Ухвала

від 04.06.2024 по справі 201/6415/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/6415/24

Провадження № 1-кс/201/2237/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддяЖовтневого районногосуду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 за участісекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,розглянувши взалі Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровськаклопотання старшогослідчого вОВС слідчоговідділу 2управління (здислокацією ум.Маріуполь Донецькоїобласті)Головного управлінняСлужби безпекиУкраїни вДонецькій таЛуганській областях ОСОБА_3 ,погоджене прокуроромвідділу Донецькоїобласної прокуратури ОСОБА_4 ,у кримінальномупровадженні №22023050000004115,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань19.10.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки сел. Озерновський Усть-Большерецького району Камчатської області російської федерації, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України

У судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),

захисник ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

УСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що 24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі ООН), до складу якої входять Україна, російська федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав і резолюціями: від 16.12.1970 № 2734 (XXV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 № 2131 (XX), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав і про обмеження їх незалежності і суверенітету від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), що містить визначення агресії, визначено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію або втручання у будь-якій формі або з якої б то не було причини у внутрішні і зовнішні справи інших держав. Закріплені обов`язки держав утримуватися від: збройної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; надання сприяння, заохочення або підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на своїй території навчання, фінансування і вербування найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.

Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Статтею 73 Конституції України закріплено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року рф, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

Всупереч вказаним нормам Президент російської федерації, а також інші представники влади російської федерації, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України.

З цією метою 22.02.2022 Президент російської федерації підписав з керівниками російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей договори про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу, які в той же день ратифіковані Державною думою та Радою Федерації Федеральних Зборів російської федерації.

В цей же день президент російської федерації, з метою надання видимості законності дій по нападу на Україну, направив до Ради Федерації Федеральних Зборів російської федерації звернення про використання Збройних Сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.

Керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей 23.02.2022 звернулися до президента російської федерації з проханням надати допомогу у відбитті надуманої ними воєнної агресії «українського режиму щодо населення» так званих «донецької народної республіки» та «луганської народної республіки».

Президент російської федерації 24.02.2022 оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил російської федерації на територію України.

Після цього, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці Збройних Сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України через лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Київській, Сумській, Чернігівській та інших областях та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.

Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.

Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна і міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжено та дія якого триває до теперішнього часу.

Відповідно до п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

Тимчасово окупована територія це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Згідно ст. 42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року) територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.

Внаслідок розв`язання і ведення агресивної війни, починаючи з 24.02.2022 збройними формуваннями російської федерації тимчасово окуповано частини території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської областей.

Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» сел. Нікольське Маріупольської міської територіальної громади включено до Переліку територій, які є тимчасово окупованими російською федерацією, починаючи із 05.03.2022.

Указом т. зв. «главы «днр» № 263 от 03.06.2022 «Об администрации Володарского района» створено т. зв. «администрацию Володарского района» та, таким чином, представниками російської федерації на тимчасово окупованій території АДРЕСА_1 створено підпорядковану, керовану та фінансовану російською федерацією окупаційну адміністрацію, в яку входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України, та на яку незаконно покладено здійснення функції властивих міській раді України.

За вказаних обставин, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, не пізніше ніж із 06.05.2022, більш точні дата та час досудовим слідством невстановлені, усвідомлюючи, що в Україні введено воєнний стан, керуючись ідеологічними та корисливими мотивами, добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою російської федерації, та добровільно прийняла пропозицію обійняти посаду з організацією освітнього процесу, а саме заступника директора з навчально-виховної роботи «МУНИЦИПАЛЬНОГО БЮДЖЕТНОГО ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО УЧРЕЖДЕНИЯ «ВОЛОДАРСКАЯ ШКОЛА № 1 ИМЕНИ ГЕРОЯ СОВЕТСКОГО СОЮЗА А.Д. ЯКИМЕНКО» АДМИНИСТРАЦИИ ВОЛОДАРСКОГО РАЙОНА», яка розташована за адресою: Донецька область, Маріупольський район, сел. Нікольське, вул. Свободи, буд. 122 (на основі приміщень та матеріальних цінностей комунального закладу «Нікольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 імені Якименка А.Д. Нікольської селищної ради Донецької області» (код за ЄДРПОУ 30367033) (далі МБОУ СШ № 1), та впроваджувати стандарти освіти держави-агресора у даному закладі освіти.

