Рішення

від 05.06.2024 по справі 713/898/24

ВИЖНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 713/898/24

Провадження №2/713/260/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

05.06.2024 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип`юка І.В., з участю секретарки судових засідань Паучек Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука Олександра Івановича в інтересах держави в особі Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області до ОСОБА_1 , де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору є Національний природний парк «Вижницький», про відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою дерев,

УСТАНОВИВ:

Керівник Вижницької окружної прокуратури Мельничук О.І. звернувся в суд в інтересах держави в особі Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області, з позовом до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою дерев, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору НПП «Вижницький».

У позові вказував, що Вижницьким РВП ГУНП в Чернівецькій області 11.04.2023 року внесено відомості до ЄРДР за №12023262060000199 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.04.2023 року, біля 11.00 год. ОСОБА_1 , перебував у лісовому масиві кварталу 39, виділу 6 Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький», у межах населеного пункту смт. Берегомет, Вижницького району, Чернівецької області. Надалі не маючи спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубного квитка), діючи в порушення вимог ст.ст.7, 10, 12, 13, 16-18, 69 ЛК України, ст.12 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», а також п.п. 1-4, 9, 10 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою КМУ №761 від 23.05.2007 року «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», з корисливих мотивів, за допомогою заздалегідь приготованої для вчинення кримінального правопорушення бензопили марки GL 4500 М, де переслідуючи умисну мету направлену на здійснення незаконної порубки лісу, шляхом повного відділення від кореня до ступеня припинення зросту стовбурів дерев (спилюванням), здійснив незаконну порубку одного дерева породи «Ялина» діаметром 26 см, загальним об`ємом 0,35 м.куб.

Внаслідок вищевказаний умисних, корисливих дій ОСОБА_1 заподіяно матеріальних збитків на суму 23357,00 гривень.

Вироком Вижницького районного суду від 21.07.2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на три роки, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на один рік.

Берегометська селищна рада листом від 27.03.2024 року №02-06/391 повідомила Вижницьку окружну прокуратуру про те, що ними не вживались заходи, спрямовані на захист інтересів органу місцевого самоврядування про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев ОСОБА_1 оскільки рада не залучалась у кримінальному провадженні та доступу до матеріалів не має.

Не відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 , навколишньому природному середовищу перешкоджає фінансуванню у повному обсязі місцевих та загальнодержавних природоохоронних програм, в тому числі, пов`язаних із відновленням лісових насаджень, збереженням флори та фауни, забезпеченням сталого екологічного розвитку на території Берегометської селищної ради, що є порушенням інтересів держави.

Посилаючись на ст.ст.105, 107 ЛК України, ст.ст.68, 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.1166 ЦК України просив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Берегометської селищної ради Вижницького району шкоду в розмірі 23357,00 грн, що підлягає стягненню на рахунок для зарахування коштів, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами.

У судове засідання керівник Вижницької окружної прокуратури не з`явився, належно повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. До початку судового засідання прокурор Вижницької окружної прокуратури Гараздюк В.Г. надіслав на електронну адресу суду клопотання, у якому просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Представник позивача Берегометської селищної ради у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. До початку підготовчого засідання надіслав на електронну та поштову адреси суду заяву, у якій просив справу розглядати за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримують повністю.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті про що є відомості в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомив, у встановлений судом строк відзив на позов не подав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору НПП «Вижницький» у судове засідання не з`явився, належно повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомив, пояснень щодо позову не надав.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука О.І. в інтересах держави в особі Берегометської селищної ради Вижницького району підлягає задоволенню з таких підстав.

З письмової згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Ухвалою від 29.03.2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 16.04.2024 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 16.05.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.30 год. 05.06.2024 року.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука О.І. в інтересах держави в особі Вижницької міської ради Вижницького району підлягає задоволенню з таких підстав.

На підтвердження позовних вимог надано такі докази:

- копію листа Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області №02-06/391 від 27.03.2024 року, яким керівника Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області Мельничука О. на виконання його листа №50-106-121вих-24 від 15.01.2024 року повідомлено, що Берегометська селищна рада не залучалась у кримінальному провадженні, вчиненому ОСОБА_1 , в якості потерпілої, а тому доступу до матеріалів провадження не має. Тому селищна рада з об`єктивних причин не в змозі подати позовну заяву до суду про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки лісу ОСОБА_1 ;

- копію листа керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука О. №50-106-121ВИХ-24 від 15.01.2024 року, яким голову Берегометської селищної ради Боднарюка С. повідомлено, що окружною прокуратурою в порядку ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» опрацьовуються матеріали щодо відшкодування шкоди в сумі 23357,70 грн, завданої злочином внаслідок незаконної порубки лісу у кварталі 39, виділу 6 Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький», який розміщений у межах населеного пункту смт. Берегомет Вижницького району Чернівецької області. Просив повідомити про вжиті заходи претензійно-позовної роботи селищною радою до ОСОБА_1 та чи буде заявлений позов до останнього про відшкодування шкоди, внаслідок незаконної порубки на території Берегометської територіальної громади. Про результати вжитих заходів просив повідомити окружну прокуратуру в строк до 30.01.2024 року. У разі встановлення факту нездійснення або неналежним чином здійснення селищною радою заходів щодо стягнення шкоди, завданої незаконною порубкою лісу на території ради, окружною прокуратурою буде здійснено представництво даної ради;

