Рішення

від 03.04.2024 по справі 376/770/24

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/770/24

Провадження № 2/376/568/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2024 р. Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Коваленка О.М.,

за участі секретаря Щур Л.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сквирської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

установив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

В обґрунтування позову позивач вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 13.02.2009.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на майно, яке позивач прийняла згідно рішення Сквирського районного суду Київської області від 15.02.2010.

Нещодавно позивач дізналася, що у співмешканця її тітки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , була у власності земельна ділянка площею 3,366 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області, колишня територія Горобіївської сільської ради Сквирського району Київської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії КВ №043964 від 31.03.2004, кадастровий номер: 3224081500:03:025:0007.

Оскільки у ОСОБА_3 немає родичів, то її тітка ОСОБА_2 мала право на спадкування за законом як спадкоємець четвертої черги, як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, та прийняла спадщину шляхом постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З урахуванням наведеного просить суд:

-Встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 16.01.1993 по 05.09.2006 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;

-Встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину шляхом постійного проживання разом з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 3,366 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області, колишня територія Горобіївської сільської ради Сквирського району Київської області, що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії КВ №043964 від 31.03.2004, кадастровий номер: 3224081500:03:025:0007, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 у підготовче засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник відповідач у підготовче засідання не з`явився, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнає у повному обсязі, заперечень не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки відповідач визнав позов у повному обсязі і таке визнання позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та ухвалення рішення в підготовчому засіданні.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 13.02.2009 (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на майно, яке позивач прийняла згідно рішення Сквирського районного суду Київської області від 15.02.2010 (а.с. 10-11).

За життя, а саме з 19.01.1993 ОСОБА_2 проживала з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був власником земельної ділянки площею 3,366 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області, колишня територія Горобіївської сільської ради Сквирського району Київської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії КВ №043964 від 31.03.2004, кадастровий номер: 3224081500:03:025:0007 (а.с.6).

Згідно повідомлення Сквирської державної нотаріальної контори від 22.03.2024 №189/01-16, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 спадкова справа не заведена.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, якщо від цього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Враховуючи, той факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала з ОСОБА_3 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд вважає, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після ОСОБА_3 ..

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", роз`яснено, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

За змістом ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права на спадкування за законом.

Як вбачається із матеріалів справи, спадкоємці за законом першої, другої та третьої черги у спадкодавця ОСОБА_3 відсутні, тому ОСОБА_2 мала б право на спадкування за законом як спадкоємець четвертої черги, як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, та прийняла спадщину шляхом постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Однак ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Спадкоємцем після її смерті є позивач ОСОБА_4 .

Частинами 4, 5 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Не підлягає доказуванню факти встановлені рішенням Сквирського районного суду Київської області від 15.02.2010.

Згідно з вимогами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На підставі ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з вимогами ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Виходячи з викладеного, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача, іншим чином захистити свої права та інтереси, окрім як звернутися до суду з даним позовом позивач не може, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 211, 247, 258, 259, 263-265, 315, 351, 352, 354 ЦПК України, ст. 1216, 1217, 1218, 1258, 1264, 1268 ЦК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сквирської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 16.01.1993 по 05.09.2006 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину шляхом постійного проживання разом з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 3,366 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області, колишня територія Горобіївської сільської ради Сквирського району Київської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії КВ №043964 від 31.03.2004, кадастровий номер: 3224081500:03:025:0007, та належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.u

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя О.М. Коваленко