Після чого, використовуючи отримані повноваження ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території, з метою організації освітнього процесу, обіймаючи вказану вище посаду, керуючись корисливими та ідеологічними мотивами, не пізніше ніж із 06.05.2022, більш точні дата та час досудовим слідством невстановлені, у відповідності до вимог «Закона об образовании» від 19.06.2015, прийнятим «постановою «народної ради» так званої «днр», за освітніми стандартами та навчальними планами так званої «днр», із повним виключенням з освітнього процесу вимог до обов`язкових результатів навчання, визначених державними стандартами повної загальної середньої освіти України, який повністю протирічить меті як початкової так і базової середньої освіти в Україні та який формуватиме знання, інші компетентності та світогляд здобувачів освіти спрямовані на возвеличення російської федерації та так званої «днр», її історичної ролі та відповідно заперечення існування культурних цінностей українського народу, його історико-культурних надбань і традицій, української мови, що має своєю кінцевою метою збуджувати агресію та ненависть до України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 «Федерального закона «Об образовании в российской федерации» від 29.12.2012 № 273-ФЗ (далі закон № 273-ФЗ) в освітніх організаціях освітня діяльність здійснюється на державній мові російської федерації, якщо цією статтею не встановлено інше. Викладання та вивчення державної мови російської федерації в рамках освітніх програм, що мають державну акредитацію, здійснюються відповідно до федеральних державних освітніх стандартів та освітніх стандартів.

Відповідно до п. 6 ст. 2 закону № 273-ФЗ федеральний державний освітній стандарт сукупність обов`язкових вимог до освіти певного рівня та (або) до професії, спеціальності та напряму підготовки, затверджених залежно від рівня освіти федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері загальної освіти, або федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері вищої освіти.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 закону № 273-ФЗ федеральні державні освітні стандарти загальної освіти розробляються за рівнями освіти.

Стандарти початкової загальної освіти (1-4 класи) у системі освіти російської федерації затверджено наказом міністерства освіти та науки російської федерації від 31.05.2021 № 286 «Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта начального общего образования» (зареєстрований в міністерстві юстиції рф 05.07.2021 за № 64100) (далі ФГОС № 286).

У відповідності до п. 1 цього стандарту федеральний державний освітній стандарт початкової загальної освіти забезпечує: наступність освітніх програм дошкільної, початкової загальної та основної загальної освіти; особистісний розвиток тих, хто навчається, в тому числі духовно-моральний та соціокультурний, включаючи становлення їхньої російської громадянської ідентичності як складової соціальної ідентичності, що представляє собою усвідомлення індивідом приналежності до спільноти громадян російської федерації, здатності, готовності та відповідальності виконання ним своїх громадянських обов`язків, користування правами та активної участі в житті держави, розвитку громадянського суспільства з урахуванням прийнятих у суспільстві правил та норм поведінки.

Відповідно до п. 15 цього стандарту, програма початкової загальної освіти реалізується державною мовою російської федерації. В державних та муніципальних освітніх організаціях, розташованих на території республіки російської федерації, може вводитися викладання та вивчення державних мов республік російської федерації у відповідності до законодавства республік російської федерації.

Згідно з п. п. 32.1 цього стандарту, навчальний план початкової загальної освіти передбачає обов`язкове вивчення наступних навчальних предметів: російська мова та літературне читання, рідна мова та (або) державна мова республіки російської федерації, літературне читання рідною мовою, іноземна мова, математика, навколишній світ, основи релігійних культур та світської етики (навчальні модулі «Основи православної культури», «Основи іудейської культури», «Основи буддійської культури», «Основи ісламської культури», «Основи релігійних культур народів росії», «Основи світської етики»), образотворче мистецтво, музика, технологія, фізична культура.

Відповідно до п. п. п. 41.1.1 особистісні результати засвоєння програми початкової загальної освіти мають відображати готовність тих, хто навчається, керуватися цінностями та придбання досвіду діяльності на їх основі, у тому числі в частині цивільно-патріотичного виховання (становлення ціннісного відношення до своєю батьківщини росії; усвідомлення своєї етнокультурної та російської цивільної ідентичності; причетність до минулого, теперішнього та майбутнього своєї країни і рідного краю.)