- копію листа керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука О. №50-106-805ВИХ-24 від 28.03.2024 року, яким Берегометську селищну раду повідомлено, що окружною прокуратурою пред`являється позовна заява в інтересах держави в особі Берегометської селищної ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев в сумі 23357,00 грн. Підставою для звернення прокурора до суду з даною позовною заявою є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- копію вироку Вижницького районного суду від 21.07.2023 року по справі №713/1703/23 провадження №1-кп/713/131/23, яким ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.246 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк три роки. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком один рік.

Даним вироком встановлено, що ОСОБА_1 , 11.04.2023 року, близько 11.00 год. перебуваючи на території лісового масиву кварталу №39 виділу №6 Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький» в межах населеного пункту Берегомет Вижницького району, який відноситься до лісових насаджень природно-заповідного фонду та до господарської зони в межах Національного природного парку «Вижницький», діючи в порушення ст.ст.4, 24, 67, 68, 69 ЛК України, ст.ст.5, 12 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.3, 10 ЗУ «Про природно заповідний фонд України», «Санітарних правил в лісах України», Постанови КМУ «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», Постанови КМУ «Про затвердження порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України», незаконно, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за допомогою бензопили марки «GL 4500 М», шляхом повного відокремлення від кореня до ступеня припинення зросту стовбурів дерев (спилювання), вчинив незаконну порубку одного дерева породи «Ялина», діаметром в пні 26 см, загальним об`ємом 0,357 куб.м, чим заподіяв державі в особі НПП «Вижницький» матеріальну шкоду в сумі 23357,00 гривень.

Також вироком встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 будучи допитаним в судовому засіданні визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті.

При вирішенні позовних вимог керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука О.І. в інтересах держави в особі Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області, про відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою дерев, суд застосовує такі норми права.

У статті 1 ЛК України визначено зокрема, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

У статті 5 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» зазначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України.

У статті 61 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що ділянки суші та водного простору, природні комплекси й об`єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну і економічну цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та фонового моніторингу навколишнього природного середовища, вилучаються з господарського використання повністю або частково і оголошуються територією чи об`єктом природно-заповідного фонду України.

До складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.

Порядок організації, використання і охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду, додаткові їх категорії визначаються законодавством України.

Відповідно до ст.100 ЛК України порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», цього Кодексу та інших актів законодавства.

Згідно зі ст.20 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до вимог ст.105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Згідно ст.107 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до ст.64 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні, зокрема, у псуванні, пошкодженні чи знищенні природних комплексів територій та об`єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу.

За ч.1 ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.4 ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч.1 ст.69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Частиною 2 ст.40 ЗУ «Про рослинний світ» передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Врегульовані вищевказаними нормами наслідки порушення вимог природоохоронного (в т.ч. лісового) законодавства у вигляді обов`язку винної особи відшкодувати заподіяні збитки відповідають загальним положенням Цивільного кодексу України, які визначають поняття та порядок відшкодування збитків.

Статтею 22 ЦК України встановлено загальні правила відшкодування збитків та передбачено, зокрема, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У даному випадку спірні правовідносини щодо відшкодування збитків, заподіяних порушенням лісового законодавства, кваліфікуються як відносини із відшкодування позадоговірної шкоди.

Статтею 1166 ЦК України встановлено загальні підстави відшкодування шкоди у позадоговірних (деліктних) зобов`язаннях та передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Тобто підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У ч.1 ст.6 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до ч.1 ст.10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно пп.1 п.«б» ч.1 ст.33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», до делегованих повноважень виконавчих органів селищних рад належить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища, крім іншого, також встановлені в ст.ст.15, 19 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції яких віднесено здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства України.

Згідно ст.47 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Місцеві фонди навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Органи місцевого самоврядування є отримувачем коштів, які надійшли на відшкодування шкоди, заподіяної державі.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених п.1 ч.2 ст.67-1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Отже, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради на адміністративній території якої скоєно правопорушення на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.

Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 27.06.2018 року по справі №364/1080/16-ц.

