Ухвала

від 05.06.2024 по справі 482/1023/24

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05.06.2024

Справа № 482/1023/24

Номер провадження 1-кс/482/318/2024

УХВАЛА

Іменем України

05 червня 2024 року місто Нова Одеса

Слідчий суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса, Миколаївської області клопотання прокурора Новоодеського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023152190001302 від 05.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.191 КК України про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Новоодеського районного суду Миколаївської області на розгляд слідчого судді надійшло клопотання прокурора Новоодеського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023152190001302 від 05.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.191 КК України про арешт майна, вилученого в ході обшуку від 08.05.2024, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 , а саме:

-копія заборної відомості, виданої у 2022 році на 3-х арк., яка поміщена до паперового конверту №1;

-копія доповідної ОСОБА_4 від 19.04.2022 на 1-му арк. та копія заяви ОСОБА_4 від 15.03.2022, які поміщена до паперового конверту №2;

-довідка на ім`я ОСОБА_4 вих.215 від 20.04.2022 на 1-му арк., яка поміщена до паперового конверту №3;

- блокнот формату А6, у якому на 15 аркушах власноруч ОСОБА_5 здійснювала написи, який поміщено до спеціального пакету WAR0009080.

На обґрунтування клопотання вказано, що 04.12.2023 до ч/ч Вознесенського РУП ГНУП надійшли матеріали УСР в Миколаївській області щодо можливо привласнення бюджетних коштів посадовими особами керівництва комунального підприємства "Санітарна очистка міста", під приводом оплати виконання робіт ОСОБА_6 за цивільно-правовим договором, однак ніякий договір з останнім укладено не було.

Допитаний свідок ОСОБА_6 пояснив, що 02.10.2023 з Інгульської ДПІ ГУ Державної податкової служби у Миколаївський області було отримано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору № 1402-23-023007.

У відомості зазначено що у період часу 2022-2023 гр. на його ім?я були здійсненні нарахування та виплати заробітної плати, у тому числі з КП «Санітарна очистка міста» (ЄДРПОУ 32313770), директором якого на теперішній час є ОСОБА_7 . Зазначив, що на комунальному підприємстві «Санітарна очистка міста» ніколи не працював, ніяких документів стосовно працевлаштування не підписував та заробітної плати не отримував.

Також згідно довідки форма ОК 5 Пенсійного фонду України отриманої через «Дію» дізнався що на нього також здійсненні нарахування заробітної плати з КП «Санітарна очистка міста» (32313770) за листопад 2021 року у розмірі 9999, 25 грн. які також не отримував.

Постановою заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури від 19.04.2024 проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023152190001302 доручено СВ ВП № 6 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області.

08.05.2024 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено наступні документи та речі:

-копія заборної відомості видана у 2022 році на 3-х арк., яка поміщена до паперового конверту №1;

-копія доповідної ОСОБА_4 від 19.04.2022 на 1-му арк. та копія заяви ОСОБА_4 від 15.03.2022, які поміщена до паперового конверту №2;

-довідка на ім`я ОСОБА_4 вих..215 від 20.04.2022 на 1-му арк., яка поміщена до паперового конверту №3;

- блокнот формату А6, у якомц на 15 аркушах власноруч ОСОБА_5 здійснювала надписи, який поміщено до спеціального пакету WAR0009080.

Враховуючи вищевикладене, з метою збереження речових доказів, а саме речей та документів, є достатньо підстав для накладання арешту на майно, яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а саме на:

- копію заборної відомості видана у 2022 році на 3-х арк., яка поміщена до паперового конверту №1;

-копію доповідної ОСОБА_4 від 19.04.2022 на 1-му арк. та копія заяви ОСОБА_4 від 15.03.2022, які поміщена до паперового конверту №2;

-довідку на ім`я ОСОБА_4 вих..215 від 20.04.2022 на 1-му арк., яка поміщена до паперового конверту №3;

- блокнот формату А6, у якому на 15 аркушах власноруч ОСОБА_5 здійснювала надписи, який поміщено до спеціального пакету WAR0009080, які належать ОСОБА_4 .

Виявлені речі відповідають критеріям, зазначеним у п.1 ч.2 ст.167 КПК України, так як є речовими доказами у кримінальному провадженні.

Посилаючись навищевикладене, прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на вказане майно з метою його збереження, запобігання його втраті або пошкодженню, що може позбавити можливості використати його, як доказ у кримінальному провадженні, перешкодити швидкому, повному та неупередженому розслідуванню, необхідністю проведення відповідних експертиз.

Прокурор у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав

Власник майна у судове засідання не з`явилися.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України неявка вказаних осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши доводи клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, матеріалами клопотання підтверджується наявність підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.191КК України.

Відомості за даними фактами внесені до ЄРДР за №12023152190001302 від 05.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

Вище зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у п.1 ч.2 ст.167 КПК України, є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Згідно з п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно з вимогами ч. 6ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання. Перевіривши надані матеріали клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов наступного. Подане клопотання відповідає вимогамст.171 КПК України. Відповідно до загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначенихст.132 КПК України, застосування таких заходів не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою застосування цих заходів, наявна потреба досудового розслідування в їх застосуванні, можливість виконання завдання досудового розслідування лише за умови їх застосування, ця потреба виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого. Відповідно до ч.1ст. 237 КПК Україниз метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Пункт 1 ч.2статті 167 КПК Українипередбачає, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та або зберегли на собі його сліди.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з вимогами п.1 ч.2ст.170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч.3ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цьогоКодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу. Згідно з ч.1ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За змістомст.173 КПК Україниособа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Під час вирішення справи по заявленому клопотанню слідчим суддею враховані вимоги пп.1, 2, 5 ч.2ст.173 КПК України. Згідно з ч. 11ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Під час судового розгляду встановлено, що метою накладення арешту на майно, а саме на речі та документи є забезпечення збереження речових доказів, необхідність проведення судових експертиз, запобігання знищенню чи прихованню речових доказів, що може негативно відбитися на ході та результатах досудового розслідування та може позбавити можливості використати його, як доказ у кримінальному провадженні та розпорядження майном з боку його власників та інших третіх осіб, які заявлять право вимоги на нього, зокрема відчуження, зміни, спотворення, знищення майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Тому слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, в зв`язку з чим належить накласти арешт на вищезазначене майно.

Доказів негативних наслідків від застосування такого максимального заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Оскільки в матеріалах клопотання міститься достатньо підстав вважати, що дані речі та документи є доказом в кримінальному провадженні, обмеження права власності на це майно є розумним і співмірним, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу. Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження. Разом з тим, слідчий суддя роз`яснює, що відповідно до положеньст.174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.

Відповідно достатті 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Керуючись ст.ст. 2,7,132,98,167,170-173,372, КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно вилучене в ході обшуку 08.05.2024, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 , а саме:

-копія заборної відомості видана у 2022 році на 3-х арк., яка поміщена до паперового конверту №1;

-копія доповідної ОСОБА_4 від 19.04.2022 на 1-му арк. та копія заяви ОСОБА_4 від 15.03.2022, які поміщена до паперового конверту №2;

-довідка на ім`я ОСОБА_4 вих..215 від 20.04.2022 на 1-му арк., яка поміщена до паперового конверту №3;

-блокнот формату А6, у якому на 15 аркушах власноруч ОСОБА_5 здійснювала надписи, який поміщено до спеціального пакету WAR0009080.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Ухвала може бути скасована в порядку ст. 174 КПК України за клопотанням власника, володільця майна, що не був присутнім під час розгляду.

Слідчий суддя ОСОБА_1