібний виконавчий орган. Дія положень цього Закону стосовно правління кредитної спілки та/або голови правління кредитної спілки поширюється на одноосібний виконавчий орган у разі його створення.

Правління кредитної спілки очолює голова правління, який здійснює керівництво правлінням кредитної спілки.

Голова правління (одноосібний виконавчий орган) представляє кредитну спілку без довіреності, укладає договори та вчиняє інші правочини від імені кредитної спілки, підписує довіреності на провадження дій та вчинення правочинів від імені кредитної спілки, видає накази та розпорядження, обов`язкові для виконання всіма працівниками кредитної спілки.

Голова правління (одноосібний виконавчий орган) кредитної спілки несе персональну відповідальність за діяльність кредитної спілки.

До компетенції правління (одноосібного виконавчого органу) кредитної спілки належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю кредитної спілки, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки, ради кредитної спілки та кредитного комітету.

Керівниками кредитної спілки є голова, заступники голови та члени правління кредитноїспілки (абоодноосібний виконавчийорган), голова, заступники голови та члени ради кредитної спілки, а також головний бухгалтер кредитної спілки. Керівники кредитної спілки набувають повноважень з моменту призначення (обрання) їх на посаду, крім випадків, передбаченихчастиною шостоюцієї статті (ст.24 Закону України «Про кредитні спілки»).

Відповідно до п.13 ч.10 ст.22 Закону України «Про кредитні спілки», до виключної компетенції ради кредитної спілки належить: призначення та припинення повноважень голови, заступників голови та членів правління кредитної спілки або одноосібного виконавчого органу кредитної спілки, призначення та припинення повноважень головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрішнього аудитора.

Із ч. 1 ст. 3 КЗпП України вбачається, що до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У статті 5-1 КЗпП Україниержава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Устатті 21 КЗпП Україниказано, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За приписом ч. 4 ст. 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників кредитної спілки є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений нормами Закону України «Про кредитні спілки».

Припинення повноважень голови правління кредитної спілки (одноосібний виконавчий орган) за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість припинення повноважень голови правління кредитної спілки (одноосібний виконавчий орган) міститься не в приписах КЗпП України , а у Законі України «Про кредитні спілки», тобто не є предметом регулювання трудового права.

Відповідно сформованої Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14 червня 2023 року, справа № 448/362/22, Провадження № 14-113цс22 (пункти 54-57, 72-73) позиції:

Звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. Тому доцільно зберігати єдину юрисдикційну належність спорів про припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства чи члена колегіального такого органу для формування стабільної та послідовної судової практики щодо віднесення таких спорів до господарської юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.

Суди першої й апеляційної інстанцій зрозуміли загальну спрямованість практики Великої Палати Верховного Суду, критерії розмежування корпоративних (тобто тих, що, зокрема, пов`язані з управлінням підприємством) і власне трудових спорів і правильно застосували норми процесуального права, зробивши висновок про те, що спір слід розглядати за правилами господарського судочинства.

Велика Палата Верховного Суду погоджується із судами у тому, що вимогу позивача стосовно виключення з ЄДР запису про директора товариства слід розглянути у господарській юрисдикції разом із вимогою про визнання трудових відносин і відносин представництва припиненими, але не тому, що перша є похідною від другої. Належність й ефективність обох зазначених вимог має оцінити під час розгляду справи господарський суд.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначенихзакономвипадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першоїстатті 20 ГПК України).

За змістом цього припису перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, і охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою. Спір щодоприпинення трудовогодоговору одноосібноговиконавчого органу(директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки стосується реалізації загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір пов`язаний із управлінням юридичною особою та належить до юрисдикції господарського суду.

Зважаючи на те, що позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вимогою про припинення трудового договору, укладеного з ОСОБА_1 , як головою правління (одноосібного виконавчого органу) кредитної спілки «Надія», то суддя приходить до висновку про те, що вказаний спір виник із корпоративних відносин, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

А тому суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1частини першої статті 186ЦПК України, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Поряд із цим, на виконання вимог ч.5ст.186 ЦПК Українисуддя вважає за необхідне роз`яснити позивачу його право звернутись за захистом своїх прав із зазначеними вимогами в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.186 ЦПК України, суддя,

постановив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Надія» про припинення дії трудового договору.

Роз`яснити позивачу право звернутись із зазначеними вимогами в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду в порядок та строки, передбачені ст.ст.354,355 ЦПК України.

Суддя: С.Й. Яворський