Стандарти основної загальної освіти (5-9 класи) у системі освіти російської федерації затверджено наказом міністерства освіти та науки російської федерації від 31.05.2021 № 287 «Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта основного общего образования» (зареєстрований в міністерстві юстиції рф 05.07.2021 за № 64101) (далі ФГОС № 287).

У відповідності до п. 1 цього стандарту, федеральний державний освітній стандарт основної загальної освіти забезпечує формування російської громадянської ідентичності учнів як складової їх соціальної ідентичності, що є усвідомленням індивідом приналежності до спільності громадян російської федерації, здатності, готовності та відповідальності виконання ними своїх громадянських обов`язків, користування правами та активної участі в житті держави, розвитку громадянського суспільства з урахуванням прийнятих в суспільстві правил та норм поведінки; збереження та розвиток культурного різноманіття та мовної спадщини багатонаціонального народу російської федерації, реалізацію права на вивчення рідної мови, можливості отримання основної загальної освіти рідною мовою, оволодіння духовними цінностями та культурою багатонаціонального народу російської федерації.

Згідно з п. 33.1 цього стандарту, до навчального плану основної загальної освіти входять наступні обов`язкові для вивчення навчальні предмети: російська мова, література, рідна мова та (або) державна мова республіки російської федерації, рідна література, іноземна мова, друга іноземна мова, математика, інформатика, історія, суспільствознавство, географія, фізика, хімія, біологія, основи духовно-моральної культури народів росії, образотворче мистецтво, музика, технологія, фізична культура, основи безпеки життєдіяльності. Навчальний предмет «Математика» предметної галузі «Математика та інформатика» включає навчальні курси «Алгебра», «Геометрія», «Вірогідність і статистика». Навчальний предмет «Історія» предметної області «Суспільно-наукові предмети» включає в себе навчальні курси «Історія росії» та «Загальна історія».

Відповідно до п. 15 цього стандарту програма основної загальної освіти, у тому числі адаптована, реалізується державною мовою російської федерації.

Стандарти середньої загальної освіти (10-11 класи) у системі освіти російської федерації затверджено наказом міністерства освіти та науки російської федерації від 17.05.2012 № 413 «Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта среднего общего образования» (зареєстрований в міністерстві юстиції російської федерації 06.07.2012 за № 24480) (далі ФГОС № 413).

У відповідності до п. 3 цього стандарту, федеральний державний освітній стандарт середньої загальної освіти направлений на забезпечення формування російської громадянської ідентичності учнів; збереження та розвиток культурного різноманіття та мовної спадщини багатонаціонального народу російської федерації, реалізації права на вивчення рідної мови, оволодіння духовними цінностями та культурою багатонаціонального народу росії; виховання то соціалізації учнів, їх самоідентифікацію виховання шляхом особистісно та суспільно значущої діяльності, соціального та громадянського становлення, у тому числі шляхом соціального и громадянського становлення, у тому числі шляхом реалізації освітніх програм, що входять до основної освітньої програми.

Згідно з п. 18.3.1 цього стандарту, навчальний план середньої загальної освіти передбачає обов`язкове вивчення наступних навчальних предметів на базовому та поглибленому рівні: російська мова, література, рідна мова та (або) державна мова республіки російської федерації, рідна література, іноземна мова, друга іноземна мова, математика, інформатика, історія, суспільствознавство, географія, фізика, хімія, біологія, фізична культура, основи безпеки життєдіяльності.

При цьому, відповідно до вимог статті 1 частини 1 Закону України «Про освіту» мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах освіти.

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про освіту» передбачено, що заклади освіти забезпечують обов`язкове вивчення державної мови.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про освіту» освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства.

Статтею 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначено, що державні стандарти повної загальної середньої освіти документи, що визначають загальні обсяги навчального навантаження здобувачів початкової, базової середньої, профільної середньої освіти, вимоги до їх компетентностей і до згрупованих за відповідними освітніми галузями обов`язкових результатів навчання, яких вони мають досягти на відповідному рівні повної загальної середньої освіти.

Так, Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898, визначено, що метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу. Реалізація мети базової середньої освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як формування в учнів активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови, плекання в учнів любові до рідного краю.

