Рішення

від 04.06.2024 по справі 149/4208/23

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/4208/23

Провадження №2/149/238/24

Номер рядка звіту 15

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.06.2024 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Павлюк О. О.,

за участю:

секретаря Олійник І. С.,

прокурора ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику цивільну справу за позовом керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Головнго управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предметаспору: Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області М. Кандзьоба в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, якане заявляє самостійних вимог щодо предметаспору: Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації.

Позов мотивовано тим, що громадянину Росйської Федерації ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за № 1092 від 07.06.2002 належить земельна ділянка із кадастровим номером 0524881200:04:003:0085 площею 4,2138 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Уланівської сільської територіальної громади (колишньої Вишеньківської сільської ради) Хмільницького району Вінницької області, яку відповідач передав в орендуТОВ "НІБУЛОН" на підставі договору оренди землі від 01.03.2010 на строк до 01.03.2023, враховуючи положення ч. 4 ст. 81, ст. 145 ЗК України, позивач просить конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області вказану земельну ділянку.

Ухвалою суду від 03.01.2024 року в даній справі відкрито загальне позовне провадження та відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву, однак відзив у встановлений законом строк не надійшов.

Ухвалою суду від 12.03.2024 у справі закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Від представника Головного управління держгеокадастру у Вінницькій області надійшли письмові пояснення, в яких він просить розгляд справи проводити за його відсутності, а позовні вимоги задовольнити.

Від представника третьої особи - ТОВ СП "НІБУЛОН" надійшли письмові пояснення, в якій він вона просить розглянути справу у її відсутність, не заперечує проти задоволення позову.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, зокрема, через розміщення оголошення на вебпорталі Судової влади України. Причини неявки не повідомив, клопотань не напарвляв. Оскільки судом вжито вичерпних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи. його неявка за вказаних обставин не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.06.2002 (копія на с.с. 129) ОСОБА_2 отримав у спадщину право на земельну частку (пай) , яке перебувало у КСП "Мрія", с. Вишенька Хмільницького району Вінницької області, розміром 4,28 в умовних кадастрових гектарах.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №359808087 (а.с.16-18) за громадянином Російської ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 0524881200:04:003:0085 площею 4,2138 га, яку було передано в оренду до 01.03.2023 ТОВ СП "НІБУЛОН".

Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Згідно ч.5 ст.41 Конституції України конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно ст.80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту ч.2 ст.81 та інших норм Земельного кодексу України, суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч.2 ст.81 ЗК України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно ч.3 ст.81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини

Відповідно до ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України "Про міжнародне приватне право", положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України "Про міжнародне приватне право" право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Якщо спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна (ч.1 ст.181 ЦК України), знаходяться на території України, то на них поширюється дія права України.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ЗК України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог ст.130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Одночасно за змістом ч.4 ст.81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно пункту "е" ч.1 ст.140 ЗК України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

В разі невиконання вимог закону про невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк настають наслідки, передбачені ч.2,4 ст.145 ЗК України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Згідно ч.1 ст.188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У відповідності до ч.1 ст.5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до п.п.1 п.3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 (далі - Положення) основними завданнями Держгеокадастру є серед решти реалізація державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно п.п.33 п.4 Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель, зокрема, за додержанням строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю.

Враховуючи, що відповідач, будучи громадянином Російської Федерації, в порушення вимог ч.4 ст.81 ЗК України, упродовж одного року після набуття права власності на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Уланівської сільської територіальної громади Хмільницького району Вінницької області і по даний час добровільно не відчужив її, є підстави для конфіскації належної відповідачеві земельної ділянки у власність держави.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які відповідач використовує всупереч встановленому законодавством обмеженню, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, як територіального органу, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, тобто уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо подання позову про конфіскацію у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, якими після отримання їх у спадщину незаконно володіють іноземні громадяни понд встановлений законом строк. Зазначений спосіб захисту чітко визначений ч.4 ст.81 Земельного кодексу України.

Згідно положення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 року в справі № 6-92 цс 13, визначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення від 23.09.1982 року в справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", від 11.03.2003 року в справі "Новоселецький проти України", від 01.06.2006 року в справі "Федоренко проти України"). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст.1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

З огляду на характер спірних правовідносин у даній цивільній справі не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Також з відповідача згідно ч.1 ст.141 ЦПК України необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати, понесені ним при подачі позовної заяви до суду в розмірі 2684 грн .

Враховуючи викладене, керуючись ст.13, 14, 41 Конституції України, ст.4, 5, 10, 13, 19, 23, 27, 76, 82, 89, 137, 141, 142, 259, 263, 264, 354-356 ЦПК України, ст.181, 319, 321 ЦК України, ст.22, 80, 81, 125, 140, 145 ЗК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку із кадастровим номером 0524881200:04:003:0085 площею 4,2138 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Уланівської сільської територіальної громади (колишньої Вишеньківської сільської ради) Хмільницького району Вінницької області шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39767547).

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреа: АДРЕСА_1 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (UA 568201720343110002000003988 в банку - Державна казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909) понесені витрати зі сплати судового збору при зверненні до суду в сумі 2684,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 05.06.2024.

Суддя Павлюк О. О.