Положеннями ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч.3, 4 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Звертаючись до суду із позовом в інтересах держави, уповноваженими органами якої є Берегометська селищна рада Вижницького району Чернівецької області, прокурор посилався на те, що діями відповідача ОСОБА_1 була спричинена шкода навколишньому середовищу, яка виразилась у незаконній порубці одного дерева породи «Ялина», діаметром у пні 26 см, загальним об`ємом 0,357 куб.м на території лісового масиву кварталу №39 виділу №6 Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький» в межах населеного пункту Берегомет Вижницького району, який відноситься до лісових насаджень природно-заповідного фонду та до господарської зони в межах НПП «Вижницький». Вказана шкода у добровільному порядку не відшкодована, позивачем не вжито заходів для стягнення шкоди. Позивач Берегометська селищна рада Вижницького району Чернівецької області заходів судового захисту щодо стягнення з відповідач ОСОБА_1 заподіяної ним шкоди не вжили. Листом №02-06/391 від 27.03.2024 року Берегометська селищна рада просила Вижницьку окружну прокуратуру представляти їх інтереси в суді у зв`язку з відсутністю необхідних документів.

Приписи ст.131-1 Конституції України, ст.56 ЦПК України, ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» наділяють прокурора повноваженнями на представництво в суді інтересів держави у виключних випадках, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Оскільки Берегометська селищна рада Вижницького району Чернівецької області є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду, суб`єктом комунальної власності, до відання якого згідно з ст.33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.15 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» також входить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів (правопорушення було вчинене на території цієї ради), самостійно не реалізувала своє процесуальне право на подання позову, то у відповідності до положень ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» та ст.56 ЦПК України є всі підстави для підтвердження представництва прокурором інтересів держави в суді.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.05.2020 року по справі №912/2385/18.

Окрім того, відповідно до абз.3 ч.4 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» Вижницькою окружною прокуратурою попередньо, до звернення до суду, повідомлено позивача про звернення з даним позовом до суду.

Таким чином наявні підстави для представництва інтересів держави у суді прокурором.

Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п.3 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 6 ст.82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З безпосередньо досліджених у судовому засіданні належних, достатніх та допустимих доказів судом установлено, що:

- 11.04.2023 року відповідачем ОСОБА_1 на території лісового масиву кварталу №39 виділу №6 Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький», що є об`єктом природно-заповідного фонду та підлягає особливій правовій охороні та знаходиться в адміністративних межах селища Берегомет Вижницького району Чернівецької області, вчинено незаконну порубку одного дерева породи «Ялина», діаметром в пні 26 см, загальним об`ємом 0,357 куб.м, чим заподіяно збитків державі на загальну суму 23357,00 грн.;

- у ході судового розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023262060000199 від 11.04.2023 року, відповідач ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті.

Тобто судом установлено наявність шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, протиправну поведінку відповідача, який вчинив самовільну рубку лісових насаджень на території об`єкту природно-заповідного фонду, який підлягає особливій правовій охороні, причинний зв`язок між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою відповідача, а також вину відповідача, який діяв умисно.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу на території ПНДВ НПП «Вижницький», який розташований в адміністративних межах селища Берегомет Вижницького району Чернівецької області, то з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.06.2018 року по справі №364/1080/16-ц, саме Берегометська селищна рада Вижницького району Чернівецької області є належним позивачем у спірних правовідносинах.

Тому шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню до відповідного бюджету органу місцевого самоврядування за місцем заподіяння такої шкоди, в даному випадку до спеціального фонду Берегометської селищної ради, на території якої здійснено незаконну рубку лісових насаджень об`єкту природно-заповідного фонду, та в подальшому підлягає розподілу відповідно до п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України.

У встановлені судом строки відповідач ОСОБА_1 не надав суду доказів відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Аналіз досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин в сукупності з наведеними вище вимогами закону дає підстави для обґрунтованого висновку, що позовні вимоги керівника Вижницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі із стягненням з відповідача в дохід держави судових витрат по сплаті судового збору відповідно до положень ст.141 ЦПК України.

На підставі наведеного, ст.ст.22, 1166 ЦК України, ст.ст.7, 17, 19, 67, 69, 105, 107 ЛК України, п.7 ч.3 ст.29 та п.4 ч.1 ст.69-1 БК України, ст.ст.20, 64 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України», ст.ст.15, 19, 47, 68, 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.40 ЗУ «Про рослинний світ», ст.ст.6, 10, 33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 128, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 354 ЦПК України, Суд,

УХВАЛИВ:

Позов керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука Олександра Івановича в інтересах держави в особі Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави в особі Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області, юридична адреса: вул. Центральна, 20, селище Берегомет, Вижницький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ: 04416996 шкоду, завдану незаконною порубкою дерев у розмірі 23357,00 грн. (двадцять три тисячі триста п`ятдесят сім гривень 00 коп.), яка підлягає стягненню на рахунок для зарахування коштів, що розподіляються між державними та місцевим бюджетами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн (тисячу двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач керівник Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області Мельничук Олександр Іванович, юридична адреса: вул. Миколи Василька, 3а, м. Вижниця, Чернівецька область, код ЄДРПОУ: 02910120.

Позивач Берегометська селищна рада Вижницького району Чернівецької області, юридична адреса: вул. Центральна, 20, селище Берегомет, Вижницький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ: 04416996.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національний природний парк «Вижницький», юридична адреса: вул. Центральна, 27 А, смт. Берегомет, Вижницький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ: 21438930.

Суддя Іван ПИЛИП`ЮК