Отже, громадянка України ОСОБА_5 , починаючи не пізніше ніж з 06.05.2022, більш точні дата та час досудовим слідством невстановлені, та по теперішній час, перебуваючи на посаді т. зв. «заместителя директора по учебно-воспитательной работе МБОУ СШ № 1», продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, направлений на здійснення дій громадянином України, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, у відповідності до положень посадових обов`язків керівника освітньої установи, передбаченими чинним законодавством держави-агресора рф, з урахуванням вимог закону № 273-ФЗ, ФГОС № 286, ФГОС № 287, ФГОС № 413, Санітарних правил СП 2.4.3648-20 «Санітарно-епідеміологічні вимоги до організацій виховання та навчання, відпочинку та оздоровлення дітей та молоді», затверджених постановою Головного державного санітарного лікарі російської федерації від 28.09.2020 № 28 (зареєстрована в міністерстві юстиції російської федерації 18.12.2020 за № 61573), а також Наказу Міністерства охорони здоров`я та соціального розвитку рф від 26.08.2010 N 761н «Про затвердження Єдиного кваліфікаційного довідника посад керівників, фахівців та службовців, розділ «Кваліфікаційні характеристики посад працівників освіти»» (зареєстрований в міністерстві юстиції російської федерації 06.10.2010 за № 18638) виконує наступні покладені на неї функції:

Організовує поточне та перспективне планування діяльності освітнього закладу. Координує роботу викладачів, вихователів, майстрів виробничого навчання, інших педагогічних та інших працівників, а також розробку навчально-методичної та іншої документації, необхідної для діяльності закладу освіти. Забезпечує використання та вдосконалення методів організації освітнього процесу та сучасних освітніх технологій, у тому числі дистанційних. Здійснює контроль за якістю освітнього (навчально-виховного) процесу, об`єктивністю оцінювання результатів освітньої діяльності учнів, роботою гуртків і факультативів, забезпеченням рівня підготовки учнів, що відповідає вимогам федерального державного освітнього стандарту, федеральних державних вимог. Організовує роботу з підготовки та проведення іспитів. Координує взаємодію між представниками педагогічної науки і практики. Організовує просвітницьку роботу для батьків (осіб, які їх замінюють). Надає допомогу педагогічним працівникам в освоєнні та розробці інноваційних програм і технологій. Організовує навчально-виховну, методичну, культурно-масову, позакласну роботу. Здійснює контроль за навчальним навантаженням учнів, вихованців. Складає розклад навчальних занять та інших видів навчальної та виховної (у тому числі культурно-дозвіллєвої) діяльності. Забезпечує своєчасне складання, затвердження, подання звітної документації. Надає допомогу учням (вихованцям, дітям) у проведенні культурно-просвітницьких та оздоровчих заходів. Здійснює комплектування і вживає заходів щодо збереження контингенту учнів (вихованців, дітей) у гуртках. Бере участь у доборі та розстановці педагогічних кадрів, організовує підвищення їхньої кваліфікації та професійної майстерності. Вносить пропозиції щодо вдосконалення освітнього процесу та управління освітнім закладом. Бере участь у підготовці та проведенні атестації педагогічних та інших працівників освітнього закладу. Вживає заходів щодо оснащення майстерень, навчальних лабораторій і кабінетів сучасним устаткуванням, наочними посібниками та технічними засобами навчання, поповнення бібліотек і методичних кабінетів навчально-методичною, художньою та періодичною літературою. Здійснює контроль за станом медичного обслуговування учнів (вихованців, дітей), житлово-побутових умов у гуртожитках. При виконанні обов`язків заступника керівника освітньої установи з адміністративно-господарської роботи (частини) здійснює керівництво господарською діяльністю освітньої установи. Здійснює контроль за господарським обслуговуванням та належним станом освітнього закладу. Організовує контроль за раціональним витрачанням матеріалів і фінансових коштів освітнього закладу. Вживає заходів щодо розширення господарської самостійності освітнього закладу, своєчасного укладення необхідних договорів, залучення для здійснення діяльності, передбаченої статутом освітнього закладу, додаткових джерел фінансових і матеріальних коштів. Організовує роботу з проведення аналізу та оцінки фінансових результатів діяльності освітньої установи, розроблення та реалізації заходів щодо підвищення ефективності використання бюджетних коштів. Забезпечує контроль за своєчасним і повним виконанням договірних зобов`язань, порядку оформлення фінансово-господарських операцій. Вживає заходів щодо забезпечення необхідних соціально-побутових умов для учнів, вихованців та працівників освітньої установи. Готує звіт засновнику про надходження та витрачання фінансових і матеріальних коштів. Керує роботами з благоустрою, озеленення та прибирання території освітньої установи. Координує роботу підпорядкованих йому служб і структурних підрозділів. Виконує правила з охорони праці та пожежної безпеки.

