Ухвала

від 05.06.2024 по справі 464/3844/24

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/3844/24

пр № 2/464/1304/24

У Х В А Л А

05 червня 2024 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., розглянувши справу № 464/3844/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про зняття податкової застави,

у с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить зняти обтяження з частини його майна та залишити в податковій заставі тільки те майно, що покриває податковий борг.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку передано на розгляд судді Тімченко О.В.

Вирішуючи питання відкриття провадження у справі, суддя дійшов наступного висновку.

За ч.1 ст.18 Закону «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 367/4695/20, від 10 січня 2024 року у справі № 201/15806/15-ц сформульовано правову позицію про те, що предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.

Відповідно до ст.19 ЦПК України (справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а, по-друге, - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа). У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства (постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 201/15806/15-ц).

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження п.1 ч.1 ст.19 КАС України.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Така правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17, постанові Верховного Суду від 27 червня 2023 року у справі № 907/568/22.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 року у справі № 1.380.2019.001979, що набрало законної сили, позов Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках задоволено повністю. Стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів» (код ЄДРПОУ 00291204) у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на користь бюджету кошти у сумі 1066911,93 грн для погашення податкового боргу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року у справі № 380/6948/20, що набрало законної сили, позов Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів» (код ЄДРПОУ 00291204) до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в розмірі 1353632,23 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі № 380/9613/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року, надано дозвіл Головному управлінні ДПС у Львівській області на погашення суми податкового боргу в сумі 3541625 (три мільйони п`ятсот сорок одна тисяча шістсот двадцять п`ять) гривень 11 копійок за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів», що перебуває у податковій заставі.

Даними судовими рішеннями встановлено наступне.

Податковим керуючим складено акт опису майна №6/33 від 31.01.2019 року, відповідно до якого у податкову заставу описано таке майно: майновий комплекс Яворівського заводоуправління будівельних матеріалів, загальною площею 10114,2 кв.м.; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 283809546258; розмір частки 86/100; адреса: АДРЕСА_1 .

Відомості про перебування цього майна платника у податковій заставі було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується копією витягу №157857040 від 27.02.2019 року.

Податковий борг відповідача складає 3541625,11 грн (в т.ч.: по податку на прибуток 167,86 грн, плата за надра 38626,49 грн, по податку на додану вартість 315771,51 грн, по податку на нерухоме майно 1266909,02 грн, орендній платі за землю 1919130,23 грн, адміністративні штрафи 1020,00 грн) та у добровільному порядку не сплачений. Заходи щодо стягнення коштів з рахунків відповідача згідно з судовими рішеннями в адміністративних справах №1.380.2019.001979 від 13.06.2019 року та №380/6948/20 від 30.10.2020 року не призвели до погашення суми податкового боргу.

Контролюючими органами, як закріплено у п.41.1 ст.41 ПК України, є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави (пп. 14.1.155. статті 14 ПКУ).

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Стаття 93 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для припинення податкової застави майна боржника.

Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті (пункти 93.1, 93.2 статті 93 ПК України).

Податкова застава є способом забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом. Право податкової застави виникає згідно з ПК України та не потребує письмового оформлення. Підставою виникнення податкової застави є несплата у строки, встановлені ПК України, сум грошових зобов`язань. Податкова застава виникає з дня виникнення у платника податків податкового боргу з грошових зобов`язань. При виникненні права податкової застави майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. У зв`язку з цим, закон передбачає оформлення майна, на яке поширюється право податкової застави, актом опису, яке здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 803/3853/15.

Підсумовуючи наведене у своїй сукупності, суддя встановив, що право податкової застави виникло внаслідок здійснення Головним управлінням ДПС у Львівській області публічно-владної управлінської функції на підставі норм Податкового кодексу України. Спір боржника про зняття податкової застави, який перебуває у безпосередніх відносинах із відповідачем у контексті наявності податкового боргу, визначається як адміністративно-правовий, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства в порядку п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України.

З урахуванням наведеного слід відмовити у відкритті провадження у даній справі, оскільки така не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відомості, які б беззастережно спростовували даний висновок суду, відсутні.

Постановлення зазначеної ухвали не є обмеження у доступі позивача до правосуддя, оскільки останній не обмежений у можливості вирішення спору в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст.258-260 ЦПК України,

п о с т а н о в и л а :

Відмовити у відкритті провадження.

Роз`яснити, що розгляд заявлених вимог віднесено до адміністративної юрисдикції в порядку КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Повне судове рішення складено та підписано 05 червня 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суддя Олена ТІМЧЕНКО