Рішення

від 16.05.2024 по справі 757/58258/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/58258/23-ц

пр. 2-11165/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Остапчук Т.В.,

при секретарі судового засідання - Гаманюк О.С.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» (далі - відповідач, АТ «Ощадбанк»), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно списані кошти в розмірі 15464,95 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 09.08.2021 року він приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (надалі - Договір) шляхом підписання Заяви про приєднання №643742010/090821. 07.11.2022 року позивач виявив, що 06.11.2022 року з його карткового рахунку НОМЕР_1 здійснена платіжна операція зі списання коштів в сумі 103950 грн. Під час звернення до найближчого відділення AT "Ощадбанк" позивачу надано відповідь, що зазначене списання коштів проведено коректна з використанням необхідних реквізитів платіжної картки позивача, з правильним введенням паролів, відомі лише клієнту. 11.11.2022 року за заявою позивача було зареєстроване кримінальне провадження №12022141360001792 за ознаками ч.3 ст.190 КК України. 17.04.2023 року позивач звернувся до Національного банку України з листом на предмет необхідності проведення перевірки щодо неповернення безпідставно списаних коштів з його банківського рахунку. 15.05.2023 року Національний банк України листом №14-0004/33548 повідомив, що операції по рахунку позивача були здійснено коректно з використанням усіх необхідних даних. Посилаючись на те, що жодних осіб розпоряджатись своїм картковим банківським рахунком не уповноважував, позивач просив стягнути з відповідача 103950 грн безпідставно списаних коштів та стягнення пеню та судові витрати.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.12.2023 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до АТ «Ощадбанк» про стягнення грошових коштів та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26.01.2024 року.

12.01.2024 року до суду надійшов відзив представника відповідача, у якому він просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відзив обґрунтований тим, що оскаржувана позивачем банківська операція проведена останнім з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки, з підтвердженням та правильним введенням одноразового коду доступу при встановленні/переустановленні мобільного додатку. Виходячи з норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», постанови Національного банку України «Про здійснення операцій з використання електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 року № 705, тільки клієнт може ініціювати списання коштів, а банк зобов`язаний ідентифікувати його особу. У той же час, вхід до системи дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» - та операції з переказу коштів були здійснені коректно, що можливо лише за наявності реквізитів платіжної картки смс-повідомлень/пуш-повідомлень, які направлялися на фінансовий телефон позивача та були відомі виключно йому, а тому банк безумовно вважає вину клієнта і не несе відповідальності за дії такої особи.

21.02.2024 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, в якому вважає, що подані спростування відносно пред`явлених позовних вимог не базуються на вимогах діючого законодавства.

06.03.2024 року до суду надійшли заперечення від представника відповідача.

18.04.2024 року до суду надійшли додаткові пояснення від представника відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Вислухавши думку представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.08.2021 року ОСОБА_3 приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (надалі - Договір) шляхом підписання Заяви про приєднання №643742010/090821 (надалі - Заява, Заява про приєднання).

Згідно з п. п. 3.1,3.2 Заяв шляхом підписання цієї заяви про приєднання до Договору, Клієнт беззастережно приєднується до Договору в редакції, яка на день підписання цієї Заяви на приєднання розміщена на інтернет-сторінці Банку https://www.oschadbank.ua та укладає з Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку.

Відповідно до п. 3.6.1. Заяв Банк на підставі наданих Клієнтом відповідно до вимог чинного законодавства України документів відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_2 в «гривня України», код банку 336503, на умовах тарифного пакету «Зарплатний», Тарифів за обслуговування поточних рахунків з використанням платіжних карток, розміщених на сайті Банку та\або на інформаційних стендах. що знаходяться у приміщеннях установ Банку та надає Клієнту платіжні картки типу MasterCard Standart та ПІН - конверт до них (за наявності).