Відповідно до «Должностной инструкции заместителя директора по учебно-воспитательной работе МБОУ «Володарская школа № 1 им. Героя Советского Союза А.Д. Якименко» администрации Володарского района», на ОСОБА_5 , зокрема, покладено такі обов`язки:

- Здійснення постійного контролю якості освітнього процесу в школі та об`єктивністю оцінки результатів освітньої підготовки тих, хто навчається, роботою факультативів, відвідуванням уроків та інших видів навчальних занять, які проводяться педагогічними працівниками школи, аналіз їх форм та змісту, доведення результатів аналізу уроків до відома педагогів.

- Здійснення систематичного контролю реалізації освітніх програм педагогами у відповідності до державних освітніх стандартів, проведення аналізу відповідності змісту наявних предметних освітніх програм, використання результативних освітніх технологій умов реалізації освітньої програми, наявних способів та організаційних механізмів контролю виховного процесу, оцінка результатів «государственных образовательных стандартов» та визначення необхідних змін і корегування.

- Забезпечення використання та вдосконалення способів організації освітнього процесу та сучасних освітніх технологій, в тому числі дистанційних.

- Організація з підготовки та проведення іспитів.

- Здійснення систематичного контролю за навчального навантаження учнів.

Відповідно до «Должностной инструкции заместителя директора по воспитательной работе МБОУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 им. Героя Советского Союза А.Д. Якименко» администрации Володарского района», на ОСОБА_5 , зокрема, покладено такі функції:

- Організація навчально-виховного процесу в школі, керівництво ним та контроль умов, процесів, та результатів навчальної діяльності освітньої установи;

- Організація розробки та реалізації освітньої програми школи у відповідності з вимогами «федеральных государственных образовательных стандартов начального общего и основгого общего образования», впровадження «образовательных стандартов» відповідно до законодавства рф.

Окрім того, на виконання зазначеної посадової інструкції, «приказом «директора МБОУ «Володарская школа № 1 им. Героя Советского Союза А.Д. Якименко» администрации Володарского района» від 24.03.2023 на ОСОБА_5 покладено відповідальність щодо дотримання законодавства під час прийому заяв та інших документів для вступу до перших класів і організацію документів від батьків (законних представників) дітей на 2023-2024 навчальний рік.

Тим самим, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, здійснює дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Враховуючи наведені вище обставини, 14.05.2024 слідчим за погодженням з прокурором, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, складено повідомлення про підозру та 14.05.2024 громадянку ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України. Також, зазначене повідомлення про підозру 20.05.2024 вручено захиснику ОСОБА_5 адвокату ОСОБА_6 .

Таким чином, 14.05.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набула статусу підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 1111 КК України, а саме у здійсненні громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, тимчасовою окупацією частини території Донецької області та проведенням бойових дій, а також, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 постійно перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістки про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур`єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про підозру із пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного стосовно ОСОБА_5 , а також повістки про виклик підозрюваного на 20, 21 та 22 травня 2024 року до слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях для вручення письмового повідомлення про підозру, допиту та проведення за її участю інших процесуальних дій в якості підозрюваного.

Жодного разу у визначені в повістках час та місце громадянка України ОСОБА_5 не з`явилась, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.

Постановою слідчого від 23.05.2024 на підставі ст. 281 КПК України підозрювану ОСОБА_5 оголошено в розшук.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Згідно з вимогами ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається із відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 1111 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;

- протоколами пред`явлення для впізнання за фотознімками ОСОБА_5 свідкам ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;

- протоколами огляду інформації, що підтверджує злочинну діяльність ОСОБА_5 ;

- висновком судової портретної експертизи;

- матеріалами, зібраними оперативним підрозділом Маріупольського МРВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, що є у відповідності до ч. 2 ст. 99 КПК України є доказами.