Номер мобільного телефону повідомлений Банку Клієнтом, який використовується Банком для ідентифікації Клієнта, надання сервісів через Контакт центр Банку, в тому числі послуг CMC інформування, та вважається фінансовим номером Клієнта є номер НОМЕР_3 , зазначений в п.п. 2.2, 3.3.2 Заяв.

06.11.2022 року позивач виявив, що здійснена платіжна операція зі списання коштів в сумі 103950 гривень.

Під час звернення до найближчого відділення AT "Ощадбанк" позивач дізнався, що 06.11.2022 року здійснено переказ коштів з рахунку НОМЕР_2 на суму 103950 гривень.

Відтак, позивач звернувся до Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

За результатами розгляду заяви внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141360001792 за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України.

08.11.2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проханням повідомити про підстави списаної суми коштів в розмірі 103950 грн. на його поточний рахунок, відкритий у AT "Ощадбанк".

У відповіді від 10.11.2022 року №108.14-07/11/440 2486/2022-08/с AT "Ощадбанк" повідомлено, що переказ грошових коштів з карткового рахунку позивача проведено коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки Банку з правильним введенням паролів, які відомі лише клієнту.

Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною першою статті 1068 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Статтею 1071 ЦК України визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу.

Неналежним переказом за положеннями цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Відповідно до п. 14.12 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

За положеннями п. 39.1 ст. 39 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», суб`єкти переказу зобов`язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем.

Підпунктами 32.3.2. пункту 32.3 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку.

Згідно з пунктами 5, 6 розділу VI Положення Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів (№3705, далі - Положення) користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.

Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).

Пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Згідно з п.п. 17.2.3 Договору Клієнт зобов`язаний забезпечити умови надійного зберігання Логіну, Паролю та отриманих від Банку електронних підписів Клієнта, що виключають доступ сторонніх осіб до рахунків та можливість розпорядження рахунками сторонніми особами за допомогою Системи ДБО. Клієнт зобов`язаний не допускати тиражування Логіну, Паролю та/або їх передачу третім особам.

Пункт 17.2.6. Договору передбачає, що для початку роботи Клієнта з Системою ДБО Клієнт повинен обов`язково виконати процедуру Реєстрації у Системі ДБО згідно з Договором та документацією до системи ДБО (в частині правил користування Системою ДБО).

Будь-яка інформація, надана Клієнтом до Банку після проходження Клієнтом процедури Реєстрації вважається такою, що надана особисто Клієнтом та підлягає застосуванню Банком в порядку, передбаченому Договором (п. 17.2.7 Договору).

Відповідно до п.п. 9.15, 9.16, 9.18 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (в редакції, що була чинною на 2019, надалі - Договір) Позивач зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, CVV2/CVC2, строк дії, номер Картки тощо.

Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання Логіна, Пароля, Карткового пароля несе виключно Клієнт.

Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі третій особі мобільного телефона (відповідної SIM-карти), номер якого визначений в Заяві про приєднання до Договору або повідомлений Банку в іншому встановленому Договором порядку як номер мобільного телефону Клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на номер мобільного телефону Клієнта.

Будь-яку особу, що використала біометрію як засіб ідентифікації клієнта для доступу до Системи ДБО, Банк безумовно вважає Клієнтом і не несе відповідальності за дії такої особи, навіть якщо такі дії будуть оскаржуватися.

Відповідно до п.п. 17.1.5, 17.1.6 Договору сторони домовились, що послідовне введення одноразового цифрового паролю, отриманого на номер мобільного телефону, повідомлений Клієнтом Банку в порядку та спосіб, визначений Договором, є аналогом власноручного підпису Клієнта.

Позивач просить стягнути з відповідача безпідставно списані кошти на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення Глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.

Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Даний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2019 року у справі № 910/7123/18.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як установлено судом під час розгляду справи, відповідно до даних програмного забезпечення AT «Ощадбанк» по карткових рахунках позивача, переказ спірної суми грошових коштів 06.11.2022 року здійснено з правильним введенням реквізитів випущеної на ім`я позивача платіжної картки № НОМЕР_4 через UKR KYIV MOBILE BANKING НОМЕР_5 на суму 29500 грн, переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING НОМЕР_6 на суму 29450 грн, платіжної картки № НОМЕР_7 через UKR KYIV MOBILE BANKING НОМЕР_8 на суму 29500 грн, через UKR KYIV MOBILE BANKING 295431 30010001 на суму 29000 грн.