Також, в ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною особою злочинів;

- неприбуття на виклик до слідчого, прокурора, у тому числі тричі у статусі підозрюваного та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування, у зв`язку з чим підозрюваного оголошено у розшук;

- спосіб вчинення злочину (вчинив умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на тимчасово окупованій території співпрацюючи з окупаційною адміністрацією, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу);

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальні правопорушення, в яких вона підозрюється, або вчинити інші кримінальні правопорушення свідчить те, що ОСОБА_5 постійно перебуває на території Маріупольського району Донецької області, що перебуває під контролем окупаційної адміністрації РФ, активно співпрацює з іншими представниками держави-агресора та фактично своїми діями підтверджує намір продовжити скоєні нею злочини, що надає їй можливість скоїти інші злочини за відсутності контролю з боку влади України.

Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрювана зможе продовжити злочини, в яких вона підозрюється, або вчинити інші злочини на шкоду України.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 (у редакції Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.09.2023 № 254), станом на 05.03.2022 Маріупольська міська територіальна громада Донецької області є тимчасово окупованою територією України.

Таким чином, факт тимчасової окупації території Маріупольської МТГ Донецької області є загальновідомим та не потребує додаткового підтвердження Радою національної безпеки і оборони України та Президентом України, крім того він визнаний Кабінетом Міністрів України.

Той факт, що підозрювана ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник у судовому засіданні просив винести рішення на розсуд суду.

Заслухавши доводи прокурора та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Встановлено,що слідчимвідділом 2управління (здислокації ум.Маріуполь Донецькоїобласті)ГУ СБУкраїни вДонецькій таЛуганській областяхздійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженніі№ 22023050000004115,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань19.10.2023,за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

Враховуючи наведені вище обставини, 14.05.2024 слідчим за погодженням з прокурором, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, складено повідомлення про підозру та 14.05.2024 громадянку ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України. Також, зазначене повідомлення про підозру 20.05.2024 вручено захиснику ОСОБА_5 адвокату ОСОБА_6 .

Таким чином, 14.05.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набула статусу підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 1111 КК України, а саме у здійсненні громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, тимчасовою окупацією частини території Донецької області та проведенням бойових дій, а також, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 постійно перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістки про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур`єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про підозру із пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного стосовно ОСОБА_5 , а також повістки про виклик підозрюваного на 20, 21 та 22 травня 2024 року до слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях для вручення письмового повідомлення про підозру, допиту та проведення за її участю інших процесуальних дій в якості підозрюваного.

Жодного разу у визначені в повістках час та місце громадянка України ОСОБА_5 не з`явилась, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.

Постановою слідчого від 23.05.2024 на підставі ст. 281 КПК України підозрювану ОСОБА_5 оголошено в розшук.

Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).

Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами допитів свідків, протоколами оглядів публікацій на сторінках Інтернет (Берклійський Протокол), іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.

Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя вважає доведеними вказані ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:

- неприбуття на виклик до слідчого, прокурора, у тому числі тричі у статусі підозрюваного та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування, у зв`язку з чим підозрюваного оголошено у розшук;

- спосіб вчинення злочину (вчинено умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на тимчасово окупованій території співпрацюючи з окупаційною адміністрацією, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу);

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальні правопорушення, в яких вона підозрюється, або вчинити інші кримінальні правопорушення свідчить те, що ОСОБА_5 постійно перебуває на території Маріупольського району Донецької області, що перебуває під контролем окупаційної адміністрації РФ, активно співпрацює з іншими представниками держави-агресора та фактично своїми діями підтверджує намір продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що надає їй можливість скоїти інші злочини за відсутності контролю з боку влади України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.

Той факт, що підозрювана ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується вищезазначеними доказами, зібраними під час досудового розслідування.

З оглядуна те,що усудовому засіданнізнайшли своєпідтвердження тіобставини,що ОСОБА_5 набула статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв`язку вказують слідчому судді на достатність підстав вважати, що підозрювана перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваної, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до вищевказаного переліку, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, до неї може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до переліку, перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави слідчий суддя не визначає.

Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 197, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 22023050000004115, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.10.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, - задовольнити.

Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Роз`яснити, що згідно з положеннями ч. 6ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.4 ст.197 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.

Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль завиконанням ухвалидоручити прокурору ОСОБА_4 .

Ухвала слідчогосудді набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скарги,яка можебути поданабезпосередньо доДніпровського апеляційногосуду протягомп`ятиднів здня їїоголошення,а особою,що тримаєтьсяпід вартою-протягом тогож строкуз моментуотримання неюїї копії.

Повний текст ухвали суду складений і оголошений о 16:55 годині 04.06.2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1