Крім того, на звернення позивача від 17.04.2023 року Національний банк України листом №14-0004/33548 повідомив, що за результатом перевірки було встановлено, що 06.11.2022 року по рахунку позивача, до якого була емітована платіжна картка № НОМЕР_4 , були здійсненні операції зі списання грошових коштів коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжних карток банку, випущених на ім`я позивача, з обов`язковою ідентифікацією/верифікацією позивача, з використанням коду доступу до мобільного додатку «Ощад 24/7» біометрії та з правильним введенням одноразового коду доступу для входу в мобільний додаток «Ощад 24/7» підтвердження операції, який надсилався банком 06.11.2022 на фінансовий номер телефону.

Таким чином, виходячи з умов Договору, п. 14.12 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», саме позивач відповідальний за проведені фінансові операції, оскільки при їх здійсненні використовувалася ідентифікація клієнта з використанням біометричних даних, за відсутності повідомлення банка про втрату позивачем фінансового номеру телефону, із правильним введенням одноразового коду доступу при встановленні/переустановленні мобільного додатку, відтак у банку були відсутні підстави для блокування таких фінансових операцій.

Крім того, відповідно до п.3.4.2 Заяви про приєднання, повідомлений позивачем номер мобільного телефону НОМЕР_9 , який використовується банком для ідентифікації клієнта, надання сервісів через контакт центр банку, в тому числі послуги СМС інформування.

За даними програмного забезпечення АТ «Ощадбанк» позивачем було здійснено реєстрацію у WebBanking «Ощад 24/7» та встановлено мобільний додаток «Ощад 24/7» на фінансовий номер НОМЕР_10 . Після чого, 06.11.2022 відбулась реєстрація в мобільному додатку за допомогою одноразового паролю, який було направлено на фінансовий номер НОМЕР_10 . В подальшому, згідно даних програмного забезпечення АТ «Ощадбанк» 06.11.2023 з рахунку НОМЕР_11 за допомогою системи ДБО «Ощад 24/7» відбулись успішно операції з переказу коштів на загальну суму 103950 грн.

Таким чином, не можна вважати, що кошти, які 06.11.2023 року позивач перерахував через систему дистанційного банківського обслуговування у мобільному додатку MOBILE BANKING «Ощад 24/7» були списані без законних на те підстав.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження неправомірних дій відповідача АТ «Ощадбанк», внаслідок яких списано грошові кошти з карток позивача.

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі № 686/17744/21. Вказано, що встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Враховуючи, що звернення позивача до банку було зафіксовано 08.11.2022 року, тобто після здійснення 06.11.2022 року спірних транзакцій, суд виходив із того, що відповідальність за проведення цих спірних транзакцій у справі несе позивач.

Внесення 17.04.2023 року до ЄРДР відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за обставинами заволодіння 06.11.2022 року невстановленою особою шахрайським шляхом грошовими коштами позивача не може вважатись доказом неправомірності списання відповідачем спірних грошових коштів, оскільки в межах даного кримінального провадження на час розгляду вказаної цивільної справи відсутнє передбачене ч. 6 ст. 82 ЦПК України остаточне судове рішення.

Представник відповідача вказав, що кошти в розмірі 45000 гривень були перераховані на власну картку позивача.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на зазначене суд вважає, що заявлені в межах позову вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, а саме, судовий збір.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що судові витрати стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» про стягнення грошових коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_12 .

Відповідач: Акціонерне Товариство "Державний ощадний банк України", 01001, м. Київ, вул. Госпітальна,12г, ЄДРПОУ 09336500.

Суддя Т.В. Остапчук